Постанова

від 29.06.2023 по справі 910/12642/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. Справа № 910/12642/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення - 08.02.2023) (суддя Трофименко Т.Ю.)

у справі № 910/12642/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "2К Стандарт"

про стягнення 142 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2022 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "2К Стандарт" (далі - ТОВ "2К Стандарт", відповідач) 142 000,00 грн заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем договору комерційної концесії № ПК/ВЧКиїв-Пас-18/595д-ПКЮ від 20.11.2018 (далі - Договір комерційної концесії, Договір).

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач, у порушення умов Договору, не повернув позивачу надіслані останнім акти наданих послуг та рахунки на сплату винагороди, як і не повідомив про незгоду з розрахунками винагороди. На підставі викладеного, позивач вважає, що у відповідача утворилася заборгованість за Договором у загальному розмірі 142 000,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22 у задоволенні позову АТ "Укрзалізниця" відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів направлення відповідачу актів розрахунку винагороди, що згідно зі змістом п. 1.4 Договору є підставою для направлення користувачу рахунку на оплату. Також позивач не надав доказів направлення відповідачу наданих ним суду актів наданих послуг № 6 від 30.11.2018 на суму 60 000,00 грн та № 7 від 31.12.2018 на суму 82 000,00 грн, рахунків № 1379 від 30.11.2018 та № 1617 від 31.12.2018, а також листів № ПКВЧ-1-2/1225 від 25.06.2020 та № ПКВЧ-1-2/1227 від 15.06.2021 до відповідача з проханням сплатити заборгованість.

5. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів відповідними засобами доказування наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 142 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ "Укрзалізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12642/22 від 08.02.2023 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за Договором комерційної концесії в розмірі 142 000,00 грн.

7. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суд неправильно оцінив умови Договору і, відповідно, помилково дійшов висновку, що Договором встановлено порядок надання (надсилання) актів розрахунку винагороди. Натомість АТ "Укрзалізниця" зазначає, що наведені акти були надані відповідачу нарочно. Позивач, розраховуючи на добросовісність з боку відповідача, не вимагав отримання відмітки на копії актів, а розраховував на виконання умов Договору та в разі наявності заперечень щодо актів на їх повернення із зазначенням невідповідності розрахунків чи іншої інформації на корегування протягом доби.

8. Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що оцінюючи копію Технологічного процесу з надання послуг по забезпеченню харчуванням пасажирів у пасажирських вагонах далекого сполучення, що є додатком № 2 до Договору, та вказавши, що надана позивачем копія додатку № 2 не містить номеру та дати договору, що позбавляє суд можливості встановити обставини, які б підтверджували, що у користувача (відповідача) виникло право на надання послуг харчування на території рухомого складу та вагону-буфету згідно з умовами договору, суд першої інстанції залишив поза увагою клопотання позивача про витребування доказів у відповідача, а саме Договору та додатків до нього, серед яких додаток № 2 і є Технологічний процес надання послуги харчування пасажирів в пасажирських поїздах.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

9. 13.03.2023 матеріали зазначеної апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12642/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

11. Після надходження матеріалів справи з суду першої інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 задоволено клопотання АТ "Укрзалізниця", поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22; зупинено дію оскаржуваного рішення до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 12.05.2023.

13. У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 № 09.1-08/2305/23 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12642/22.

14. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 для розгляду справи № 910/12642/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Буравльов С.І.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого судді, Ходаківської І.П., Буравльова С.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

16. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

17. Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18. 19.11.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Укрзалізниця") (правоволоділець) уклало з ТОВ "2К Стандарт" (користувач) Договір комерційної концесії, за умовами п. 1.1 якого правоволоділець зобов`язався надати користувачеві за винагороду право користування комплексом належним йому прав на території рухомого складу та вагону-буфету за відповідними напрямками згідно з додатком № 1 до Договору, а саме: право на використання логотипу ПАТ "Укрзалізниця", комерційного досвіду та ділової репутації (надалі - права) з метою надання послуг по забезпеченню харчуванням пасажирів відповідно до вимог Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажообігу та пошти залізничним транспортом України (надалі - послуги).

19. Відповідно до п. 1.2 Договору за користування правами на території рухомого складу та вагону-буфету, що передаються за цим Договором, користувач сплачує правоволодільцю щомісячно винагороду та в залежності від показника населеності згідно з додатком № 1, що є невід`ємною частиною даного Договору, шляхом перерахування зазначених коштів на поточний рахунок правоволодільця.

20. Користувач починає користуватися своїми правами на території рухомого складу та вагону-буфету після підписання уповноваженими представниками сторін затвердженого Технологічного процесу по наданню послуг по забезпеченню харчуванням пасажирів у пасажирських вагонах далекого сполучення, що є невід`ємною частиною даного Договору - додаток № 2 (п. 1.3 Договору).

21. Згідно з умовами п.п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2, 1.4.3 Договору, до 11 числа місяця, наступного за звітним, правоволоділець здійснює розрахунок щомісячної винагороди в залежності від показника населеності на підставі даних АСК ППУЗ у поїздах та направляє користувачу на підпис Акт розрахунку винагороди. Акт розрахунку винагороди користувач підписує протягом трьох робочих днів з моменту отримання. У разі незгоди з розрахунком винагороди правоволодільця Акт повертається до правоволодільця із зазначенням невідповідності розрахунків чи іншої інформації на корегування протягом доби. Після усунення розбіжностей підписується правоволодільцем та направляється повторно на підпис користувачу, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Рахунок до оплати правоволоділець виставляє користувачу на підставі підписаного Акта розрахунку винагороди до 15 числа місяця, наступного за звітним. Користувач зобов`язаний рахунок сплатити протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання.

22. Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 28.02.2019. Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами починаючи з 01.10.2018.

23. Пунктом 9.1 Договору визначено, що додатки до цього Договору є його невід`ємною і складовою частиною:

- Додаток № 1: Розрахунок щомісячної винагороди в залежності від показника населеності;

- Додаток № 2: Технологічний процес по наданню послуг по забезпеченню харчуванням пасажирів у пасажирських вагонах далекого сполучення.

24. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним були надані відповідачу акти наданих послуг та рахунки на сплату винагороди, однак останній у порушення умов Договору не повернув примірник актів із підписом, як і не повідомив про незгоду з розрахунками винагороди, у зв`язку з чим, на думку позивача, наявні підставі для стягнення з відповідача заборгованості за Договором у загальному розмірі 142 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

25. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26. Правовідносин сторін у цій справі виникли на підставі договору комерційної концесії.

27. Статтею 1115 ЦК України визначено, що за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов`язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Відносини, пов`язані з наданням права користування комплексом прав, регулюються цим Кодексом та іншим законом.

28. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 366 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов`язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов`язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

29. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об`єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту (ч.ч. 1, 2 ст. 1116 ЦК України).

30. Відповідно до ст. 369 ГК України винагорода за договором комерційної концесії може виплачуватися користувачем правоволодільцеві у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.

31. Згідно зі ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

32. Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

33. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

34. Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, коли у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

35. Зі змісту п.п. 1.2-1.4 Договору вбачається така домовленість сторін:

- користувач сплачує за користування комплексом належних позивачу прав;

- користування зазначеними правами у користувача починається після підписання затвердженого Технологічного процесу (додаток № 2 до Договору);

- до 11 числа звітного періоду правоволоділець здійснює розрахунок винагороди та направляє його користувачу на погодження;

- після підписання користувачем акта про розрахунок розміру винагороди правоволоділець виставляє йому рахунок на оплату комплексом обумовлених прав, який має бути оплачений протягом п`яти днів.

36. Отже, обов`язок сплатити за користування правами позивача у відповідача (у разі здійснення ним такого користування) виникає після погодження акта здійснення розрахунку винагороди та отримання від позивача рахунку на оплату за користування.

37. Відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

38. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

39. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

40. Перевіривши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді справи не надав суду доказів направлення відповідачу та отримання ним актів наданих послуг № 6 від 30.11.2018 на суму 60 000,00 грн та № 7 від 31.12.2018 на суму 82 000,00 грн, а також рахунків № 1379 від 30.11.2018 та № 1617 від 31.12.2018 на підставі зазначених актів, які надані ним на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві.

41. І, як правильно зазначив місцевий господарський суд, листи № ПКВЧ-1-2/1225 від 25.06.2020 та № ПКВЧ-1-2/1227 від 15.06.2021 з вимогою до відповідача сплатити заборгованість на загальну суму 142 000,00 грн також не доводять виникнення у відповідача обов`язку зі сплати спірної заборгованості, оскільки докази їх направлення відповідачу та отримання останнім теж відсутні.

42. Крім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що з наданої суду копії Технологічного процесу (додаток № 2 до Договору) не можна взагалі встановити, чи розпочав відповідач використовувати комплекс прав, передбачених у Договорі концесії, зважаючи на те, що на цій копії відсутнє посилання на номер та дату Договору.

43. Посилання АТ "Укрзалізниця" на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про витребування від відповідача доказів, зокрема, і додатків до Договору комерційної концесії, суд апеляційної інстанції відхиляє.

44. Так, зазначене клопотання позивач обґрунтував відсутністю у нього примірника оригіналу Договору.

45. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

46. Зважаючи на те, що сам позивач надав суду належним чином засвідчену копію договору комерційної концесії № ПК/ВЧКиїв-Пас-18/595д-ПКЮ від 20.11.2018, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, а відповідач не скористався своїм правом і не надав у строк, вказаний в ухвалі про відкриття провадження у справі, відзиву або заперечень на позов, в якому б заперечував факт існування цього договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

47. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем односторонньо підписані ним акти наданих послуг без доказів їх надання у встановленому Договором порядку відповідачу не є належними доказами фактичного виконання сторонами умов укладеного Договору та підтвердженням узгодження між сторонами вартості винагороди.

48. Як наслідок, є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не довів належними доказами настання у відповідача обов`язку зі сплати рахунків у строк, визначений п. 1.4.3 Договору, та, відповідно, строку виконання зобов`язань, вказаних позивачем, а отже, і відсутні підстави для задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

49. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

50. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

51. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

52. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі № 910/12642/22.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.І. Буравльов