Постанова

від 20.06.2023 по справі 920/25/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. Справа№ 920/25/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника заявника Кошеленко В.В.,

представника боржника адвоката Ашурової А.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод"

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 25.04.2023 (суддя Яковенко В.В.)

у справі № 920/25/23

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" (код 00255289)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Сумської області від 25.04.2023 у справі № 920/25/23, окрім іншого, визнані вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до боржника в сумі 2178653,95 грн та 5368,00 грн судового збору, включено вказані грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів в сумі 2712497,95 грн заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, 32208,00 грн витрати по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60300,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, боржник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.04.2023 в частині визнання кредиторських вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в сумі 1301193,79 грн, ухвалити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги до боржника в розмірі 877460,16 грн та 5368 грн судового збору, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь боржника 8052 грн понесених судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у період з квітня 2019 року по березень 2020 року боржник перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, а ініціюючий кредитор, заявляючи грошові вимоги за вказаний період не подав докази правонаступництва, відтак не може бути кредитором в частині вимог на суму 1301193,79 грн, що складаються із заборгованості з відшкодування пільгових пенсій.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/25/23, розгляд справи призначено на 20.06.2023.

Заявник подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.04.2023. Заперечуючи доводи скарги, ініціюючий кредитор зазначив, що боржник був переведений на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області як платника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку зі зміною місця реєстрації юридичної особи, на виконання положень законодавства, а не у зв`язку з ліквідацією попереднього органу на обліку у якому перебувало підприємство в певний проміжок часу. Відповідні докази переведення підприємства боржника додано до матеріалів справи, до пояснень головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 17.04.2023. Сукупний аналіз норм права дає підстави стверджувати, що апелянт не навів жодних ґрунтовних доказів. Норми права на які посилається апелянт, не підлягають до застосування, а правові висновки Верховного суду, які вказані в апеляційній скарзі не можуть бути застосовані, адже винесені щодо норм права, що не застосовувалися у спірних правовідносинах.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

За визначеннями ст. 1 КУзПБ грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;

кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які мають підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 відкрито провадження у справі № 920/25/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод"; визнано вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до боржника в сумі 533844 грн заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, 26840 грн витрати по сплаті судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого в розмірі 60300 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Закорка Вадима Вікторовича.

03.03.2023 до суду надійшла заява № б/н від 03.03.2023 Головного управління ПФУ в Сумській області про визнання додаткових вимог до боржника у сумі 2178653,95 грн та 5368 грн судового збору.

Заява обґрунтована наявністю заборгованістю перед Пенсійним фондом з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених за списками №№ 1, 2 в загальній сумі 2178653,95 грн, що виникла у період квітень-липень 2019 р., вересень-листопад 2019 р., грудень 2019р. - березень 2020 р.

Заборгованість визначена на підставі Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що обчислені Головним управлінням ПФУ в Черкаській області, та по суті і розміру не заперечується боржником.

Боржник заперечував проти грошових вимог у зв`язку з тим, що у період з квітня 2019 по березень 2020 року місцезнаходженням боржника була адреса: 19100, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Монастирище, вул. Соборна, 122, а боржник у вказаний період перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Черкаській області, і саме цей орган може заявляти такі вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановив суд першої інстанції, у відповідності до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.01.2022 № 2000-0606-9/10822 у зв`язку зі зміною місцезнаходження боржника відбулось його переведення як платника на облік до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а на підставі Акту прийому-передачі залишків від 19.01.2022 передано борг Приватного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" в частині відшкодування пільгових пенсій призначених за списками №№ 1, 2 за період квітня 2019 по березень 2020 років.

Відповідно до п. 6.4, 6.5, 6.7 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Боржник не подав докази сплати відповідного відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій за період з квітня 2019 по березень 2020 року на користь Головного управління ПФУ в Черкаській області.

Оскільки, боржник не сплатив суми витрат Пенсійного фонду на підставі Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, заборгованість, за якими була передана ініціюючому кредитору на підставі Акта прийому-передачі залишків від 19.01.2022 від органу Пенсійного фонду за попереднім місцезнаходженням підприємства, то належить відхилити доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів правонаступництва ініціюючого кредитора щодо заявлених кредиторських вимог.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище фактичних обставин справи, а відтак підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 25.04.2023 у справі № 920/25/23 належить залишити без змін в частині оскаржених грошових вимог.

У зв`язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання належить покласти на боржника відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 25.04.2023 у справі № 920/25/23 в частині грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.06.2023.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко