Постанова
від 26.06.2023 по справі 910/15043/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ТОВ "Комплекс Агромарс" - Герасименко М.В. ордер АА№1192783 від 29.08.2022р.,

Зазуля І.М.- паспорт, витяг з ЄДР;

від ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний" - Колосюк В.А. дов. б/н від

09.12.2022р.;

від ТОВ "Інтер Вей Капітал" - Студенко Р.В. дов. №03/01-23 від 03.01.2023р.;

від ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" - Студенко Р.В. дов. №10/01 від 10.01.2023р.;

від ТОВ "Олімп Фінанс Груп" - Студенко Р.В. дов. №01/02-2023 від 03.03.2023р.;

від ГУ ДПС у м.Києві - Мартиненко Д.Ю. посвідчення КВ№002730 від 25.10.2022р. (присутній до перерви), Іващенко Д.А. посвідчення НОМЕР_1 від 28.07.2021р.;

від Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ - Тертиця В.О. дов. б/н від 30.03.2021р. (присутній до перерви);

від Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) - Тертиця В.О. дов. б/н від 28.07.2021р. (присутній до перерви);

від ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - Мітрюшин Д.Ф. ордер АІ

№1343322 від 05.05.2023р.;

розпорядниця майна ТОВ "Комплекс Агромарс" - арбітражна керуюча Сердюк М.М.

посвідчення №1761 від 14.12.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Комплекс Агромарс", Головного управління ДПС у м.Києві та розпорядниці майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражної керуючої Сердюк М.М.

на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 20.03.2023р.

(повний текст складено 11.04.2023р.)

у справі №910/15043/21 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Фінансова компанія "Вінстар"

до ТОВ "Комплекс Агромарс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. визнано кредитором у справі №910/15043/21 по відношенню до боржника: ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" з грошовими вимогами на суму 175 638 499,75 грн., з яких 81 240,00 грн. - вимоги першої черги, 168 448 296,85 грн. - вимоги четвертої черги, 7 108 962,90 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 98 471 276,40 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 25 649 500,80 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" з грошовими вимогами на суму 452 344,58 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 430 287,88 грн. - вимоги четвертої черги, 18516,70 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" з грошовими вимогами на суму 7 416 686,81 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 6 607 821,04 грн. - вимоги четвертої черги, 804 325,77 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіпартс Україна" з грошовими вимогами на суму 775 898,76 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 737 045,17 грн. - вимоги четвертої черги, 34 313,59 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ-Дальнобой" з грошовими вимогами на суму 1 785 732,99 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 1 709 405,17 грн. - вимоги четвертої черги, 71 787,82 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве Підприємство "Промсервіс" з грошовими вимогами на суму 63 076 756,22 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 63 072 216,22 грн. - забезпечені заставою боржника; Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" з грошовими вимогами на суму 2 816 411,54 грн., з яких 46 367,80 грн. - вимоги першої черги, 2 619 950,18 грн. - вимоги четвертої черги, 150 093,56 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" з грошовими вимогами на суму 11 108 708,57 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 10 352 502,68 грн. - вимоги четвертої черги, 751 665,89 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф Пак" з грошовими вимогами на суму 73 423,44 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 68 883,44 грн. - вимоги четвертої черги; Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) з грошовими вимогами на суму 6 882 377,85 грн., з яких 4 540,00 грн.-вимоги першої черги, 6 877 837,85грн. - вимоги четвертої черги; Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ з грошовими вимогами на суму 47 776 544,22грн., з яких 4 540,00грн. - вимоги першої черги, 47 772 004,22 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» з грошовими вимогами на суму 617 042 831,27 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 158 431 646,45 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 335 382 832,58 грн. - вимоги четвертої черги, 123 223 812,24 грн. - вимоги шостої черги; ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 15 666 265,99 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 15 661 725,99 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільський комбікормовий завод" з грошовими вимогами на суму 47 086 616,44 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 47 082 076,44 грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 52 378 572,92 грн., з яких 4540,00 грн. - вимоги першої черги, 52 374 032,92 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Київкомбікорм" з грошовими вимогами на суму 46 586 384,98 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 46 581 844,98 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Симедіка УА" з грошовими вимогами на суму 5 932 718,05 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 5 928 178,05 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспектр Україна" з грошовими вимогами на суму 3 413 761,23 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 3 409 221,23 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясопереробний комплекс Столичний" з грошовими вимогами на суму 102 642,00 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 98 102,00 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Константа Холдинг" з грошовими вимогами на суму 262 702,65 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 179 218,67грн. -вимоги четвертої черги, 78 943,98 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Петруцалек" з грошовими вимогами на суму 254 060,76 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 239 718,99 грн. - вимоги четвертої черги, 9 801,77 грн. - вимоги шостої черги; Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з грошовими вимогами на суму 914 158,07 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги , 903 853,17 грн. - вимоги четвертої черги, 5 764,90 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" з грошовими вимогами на суму 116 123,45 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 107 931,49 грн. - вимоги четвертої черги, 3 651,96 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" з грошовими вимогами на суму 46 604 916,92 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 46 600 376,92 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Неовак" з грошовими вимогами на суму 6 389 000,59 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 6 379 913,36 грн. - вимоги четвертої черги, 4 547,23 грн. - вимоги шостої черги; Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" з грошовими вимогами на суму 3 080 658,63 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 3 076 118,63 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" з грошовими вимогами на суму 101 461,36 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 96 921,36 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" з грошовими вимогами на суму 9 928 706,21 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 9 509 945,08 грн. - вимоги четвертої черги, 414 221,13 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо Кінг Україна" з грошовими вимогами на суму 148 857,43 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 144 317,43 грн. - вимоги четвертої черги; Акціонерне товариства "Житомиробленерго" з грошовими вимогами на суму 63 950,92 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 59 410,92 грн. - вимоги четвертої черги; Головне управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами на суму 11 374,28 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 6 834,28 грн. - вимоги третьої черги; Angel Eggs B.V. з грошовими вимогами на суму 7 630 861,49 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 7 626 321,49 грн. - вимоги четвертої черги; Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 100 950,10 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 96 410,10 грн. - вимоги шостої черги; Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. з грошовими вимогами на суму 9 039 204,52 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 9 004 450,98 грн. - вимоги четвертої черги, 30 213,54 грн. - вимоги шостої черги; Головне управління ДПС Одеській області з грошовими вимогами на суму 410 848,98 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 406 308,98 грн. - вимоги третьої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" з грошовими вимогами на суму 598 813,08 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 581 061,02 грн. - вимоги четвертої черги, 13 212,06 грн. - вимоги шостої черги; Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" з грошовими вимогами на суму 3 090 717,59 грн., з яких 4540,00 грн. - вимоги першої черги, 3 046 018,43 грн. - вимоги четвертої черги, 44 699,16 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Шафран Спайс" з грошовими вимогами на суму 84 789,09 грн., з яких 4540,00 грн. - вимоги першої черги, 80 249,09 грн. - вимоги четвертої черги; Антимонопольний комітет України з грошовими вимогами на суму 1 019 962,00 грн., з яких 4962,00 грн. - вимоги першої черги, 15 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, 1 000 000,00 грн. - вимоги шостої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" з грошовими вимогами на суму 426 894,49 грн., з яких 4962,00 грн. -вимоги першої черги, 421 932,49 грн. - вимоги четвертої черги; Головне управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами на суму 486 034,36 грн., з яких 4962,00 грн. - вимоги першої черги, 481 072,36 грн. - вимоги третьої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 4 766 936,96 грн. - вимоги четвертої черги; ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 11 112 062,00 грн., з яких 4962,00 грн. - вимоги першої черги, 11 107 100,00 грн. - вимоги четвертої черги; окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги з виплати заробітної плати у розмірі 4 084 907,20 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Колмплекс Агромарс" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Галузеве Підприємство "Промсервіс" у визнанні кредитором на суму 3 434 387,95 грн.; відмовлено -"АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у визнанні кредитором на суму 247 777 906,31 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" у визнанні кредитором на суму 686 054,04 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Термо Кінг Україна" у визнанні кредитором на суму 31 403,77 грн.; відмовлено Angel Eggs B.V. у визнанні кредитором на суму 460 970,13 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» у визнанні кредитором на суму 38 111 160,29 грн.; відмовлено Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. у визнанні кредитором на суму 104 700,40 грн.; відмовлено Головному управлінню ДПС Одеській області у визнанні кредитором на суму 58 044,14 грн.; відмовлено Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"у визнанні кредитором на суму 2 418 089,25 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" у визнанні кредитором на суму 2 517 811,88 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" у визнанні кредитором на суму 13 743 788,74 грн.; відмовлено ОСОБА_1 у визнанні кредитором на суму 76 915 366,00 грн.; відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредитором на суму 4 407 604,41 грн.; відмовлено ОСОБА_3 у визнанні кредитором на суму 1 197 269,48 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" у визнанні кредитором на суму 374 593,84 грн.; відмовлено Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилі Олегівній у визнанні кредитором на суму 735 155,28 грн.; відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором на суму 175 965,70 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" у визнанні кредитором на суму 27 253,75 грн.; відмовлено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у визнанні кредитором на суму 242 347,45 грн. та вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні кредитором на суму 4 407 604,41 грн. та постановити в цій частині нову ухвалу про визнання ОСОБА_2 кредитором по відношенню до боржника на суму 4 407 604,41 грн.; визнати ОСОБА_2 кредитором у справі №910/15043/21 по відношенню до боржника з грошовими вимогами на суму - 1 черга - 4540 грн., 4 черга - 20 064 790,40 грн., всього - 20 069 330,40 грн.

Також, не погоджуючись із винесеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови ОСОБА_3 у визнанні кредитором на суму 1 197 269,48 грн. та постановити в цій частині нову ухвалу про визнання ОСОБА_3 кредитором по відношенню до боржника на суму 1 197 269,48 грн.; визнати ОСОБА_3 кредитором у справі №910/15043/21 по відношенню до боржника з грошовими вимогами на суму - 1 черга - 9502 грн., 4 черга - 53 566 340,40 грн., всього - 53 575 842,40 грн.

Крім того, не погоджуючись із винесеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_1 та постановити в цій частині нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 у розмірі 88 022 466 грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Також, не погоджуючись із винесеною ухвалою, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у визнанні кредитором на суму 247 777 906,31грн. та постановити нове рішення, яким визнати "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") кредитором по відношенню до боржника на суму 247 787 814,31 грн., з яких - 1 черга - 9908 грн., 4 черга - 247 777 906,31грн.

Крім того, не погоджуючись із винесеною ухвалою, ТОВ "Комплекс Агромарс" подало апеляційні скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання грошових вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" у визнанні грошових вимог до боржника, які випливають із Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. у повному обсязі; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання грошових вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» у визнанні кредитором на суму 245 068 053,78 грн. та визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» на суму 410 085 937,04 грн., з яких - 4540 грн. вимоги першої черги, 59 113 925,47 грн. вимоги четвертої черги, 350 967 461,57 грн. вимоги, що забезпечені заставою; скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", Головного управління ДПС у м.Києві та Головного управління ДПС Одеській області та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін", Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", Головному управлінню ДПС у м.Києві та Головному управлінню ДПС Одеській області у визнанні грошових вимог до боржника у повному обсязі.

Також, не погоджуючись із винесеною ухвалою, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови Головному управлінню ДПС у м.Києві у визнанні кредитором на суму 242 347,45 грн. і визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у м.Києві до боржника на суму 338 757,55 грн., в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Крім того, не погоджуючись із винесеною ухвалою, розпорядник майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражний керуючий Сердюк М.М. подала апеляційні скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання кредитором у справі по відношенню до боржника ОСОБА_3 з грошовими вимогами на суму 52 378 572,92 грн., з яких 4540,00 грн. - вимоги першої черги, 52 374 032,92 грн. - вимоги четвертої черги та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у визнанні заявлених грошових вимог до ТОВ "Комплекс Агромарс" в повному обсязі та скасувати оскаржувану ухвалу в частині визнання кредитором у справі по відношенню до боржника ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 15 666 265,99 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 15 661 725,99 грн. - вимоги четвертої черги та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у визнанні грошових вимог до ТОВ "Комплекс Агромарс" в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" просить відмовити ТОВ "Комплекс Агромарс" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині визнання грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, просить відмовити ТОВ "Комплекс Агромарс" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині визнання грошових вимог Головного управління ДПС у м.Києві залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядниця майна боржника арбітражна керуюча Сердюк М.М. просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. на підставі п.2 ч.1 ст.264 ГПК України; у випадку відмови у закритті апеляційного провадження, відмовити Приватній акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у задоволенні апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядниця майна боржника арбітражна керуюча Сердюк М.М. просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині відмови ОСОБА_2 у визнанні кредитором на суму 4 407 604,41 грн. залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу розпорядниця майна боржника арбітражна керуюча Сердюк М.М. просить відмовити ОСОБА_3 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині відмови ОСОБА_3 у визнанні кредитором на суму 1 197 269,48 грн. залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Олімп Фінанс Груп" просить відмовити ТОВ "Комплекс Агромарс" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині визнання грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Інтер Вей Капітал» просить відмовити ТОВ "Комплекс Агромарс" у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині визнання грошових вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний" просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_1 залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити розпорядниці майна боржника арбітражній керуючій Сердюк М.М. у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині вимог ОСОБА_3 до боржника переглянути з урахуванням апеляційної скарги ОСОБА_5 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити розпорядниці майна боржника арбітражній керуючій Сердюк М.М. у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині вимог ОСОБА_2 до боржника переглянути з урахуванням апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023р., 05.05.2023р. та 23.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами розпорядниці майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражної керуючої Сердюк М.М., Головного управління ДПС у м.Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") та ТОВ "Комплекс Агромарс" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21; розгляд апеляційних скарг розпорядниці майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражної керуючої Сердюк М.М., Головного управління ДПС у м.Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") та ТОВ "Комплекс Агромарс" призначено на 29.05.2023р.; об`єднано апеляційні скарги розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Сердюк М.М., Головного управління ДПС у м.Києві, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") та ТОВ "Комплекс Агромарс" на ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023р. у судовому засіданні по справі №910/15043/21 оголошено перерву до 26.06.2023р. згідно ст. 216 ГПК України.

05.05.2023р. до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли доповнення до апеляційної скарги, згідно яких заявник просить поновити строк на подання доповнень до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 та долучити до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири, загальною площею 277 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 467853780000.

Колегія суддів відхиляє клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги як необгрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, а апелянтом не наведено поважних причин пропуску цього строку. Тому доповнення до апеляційної скарги і клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири колегія суддів залишає без розгляду.

22.05.2023р. до апеляційного суду від ТОВ "Комплекс Агромарс" надійшли доповнення до апеляційної скарги, згідно яких заявник просить визнати поважними причини пропуску та поновити процесуальний строк на подання доповнень до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп"; задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21 в частині визнання грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп"; скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в частині визнання грошових вимог ТОВ "Олімп Фінанс Груп" та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Олімп Фінанс Груп" у визнанні грошових вимог до боржника, які випливають із Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р., з подальшими змінами та доповненнями, а також Додаткового договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1 від 12.11.2020р. про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії до Генерального кредитного договору, у повному обсязі.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Комплекс Агромарс" про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги як необгрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, а апелянтом не наведено поважних причин пропуску цього строку. Тому доповнення ТОВ "Комплекс Агромарс" до апеляційної скарги колегія суддів залишає без розгляду.

Також, 22.05.2023р. до апеляційного суду від ТОВ "Комплекс Агромарс" надійшли доповнення до апеляційної скарги щодо кредиторських вимог ТОВ"Інтер Вей Капітал", згідно яких заявник просить поновити строк на подання доповнень до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 та врахувати доповнення до апеляційної скарги під час апеляційного розгляду.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Комплекс Агромарс" про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги як необгрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, а апелянтом не наведено поважних причин пропуску цього строку. Тому доповнення ТОВ "Комплекс Агромарс" до апеляційної скарги колегія суддів залишає без розгляду.

22.05.2023р. до апеляційного суду від Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, згідно якого заявник просить приєднати до матеріалів справи №910/15043/21 наступні докази: нотаріально завірену копію Свідоцтва про реєстрацію Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» станом на 02.05.2023р. з апостилем від 04.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження реєстрації компанії; нотаріально завірену копію Сертифікату Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» від 02.05.2023р. з апостилем від 04.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження дійсності запису про компанію в Реєстрі компаній; нотаріально завірену копію Сертифікату Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» від 02.05.2023р. з апостилем від 04.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження даних про директора та секретаря компанії; нотаріально завірену копію Сертифікату Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» від 02.05.2023р. з апостилем від 04.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження даних про реєстрацію офісу компанії; нотаріально завірену копію Сертифікату Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» від 02.05.2023р. з апостилем від 04.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження даних про акціонера компанії; нотаріально завірену копію Свідоцтва про дієздатність Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» від 05.05.2023р. з апостилем від 08.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження дієздатності компанії з моменту реєстрації по теперішній час; нотаріально завірену копію Афідевіту адвоката Філіппос Лукаріс від 05.05.2023р. з апостилем від 08.05.2023р. та перекладом на українську мову на підтвердження даних з державного реєстру для Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» станом на 04.05.2023р.; нотаріально завірену копію письмового рішення одноосібного директора Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» на видачу довіреності повноважному представнику від 28.04.2023р. з апостилем та перекладом на українську мову; нотаріально завірену копію Довіреності Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» на повноважного представника від 28.04.2023р. з апостилем від 03.05.2023р. та перекладом на українську мову; належним чином завірену копію Договору про надання правничої допомоги №01-04/05/2023 від 04.05.2023р.; належним чином завірену копію Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 15.05.2023р.; належним чином завірену копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3556 від 22.09.2010р. та врахувати зазначені докази та факти, які вони підтверджують під час ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21.

Колегія суддів залишає без розгляду клопотання ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") про приєднання доказів до матеріалів справи, оскільки заявником не було подано суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Також, 22.05.2023р. до апеляційного суду від Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") надійшли доповнення до апеляційної скарги, згідно яких заявник просить поновити строк на подання доповнень до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 та скасувати ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 в частині відмови Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» у визнанні кредитором на суму 247 777 906,31 грн.; в скасованій частині ухвалити постанову, якою визнати кредитором у справі №910/15043/21 по відношенню до боржника Компанію «АЕ-Агроексім Лімітед» на загальну суму 247 787 814,31 гривень з яких: 9 908,00 грн. (загальний судовий збір) - перша черга; 247 777 906,31 грн. (загальна сума заборгованості) - четверта черга.

Колегія суддів відхиляє клопотання ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") про поновлення процесуального строку на подання доповнень до апеляційної скарги як необгрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, а апелянтом не наведено поважних причин пропуску цього строку. Тому доповнення ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") до апеляційної скарги колегія суддів залишає без розгляду.

15.06.2023р. до апеляційного суду від Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, згідно якого заявник просить приєднати до матеріалів справи №910/15043/21 наступні докази: завірену копію Фінансової звітності Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» за рік, що закінчився 31.12.2022р., затверджену радою директорів Компанії та підтвердженої звітом незалежного аудитора 03.05.2023р. з перекладом на українську мову на підтвердження загальної заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс»; завірену копію Сертифікату практикуючого бухгалтера виданого фірмі «Міхаліс Авраам енд Партнере Лімітед» від 23.09.2013р. з перекладом на українську мову на підтвердження повноважень аудитора; завірену копію Договору №166/2016/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» від 02.06.2015р. на підтвердження заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» на суму 1 910 500,00 Євро; завірену копію витягу з офіційного сайту «Судова влада України» щодо стану розгляду заяви Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» про грошові вимоги до боржника за Договором №166/2016/КАМ/О від 02.06.2015р. на підтвердження розгляду цієї заяви судом першої інстанції та врахувати зазначені докази та факти, які вони підтверджують під час ухвалення рішення за результатами розгляду апеляційної скарги Компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» на ухвалу господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. по справі №910/15043/21.

Колегія суддів залишає без розгляду клопотання ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") про приєднання доказів до матеріалів справи, оскільки заявником не було подано суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та не наведено поважних причин пропуску цього строку.

21.06.2023р. до апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" надійшла заява від 19.06.2023р. №19-06/23 про заміну кредитора його правонаступником, в якій заявник просить суд замінити у справі №910/15043/21 кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ "Комплекс Агромарс" з грошовими вимогами у розмірі 46 604 916,92 грн., з яких 4 540 грн. - вимоги першої черги, 46 600 376,92 грн. - вимоги четвертої черги.

Колегія суддів залишає без розгляду заяву ТОВ "Інтер Вей Капітал" про заміну кредитора його правонаступником у справі №910/15043/21, оскільки останнім копію даної заяви не було надіслано всім учасникам справи.

23.06.2023р. до апеляційної інстанції від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення документів до апеляційної скарги, в якій заявник просить суд: прийняти дане клопотання про долучення документів до апеляційної скарги, долучити до матеріалів справи копію Довідки іпотекодержателя від 06.01.2022 року та врахувати надані разом із цим клопотанням документи під час апеляційного розгляду.

Колегія суддів залишає без розгляду клопотання представника ОСОБА_1 про долучення документів до апеляційної скарги, оскільки заявником не було подано суду клопотання про поновлення процесуального строку на подання документів та не наведено поважних причин пропуску цього строку.

Також, 23.06.2023р. до апеляційної інстанції від ТОВ "Комплекс Агромарс" надійшло клопотання про долучення документів до апеляційної скарги, в якій заявник просить суд: визнати поважними причини пропуску та поновити ТОВ «Комплекс Агромарс» процесуальний строк для подання доказів щодо звернення стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» на предмети застави; долучити до матеріалів справи № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс» докази звернення стягнення ТОВ «Олімп Фінанс Груп» на предмети застави за Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-31 (обладнання) від 12.11.2020р., Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-32 (обладнання) від 12.11.2020р. та Договором застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-34 (обладнання) від 12.11.2020р.; витребувати у ТОВ «Олімп Фінанс Груп» письмові пояснення щодо причин неповідомлення господарського суду м.Києва та ТОВ «Комплекс Агромарс» про звернення стягнення на предмети застави за Договором наступної застави № 407/2020/КОД- КБ-ГКД-31 (обладнання) від 12.11.2020р., Договором наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-32 (обладнання) від 12.11.2020р. та Договором застави № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-34 (обладнання) від 12.11.2020р.

Колегія суддів відхиляє клопотання ТОВ "Комплекс Агромарс" про поновлення процесуального строку на подання доказів як необгрунтоване, оскільки воно було подано з пропуском встановленого судом строку для подання клопотань, а апелянтом не наведено поважних причин пропуску цього строку. Тому клопотання ТОВ "Комплекс Агромарс" про долучення документів до апеляційної скарги та про витребування у ТОВ «Олімп Фінанс Груп» письмових пояснень колегія суддів залишає без розгляду.

23.06.2023р. і 26.06.2023р. до апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника ТОВ «Концерн Комплекс», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а підстави заявлені для відкладення є малозначними. Крім того, в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення розпорядниці майна - арбітражної керуючої Сердюк М.М. та представників ТОВ "Комплекс Агромарс", ТОВ "М`ясопереробний комплекс Столичний", ТОВ "Інтер Вей Капітал", ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор", ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ГУ ДПС у м.Києві, ПрАКОВ "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Частиною 1 ст.2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст.4. ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

У вересні 2021 року ТОВ "Буддевелопмент Київ" звернулося до місцевого суду з заявою про визнання банкрутом ТОВ "Комплекс Агромарс".

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.10.2021р. було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс"; визнано грошові вимоги ТОВ "Буддевелопмент Київ" до ТОВ "Комплекс Агромарс" у розмірі 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс"; призначено розпорядником майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну; визначено дату проведення попереднього судового засідання та вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 07.09.2022р. було прийнято заяву ТОВ "Фінансова компанія "Голден Коїн" про визнання кредитором боржника на суму 2 939 744,37 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 09.09.2022р. було прийнято заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредитором боржника на суму 464 353,12 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 28.09.2022р. було прийнято заяву ОСОБА_3 з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 713 104,77 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 07.12.2022р., зокрема, було задоволено заяву ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредитора; замінено кредитора у справі №910/15043/21 ТОВ "Буддевелопмент Київ" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" на суму 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції).

Відповідно до ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст.64 КУзПБ встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Щодо кредиторських вимог ОСОБА_2 апеляційний суд зазначає наступне.

11.11.2021р. ОСОБА_2 звернулася до місцевого суду із заявою кредитора до боржника на суму 20 069 330,40 грн., тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.

Вимоги заяви мотивовані тим, що 06.09.2011р. між ТОВ «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни, що діє на підставі Довіреності (Позичальник) та ОСОБА_2 , яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець) було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №11-1564/КАМ-Ю, за яким Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 9 999 000, 00 грн. зі строком повернення до 05.09.2012р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1 Договору та повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору, фінансова допомога надається для вирішення загальних потреб підприємства Позичальника.

Згідно з п.3.1 Договору фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2 Договору Позичальник зобов`язаний забезпечити виконання повернення фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 05.09.2012р.

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п.8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги №11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011р. сторони впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

За змістом Додаткової угоди №10 від 01.04.2021р. до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011р. до п.1.1. Договору було внесено наступні зміни: впорядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 9 999 000, 00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ "Пумб" за період з 01.09.2011р. по 06.09.2011р. (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М. ) вбачається, що 06.09.2011р. на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» було перераховано ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011р. грошові кошти в сумі 9 999 000,00 грн.

Місцевим судом правильно враховані заперечення арбітражної керуючої проти додаткової угоди №10 від 01.04.2021р. до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011р., в якій було погоджено строк повернення коштів до 01.10.2021р.

Дана додаткова угода підписана обома сторонами та доказів визнання її недійсною матеріали справи не містять. Виходячи з положень ст.204 ЦК України, якою закріплено презумпцію правомірності правочину, суд першої інстанції обгрунтовано не мав правових підстав для не врахування, визначених даною додатковою угодою №10 від 01.04.2021р., положень.

Крім того, 09.09.2011р. між ТОВ «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни , що діяв на підставі Довіреності (Позичальник), та ОСОБА_2 , яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець), було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 9 998 000, 00 грн. зі строком повернення до 08.09.2012р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

За положеннями п.3.1. фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов`язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 08.09.2012р.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 06.09.2011р. сторони впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

За змістом Додаткової угоди №10 від 01.04.2021р. до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011р. до п.1.1. Договору було внесено наступні зміни: впорядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 9 998 000,00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ "ПУМБ" за період з 07.09.2011р. по 10.09.2011р. (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М. ) вбачається, що 09.09.2011р. на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» було перераховано ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011р. грошові кошти в сумі 4 999 000,00 грн.

18.07.2012р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) було укладено Угоду №12-1209-/КАМ-Ю про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої вимоги сторони-1 до сторони-2 за договорами купівлі-продажу від 07.03.2012р. (за переліком) на суму 6 684 147,00 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1, що виникли за договором поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011р. на суму 9 998 000,00 грн., зараховуються відповідно до ст.601 ЦК України на суму 6 684 147,00 грн.

Згідно з п.2.1 Угоди, з моменту її підписання, зобов`язання сторони-1 до сторони-2 є припиненими частково в розмірі 6 684 147,00 грн. Тобто, сума заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 після підписання даної угоди становить 3 313 853,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Оскільки матеріали справи містять докази надання боржнику ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011р. грошових коштів лише в сумі 4 999 000,00 грн., у той час як зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами було проведено на суму 6 684 147,00 грн., місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011р.

Також, 15.09.2011р. між ТОВ «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни , що діє на підставі Довіреності (Позичальник), та ОСОБА_2 , яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець), було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №11-1609/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 5 426 928,99 грн. зі строком повернення до 14.09.2012р., а позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору звернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

Згідно з п.3.1. фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов`язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 14.09.2012р.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги №11-1609/КАМ-Ю від 15.09.2011р. впродовж 2012-2020 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.04.2021р. до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1609/КАМ-Ю від 15.09.2011р. було внесено зміни до п.1.1 Договору та викладено його в новій редакції, а саме: "1.1. В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 5 426 928, 99 (п`ять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч дев`ятсот двадцять вісім грн. 99 коп.) зі строком повернення до 01.10.2021р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.".

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ "ПУМБ" за 15.09.2011р. (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М. ) вбачається, що 15.09.2011р. на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» було перераховано ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1609/КАМ-Ю грошові кошти в сумі 5 426 928,99 грн.

Крім того, 07.11.2011р. ТОВ «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни , що діє на підставі Довіреності (Позичальник), та ОСОБА_2 , яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець), було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 13 449 236, 00 грн. зі строком повернення до 06.11.2012р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

У п.3.1. Договору передбачено, що фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов`язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 06.11.2019р.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011р. впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.04.2021р. до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011р. було внесено зміни до п.п.1.1 Договору та викладено його в новій редакції, а саме: "1.1. В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується "фінансова допомога") у розмірі 13 449 236,00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021р., а Позичальник зобов`язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.".

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ "ПУМБ" за 15.09.2011р. (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М. ) вбачається, що за період з 08.11.2011р. до 25.11.2011р. на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_2 було перераховано за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю грошові кошти в сумі 12 450 236,00 грн. (12 платежів по 999 000,00 грн. та 462 236,00 грн.).

У той же час, 15.05.2012р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) було укладено Угоду №12-883/КАМ-Ю про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої вимоги сторони-1 до сторони-2 за договорами купівлі-продажу від 05.01.2012р. (за переліком) на суму 12 214 439,00 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1, що виникли за договором поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011р. на суму 13 449 236,00 грн., зараховуються відповідно до ст.601 ЦК України на суму 12 214 439,00 грн.

Згідно з п.2.1 Угоди з моменту її підписання, зобов`язання сторони-1 до сторони-2 є припиненими частково в розмірі 12 214 439,00 грн. Тобто, сума заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 після підписання даної угоди становить 1 234 797,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Матеріали справи містять докази надання боржнику ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011р. грошових коштів у сумі 12 450 236,00 грн., з яких між сторонами зараховано в якості зустрічних однорідних вимог 12 214 439,00 грн., у зв`язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку, що залишок заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 за Договором поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011р. становить 235 797,00 грн.

Також, 27.01.2015р. між ОСОБА_2 (Позикодавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» в особі представника Харланової О.В., що діє на підставі Довіреності (Позичальник) було укладено Договір №48/2015/КАМ/О, за яким Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю.

У п.2.1. Договору визначено, що сума позики за даним Договором становить 15 808 977,46 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що строк повернення фінансової допомоги складає 10 (десять) років.

Відповідно до п.4.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути суму позики в строк, не пізніше, встановленого п.3.1. даного Договору.

Згідно з п.4.3. Договору днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок або в касу Позикодавця.

У п.6.1. Договору зазначено, що останній набуває чинності з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань з даним Договором.

01.04.2021р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №48/2015/КАМ/О від 27.01.2015р., за положеннями якої п.3.1 Договору викладено в наступній редакції: "3.1. Строк повернення фінансової допомоги до 01.10.2021р.".

На підтвердження перерахування ОСОБА_2 грошових коштів за Договором №48/2015/КАМ/О від 27.01.2015р. до матеріалів справи було надано копії платіжних інструкцій від 24.02.2015р. №1 на суму 1 177 495,67 грн. та від 27.01.2015р. №1 на суму 14 631 481,79 грн. Дані платіжні інструкції мають відмітки про проведення банком 24.02.2015р. о 14:58 год. та 27.01.2015р. о 16:00 год. відповідно. Тобто, сукупний розмір перерахованих боржнику за Договором №48/2015/КАМ/О від 27.01.2015р. грошових коштів становить 15 808 977,46 грн.

27.02.2015р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) було укладено Договір №125/2015/КАМ/О про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого вимоги сторони-1 до сторони-2 за договором про поворотню фінансову допомогу від 23.01.2015р. №53/2015/КАМ/О на суму 4 258 977,46 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1 за договором про поворотню фінансову допомогу від 27.01.2015р. №48/2015/КАМ/О на суму 15 808 977,46 грн. зараховуються в розмірі 4 258 977,46 грн.

Крім того, ОСОБА_2 було надано до матеріалів справи копії видаткових ордерів за період з 27.02.2015р. по 28.04.2015р. на загальну суму 7 350 000,00 грн.

Надалі, 25.05.2020р. між між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким зараховуються вимоги сторін у сумі 5 127 716,18 грн., а саме: сторони-2 перед стороною-1 за Договором надання поворотної фінансової допомоги №185/1/2017/КАМ/О від 20.06.2017р. у розмірі 1 017 927,59 грн., Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015р. №48/2015/КАМ/О у розмірі 4 200 000,59 грн. відповідно; сторони-1 перед стороною-2 за договором доручення №1 від 20.05.2020р. у сумі 5 127 716,18 грн.

Згідно з п.2 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, сторона 1 підтверджує своє зобов`язання щодо здійснення оплати стороні-2 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015р. №48/2015/КАМ/О у сумі 90 211,41 грн. у встановлений згаданим договором строк.

Натомість, заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015р. №48/2015/КАМ/О відсутня, оскільки поворотна фінансова допомога надана в сумі 15 808 977,46 грн., з якої повернуто 7 350 000,00 грн., та зараховано на підставі ст.601 ЦК України 4 258 977,46 грн. та 4 200 000,59 грн.

Отже, з огляду на невиконання боржником зобов`язань за вказаними вище договорами, у поданій заяві кредитор просив визнати вимоги до боржника в сумі 20 064 790,40 грн., що складаються з: 9 999 000,00 грн. боргу за Договором №11-1564/КАМ-Ю; 3 313 853,00 грн. боргу за Договором №11-1587/КАМ-Ю; 5 426 928, 99 грн. боргу за Договором №11-1609/КАМ-Ю; 1 234 797,00 грн. боргу за Договором №11-1922/КАМ-Ю; 90 211,41 грн. боргу за Договором №48/2015/КАМ-Ю.

Виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про підтвердження вимог кредитора на загальну суму 15 661 725,99 грн., з яких: 9 999 000,00 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 06.09.2011р. №11-1564/КАМ-Ю; 5 426 928,99 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.09.2011р. №11-1609/КАМ-Ю; 235 797,00 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 07.11.2011р. №11-1922/КАМ-Ю.

На відповідні заперечення арбітражного керуючого щодо відсутності доказів перерахування грошових коштів місцевий суд правильно зауважив, що матеріали справи містять виписки з банківського рахунку в ПАТ "ПУМБ" (скріншоти, засвідчені підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М. ), у той час як доказів на спростування факту перерахування ОСОБА_2 та надходження на рахунок боржника грошових коштів за спірними договорами поворотної фінансової допомоги арбітражним керуючим не було надано.

У відзиві на пред`явлені вимоги арбітражним керуючим зазначено, що станом на дату укладення цих договорів ОСОБА_2 була засновником та генеральним директором боржника, у зв`язку з чим могла отримувати дивіденди та заробітну плату за рахунок сум фінансової допомоги, в разі її надання. Крім того зауважено, що вимоги за Договором №48/2015/КАМ-Ю заявлені передчасно, оскільки право вимоги виникне лише з 28.01.2025р.

Натомість, як було вищезазначено, заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_2 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015р. №48/2015/КАМ/О відсутня.

Матеріали справи не містять жодних доказів на отримання ОСОБА_2 від ТОВ «Комплекс Агромарс» дивідендів та заробітної плати за рахунок сум фінансової допомоги, у зв`язку з чим відповідні доводи арбітражного керуючого правильно визнані місцевим судом необґрунтованими.

Чинним законодавством не встановлено заборони на укладення правочинів між товариством та його засновником (директором), тобто такі правочини не віднесені законом до нікчемних.

Положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У той же час, приписами КУзПБ передбачений інший процесуальний інструмент, який передбачає специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Доказів визнання Договору поворотної фінансової допомоги від 06.09.2011р. №11-1564/КАМ-Ю, Договору поворотної фінансової допомоги від 15.09.2011р. №11-1609/КАМ-Ю; Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2011р. №11-1922/КАМ-Ю недійсними у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано визнав ОСОБА_2 кредитором боржника на суму: 15 661 725,99 грн. - вимоги четвертої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - вимоги першої черги та правильно відмовив у вимогах на суму 4 407 604,41 грн.

Щодо кредиторських вимог ОСОБА_3 апеляційний суд зазначає наступне.

11.11.2021р. ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду із заявою кредитора до боржника на суму 52 857 775,63 грн.

Надалі, кредитором було подано заяву про збільшення розміру вимог на суму 718 066,77 грн., відтак загальний розмір вимог кредитора становить 53 575 842,40 грн.

У поданій заяві кредитора зазначено, що 30.03.2016р. між ПАТ "Таскомбанк" та ТОВ «Комплекс Агромарс» (позичальник) було укладено Кредитний договір №Т 13.05.2014 К 984 із кредитною лінією з лімітом 1 880 000,00 дол. США. Строк користування кредитною лінією визначено з 30.03.2016р. по 29.03.2017р.

Згідно з додатком №2 від 30.03.2016р. до Кредитного договору №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. "Перелік забезпечення, що надається в рахунок забезпечення виконання Боргових зобов`язань перед Банком за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 року" ОСОБА_3 виступає заставодавцем боржника перед Банком, предметом договору забезпечення визначено заставу ощадного (депозитного) сертифікату, емітованого ПAT "Таскомбанк", у сумі не менше 2 000 000,00 доларів США.

30.03.2016р. між ПAT "Таскомбанк" (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) було укладено договір застави № НІ 2771, за умовами п.1.2 якого заставою забезпечується виконання зобов`язань ТОВ «Комплекс Агромарс», що виникли та виникають під час дії Кредитного договору №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., у тому числі, але не виключно: повернення заставодержателю не пізніше 29.03.2017р. кредитних коштів у сумі 1 880 000,00 доларів США, щомісячних процентів за користування кредитом у розмірі 9,25 % річних у доларах США.

У п.1.3 договору застави визначено, що предметом застави є належний заставодавцю на праві власності цінний папір - ощадний депозитний сертифікат на суму 2 000 000,00 дол. США, емітований ПAT "Таскомбанк", зі строком погашення 30.04.2017р., а також прибутки заставодавця (відсотки) на належний йому цінний папір.

Сторони договору застави оцінюють майно вартістю 2 000 000,00 дол. США (п.1.5 договору застави).

Згідно з п.1.7 договору застави заставодавець, як майновий поручитель, відповідає по зобов`язаннях позичальника в повному обсязі в межах вартості предмета застави.

Пунктом 1.8 договору застави передбачено, що в разі, коли в момент настання строку виконання позичальником будь-якого зобов`язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов`язання позичальником виконане не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на майно заставодержатель отримає право звернути стягнення на майно, реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог із вартості майна на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

У той же час, 30.04.2017р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Сторона-1) та ОСОБА_3 (далі - Сторона-2) було укладено Угоду №237/2017/КАМ/О, за якою в порядку та на умовах, визначених Угодою, Сторона-2, на підставі Договору застави №НІ 2771 від 30.03.2016р., у випадку виникнення форс-мажорних обставин та/або за письмовою вимогою Сторони-1, зобов`язується виконати зобов`язання Сторони-1 за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., укладеним із ПАТ "Таскомбанк", шляхом передання в заставу ощадного депозитного сертифікату.

Відповідно до п.2 Угоди Сторона-1 у строк до 31.12.2018р. зобов`язується повернути Стороні-2 грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 доларів США, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., що укладений з ПАТ "Таскомбанк"; повернути Стороні-2 сплачені відсотки, нараховані за користування кредитом, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., що укладений з ПАТ "Таскомбанк" за період 01.04.2017р. по 03.05.2017р. у розмірі 15 940,82 доларів США.

У подальшому, додатковими угодами №1 від 31.12.2018р., №2 від 31.12.2019р., №3 від 31.12.2020р. до п.2 Угоди вносилися зміни щодо строку повернення Стороною-1 Стороні-2 грошових коштів у розмірі 1 880 000,00 доларів США до 31.12.2019р., до 31.12.2020р. та до 31.12.2021р. відповідно.

30.04.2017р. ТОВ «Комплекс Агромарс» звернулося до ОСОБА_3 з листом щодо виконання останнім зобов`язань заставодавця та погашення боргових зобов`язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ "Таскомбанк" за кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. у розмірі 1 995 959,82 дол. США, а саме: простроченої заборгованості в сумі 1 880 000,00 дол. США та 15 940,82 дол. США відсотків, за рахунок застави ощадного (депозитного) сертифікату в строк, не пізніше 04.05.2017р. включно.

Із долученої до матеріалів справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 в ПАТ "Таскомбанк" вбачається, що 04.05.2017р. з рахунку ОСОБА_3 було здійснено договірне списання коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. згідно з п.5.2. Договору застави №НІ 2771 від 30.03.2016р. згідно розпорядження б/н від 04.05.2017р.

01.04.2021р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_3 було підписано додаткову угоду №4 до Угоди, відповідно до п.1 якої сторони погодили внести наступні зміни до п.2 Угоди: "Сторона-1 у строк до 01.10.2021р. зобов`язується повернути Стороні-2 грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 дол. США, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., що укладений із ПАТ "Таскомбанк". Повернути Стороні-2 сплачені відсотки, нараховані за користування кредитом, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. за період з 01.04.2017р. по 03.05.2017р. у розмірі 15 940,82 дол. США.

Пунктом 2 додаткової угоди №4 внесено зміни до п.5 Угоди, відповідно до яких Угода діє до 01.10.2021р.

Також, 01.02.2021р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - довіритель) та ОСОБА_3 (далі - повірений) було укладено Договір доручення №60/2021/КАМ/О, за умовами якого повірений зобов`язується від імені довірителя, за власний рахунок здійснювати оплату згідно з Договором №НК 857 від 30.11.2015р., а також специфікаціями, додатковими угодами чи іншими додатками, що є невід`ємними його частинами, укладеними між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ПАТ "Таскомбанк" в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн.

Згідно з п.4.2.2, п.4.2.3 Договору довіритель зобов`язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

Відповідно до п.п.7.1 (у редакції додаткової угоди від 10.08.2021р. №2) договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.10.2021р.

До матеріалів справи було долучено довіреність від 01.02.2021р., за якою ОСОБА_3 уповноважує Харланову Олександру Володимирівну , зокрема, здійснювати будь-які банківські операції по його рахункам, у тому числі з правом здійснювати будь-які перерахування та оплати з таких рахунків. Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрована в реєстрі за №89.

Як підтверджується квитанцією №1007578521 від 02.02.2021р. та випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 , останній через Харланову Олександру Володимирівну перерахував 02.02.2021р. о 16:50 год. 114 200,00 доларів США на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_3 в АТ " Таскомбанк ".

Згідно з платіжним дорученням від 02.02.2021р. та випискою з банківського рахунку, ОСОБА_3 перерахував 02.02.2021р. о 17:57 год. 114 200,00 доларів США на рахунок в якості repayment of interest under the loan agreement NK 857 dated November 30, 2015 and the assignment agreement No. HI2508 dated November 30, 2015 (погашення відсотків за кредитним договором №NK 857 від 30.11.2015р. та договором цесії № НІ2508 від 30.11.2015р.).

У заяві кредитора (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог) ОСОБА_3 зазначив, що загальна заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ним складає 53 575 842,40 грн., з яких: 1 895 940,82 доларів США за Угодою №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р., що еквівалентно 50 361 854,14 грн.; 114 200,00 доларів США за договором доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р., що еквівалентно 3 204 486,26 грн., 4 540,00 грн. витрати по сплаті судового збору, 4 962,00 грн. витрати по сплаті судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Заперечуючи проти пред`явлених кредитором вимог, розпорядником майна зауважено, що за посиланнями ОСОБА_3 за кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. відбулася заміна кредитора на суму 1 895 940,82 дол. США. Однак, у матеріалах справи відсутній відповідний письмовий договір про заміну кредитора, а також відсутній договір застави. При цьому, за Угодою №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р., виконання зобов`язань ОСОБА_3 за боржника потребує наявності форс-мажорних обставин або письмової вимоги боржника, чого до матеріалів справи додано не було. Також арбітражний керуючий вважає, що між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, відтак борг перед кредитором є погашеним. Щодо заявлених вимог за договором доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р., то останні розпорядником майна відхилені з огляду на те, що в предметі вказаного договору обумовлено виконання повіреним юридичних дій за власний рахунок. До того ж, кредитором не надано доказів існування заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором №НК 857 від 30.11.2015р. та її оплати від імені боржника.

За приписами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Як вбачається з укладеної 30.04.2017р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_3 Угоди №237/2017/КАМ/О, останній на підставі Договору застави №НІ 2771 від 30.03.2016р., у випадку виникнення форс-мажорних обставин та/або за письмовою вимогою боржника, зобов`язується виконати зобов`язання боржника за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., укладеним із ПАТ "Таскомбанк", шляхом передання в заставу ощадного депозитного сертифікату.

При цьому, 30.03.2016р. між ПАТ "Таскомбанк" та ОСОБА_3 було укладено Договір застави №НІ 2771, яким забезпечено виконання зобов`язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ "Таскомбанк" за кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. (з усіма доповненнями). Предметом застави є належний заставодавцю ощадний депозитний сертифікат на суму 2 000 000,00 дол. США.

Відповідно до ч.1 ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Із долученої до матеріалів справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 в ПАТ "Таскомбанк" вбчається, що 04.05.2017р. з рахунку ОСОБА_3 було здійснено договірне списання коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. згідно з п.5.2. Договору застави №НІ 2771 від 30.03.2016р. згідно розпорядження б/н від 04.05.2017р.

Місцевим судом правильно враховано, що наявний в матеріалах справи лист від 30.04.2017р. ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_3 щодо виконання останнім зобов`язань заставодавця та погашення боргових зобов`язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ "Таскомбанк" за кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р. у розмірі 1 995 959,82 дол. США.

Відтак, заперечення арбітражного керуючого з приводу відсутності письмової вимоги боржника спростовуються матеріалами справи.

Оскільки, відповідно до п.2 Угоди №237/2017/КАМ/О, боржник зобов`язався повернути кредитору сплачені ним за боржника грошові кошти на підставі Договору застави від 30.03.2016р. №НІ 2771, а також враховуючи фактичне списання 04.05.2017р. із ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США у рахунок погашення заборгованості боржника по кредитному договору №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., місцевий суд дійшов законного висновку про обґрунтованість відповідних вимог кредитора.

Суд першої інстанції вірно відхилив твердження арбітражного керуючого про те, що в такий спосіб відбулась заміна кредитора в самому кредитному договорі №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., яка мала бути оформлена письмовою угодою.

У пункті 3 ч.1 ст.512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до положень ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 28 спеціального Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" закріплено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення.

Згідно з ч.5 ст.20 Закону України "Про заставу" до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Закону України "Про заставу" свідчить про те, що правовим наслідком добровільного виконання майновим поручителем забезпеченого ним обов`язку боржника (основного зобов`язання) в повному обсязі або частково (якщо визначена сторонами в договорі застави вартість предмета застави забезпечує основне зобов`язання лише частково) і за умови, що не відбулося звернення стягнення на предмет застави, майновий поручитель набуває права вимагати у боржника відшкодування сплаченої ним суми заставодержателю суми грошових коштів.

Право, яке виникає у заставодавця в такому випадку за своєю правовою природою є регресним. При цьому, у випадку часткового виконання майновим поручителем свого акцесорного зобов`язання, яким було частково забезпечене основне зобов`язання, до майнового поручителя переходить право вимоги до боржника в тому обсязі, в якому ним виконано свій обов`язок перед кредитором відповідно до умов договору застави.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №910/23070/17.

У даному випадку ОСОБА_3 отримав право вимоги до боржника після виконання на вимогу боржника зобов`язання боржника за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р., що забезпечено заставою за Договором застави №НІ 2771 від 30.03.2016р.

Відтак, ОСОБА_3 набув право вимоги до боржника щодо відшкодування сплаченої ним заставодержателю суми грошових коштів. Так, вартість предмета застави за Договором застави №НІ 2771 від 30.03.2016р. становила 2 000 000,00 дол. США, у той час як заборгованість боржника за основним зобов`язанням складала 1 895 940,82 доларів США та була погашена ОСОБА_3 в указаній сумі.

При цьому обов`язкового оформлення відповідної заміни кредитора окремим письмовим договором за наведених правових обставин не передбачено.

Разом із цим, закріплення обов`язку боржника з повернення ОСОБА_3 сплачених ним за боржника грошових коштів на підставі Договору застави від 30.03.2016р. №НІ 2771 було здійснено сторонами в Угоді №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р.

Місцевим судом встановлено, що 14.01.2021р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_3 (сторона-2) було укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким сторони домовилися про зарахування вимог на суму 50 357 951,40 грн., що випливають за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019р., де сторона-1 є кредитором, а сторона-2 є боржником, та за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р., де сторона-2 є кредитором, а сторога-1 є боржником.

Згідно з п.4 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за їх наявності).

15.01.2021р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_3 (сторона-2) було укладено додаткову угоду №1 до Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р., за якою, згідно з актом звірки від 15.01.2021р. до Договору №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019р., заборгованість сторони-2 на користь сторони-1 складає 13 553 699,00 грн. (пункт 1), згідно з актом звірки від 15.01.2021р. до Договору №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. заборгованість сторони-1 на користь сторони-2 складає 50 361 854,14 грн. (пункт 2). Сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р. (п.3).

Арбітражний керуючий наголошував, що зобов`язання сторін за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. припинилися 14.01.2021р. на підставі Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак п.3 додаткової угоди від 15.01.2021р. є нікчемним. Крім того, наведено заперечення проти належності зарахування платежів від 04.02.2021р. та 08.02.2021р. у рахунок погашення боргу за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019р.

У свою чергу ОСОБА_3 наголосив, що після укладення 14.01.2021р. Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог з`ясувалася відсутність його боргу перед ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019р. на суму зарахування 50 357 951,40 грн. Відтак, між сторонами було укладено додаткову угоду від 15.01.2021р. №1 щодо визначення сум заборгованостей та припинення зобов`язань сторін за Договором від 14.01.2021р. про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.3 ст.653 ЦК України).

Частиною 4 ст.653 ЦК України передбачено, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує з умов додаткової угоди №1 до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р., сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р. (п.3); зміни набирають чинності з моменту підписання сторонами додаткової угоди (п.4); з моменту набрання чинності додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли на підставі договору, припиняються, сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли за договором (п.5).

При цьому, в пунктах 1, 2 додаткової угоди №1 від 15.01.2021р. до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р. сторонами визначено, що заборгованість ОСОБА_3 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019р. складає 13 553 699,00 грн. та заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» на користь ОСОБА_3 за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. складає 50 361 854,14 грн.

Отже, сторонами було погоджено відновлення заборгованості один перед одним за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019р. та Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. у зв`язку з розірванням договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р.

Щодо зауважень арбітражного керуючого про нікчемність п.3 додаткової угоди №1 від 15.01.2021р. до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р., апеляційний суд зазначає наступне.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 від 15.01.2021р. договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р. сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р.

Право сторін на розірвання договору за взаємною згодою передбачено положеннями ст.651 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

З огляду на те, що законом не встановлено нікчемності правочину щодо розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог та такий правочин у судовому порядку недійсним не визнавався, посилання арбітражного керуючого на нікчемність п.3 додаткової угоди №1 від 15.01.2021р. договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р. є недоведеними та безпідставними.

Посилання ОСОБА_3 на відсутність його боргу перед ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019р. станом на 14.01.2021р. на суму зарахування 50 357 951,40 грн. були прийняті місцевим судом до уваги, проте з огляду на розірвання правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог для місцевого суду правильно не мали вирішального значення.

Так, предметом розгляду вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Комплекс Агромарс» є наявність боргу саме за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р.

Припинення зобов`язань сторін за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. шляхом зустрічного зарахування вимог за цим договором та Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019р. станом на 14.01.2021р. не відбулося, обставини щодо наявності чи відсутності боргу за Договором №18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019р. не входять до предмета доказування, оскільки не є предметом спору.

Також не стосуються предмету спору надані ОСОБА_3 платіжні інструкції від 04.02.2021р. №10.1418666 на суму 8 804 300,00 грн. та від 08.02.2021р. №8810.75169 на суму 4 749 399,00 грн. із призначеннями платежів "повернення поворот.фінанс.допомоги зг. дог. №18/12/2019 від 18.12.2019р. без ПДВ", що заперечуються арбітражним керуючим через зазначення в них отримувачем коштів Броварської філії ТОВ «Комплекс Агромарс», а не ТОВ «Комплекс Агромарс».

Наведені вище платіжні інструкції датовані після укладення та розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021р., тобто не підлягають урахуванню при встановленні суми заборгованості за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р.

Тому місцевий суд законно визнав вимоги ОСОБА_3 за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017р. у сумі 1 895 940,82 доларів США (еквівалентно 49 403 477,92 грн. станом на 11.11.2021р. - день подання заяви кредитора, за курсом НБУ 26,0575 грн за 1 долар США), що становить розмір списаних 04.05.2017р. з нього коштів ПАТ "Таскомбанк" у рахунок погашення боргу ТОВ «Комплекс Агромарс» за кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р.

Щодо вимог ОСОБА_3 за договором доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р., апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1004 ЦК України, повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

За положеннями ст.1006 ЦК України повірений зобов`язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Відповідно до ч.3 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв`язку з виконанням доручення.

Як вбачається з умов договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р., ОСОБА_3 зобов`язався від імені ТОВ «Комплекс Агромарс», за власний рахунок здійснювати оплату згідно з Договором №НК 857 від 30.11.2015р., укладеним між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ПАТ "Таскомбанк", в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн.

Незважаючи на те, що в предметі договору було зазначено про здійснення ОСОБА_3 оплат Договором №НК 857 від 30.11.2015р. на суму 114 200,00 доларів США за власний рахунок, проте в п.4.2.3 договору сторонами погоджено зобов`язання ТОВ «Комплекс Агромарс» відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

Наведеним спростовуються заперечення розпорядника майна про те, що покладення на боржника зобов`язань з відшкодування відповідних витрат за договором доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. не передбачено.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що платіж, здійснений ОСОБА_3 02.02.2021р. о 17:57 год. у сумі 114 200,00 доларів США згідно з призначенням платежу в якості погашення відсотків за кредитним договором №НK 857 від 30.11.2015р. та договором №НІ2508 від 30.11.2015р., відповідає умовам договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р.

В предметі договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. сторонами було чітко визначено розмір оплати, яку має здійснити ОСОБА_3 за боржника за Договором №НК 857 від 30.11.2015р., що становить 114 200,00 доларів США.

Відтак, судом першої інстанції правильно були відхилені зауваження арбітражного керуючого щодо відсутності доказів існування заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором №НК 857 від 30.11.2015р., оскільки самим боржником визначено суму такого боргу, з метою оплати якого було укладено договір доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р.

Заперечуючи проти вимог кредитора в цій частині, арбітражний керуючий також наголосив, що в призначенні платежу міститься посилання на кредитний договір №NK 857 від 30.11.2015р. та договір поруки №НІ2508 від 30.11.2015р., тобто ОСОБА_3 здійснив часткове виконання своїх зобов`язань за договором поруки.

До матеріалів справи кредитором було надано укладений між ним та ПАТ "Таскомбанк" договір поруки №НІ2508 від 30.11.2015р., за умовами якого ОСОБА_3 виступив поручителем перед Банком за виконання ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов`язань за кредитним договором №НK 857 від 30.11.2015р.

Проте, незважаючи на визначену ОСОБА_3 правову підставу сплати 114 200,00 доларів США у рахунок виконання ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов`язань за кредитним договором №НK 857 від 30.11.2015р. перед ПАТ "Таскомбанк", а саме на підставі договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. чи договору поруки №НІ2508 від 30.11.2015р., сам факт наявності права зворотної вимоги до боржника не змінюється.

Так, у п.4.2.3 договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. сторонами було погоджено зобов`язання ТОВ «Комплекс Агромарс» відшкодувати ОСОБА_3 здійснену ним оплату, згідно з Договором №НК 857 від 30.11.2015р., укладеним між ТОВ «Комплекс Агромарс» та Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк", в розмірі 114 200,00 доларів США.

Згідно з ч.2 ст.556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Доказів щодо пред`явлення вимоги Публічним акціонерним товариством "Таскомбанк" до ОСОБА_3 , як до поручителя, за кредитним договором №НK 857 від 30.11.2015р. матеріали справи не містять.

Обставини щодо наявності зобов`язання ОСОБА_3 здійснити від імені ТОВ «Комплекс Агромарс» за власний рахунок із подальшим відшкодуванням оплату за кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. в розмірі 114 200,00 доларів США підтверджуються умовами договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р.

Відтак, місцевий суд дійшов законного висновку про обґрунтованість грошової вимоги ОСОБА_3 до боржника в розмірі 114 200,00 доларів США.

Положеннями ст.533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 2 ст.45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, ОСОБА_3 звернувся до місцевого суду із заявою 11.11.2021р. (шляхом подання заяви до канцелярії суду), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.11.2021р., який становить 26,0575 грн за 1 долар США.

Суд першої інстанції правильно визнав необґрунтованими доводи кредитора про те, що еквівалент його вимог підлягає визначенню станом на день проведення платежів, а не станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ст.192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (у редакції, чинній станом на травень 2017 року) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №761/12665/14-ц.

Згідно положень Угоди від 30.04.2017р. №237/2017/КАМ/О (зі змінами), боржник зобов`язався повернути кредитору грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 доларів США, що були надані боржнику у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором №Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016р.

Із виписки від 04.05.2017р. по особовому рахунку ОСОБА_3 в ПАТ "Таскомбанк" вбачається, що договірне списання коштів з рахунку ОСОБА_3 здійснено саме у валюті - доларах США, в сумі 1 895 940,82 доларів США.

Визначення суми зобов`язання в доларах США наведено в договорі доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р., за яким оплата згідно з Договором №НК 857 від 30.11.2015р. здійснюється в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн. При цьому, платіж на виконання вказаного договору доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. був здійснений ОСОБА_3 02.02.2021р. о 17:57 год. у сумі 114 200,00 доларів США.

Тому місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що грошовий еквівалент зобов`язання боржника перед кредитором за Угодою від 30.04.2017р. №237/2017/КАМ/О (зі змінами) та за договором доручення №60/2021/КАМ/О від 01.02.2021р. обраховується в доларах США.

Отже, виходячи з ч.2 ст.45 КУзПБ, склад і розмір грошових вимог ОСОБА_3 визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме станом на 11.11.2021р. (26,0575 грн за 1 долар США).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання останнього кредитором боржника на суму 52 374 032,92 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги, а також судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. У решті вимог на суму 1 197 269,48 грн. правильно відмовлено. При цьому необхідно зауважити, що сплата судового збору за подання заяви про збільшення розміру вимог кредитора не здійснюється, у зв`язку з чим у визнанні вимог на суму 4962,00 грн. правильно відмовлено у загальній сумі відхилених вимог.

Щодо кредиторських вимог ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_1 на суму 60 034 680,00 грн. надійшла до місцевого суду 14.12.2022р., тобто поза межами строку, встановленого ст.45 КУзПБ.

Вподальшому ОСОБА_1 було подано заяву про збільшення кредиторських вимог, відповідно до якої сума кредиторських вимог становить 88 022 466,00 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 22.07.2016р. між ТОВ «Комплекс Агромарс» (Позичальник) та ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк" (Банк) було укладено Договір №135-6010/16-КЮ відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію в межах суми, що еквівалентна 56 000 000,00 грн терміном до 22.07.2019р. (далі - Кредитний договір №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р.).

У забезпечення виконання Кредитного договору, між ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк" (Іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2019р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. за реєстровим №291.

За змістом п.1.1. Договору іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р. Іпотекодавець, відповідно до умов цього Договору іпотеки, з метою забезпечення належного виконання Основного зобов`язання, передбаченого п.1.3.1. цього Договору іпотеки, надає Іпотекодержателю у іпотеку належне йому нерухоме майно зазначене у пункті 1.4. цього Договору іпотеки, що надалі іменується "Предмет іпотеки", а Іпотекодержатель приймає це майно в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за основним договором за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.1.4.1 Договору іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р., предметом іпотеки за цим Договором є: земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею - 1,8 (одна ціла вісім десятих) гектарів, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти, "Лісовий" житловий масив, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р2 №361535, виданого Українською міською радою народних депутатів 27.08.2003р.; Витягу з ДЗК НВ- 3208799852017, виданого 20.04.2017р. Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центру ДЗК.

Як стверджує ОСОБА_1 , їй стало відомо, що ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", як правонаступником Банку за Кредитним договором №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. і Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р., було звернено стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу.

Так, між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і ТОВ "Виробнича-торгова компанія "Промінвестгруп" було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 06.05.2021р. про продаж (передачу у власність) ТОВ "ВТК "Промінвестгруп" земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, "Лісовий" житловий масив, за реєстраційним №1477.

Водночас, ОСОБА_1 наголосила, що, згідно зі змістом звіту про оцінку майна від 29.10.2022р., ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер №3223151000:04:060:0011 складає 60 034 680,00 грн. Отже, за твердженнями кредитора, до неї перейшли права кредитора за Кредитним договором №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. на суму 60 034 680,00 грн.

Також, ОСОБА_1 зазначено, що 30.04.2021р. між ТОВ "ФК "Геліос" (Кредитодавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (Позичальник) було укладено Договір фінансового кредиту №30/04/21, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти у сумі 15 000 000,00 грн., що надаються до 30.05.2021р., на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити процент за користування кредитом у розмірі 25% річних.

У забезпечення виконання Кредитного договору, між ТОВ "ФК "Геліос" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки від 30.04.2021р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. за реєстровим №583, згідно з п.1.1. якого з метою забезпечення належного виконання Основного зобов`язання, передбаченого п.1.2. цього Договору іпотеки, Іпотекодавець надає Іпотекодержателю у іпотеку належне йому нерухоме майно, зазначене у п.2.1. цього Договору іпотеки, що надалі іменується "Предмет іпотеки"", а Іпотекодержатель приймає це майно в іпотеку.

Відповідно до п.2.1. Договору іпотеки від 30.04.2021р., предметом іпотеки за цим Договором є: квартира АДРЕСА_2 , 4-кімнатна квартира, загальною площею 277,0 кв.м., житловою площею 168,3 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору дарування квартири, посвідчений Гайдамакою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.10.2006р. за реєстровим №1923. Право власності зареєстровано Комунальним підприємством Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна 09.10.2006р., записано в реєстрову книгу №д.563-155 за реєстровим №4092; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності зареєстроване 29.09.2014р., номер запису про право власності 7205435, реєстраційний номер нерухомого майна (розділ) 467853780000.

За поясненнями кредитора, остання дізналася про звернення стягнення на майно, шляхом реєстрації права власності за Іпотекодержателем, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 467853780000.

Згідно звіту про оцінку майна від 14.01.2022р., ринкова вартість чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3 . квартира 7 у Печерському районі складає 27 987 786,00 грн. Відтак, кредитор зауважила, що до неї перейшли права кредитора за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р. на суму 27 987 786,00 грн.

Частиною 1 ст.546 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про іпотеку" та ст.ст.572, 575 ЦК України, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон) передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник за основним зобов`язанням або майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ст.3 Закону, іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного основного зобов`язання (ч.1 і ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку").

Положеннями ст.11 Закону встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша). У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (частина друга).

Згідно ст.17 наведеного Закону, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст.42 Закону, боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов`язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Частиною 3 цієї статті визначено зокрема, що майновий поручитель може виконати основне зобов`язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним. Цією нормою також передбачено, що майновий поручитель, який виконав основне зобов`язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Із наведених положень Закону України "Про іпотеку" вбачається, що у разі виконання майновим поручителем зобов`язання у відповідній частині, він має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Аналіз положень ст.11 та ст.42 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що ці норми визначають правові наслідки різних ситуацій - задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки (ст.11 Закону України "Про іпотеку") і добровільного повного або часткового виконання майновим поручителем обов`язку боржника (ст.42 Закону України "Про іпотеку").

Тобто, якщо основне зобов`язання припиняється внаслідок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, то відбувається заміна особи в зобов`язанні (суброгація), і майновий поручитель набуває всіх прав кредитора за основним зобов`язанням (ч.2 ст.11 Закону України "Про іпотеку").

Разом з тим, якщо майновий поручитель добровільно виконав повністю або частково забезпечене основне зобов`язання і при цьому не відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки, то майновий поручитель вправі вимагати у боржника стягнення раніше сплаченої суми; це право виникає в силу ст.42 Закону України "Про іпотеку" і його правова природа є регресною.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.10.2018р. у справі №910/22722/17 і від 16.12.2021р. у справі №922/5022/15.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує з умов п.1.5.1 Договору іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р., сторони за домовленістю оцінюють предмет іпотеки в 22 028 000,00 грн., що відповідає вартості предмету іпотеку, вираженої у звіті про експертну грошову оцінку предмету іпотеки, що складений СОД ТОВ "Ай Ді Груп" від 04.11.2019р.

Пункт 6.3 Договору іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р. містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки та відповідно до ст.36 Закону України "Про іпотеку" є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який надає право іпотекодержателю у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України "Про іпотеку".

Із матеріалів справи вбачається, що, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р., ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було передано у власність ТОВ "Виробнича-торгова компанія "Промінвестгруп" предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового і будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, "Лісовий" житловий масив.

Відповідно до п.1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р., згідно з висновком про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Ніка-Експерт", ринкова вартість станом на 05.05.2021р. склала 11 107 100,00 грн.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р. визначено, що ціна нерухомого майна, яке відчужується за цим договором, становить 11 107 100,00 грн. без ПДВ.

У пунктах 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р. передача майна від продавця до покупця здійснюється в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору. Право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору, та зазначене в п.1.1 відповідно до статей 182, 334 ЦК України, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права власності відповідно до закону.

Отже, матеріалами справи підтверджується продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, яка виступала предметом іпотеки за Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р., за ціною 11 107 100,00 грн.

Таким чином, до іпотекодавця ОСОБА_1 перейшло право вимоги за Кредитним договором №135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016р. на суму 11 107 100,00 грн., тобто в межах фактично погашеної суми боргу за рахунок предмета іпотеки.

Визначення вартості предмета іпотеки на підставі складеного на замовлення кредитора звіту про оцінку майна від 29.10.2022р. у сумі 60 034 680,00 грн. не впливає на визначення обсягу права вимоги, що перейшло до іпотекодавця ОСОБА_1 .

Так, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (іпотекодержатель) скористалося передбаченим п.6.3 договору іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р. правом позасудового звернення стягнення шляхом продажу предмета іпотеки в порядку, встановленому ст.38 Закону України "Про іпотеку".

За змістом ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент продажу іпотечного майна) ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

У п.1.2, п.2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р. вказано, що ринкова вартість визначена згідно з висновком про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Ніка-Експерт", станом на 05.05.2021р. у сумі 11 107 100,00 грн., що становила ціну відчуження нерухомого майна.

У той же час, кредитором у заяві не оспорювалася визначена в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021р. ціна відчуження предмета іпотеки за договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р.

Щодо заперечень арбітражного керуючого проти вимог ОСОБА_1 з підстав того, що в межах даної справи №910/15043/21 за позовом ТОВ «Комплекс Агромарс» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк", ТОВ "Виробнича-торгова компанія "Промінвестгруп" оспорюється дійсність договору відступлення прав за договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 24.03.2021р. та договору нерухомого майна від 06.05.2021р., місцевим судом було зазначено наступне.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про визнання договору відступлення прав за договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 24.03.2021р. та договору нерухомого майна від 06.05.2021р. недійсними у встановленому законом порядку.

Тому місцевим судом правильно визнані обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 до боржника на суму 11 107 100,00 грн., тобто в межах фактично погашеної суми боргу за Кредитним договором №135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016р. за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016р.

Одночасно, щодо вимог кредитора за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р. на суму 27 987 786,00 грн., місцевим судом було зазначено наступне.

Як стверджує кредитор, їй стало відомо про звернення стягнення на передане за договором іпотеки від 30.04.2021р. майно - квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 467853780000, шляхом реєстрації права власності за ТОВ "ФК "Геліос" у рахунок погашення боргу ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р.

Матеріали справи не містять жодних доказів звернення стягнення ТОВ "ФК "Геліос" на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.04.2021р., а саме: на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 467853780000.

До заяви кредитора на підтвердження вимог було долучено лише копії: Договору фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р., Договору іпотеки від 30.04.2021р. та звіту про оцінку майна від 14.01.2022р.

Жодних доказів на підтвердження фактичної реалізації іпотекодержателем ТОВ "ФК "Геліос" права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації на нього права власності до заяви додано не було.

На необхідність дослідження даних обставин також наголошував арбітражний керуючий у своїх запереченнях проти вимог кредитора, що викладені в заяві про збільшення розміру вимог, оскільки в матеріалах справи відомості про реалізацію майна за договором іпотеки від 30.04.202р., ціну реалізації та частину, в якій погашено основне зобов`язання, відсутні.

Судом першої інстанції правильно прийнято до уваги, що кредитором розмір вимог до боржника за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р. було визначено в розмірі 27 987 786,00 грн. із посиланням на звіт про оцінку майна від 14.01.2022р., за яким ринкова вартість чотирикімнатної квартири АДРЕСА_4 складає 27 987 786,00 грн.

Натомість, за відсутності доказів звернення стягнення ТОВ "ФК "Геліос" на передане за договором іпотеки від 30.04.2021р. майно у рахунок погашення боргу ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р., посилання іпотекодавця ОСОБА_1 на перехід до неї права вимоги до ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором фінансового кредиту №30/04/21 від 30.04.2021р. у сумі 27 987 786,00 грн. вірно визнані місцевим судом безпідставними.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №914/2404/19, від 28.01.2021р. у справі №910/4510/20).

Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 кредитором боржника на суму: 11 107 100,00 грн. - вимоги четвертої черги, судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00 грн. - вимоги першої черги та правильно відмовив у вимогах на суму 76 915 366,00 грн.

Щодо кредиторських вимог Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") апеляційний суд зазначає наступне.

11.11.2021р. Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") звернулася до місцевого суду із заявою кредитора до боржника на суму 233 699 384,00 грн.

На обґрунтування заяви зазначено, що 28.11.2013р. між Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") (далі - Продавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Покупець) було укладено Договір №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс».

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі - продажу частки Продавець в порядку та на умовах даного Договору та чинного законодавства України зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, передбачених даним договором та чинним законодавством України, зобов`язується прийняти та оплатити частину в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромарс" у розмірі 54 961 078,09 грн., що являє 19,46% від загальної частки статутного капіталу Товариства.

Згідно з п.2.2. Договору купівлі - продажу частки договірна вартість частки складає 5 397 623,20 Євро.

Відповідно до п.2.3. Договору купівлі - продажу частки розрахунок згідно даного договору здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п.2.2. Договору, на рахунок Продавця, протягом 12 місяців з моменту підписання даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору купівлі - продажу частки визначено, що право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до Покупця переходить з моменту державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

24.11.2014р. сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, якою сторони погодили внести зміни до Договору №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» від 28.11.2013р. шляхом викладення п.2.3. Договору в новій редакції: "2.3. Розрахунок згідно даного Договору здійснювати шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п.2.2. Договору, на рахунок Продавця до 01.02.2021 року.".

Крім того, 17.07.2014р. між Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") (далі - Продавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Покупець) було укладено Договір №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі - продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс».

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі - продажу частки Продавець в порядку та на умовах даного Договору та чинного законодавства України зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, передбачених даним договором та чинним законодавством України, зобов`язується прийняти та оплатити частину в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агромарс" у розмірі 51 209 813,46 грн., що являє 17,44206% від загальної частки статутного капіталу Товариства.

Згідно з п.2.2. Договору купівлі - продажу частки договірна вартість частки складає 4 720 665,00 Євро.

Відповідно до п.2.3. Договору купівлі - продажу частки, розрахунок згідно даного договору здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п.2.2. Договору, на рахунок Продавця, протягом 12 місяців з моменту підписання даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору купівлі - продажу частки визначено, що право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до Покупця переходить з моменту державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

24.11.2014р. сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №609/2014/КАМ/О, якою сторони погодили внести зміни до Договору №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі - продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» та продовжити строк розрахунку згідно договору до 01.02.2021р.

Разом із цим, ТОВ «Комплекс Агромарс» свої договірні зобов`язання в установлений строк перед Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") не виконало.

Відтак, у заяві кредитора останній просив суд визнати вимоги за Договором від 17.07.2014р. №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у розмірі 4 720 665,00 Євро, що станом на 02.11.2021р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 143 677 215,81 грн. (1 Євро = 30,4358 грн.), та за Договором від 28.11.2013р. №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у сумі 2 954 623,20 Євро, що станом на 02.11.2021р. згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 90 017 628,19 грн. (1 Євро = 30,4358 грн.).

У відзиві на подану заяву кредитора розпорядник майна наголосив на відсутність доказів наявності повноважень представників за довіреностями, які підписували договори купівлі-продажу із додатковими угодами з обох сторін. Також кредитором не надано доказів визначення оцінки частки Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у статутному капіталі боржника. Одночасно було подано заперечення щодо наявності правоздатності компанії «AE-Agroexim Limited», оскільки, за даними реєстру компаній у Республіці Кіпр, 12.08.2022р. компанію «AE-Agroexim Limited» видалено з реєстру згідно ст.327 розділу 113 Закону "Про компанії".

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено умовами Договору №13-143-/КАМ-Ю та Договору №609/2014/КАМ/О (із додатковими угодами № 2), ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов`язалося сплатити за відчужені Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") частки статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» грошові кошти до 01.02.2021р.

Доказів виконання в обумовлені договорами строки обов`язку зі сплати грошових коштів за Договором №609/2014/КАМ/О у розмірі 4 720 665,00 євро та за Договором №13-143-/КАМ-Ю у розмірі 2 954 623,20 євро матеріали справи не містять.

Разом із тим, положеннями ст.533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, ч.2 ст.45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") звернулася до місцевого суду із заявою 11.11.2021р., розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог було здійснено за курсом НБУ станом на 11.11.2021р., який становить 30,1186 грн. за 1 євро.

Відтак, розмір грошових вимог Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") за Договором №609/2014/КАМ/О становить 142 179 820,87 грн. (4 720 665,00 євро за курсом 30,1186 грн. за 1 євро) та 88 989 114,31 грн. за Договором №13-143-/КАМ-Ю (2 954 623,20 євро за курсом 30,1186 грн. за 1 євро).

Місцевим судом були враховані заперечення арбітражної керуючої проти відсутності доказів наявності в обох сторін повноважень на підписання Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього.

Так, до матеріалів заяви були долучені відповідні довіреності на підтвердження наявності повноважень представників сторін на підписання Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Водночас, за приписами ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

З огляду на те, що доказів визнання недійсними в установленому законом порядку Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою №2 та Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього матеріали справи не містять, та недійсність відповідних правочинів законом прямо не встановлена, тобто такий договір не є нікчемним, місцевий суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість відповідних тверджень арбітражного керуючого.

Також, судом вірно відхилені твердження арбітражної керуючої в частині не долучення кредитором оцінки його частки в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс».

Договором №13-143-/КАМ-Ю та Договором №609/2014/КАМ/О, за якими виникли спірні правовідносини, прямо визначено характеристики предметів купівлі-продажу, а саме погоджено розміри часток у статутному капіталі, які підлягають відчуженню, та ціну їх продажу.

Чинним законодавством не передбачено обов`язковості проведення оцінки вартості частки в статутному капіталі товариства при укладенні договору купівлі-продажу.

Разом із цим, згідно з протоколом від 16.02.2012р. №88 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» частка компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у статутному капіталі товариства складає 120 035 151,37 грн., що відповідає 21,49%.

Так, протоколом від 16.02.2012р. №88 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс», в пунктах 10.2, 10.4 якого встановлено, що розмір статутного капіталу становить 203 186 598,93 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: ТОВ «Комплекс Агромарс» - 66,82% (135 773 299,80 грн.); "АП Агропауер Лімітед" (A.P. Agro-Power Limited") - 0,63% (1 288 135,31 грн.); "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 32,55% (66 125 163,82 грн.).

28.11.2013р. було проведено загальні збори учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», рішення яких оформлені протоколами №№143, 144.

Відповідно до прийнятого рішення, оформленого протоколом від 28.11.2013р. №143, було вирішено викупити в компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") частку в статутному фонді (капіталі) ТОВ «Комплекс Агромарс» у розмірі 19,46% від загального розміру статутного фонду (капіталу) за 5 397 623,20 євро.

По другому питанню порядку денного, згідно з протоколом від 28.11.2013р. №144, було вирішено затвердити наступний порядок розподілу часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс»: ТОВ "Концерн Комплекс" - 48,08% (135 773 299,80 грн.); ТОВ «Комплекс Агромарс» - 35,45% (100 089 142,53 грн.); "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 16,47% (46 513 662,97 грн.).

Відтак, протоколом від 28.11.2013р. №144 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» було затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс», у п.10.2, п.10.4 якого зазначено, що розмір статутного капіталу становить 282 376 105,30 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: ТОВ "Концерн Комплекс" - 48,08% (135 773 299,80 грн.); ТОВ «Комплекс Агромарс» - 35,45% (100 089 142,53 грн.); "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 16,47% (46 513 662,97 грн.).

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» від 17.07.2014р. №168 було погоджено викуп ТОВ «Комплекс Агромарс» частки "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") та затверджено новий розподіл часток учасників у статутному капіталі: "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 0,00487% (14 292,88 грн.); ОСОБА_3 - 0,30633% (899 390,00 грн.); ОСОБА_2 - 0,30641% (899 610,00 грн.); нерозподілена між учасниками частка - 99,38239% (291 786 300,79 грн.).

Також, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» від 17.07.2014р. №168 було затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс» у новій редакції, відповідно до пунктів 10.2 і 10.4 розмір статутного капіталу становить 293 599 593,67 грн., що розподіляється наступним чином: ТОВ «Комплекс Агромарс» (придбана товариством частка учасника) - 99,38239% (291 786 300,79 грн.); "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 0,00487% (14 292,88 грн.); ОСОБА_3 - 0,30633% (899 390,00 грн.); ОСОБА_2 - 0,30641% (899 610,00 грн.).

Надалі, протоколом від 18.11.2014р. №173 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» було затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс», згідно з пунктами 10.2 і 10.4 розмір статутного капіталу становить 7 866 349,81 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") - 77,13043% (6 067 349,81 грн.); ОСОБА_3 - 11,43338% (899 390,00 грн.); ОСОБА_2 - 11,43618% (899 610,00 грн.).

Отже, вищеописаними доказами підтверджується розмір частки "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» станом на момент укладення договору від 17.07.2014р. №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс».

Також, кредитором було подано місцевому суду заяву про збільшення грошових вимог до боржника, відповідно до якої Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") просила визнати за договором від 02.06.2015р. №464/2015/КАМ/О основний борг у розмірі 13 965 977,53 грн., що еквівалентно 355 614,51 євро станом на 15.03.2023, та 117 084,78 грн. трьох процентів річних, що еквівалентно 2 981,32 євро станом на 15.03.2023р.

На обґрунтування заяви про збільшення грошових вимог кредитором було зазначено, що 13.10.2014р. за фактом передачі до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» майна між останнім та Компанією "АЕ - Агроексім Лімітед" було підписано Акт приймання-передачі внеску до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» на загальну суму 6 053 056,93 грн., що станом на день проведення оцінки вкладу становило 354 306,00 евро.

Факт здійснення відповідних інвестицій підтверджується Інформаційними повідомленнями Компанії "АЕ - Агроексім Лімітед", зареєстрованих Департаментом економічного розвитку і торгівлі Київської обласної державної адміністрації за №1332-1- 1-33 від 18.07.2014р. та №1332-3-1-46 від 18.11.2014р. у відповідності до положень ст.13 Закону України "Про режим іноземного інвестування" у редакції, що була чинною на момент виникнення відповідних правовідносин.

Також, 13.10.2014р. було оформлено Довідку про зарахування на баланс ТОВ «Комплекс Агромарс» рухомого майна, як внеску в статутний капітал ТОВ «Комплекс Агромарс».

Із вказаної довідки вбачається, що передане майно поставлено 25.09.2014р., 26.09.2014р., 30.09.2014р., 30.09.2014р., 02.10.2014р. та 13.10.2014р., що також підтверджується митними деклараціями, інвойсами щодо оплати, транспортними документами типу CMR та пакувальними листами відправника, а саме: поставка обладнання від 25.09.2014р. на загальну суму 68 519,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171622 25.09.2014р., Інвойсом №3018450822-1 DD.18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №002332 від 22.09.2014р. та Пакувальним листом №6718007253 "Вантажівка 1" від 15.09.2014р.; поставка обладнання від 26.09.2014р. на загальну суму 61 474,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171633 26.09.2014р., Інвойсом №3018450822-2 DD. 18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 22.09.2014р. та Пакувальним листом №6718007254 "Вантажівка 2" від 15.09.2014р.; поставка обладнання від 30.09.2014р. на загальну суму 50 826,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171672 30.09.2014р., Інвойсом №3018450822-5 DD.18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 24.09.2014р. та Пакувальним листом №6718007287 "Вантажівка 5"; поставка обладнання від 30.09.2014р. на загальну суму 103 435,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171683 30.09.2014р., Інвойсом №3018450822 TL01 DD.18.09.2014 (№3018450822-3 DD.18.09.2014 та №3018450822-4 DD.18.09.2014), Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 24.09.2014р. та Пакувальними листами №6718007262 "Вантажівка З" від 16.09.2014р. та №6718007261 "Вантажівка 4" від 16.09.2014р.; поставка обладнання від 02.10.2014р. на загальну суму 37 232,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171723 02.10.2014, Інвойсом №3018450822-7 DD.24.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 29.09.2014р. та Пакувальним листом №671007333 "Вантажівка 7" від 24.09.2014р.; поставка обладнання від 13.10.2014р. на загальну суму 32 820,00 євро підтверджується митною декларацією №100260002/2014/171940 13.10.2014, Інвойсом №3018450822-6 DD.24.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №50942 від 24.09.2014р. та Пакувальним листом №671007332 "Вантажівка 6" від 24.09.2014р.

02.06.2015р. між "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), як продавцем, та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем, було укладено Договір №464/2015/КАМ/О про передачу шляхом купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс», предметом якого є передача продавцем у власність покупця, який в порядку та на умовах, передбачених договором та чинним законодавством України, зобов`язався прийняти та оплатити частину в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у розмірі 6 067 349,00 гривень, що складає 77,13043% від загальної частки статутного капіталу товариства.

Відповідно до п.2.2. Договору №464/2015/КАМ/О договірна вартість частки становить 355 614,51 євро.

Згідно з п.2.3. Договору №464/2015/КАМ/О розрахунок здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів у валюті договору на рахунок продавця протягом 60 місяців з дня підписання договору.

У п.3.1 Договору №464/2015/КАМ/О право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до покупця переходить з моменту державної реєстрації статуту ТОВ «Комплекс Агромарс».

Обов`язок по реєстрації статуту ТОВ «Комплекс Агромарс» знаходиться на покупцеві. Реєстрація здійснюється за його рахунок протягом 60 календарних днів з моменту підписання даного договору (п.3.2 договору).

Відповідно до положень п.6.1. Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання Сторонами.

01.06.2020р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору №464/2015/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» від 02.06.2015р., якою внесені зміни до п.2.3. Договору, відповідно до яких сторони погодилися продовжити строк розрахунку до 73 місяців з моменту підписання Договору, тобто до 02.07.2021р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту ТОВ «Комплекс Агромарс», затвердженого протоколом від 18.11.2014р. №173 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», частка "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у статутному капіталі товариства становить 77,13043% (6 067 349,81 грн.).

Згідно з положеннями Договору від 02.06.2015р. №464/2015/КАМ/О, "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") було передано ТОВ «Комплекс Агромарс», шляхом купівлі-продажу, частку в статутному капіталі товариства в розмірі 6 067 349,00 грн., що становило 77,13043% від загальної частки статутного капіталу товариства, тобто частка "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") відчужувалася в повному обсязі.

Відповідно до статуту ТОВ «Комплекс Агромарс», затвердженого протоколом від 26.12.2017р. №325 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», розмір статутного капіталу становить 1 799 000,00 грн., що розподіляється між учасниками наступним чином: ОСОБА_3 - 49,9939% (899 390,00 грн.); ОСОБА_2 - 50,0061% (899 610,00 грн.).

Із наведеного вбачається, що Компанія "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") станом на 26.12.2017р. не входила до складу учасників ТОВ «Комплекс Агромарс».

Інших відомостей про внесення змін до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» за період з 02.06.2015р. по 26.12.2017р. до матеріалів справи не було надано.

Відтак, "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") здійснило відчуження своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у повному обсязі в розмірі 77,13043% (6 067 349,81 грн.) на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» за договірною ціною 355 614,51 євро, проте доказів здійснення оплати ТОВ «Комплекс Агромарс» за продану частку матеріали справи не містять.

Виходячи з умов Договору №464/2015/КАМ/О із Додатковою угодою від 01.06.2020р. №1, строк оплати тривав до 02.07.2021р., відтак з 03.07.2021р. боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати проданої частки в статутному капіталі.

За арифметичним перерахунком, нараховані на суму боргу 355 614,51 євро за період з 03.07.2021р. по 12.10.2021р. три проценти річних становлять 2 981,32 євро.

Втім, з огляду на подання заяви про збільшення грошових вимог до місцевого суду 17.03.2023р., що підтверджується календарним штемпелем місцевого суду на заяві, гривневий еквівалент вимог в іноземній валюті підлягає визначенню саме на 17.03.2023р. згідно з ч.2 ст.45 КУзПБ.

За даними НБУ курс євро станом на 17.03.2023р. становив 1 євро - 38,717 грн., у зв`язку з чим гривневий еквівалент 355 614,51 євро боргу становить - 13 768 326,98 грн., 2 981,32 євро трьох процентів річних - 115 427,77 грн.

У той же час, відповідно до свідоцтва від 19.09.2022р. НЕ205587 (апостиль від 21.09.2022р.), виданого Міністерством енергетики, торгівлі та промисловості відділом реєстратора компаній та інтелектуальної власності Нікосія, засвідчено, що згідно з документами, які зберігаються в цьому відділі, Коспанію "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") видалено з Реєстру компаній (мовою оригіналу "struck off") згідно зі ст.327 розділу 113 Закону "Про компанії" Республіки Кіпр 12.08.2022р.

Вірність копії свідоцтва з оригіналу документа та справжність підпису перекладача Коваль Л.В. письмового перекладу тексту документа з англійської мови на українську мову засвідчена державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., зареєстровано в реєстрі за №4-3271, №4-3272.

Як вбачається з матеріалів спрви, для тлумачення норм кіпрського права, яке регулює питання створення та припинення компаній, створених за законодавством Республіки Кіпр, розпорядник майна звернулась за висновком до експертів в галузі права іноземної держави.

Відповідно до наданого висновку від 10.01.2023р. Богданом Присяжнюком, партнером ЮК "Есквайзер", магістр права, Університет Гете, Франфурт-на-Майні, та Анастейшею Шіні Какура, керуючий партнер ЮФ "АСК Лігал", магістр права, Університетський коледж Лондона, Реєстратор Компанії є державним органом уповноважений здійснювати ведення реєстру компаній в Республіці Кіпр (аналог в Україні "Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців" та громадських формувань), включаючи усі реєстраційні дії, що стосуються компанії в такому реєстрі. Зокрема, Реєстратор Компаній приймає рішення про реєстрацію та реєструє факт створення нової компанії, призначення її директорів, зміни акціонерів, її ліквідації, виключення з реєстру тощо. Таким чином, з моменту прийняття рішення щодо виключення ("struck off" - мовою оригіналу) Агроексіма з реєстру компаній, як зазначено у свідоцтві, Агроексім вважається ліквідованим (dissolved - мовою оригіналу). При виключенні Реєстратором Кіпрської компанії з реєстру, вона вважається ліквідованою, втрачає статус юридичної особи та, відповідно, не може вступати у правовідносини із третіми особами (включаючи участь у судових спорах, як позивач та відповідач). Компанія припиняє своє існування, як юридична особа, до моменту поки реєстратор або суд не прийме рішення про відновлення її реєстрації в реєстрі компаній.

Проти наведених арбітражним керуючим доводів, кредитором були надані заперечення, за якими виключення з реєстру за своєю правовою природою не є тотожним ліквідації юридичної особи і має відновлювальний характер. До того ж, наразі представниками компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") вчиняються дії, спрямовані на відновлення запису у реєстрі компаній Республіки Кіпр щодо компанії, та, невдовзі, вказаний запис буде відновлено. На підтвердження даних обставин кредитор долучив листи від компанії ОФФСІ СЕКРЕТАРІАЛ СЕРВІСЕС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ93847), яка є секретарем Компанії "АЕ - АГРОЕКСІМ ЛІМІТЕД", та компанії МЕВСОК КОНСУЛЬТАНТС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ250614), яка є сервіс провайдером Компанії "АЕ - АГРОЕКСІМ ЛІМІТЕД".

З вищезазначених листів вбачається, що виключення юридичної особи із Реєстру компаній не є тотожним за правовими наслідками ліквідації юридичної особи і компанія може бути відновлена з ініціативи засновників, як в судовому, так і позасудовому порядку, відповідно до статті 327 та 327А Закону про компанії. При цьому, за заявою представника AE-Agroexim Limited триває процедура відновлення запису про юридичну особу в Реєстрі компаній в порядку статті 327А, позитивне рішення про що очікується найближчим часом. Тимчасова відсутність запису про компанію не впливає на правосуб`єктність юридичної особи.

Згідно із ст.26 Закону України "Про міжнародне приватне право", цивільна дієздатність юридичної особи визначається її особистим законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.25 Закону України "Про міжнародне приватне право", особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Порядок реєстрації, припинення, виключення з реєстру, відновлення кіпрських юридичних осіб та ряд інших питань визначається нормативно-правовим актом Кіпрської Республіки The Companies Law.

Стаття 327 The Companies Law передбачає, якщо реєстратор вбачає, що компанія не веде підприємницьку діяльність, або повністю не функціонує як компанія, він повинен відправити електронний лист компанії з питанням, чи веде вона підприємницьку діяльність.

Якщо реєстратор протягом місяця не отримає відповідь від компанії, він повинен протягом наступних чотирнадцяти днів повторно надіслати лист, указавши, що відповіді на перший лист не було.

Таким чином, якщо компанія не повідомляє про свою діяльність у відповідь на другий лист, то реєстратор має право опублікувати запис про виключення компанії з реєстру.

Відповідно до п.7 ст.327 The Companies Law, якщо компанія або будь- який її учасник або кредитор розуміють, що вони несуть збитки через виключення компанії з реєстру, суд за заявою, поданою компанією або учасником до закінчення двадцяти років після публікації повідомлення про виключення компанії з реєстру, може відновити існування компанії, якщо буде встановлено судом, що на момент вилучення компанії з реєстру вона продовжувала існувати і вела підприємницьку діяльність.

Стаття 327А The Companies Law визначає право членів, або директорів компанії, звернутися із заявою про поновлення компанії у реєстрі без залучення суду за умови, що ця компанія виконає наступні вимоги: заява має бути подана протягом 24 місяців після виключення з реєстру; Компанія вела підприємницьку діяльність після її виключення з реєстру; Компанія повинна додати до заяви про поновлення усі відповідні форми, звіти, фінансові звіти та документи; необхідно сплатити усі комісії, штрафи, які виникли за прострочення; сплатити адміністративний збір за поновлення компанії.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 609 ЦК України визначає, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.ч.1,5 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, місцевим судом встановлено, що Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") перебуває в статусі "struck off" ("виключена з реєстру"), тобто її правоздатність, як юридичної особи, є припиненою. Даний правовий статус триває допоки реєстратор або суд не прийме рішення про відновлення її реєстрації в реєстрі компаній.

У відповідності до ст.328 The Companies Law при розпуску компанії, все майно та права, які визнані за компанією або довірені компанії негайно після її розпуску (за винятком майна іншої особи, яким компанія володіє на праві довірчої власності) з і без шкоди для виконання наказів, які видаються Судом з посиланням на ст.326 і ст.327, вважаються безхозяйними і, відповідно, належать державі, і підлягають передачі або використанню як і інше безхозяйне майно, накопичене в державній казні.

Відтак, компанія, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали, не володіла правом вимоги до боржника в силу ст.328 The Companies Law.

Судом першої інстанції були прийняті до уваги посилання Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") на те, що її представниками вчиняються дії, спрямовані на відновлення запису у реєстрі компаній Республіки Кіпр.

Разом із цим, вчинення відповідних дій на поновлення компанії у реєстрі не спростовують наявності на даний час у компанії статусу "struck off" ("виключена з реєстру"), при цьому залишається не відомим строк, протягом якого триватиме процедура розгляду відновлення запису в реєстрі компаній Республіки Кіпр, а також не відомо чи буде відновлено запис про "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у реєстрі компаній.

Натомість, як було правильно зазначено місцевим судом, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у той час як суду не відомо чи настануть обставини щодо відновлення запису про "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") в реєстрі компаній Республіки Кіпр, яка наразі з реєстру виключена.

Тому подані кредитором листи від компанії ОФФСІ СЕКРЕТАРІАЛ СЕРВІСЕС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ93847), яка є секретарем "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), та компанії МЕВСОК КОНСУЛЬТАНТС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ250614), яка є сервіс провайдером "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), не мають правового значення щодо підтвердження правоздатності "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), а також подані від імені компанії, правоздатність якої є припиненою.

За наведених обставин, місцевий суд законно і обгрунтовано відмовив Приватній акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited") у визнанні кредитором до баржника на суму 247 777 906,31 грн.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява АТ "Укргазбанк" з кредиторськими вимога до боржника на суму 264 072 861,40 грн надійшла до місцевого суду 28.10.2021р., тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.

У подальшому, до місцевого суду була подана заява ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про заміну кредитора правонаступником та про зменшення розміру вимог кредитора, що становить 124 125 317,20 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 12.11.2020р. між АБ "Укргазбанк" та ТОВ «Комплекс Агромарс» було укладено Генеральний кредитний договір (далі - ГКД) №407/2020/КОД-КБ-ГКД, з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким Позичальнику відкрито кредитні лінії з загальним лімітом кредитування 250 000 000 (двісті п`ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок, на умовах строковості, платності, забезпеченості, повернення та цільового використання, строком користування по 11.11.2025р. (включно).

Пунктом 1.1. ГКД визначено загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов`язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору.

У відповідності до положень п.1.3. Кредитного договору, загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 250 000 000,00 (двісті п`ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок. Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума Основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма Додатковими договорами перевищуватиме Загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті Позичальник зобов`язується здійснити Погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п`яти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Пунктом 1.4. ГКД передбачено, що строк кредитування та проведення кредитних операція за Генеральним кредитним договором встановлюється з 12.11.2020р. по 11.11.2025р. (включно). Строки кредитуванні та строк проведення кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь- якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору. В разі непогашення кредитної заборгованості в інших банках вважати строк погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором в Банку таким, що настав.

Пунктом 3.1. ГКД передбачено, що кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання Сторонами відповідного Додаткового договору до Генерального кредитного договору в розмірі не більше Ліміту кредитування за Додатковим договором та на умовах, визначених додатковим договором та Генеральним кредитним договором. Додатковим договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за Додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту/зменшення ліміту відновлюваної/невідновлюваної кредитної лінії.

Пунктом 3.7. ГКД передбачено базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах, та не може перевищувати 100,01 процентів річних. Базова процентна ставка за Додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки визначається у Додаткових договорах з урахуванням норм Генерального договору.

Умови про збільшення базового розміру процентів за користування кредитними коштами застосовується за взаємним волевиявленням та згодою Сторін, що виражено шляхом укладання цього Генерального кредитного договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Генерального кредитного договору.

У випадку недотримання Позичальником одночасно двох або більше умов, визначених в пп. 4.2.6. - 4.2.9., 4.2.11., 4.2.18. - 4.2.24, 4.2.26. - 4.2.32. Генерального кредитного договору, базовий розмір процентів за користування кредитними коштами за всіма чинними Додатковими договорами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання, і за наявності одночасно декількох порушень базовий розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за невиконання кожного з зобов`язань. Загальний розмір підвищення Базової процентної ставки не повинен перевищувати 10,0 (десять) процентних пунктів.

У випадку повторного послідовного недотримання Позичальником будь-якої з умов, визначених в пп. 4.2.6. - 4.2.9., 4.2.11., 4.2.18. - 4.2.24., 4.2.26. - 4.2.32. Генерального кредитного договору, підвищений розмір процентів за користування кредитними коштами за Додатковими договорами повторно не застосовується у разі дії на дату застосування підвищеного розміру процентів за користування кредитними коштами за такими Додатковими договорами за недотримання відповідних умов.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до цього пункту Генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному відповідно до п.3.13. Генерального кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Згідно п.3.8. ГКД, проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору або Генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який, надано Кредит в день повного в т.ч. дострокового) погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту. При цьому, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кожним із додаткових договорів, починаючи з дня надання кредитних коштів до дня повного погашення заборгованості за кожним із Додаткових договорів, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п.п.5.5.2. Генерального кредитного договору.

Згідно п.3.9. ГКД, проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит відповідно до Додаткового договору, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній" відповідного Додаткового договору та/або Генерального кредитного договору на рахунок, вказаний в Додатковому договорі.

У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Пунктом 3.14. ГКД передбачено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені додатковими договорами (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у відповідному Додатковому договорі, до дати погашення простроченої заборгованості по кредиту або настання Події припинення визначеної в пп.5.5.2. Генерального кредитного договору.

Згідно п.3.15. ГКД, проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення з врахуванням п.3.13. Генерального кредитного договору.

Згідно п.3.17.1. ГКД, зміна процентної ставки за користування кредитними коштами здійснюється за ініціативою Банку без внесення змін (доповнень) до Додаткового договору один раз на рік, шляхом надсилання Банком Позичальнику, у разі збільшення процентної ставки - поручителям, Заставодавцям/іпотекодавцям письмового повідомлення про зміну процентної ставки (далі - Повідомлення), з одночасним направленням повідомлення на електронну пошту Позичальника, протягом 15 календарних днів, що настають за днем з якого застосовується нова процентна ставка. Повідомлення обов`язково має містити значення процентної ставки, на яку буде проведено заміну діючої процентної ставки (далі - Нова ставка), та дату з якої вона застосовується.

У разі незгоди Позичальника із збільшенням процентної ставки Позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за Додатковим договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання Повідомлення. З дня погашення заборгованості за Додатковим договором у повному обсязі зобов`язання Сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання Повідомлення, застосовується попередній розмір процентної ставки.

Відповідно до п.3.17.4. ГКД, встановлений максимальний розмір процентної ставки складає 100,01 процентів річних.

Згідно п.5.1. ГКД, у випадку порушення Позичальником зобов`язань за Генеральним кредитним договором та/або Додатковими договорами, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань, при цьому Позичальник зобов`язаний відшкодувати Банку збитки, а також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені Банком за Генеральним кредитним договором.

У п.5.3. ГКД вказано, що за порушення визначених в Генеральному кредитному договорі та додаткових договорах до Генерального кредитного договору строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої Фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Згідно з п.5.5.1 ГКД, у разі неповернення Позичальником кредитних коштів при настанні Події припинення, вся Основна заборгованість Позичальника вважається простроченою і Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку проценти від суми такої простроченої Основної заборгованості, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах та дорівнюють 100,01 (сто цілих одна сота) % річних розрахованих від суми такої простроченої Основної заборгованості Позичальника за весь період прострочення.

Згідно п.7.4. ГКД, всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за Генеральним кредитним договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п.7.9. ГКД Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку кредитування, зазначеного в п.1.4. Генерального кредитного договору. У разі, якщо у вищезазначений термін зобов`язання за Генеральним кредитним договором, у тому числі Додатковими договорами, не будуть виконані, Генеральний кредитний договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов`язань за Генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами.

Також, 12.11.2020р. між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс" було укладено Додатковий договір №407/2020/КОД-КБ-КГД-ТКЛ1 до Генерального кредитного договору, з яким Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває відновлювану кредитну лінію (траншеву) з лімітом: 230 000 000,00 грн. терміном з 12.11.2020р. по 30.09.2021р.; 153 333 333,00 грн. терміном з 01.10.2021р. по 31.10.2021р., 76 666 666,00 грн. терміном з 01.11.2021р. по 11.11.2021р. (далі - "Ліміт кредитування за Додатковим договором") в межах встановленого Загального ліміту за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит в межах строку кредитування, встановленого в п.2. цього Додаткового договору, та сплатити плату за Кредитом на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним кредитним договором та додатковим договором.

Згідно п.4. Додаткового договору, надання кредиту здійснюється окремими траншами на підставі заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою, що визначена в Додатку 1 до цього Додаткового договору (далі по тексту - Заявка) в межах невикористаного ліміту кредитування за додатковим договором та Генеральним кредитним договором, шляхом перерахування траншу на поточний рахунок Позичальника, зазначений в Заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором. Заявка Позичальника є невід`ємною частиною цього Додаткового договору.

Відповідно до п.6. Додаткового договору, розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строк користування кожним окремим траншем визначається виключно в межах строку кредитування, зазначеного в п.2.1. цього додаткового договору, та може становити від 1 до 180 календарних днів з правом продовження з врахуванням зниження Ліміту кредитування та доступного ліміту. Подовження строку користування траншем можливе за окремою заявкою Позичальника (Додаток 2 до цього Додаткового договору).

За положеннями п.10. Додаткового договору, нарахування процентів за користування кожним траншем здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманим траншем, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до умов Генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеної згідно з п.3.2 Додаткового договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день, та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Відповідно до п.10.1. Додаткового договору, проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту (траншу) по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит (транш), та надалі першого дня по останній календарний день місяця, в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом (траншем), в день дострокового розірвання цього Додаткового договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит (транш), у відповідності до Заявки, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту(траншу), по день, шо передує дню погашення кредиту (траншу).

Згідно п.11. Додаткового договору, проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом (траншем), а також в день закінчення строку, на який надано-кредит (транш), у відповідності до Заявки, в день повного дострокового погашення заборгованості кредитом (траншем), в день повного погашення заборгованості за кредитом (траншем), в день дострокового розірвання цього додаткового договору за рахунок, зазначений у відповідній Заявці. У разі якщо останній день для оплати погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п.17. Додаткового договору, цей договір є невід`ємною частиною Генерального кредитного договору та набирає чинності з дня підписання його сторонами.

Наявними в матеріалах справи виписками по рахунках боржника підтверджується виконання Банком своїх договірних зобов`язань за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додатковим договором до нього, та факт отримання боржником кредитних коштів.

У той же час, згідно із наведеним у заяві кредитора розрахунком, загальна сума заборгованості боржника за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додатковим договором за дев`ятьма траншами складає 264 068 321,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 229 999 999,99 грн., прострочена заборгованість за процентами - 11 985 555,55 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 14 414 963,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 423 393,72 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 2 873 756,01 грн., інфляційні втрати - 4 370 652,69 грн.

У забезпечення виконання зобов`язань боржника за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додатковим договором між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс" було укладено ряд договорів застави/іпотеки.

Так, 12.11.2020р. між сторонами було укладено Договір наступної застави №407/2020/КОД-КБ-КГД-35 (обладнання), за яким предметом наступної застави є обладнання для виробництва комбікорму згідно з переліком (108 одиниць), наведена в Додатку 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (далі - предмет застави).

Місцезнаходження предмета застави: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46 (територія ТОВ "Бориспільський комбікормовий завод"). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою №8 від 12.11.2020р.

Згідно зі звітом про оцінку предмету застави, складеного 11.09.2020р. ТОВ "Увекон Ленд", ринкова вартість предмету застави станом на 01.07.2020р. склала 93 071 276,40 грн. без ПДВ (заставна вартість).

Також, 12.11.2020р. між сторонами було укладено Договір про заставу майнових прав №407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу), за яким договором передано в заставу право вимоги грошових коштів у сумі вкладу (масі) 5 400 000,00 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку, відкритому в АБ "Укргазбанк" у відповідності з умовами договору банківського строкового вкладу №2020/ДК/051-045 від 06.11.2020р., та процентів на вклад, що будуть нараховані на суму вкладу.

Майнові права, що є предметом застави згідно з цим Договором, належать заставодавцю у відповідності з договором банківського строкового вкладу №2020/ДК/051-045 від 06.11.2020р., укладеним між заставодавцем та АБ "Укргазбанк".

Предмет застави оцінено Сторонами в 5 400 000,00 грн. (заставна вартість).

Таким чином, загальна вартість майна боржника, що виступає забезпеченням зобов`язань позичальника перед АБ "Укргазбанк", які випливають з Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додаткових договорів до нього, а також договорів про внесення змін до Генерального кредитного договору, становить 98 471 276,40 грн.

У той же час, 04.08.2021р. між АБ "Укргазбанк" (Первісний Кредитор) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди).

Відповідно до п.1.1. Договору відступлення права вимоги, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права, включаючи право вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату укладення цього Договору, які виникли на підставі: Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (далі - ГКД) в рамках якого укладено Додатковий договір №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ 1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) від "12" листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (далі - Додатковий договір), що укладені між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс" (далі - Боржник); додаткова угода №1 від "16" листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від " 12" листопада 2020 року (далі - Додаткова угода). ГКД, Додатковий договір та Додаткова угода - надалі разом - Кредитний договір. У день укладання Договору Первісний кредитор розраховує та визначає розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами до кінця терміну розрахунків Нового кредитора згідно п. 2.1.1. Договору та зазначає суму Договору. Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та не потребує згоди Боржника на таку заміну кредитора.

Відповідно до п.1.2. Договору відступлення права вимоги, за цим Договором з моменту зарахування у повному обсязі (100 % від суми Договору) та на умовах, згідно п.2.1.1. Договору, суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та своєчасного виконання всіх зобов`язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав. Факт 100% сплати за Договором, зокрема, підтверджується складанням Акту розрахунків - Первісним кредитором та Новим кредитором.

За положеннями п.1.3. Договору відступлення права вимоги, за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов`язків за Кредитним договором: повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору за основним зобов`язанням за Кредитним договором, без ПДВ, в сумі 229 999 999,99 грн., повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору, з урахуванням процентів за користування кредитними коштами за період до кінця терміну розрахунків Новим кредитором, по процентам за період з 01.06.2021р. по 20.10.2021р. (включно) користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, без ПДВ, в сумі 13 953 333,34 грн. та інші права та обов`язки за умовами Кредитного договору.

Відповідно до п.1.5. Договору відступлення права вимоги, в день зарахування у повному обсязі та на умовах згідно п.2.1.1. Договору суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у пп. Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором.

Як передбачено в п.п.2.1.1. п.2. Договору відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов`язаний за відступлення прав вимоги, що зазначені в п.1.1. та п.1.3. Договору, протягом 3-х місяців з дати укладення Договору, оплатити в грошовій формі Первісному кредитору суму в розмірі 243 953 333,33 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п.4.1. Договору відступлення права вимоги, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за умови використання) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

На виконання умов Договору відступлення права вимоги Новий Кредитор сплатив Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 243 953 333,33 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №184 від 04.08.2021р., №210 від 08.09.2022р., №211 від 08.09.2022р., №212 від 08.09.2022р., №№257-259, 288 від 04.10.2022р., №289 від 04.11.2022р.

Крім того, 04.08.2021р. між АБ "Укргазбанк" (Первісний заставодержатель/ іпотекодержатель) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (Новий заставодержатель/ іпотекодержатель) було укладено договір відступлення права вимоги за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевой І.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1122.

За змістом п.1.1. договору Первісний Заставодержатель/Іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а Новий Заставодержатель/ Іпотекодержатель приймає всі права заставодержателя/іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього Договору, зокрема: за Договором наступної застави №407/2020/КОД-КБ-ГКД-35, укладеним між Заставодержателем та ТОВ "Комплекс Агромарс" (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. 12.11. 2020р., за реєстровим номером 4819; за Договором про заставу майнових прав №407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу) від 12.11.2020р.

Надалі, 04.12.2021р. між ТОВ «Інтер Вей Капітал» та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (далі - Новий кредитор), було укладено договір про відступлення прав вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди), за п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права, включаючи право вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату укладення цього Договору, які виникли на підставі: Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (далі - ГКД) в рамках якого укладено Додатковий договір №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) від "12" листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (далі - Додатковий договір), що укладені між АБ "Укргазбанк" та ТОВ «Комплекс Агромарс» (далі - Боржник); додаткова угода №1 від "16" листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від "12" листопада 2020 року (далі - Додаткова угода). ГКД, Додатковий договір та Додаткова угода - надалі разом - Кредитний договір. Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та не потребує згоди Боржника на таку заміну кредитора.

Відповідно до п.1.2. договору, з моменту підписання цього Договору за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та реального виконання всіх зобов`язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав.

У пункті 1.3. договору передбачено, що зарахування у повному обсязі (100 % від суми Договору) суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором відбувається на умовах згідно п.2.1.1. Договору. Факт 100% сплати за Договором, зокрема підтверджується надходженням грошових коштів на рахунок Первісного кредитора, платіжними дорученнями.

Згідно з п.1.4. договору, за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов`язків за Кредитним договором: повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору за основним зобов`язанням за Кредитним договором, без ПДВ, в сумі 229 999 999,99 грн.; повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору, з урахуванням процентів за користування кредитними коштами за період до кінця терміну розрахунків Новим кредитором, по процентам за період з 01.06.2021р. по 20.10.2021р. (включно) користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, без ПДВ, в сумі 12 701 111,13 грн.; всі інші грошові права за умовами Кредитного договору.

У день підписання цього Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором (п.1.6 договору).

Пунктом 2.1.1. договору погоджено, що за відступлення прав вимоги, що зазначені в п.1.1. Договору, в строк до 31.12.2021р. Новий кредитор зобов`язаний оплатити в грошовій формі Первісному кредитору суму в розмірі 244 100 000,00 грн. без ПДВ, шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п.4.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за умови використання) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

В матеріалах справи наявні відповідні копії платіжних доручень на підтвердження перерахування ТОВ "Олімп Фінанс Груп", як новим кредитором, грошових коштів ТОВ «Інтер Вей Капітал» в обумовленому договором про відступлення прав вимоги від 04.12.2021р. розмірі.

Також, 04.12.2021р. між ТОВ «Інтер Вей Капітал» та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" (далі - Новий кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, зокрема: за Договором наступної застави №407/2020/КОД-КБ-ГКД-35, укладеним між Заставодержателем та ТОВ «Комплекс Агромарс» (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. 12.11.2020р., за реєстровим номером 4819; за Договором про заставу майнових прав №407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу) від 12.11.2020р.

Надалі, ТОВ "Олімп Фінанс Груп" за рахунок іпотечного майна, яке належало ТОВ "Бориспільский комбікормовий завод", шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс ТОВ "Олімп Фінанс Груп" нерухомого майна частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості 139 947 544,00 грн.

Так, відповідно до Звіту №01/11/22 про оцінку вартості майна від 13.10.2022р., складеного Суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Жировим Андрієм, вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, м.Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, склала 139 947 544 грн. без ПДВ.

З огляду на наведене, ТОВ "Олімп Фінанс Груп" просило визнати грошові вимоги до боржника в сумі 124 125 317,20 грн., з яких: вимоги, що забезпечені заставою (іпотекою) майна у розмірі 98 471 276,40 грн., 4 540,00 грн. судовий збір за подання заяви кредитора, 25 649 500,80 грн. боргу, що становить вимоги 4 черги.

У запереченнях на подану заяву боржник зауважив, що виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) забезпечено також іншими договорами застави та іпотеки, загальна вартість заставного майна за якими складає 361 942 021,40 грн. Отже, заставна вартість майна є значно більшою, ніж вся сума заявлених вимог кредитора. Крім того, боржник навів заперечення проти ціни відчуження ТОВ "Олімп Фінанс Груп" іпотечного майна в розмірі 139 947 544,00 грн., що згідно зі складеним на замовлення боржника звітом про оцінку майна станом на дату звернення стягнення становила 293 234 172,00 грн. Отже, вимоги кредитора за рахунок такого майна мали бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст.583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом ч.1 ст.584 ЦК України, ч.1 ст.12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (ч.2 ст.589 ЦК України, ст.19 Закону України "Про заставу").

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами 5,6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.6 ст.590 ЦК України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У ч.5 ст.36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч.6 ст.36 Закону України "Про іпотеку", у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості боржника за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додатковим договором за дев`ятьма траншами складала 264 068 321,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 229 999 999,99 грн., прострочена заборгованість за процентами - 11 985 555,55 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 14 414 963,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 423 393,72 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 2 873 756,01 грн., інфляційні втрати - 4 370 652,69 грн.

Разом із цим, за рахунок іпотечного майна, яке належало ТОВ "Бориспільский комбікормовий завод", новий кредитор ТОВ "Олімп Фінанс Груп", шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс нерухомого майна, частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості за пенею та частково процентами, інфляцією, основним боргом 139 947 544,00 грн., унаслідок чого залишок заборгованості боржника склав 124 125 317,20 грн.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ч.5 ст.37 Закону України "Про іпотеку").

Колегією суддів враховано, що в укладеному між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Бориспільский комбікормовий завод" договорі наступної іпотеки від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-11 вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, визначено згідно зі звітом станом на 01.07.2020р. у розмірі 207 096 810,00 грн.

У той же час, у п.6.3, п.6.4 договору наступної іпотеки від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-11 сторони погодили, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до Звіту №01/11/22 про оцінку вартості майна від 13.10.2022р., складеного на замовлення іпотекодавця ТОВ "Бориспільский комбікормовий завод" суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою - підприємцем Жировим Андрієм, вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, складає 139 947 544 грн. без ПДВ.

Тому місцевим судом правильно встановлено, що за рахунок набутого у власність іпотечного нерухомого майна за визначеною суб`єктом оціночної діяльності на замовлення іпотекодавця ціною ТОВ "Олімп Фінанс Груп" правомірно зарахувало в рахунок погашення заборгованості боржника грошові кошти в сумі 139 947 544,00 грн.

Відтак, місцевий суд вірно відхилив доводи боржника про необхідність визначення розміру погашеної за рахунок іпотеки заборгованості боржника, виходячи із вартості такого майна згідно зі складеним на замовлення боржника звітом про оцінку майна в розмірі 293 234 172,00 грн.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

За змістом ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022р. у справі №910/17048/17.

Місцевим судом були враховані доводи боржника стосовно наявності інших договорів застави та іпотеки, за якими забезпечено виконання боржником зобов`язань за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. та Додатковим договором, загальна вартість забезпеченого майна за якими складає 361 942 021,40 грн., тобто є значно більшою, ніж вся сума заявлених вимог кредитора.

В той же час, як слідує із долучених боржником до матеріалів справи копій таких договорів, а саме: договору наступної застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-31, договору наступної застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-32, договору застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-33, договору застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-34, договору застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-36, заставодавцем за ними виступає ТОВ "Бориспільский комбікормовий завод", а не сам боржник.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо обґрунтованості визначення кредитором розміру забезпечених вимог у сумі 98 471 276,40 грн., виходячи з вартості заставного майна за договором наступної застави від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-ГКД-35 та за договором застави майнових прав від 12.11.2020р. №407/2020/КОД-КБ-КГД-37, оскільки заставодавцем за ними є сам боржник.

У додаткових запереченнях на вимоги кредитора боржник наголошував на неможливості нарахування пені в період дії карантину на загальну суму 14 838 357,16 грн., з якої: за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_1 від 16.11.2020р. у розмірі 6 438 356,17 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021р. до 12.10.2021р.; 191 738,98 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_2 від 17.11.2020р. у розмірі 4 291 985,49 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021р. до 12.10.2021р.; 135 047,15 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_2 від 17.11.2020р. у розмірі 1 471 369,86 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021р. до 12.10.2021р.; 43 678,42 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_4 від 20.11.2020р. у розмірі 413 150,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19.05.2021р. до 12.10.2021р.; 10 846,99 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_5 від 23.11.2020р. у розмірі 553 561,65 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 24.05.2021р. до 12.10.2021р.; 12 476,98 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_6 від 25.11.2020р. у розмірі 207 357,61 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 24.05.2021р. до 12.10.2021р.; 5 099,91 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_7 від 26.11.2020р. у розмірі 219 945,21 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.05.2021р. до 12.10.2021р.; 5 444,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021р. до 12.10.2021р.; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_8 від 27.11.2020р. у розмірі 294 321,91 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 26.05.2021р. до 12.10.2021р.; 7 415,89 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021р. до 12.10.2021р.

Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020р., були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення". Закон України №691-IX від 16.06.2020р. набрав чинності 04.07.2020р.

Зазначені зміни також внесено до ЦК України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020р. установлено з 12.03.2020р. на всій території України карантин.

Разом із цим, дослідивши зміст та обсяг пред`явлених кредитором вимог з врахуванням поданих зменшень розміру вимог до боржника, необхідно звернути увагу, що заява кредитора ТОВ "Олімп Фінанс Груп" не містить вимог щодо пені, нарахованої за несвоєчасну сплату кредитів та процентів.

Як вбачається із заяви про зменшення розміру вимог, ТОВ "Олімп Фінанс Груп" шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс нерухомого майна частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості за пенею та частково процентами, інфляцією, основним боргом 139 947 544,00 грн., у зв`язку з чим після зменшення розміру вимог залишок заборгованості боржника становить 124 125 317,20 грн.

Дана сума боргу 124 125 317,20 грн. заявлена в прохальній частині заяви про зменшення розміру вимог кредитора до боржника, та не містить у своєму складі вимоги за пенею.

Право на зменшення розміру вимог відноситься до безумовних процесуальних прав кредитора, який самостійно визначає склад та розмір вимог до боржника, у зв`язку з чим суд не має права відмовити в прийнятті заяви про зменшення розміру вимог при дотриманні загального порядку її подання.

У ч.3 ст.2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.14 ГПК України).

Отже, судом розглядаються лише ті вимоги, що пред`явлені кредитором, якими в даному випадку є вимоги, викладені в заяві про зменшення розміру вимог. У той же час, після зменшення кредитором розміру вимог до боржника, вимоги кредитора про визнання пені до їх складу не входять.

Відтак, суд не має процесуального права на розгляд та надання оцінки вимогам, які більше не входять до складу вимог та до предмету доказування, що в протилежному випадку буде виходом суду за межі вимог кредитора, що суперечить основним засадам (принципам) господарського судочинства.

Як було вищезазначено, 04.08.2021р. між АБ " Укргазбанк" (Первісний Кредитор) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та договір відступлення права вимоги за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевой І.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1122.

Надалі, права вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та за договорами забезпечення передані на підставі договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021р. та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021р. від ТОВ «Інтер Вей Капітал» на користь ТОВ "Олімп Фінанс Груп", як до нового кредитора.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019р. у справі №916/2286/16.

У матеріалах справи відсутні документи, які би свідчили про визнання договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021р. та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021р. недійсними у встановленому законом порядку.

За наведених обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021р. та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021р., право грошової вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020р. (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та за договорами забезпечення перейшло до ТОВ "Олімп Фінанс Груп".

Згідно з ч.1 ст.52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Місцевий суд законно іобгрунтовано визнав ТОВ "Олімп Фінанс Груп" кредитором боржника на суму 124 125 317,20 грн., з яких: 98 471 276,40 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 25 649 500,80 грн. - вимоги четвертої черги, а також судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Інтер Вей Капітал» звернулося до місцевого суду 11.11.2021р. із заявою з кредиторськими вимогами до боржника (з урахуванням заяви про уточнення розміру вимог) на суму 655 149 451,56 грн. тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.

Із поданої заяви вбачається, що 16.08.2010р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (позичальник) та ПАТ "ПУМБ" було укладено Кредитний договір №114-КД, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит терміном до 25.07.2013р., а Позичальник зобов`язався прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.

У подальшому до розміру кредиту та строку його повернення вносилися зміни відповідними додатковими угодами.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору (Додаткова угода №61 від 19.06.2020р.) Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти, шляхом надання мультивалютного Кредиту у розмірі еквівалентному 8 400 000,00 доларів США (ліміт Кредиту), а Позичальник зобов`язується прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.

Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору Сторони погодили, що Позичальник має право отримати частину Кредиту, наданого в доларах США, у розмірі що не перевищує 3 000 000,00 доларів США.

Відповідно до п.1.1.2. Кредитного договору для суми Кредиту наданого в гривні, застосовується курс згідно з п. 1.4 Кредитного договору.

Згідно п.1.3 Кредитного договору (Додаткова угода №47 від 15.06.2017р.), валютами кредитування за цим Договором є гривня, долар США. В залежності від своїх потреб Позичальник має право отримати кредит в будь-якій із зазначених валют кредитування за умови дотримання п.1.4 цього Договору. З метою обліку операції видачі та повернення кредитних коштів, Банк для кожної валюти відкриває окремий рахунок.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору, незалежно від того, в якій валюті Позичальник фактично використав Кредит, повернення Кредиту має здійснюватися виключно у валюті Кредиту.

У п.7.2.2. Кредитного договору передбачено, що період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 10 (десятого) числа (без його врахування) або день, що передує дати повернення Кредиту, а початком - дата надання Кредиту, та/або перший Банківський день після 10 (десятого) числа (з його врахуванням).

Відповідно до п.7.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

Згідно із п.7.2.6. Кредитного договору, нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 10 (десятим) кожного місяця.

Відповідно до п.7.2.4 Кредитного договору, положення цього пункту (тобто пункту 7 в цілому) мають поновлюваний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.

За змістом п.12.1. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов`язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов`язання за весь час прострочення.

На виконання умов Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р., АТ "ПУМБ" було надано ТОВ "Комплекс Агромарс" суму кредиту, яка становить: 2 599 999,98 доларів США та 142 624 028,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами за період з 2013р. по 18.06.2020р., а також виписками по рахунку.

19.06.2020р. між AT "ПУМБ" та ТОВ "Комплекс Агромарс" було укладено Додаткову угоду №61 до Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р., в якій сторони виклали п.6.1. Кредитного Договору в наступній редакції: "Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов`язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 12 періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на дванадцятий період користування кредитом, датою повернення кредиту є 25.07.2023р.".

Відповідно до п.1.6 Додаткової угоди №61 від 19.06.2020р. до Кредитного договору, сторони погодили викласти п.7.2.1 Кредитного договору в наступній редакції: "Починаючи з дня підписання Додаткової угоди №61 до цього Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі: 19% річних (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у гривні; 9% річних (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у доларах США."

У викладеному в Додатковій угоді №64 графіку зазначено, що Позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 2 600 000,00 доларів США, не пізніше 30.10.2020р.; Позичальник зобов`язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 1 260 000,00 доларів США, не пізніше 30.11.2020р. У випадку не продовження кредитування на десятий період користування кредитом Позичальник повинен повернути всю суму заборгованості за Кредитом не пізніше 15.06.2021р., а у випадку продовження кредитування на десятий Період користування Кредитом - не пізніше 12.06.2022р.

З наданих кредитором пояснень вбачається, що за боржником утворилась заборгованість за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., що становить 266 651 583,30 грн., з яких: 1) 142 624 028,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту (наданому у національній валюті гривні); 69 837 039,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту (наданому в розмірі 2 599 999,98 дол.); 16 940 962,67 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий у національній валюті гривня); 4 647 415,00 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий в валюті долар США); 6 689 411,82 грн.- заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий в валюті долар США); 9 233 376,44 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий у національній валюті гривня); 206 414,57 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов`язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий в валюті долар США); 841 348,19 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов`язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий у національній валюті гривня); 1 345 559,96 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в валюті дол США); 3 703 324,33 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня); 10 582 702,88 грн. - інфляційні витрати (на суму боргу наданого в національній валюті гривня).

У забезпечення виконання ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір від 11.06.2013р. №1334-1 (без видачі заставної) реєстр. №2311 (з урахуванням Додаткової угоди №5 від 08.11.2017р.).

Згідно з Іпотечним договором від 11.06.2013р. №1334-1, в іпотеку передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна ферма №16, загальною площею 26354,4 кв.м, розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 15; нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №17, загальною площею 33409,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 3 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 79886832218.

Відповідно до п.2.3 Іпотечного договору від 11.06.2013р. №1334-1, оціночна вартість іпотечного майна становить: 41 414 344,00 грн. та 31 791 318,00 грн. (у редакції Додаткової угоди №5 від 08.11.2017р.).

Крім того, відповідно до укладеного між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) Іпотечного договору №2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014р., реєстр. №1904 (у редакції Додаткової угоди №3 від 15.07.2016р., №4 від 15.06.2017р. та №5 від 08.11.2017р.) в іпотеку було передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №18, загальною площею 25111,5 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал, 4 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530450932218; нежитлова будівля Інкубаційний цех, загальною площею 12588,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Гаврилівка, квартал, 16 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:098:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 530054432218.

За положеннями п.2.3 Іпотечного договору №2124-Іп від 16.12.2014р. оціночна вартість всього за Договором іпотечного майна становить 23 131 903,00 грн. (у редакції Додаткової угоди №8 від 23.10.2019р.).

З матеріалів справи вбачається, що між боржником (іпотекодатель) та AT "ПУМБ" (іпотекодержатель) було укладено Іпотечний договір №115-1 (без видачі заставної) від 16.08.2010р., реєстр. №7095 (з урахуванням Додаткової угоди №4 від 26.04.2013р., №8 від 15.07.2016р., №12 від 03.10.2019р.), за яким в іпотеку передано: нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №10, загальною площею 28541,7 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Гаврилівка, квартал, 14 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 51551532218; нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №15, загальною площею 33423,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 1 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 51673232218.

Відповідно до п.2.3 Іпотечного договору №115-1 від 16.08.2010р. оціночна вартість іпотечного майна становить: 37 970 385, 00 грн. (у редакції Додаткової угоди №12 від 03.10.2019р.).

Таким чином, загальна оціночна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна складає 134 307 950,00 грн.

Поряд із цим, між боржником (заставодатель) та AT "ПУМБ" (заставодержатель) було укладено Договір застави рухомого майна №542-ЗРМ від 30.01.2012р., оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 454 330,00 грн.; Договір застави рухомого майна №1335-ЗРМ від 11.06.2013р., оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 705 719, 30 грн.; Договір застави рухомого майна № 2123-3PM від 16.12.2014р.; оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 2 963 647,15 грн.

Відтак, загальна оціночна вартість переданого в заставу рухомого майна складає 24 123 696, 45 грн.

Отже, загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) становить 158 431 646,45 грн.

05.03.2021р. між АТ "ПУМБ", як Первісним кредитором, та ТОВ «Інтер Вей Капітал», як Новим кредитором, було укладено Договір про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1, відповідно до умов якого Первісний кредитор зобов`язався передати (відступити) Новому кредитору в повному обсязі Права вимоги за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., що був укладений між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Комплекс Агромарс", з усіма змінами та доповненнями до цього Кредитного договору, а також Договорами забезпечення, поруки.

23.03.2021р. між AT "ПУМБ" та ТОВ «Інтер Вей Капітал» було укладено Додаткову угоду до Договору про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1 від 05.03.2021р., п.1 якої сторони визначили, що загальний обсяг прав вимоги, які Первісний кредитор відступає Новому кредитору, станом на дату відступлення включає: прострочену суму кредиту в розмірі 1 639 999,98 дол. США, строкову суму кредиту в розмірі 960 000,00 дол. США та 142 624 028,00 грн., прострочені проценти в розмірі 38 350,00 дол. США та 978 794,04 грн., строкові проценти в розмірі 7 800,00 грн. та 890 911,74 грн. Загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом станом на дату відступлення становить всього 2 646 149,98 дол. США та 144 493 733,78 грн.

Згідно п.2 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., сторони, підписанням цієї Додаткової угоди, підтверджують, що остаточна ціна загального обсягу прав вимоги, яка підлягає сплаті за Договором, становить 217 757 952,89 грн.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., підписанням цієї Додаткової угоди до Договору, сторони засвідчують, що Новим кредитором сплачено у повному обсязі на користь Первісного кредитора, а Первісним кредитором отримано від Нового кредитора ціну загального обсягу прав вимоги в сумі, зазначеній у п.2 цієї Додаткової угоди, зокрема, Новим кредитором сплачено та Первісним кредитором отримано: 05.03.2021р. - 13 878 200,00 грн.; 09.03.2021р. - 13 854 550,00 грн.; 11.03.2021р. - 83 104 800,00 грн.; 16.03.2021р. - 55 286 800,00 грн.; 19.03.2021р. - 27 682 800,00 грн.; 23.03.2021р. - 23 950 802,89 грн.

Згідно п.4 Додаткової угоди від 23.03.2021р. до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021р., підписанням цієї Додаткової угоди, сторони підтверджують, що з моменту сплати 23.03.2021р. (дата відступлення) Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі ціни загального обсягу прав вимоги до Нового кредитора перейшли всі права вимоги до Боржника за Кредитним договором.

19.04.2021р. ТОВ «Інтер Вей Капітал» було надіслано на адресу ТОВ "Комплекс Агромарс" вимогу-повідомлення №19/04/21/1 про відступлення права вимоги та про необхідність погашення заборгованості, з зазначенням нових банківських реквізитів, однак вказана вимога виконана не була.

Місцевим судом було встановлено, що 30.11.2015р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (позичальник) та ПАТ "Таскомбанк" було укладено Кредитний договір №НК 857, відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється з графіком зменшення ліміту на поповнення обігових коштів у розмірі 395 000 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2020р.

За умовами п.1.1 ч.2 Кредитного договору, надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) в гривні та/або доларах США та/або євро.

Пунктом 2 частини 1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №23 від 10.11.2020р. до Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р.), серед іншого, встановлено окремі процентні ставки за користування за кредитом, для траншів, наданих з 01.04.2019р. по 10.08.2020р., в гривні та в доларах США. При перевищенні фактичного строку користування коштами, проценти перераховуються на всю суму коштів, за весь строк користуваннями коштами, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичному строку користуваннями коштами. Сплата відсотків щомісячно. При цьому період користування кредитними коштами розраховується окремо для кожної видачі починаючи з дати фактичного надання кредитних коштів.

Згідно із п.2.1 частини №2 Кредитного договору, сума непогашених Боргових зобов`язань підлягає поверненню не пізніше останнього Робочого дня відповідного Строку користування Кредитною лінією, встановленого частиною №1 цього Договору з урахуванням графіку.

Відповідно до п.2.2 частини №2 Кредитного договору, днем (моментом) погашення заборгованості вважається день зарахування на відповідний рахунок грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитною лінією у повному обсязі.

За п.3.1 частини №2 Кредитного договору, проценти на відповідну суму заборгованості за Кредитною лінією нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату.

Згідно з п.3.2 частини №2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, за методом факт/360 (360 днів у році).

Пунктом 6.2 частини №2 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов`язань за цим Договором Банк має право нарахувати та стягнути, а Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пеня (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин. Розрахунок пені здійснюється у валюті кредиту, виданого позичальнику, і підлягає сплаті в національній валюті України по курсу НБУ, встановленому на день оплати. При цьому, кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

На виконання умов Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. AT "Таскомбанк" було надано ТОВ "Комплекс Агромарс" кредит у сумі 7 546 311,08 доларів США.

У забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. між AT "Таскомбанк" (Заставодержатель) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (Заставодавець) було укладено Договір застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р., згідно з п.1.1 якого Заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначених п.1.2 цього Договору, передає в заставу, а Заставодавець приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене у п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору застави, заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що виникли та виникнуть під час дії Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. з урахуванням усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі про збільшення процентів та/або сум комісій/інших платежів, що укладені між Заставодавцем та Заставодержателем.

За п.1.3 Договору застави, Предметом застави є товари в обороті, згідно з описом, визначеним в Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п.1.4 Договору застави, сторони оцінили вартість застави, переліченої в Додатку №1, у розмірі 61 611 906,12 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Договору застави, Заставодержатель має право без обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально (за бухгалтерськими та іншими документами) та в натурі наявність Предмету застави, а також розмір, стан і умови збереження (схоронності) та користування Предметом застави і вимагати прийняття необхідних заходів по його збереженню (схоронності), поновленню, заміні іншим ліквідним майном (якщо на таку заміну дасть згоду письмово Заставодержатель) на умовах та в порядку, визначених в даному та в Кредитному договорах.

Крім того, відповідно до п.п.3.1.2 Договору застави, Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для охорони та збереження Майна.

Згідно з п.4.1.2 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний у випадку знищення (загибелі) майна, втрати або пошкодження Майна або його частини з будь-якої причини протягом 48 годин з моменту настання випадку письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити Майно іншим, належним Заставодавцю на праві власності майном за згодою Заставодержателя.

Пунктом 4.1.3 Договору застави передбачено обов`язок Заставодавця у разі реалізації та використання товарів (або їх частини), що є Предметом застави, попередньо замінити їх іншим товаром також виду, як передбачено у Додатку №1 до Договору застави, а у разі їх відсутності - будь-якого іншого виду, попередньо узгодженого із Заставодержателем. Заміна товарів, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої ж або більшої вартості та такої ж або вищої якості без додаткового укладення договору про внесення змін та доповнень до Договору застави та/або нового Додатку до Договору застави. Зменшення вартості заміненого Майна допускається тільки у випадках, коли це здійснено за письмовою згодою Заставодержателя щодо погашення пропорційної частки заборгованості за Кредитом.

Згідно з положеннями п.п.4.1.10 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя не змінювати місця зберігання Майна, а також забезпечити належне зберігання та охорону Майна.

Відповідно до п.п.4.1.15 Договору застави, Заставодавець зобов`язується протягом всього строку дії Договору застави забезпечити наявність товарів в обороті, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, видових характеристик, на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не менше, ніж вартість Предмету застави, зазначена в п.1.4 цього Договору, а саме 61 611 906,12 грн.

Згідно з положенням п.п.4.1.20 Договору застави, передбачено обов`язок Заставодавця здійснювати заходи для дотримання належного ветеринарного-санітарного стану Майна, належних умов утримання, годування.

За п.п.6.3 Договору застави, у випадку подання недостовірної інформації, яка стосується умов Договору застави та/або процесу його виконання, керівник Заставодавця притягується до відповідальності, в т.ч. до кримінальної, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п.6.4 Договору застави, за незбереження Предмету застави Заставодержатель має право нарахувати та стягнути з Заставодавця, а Заставодавець зобов`язаний у такому випадку сплатити Заставодержателю штраф в розмірі 100% вартості незбереженого майна.

Згідно з п.п.6.5 Договору застави, при нездійсненні страхування та/або несвоєчасному страхуванні предмету застави на користь Заставодержателя із Заставодавця стягується штраф в розмірі 100% від вартості Майна, встановленої в п.1.4 Договору застави. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання умов указаних пунктів Договору застави.

У зв`язку з відсутністю заставного майна, а саме товарів в обороті за визначеними в Договорі адресами, та відсутності договору страхування заставного майна, боржнику був нарахований штраф у розмірі 61 611 906,12 грн., згідно з п.6.4 Договору застави, та штраф у розмірі 61 611 906,12 грн., згідно з п.6.5 Договору застави.

26.02.2021р. між АТ "Таскомбанк" (клієнт) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (фактор) було укладено договір факторингу №26/02/2021 (із договорами про внесення змін і доповнень), за умовами якого фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Як визначено в п.1.1 договору факторингу №26/02/2021, "кредитний договір" - означає Кредитний договір №НК 857 від 30.11.2015р. з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами та договорами про внесення змін; "договори застави" - означає договори з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами та договорами про внесення змін, а саме: договір застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р., договір застави від 25.01.2017р. за реєстровим №143, договір застави від 31.03.2016р. за реєстровим №568; "дата відступлення прав вимоги" - означає робочий день, в який фактор повністю сплатив клієнту суму фінансування.

Відповідно до п.2.4 договору факторингу №26/02/2021 відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитним договором, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови повного виконання фактором грошових зобов`язань за цим договором щодо сплати клієнту суми фінансування.

У п.3.1 договору факторингу №26/02/2021 погоджено, що фактор зобов`язаний сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 222 120 000,00 грн. без ПДВ, що станом на дату укладення цього договору за курсом на Міжбанківському валютному ринку України становить еквівалент 8 000 000 дол. США.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень за період з 05.03.2021р. по 10.03.2021р. щодо сплати ТОВ «Інтер Вей Капітал» суми фінансування за договором факторингу №26/02/2021 на користь АТ "Таскомбанк".

Також, 10.03.2021р. між АТ "Таскомбанк" (первісний заставодержатель) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (новий заставодержатель) було укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований у реєстрі за №507.

За умовами вказаного договору від 10.03.2021р. первісний заставодержатель відступив (передав), а новий заставодержатель набув (прийняв) усе та будь-яке належне первісному заставодержателю право вимоги за договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р., договором застави від 25.01.2017р. за реєстровим №143, договором застави від 31.03.2016р. за реєстровим №568, укладеними між первісним заставодержателем та ТОВ «Комплекс Агромарс».

Користуючись ч.2 ст.45 КУзПБ ТОВ «Інтер Вей Капітал» частково відмовилося від забезпечення, а саме в частині забезпечених вимог за Договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р. у розмірі 61 611 906,12 грн., із подальшим включенням кредиторських вимог на суму 61 611 906,12 грн., як незабезпечених до четвертої черги.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. та за Договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р. склала 345 422 540,84 грн., з яких: 198 784 171,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 483 784,63 грн - заборгованість по процентах до 10.03.2021р.; 988 930,16 грн. - заборгованість по процентах за весь період прострочення з 11.03.2021р. до 12.10.2021р.; 6 603 940,67 грн. - пеня, нарахована до 10.03.2021р.; 6 306 632,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту з 11.03.2021р. до 31.05.2021р.; 417 951,28 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів з 01.04.2021р. по 12.10.2021р.; 5 613 016,25 грн. - 3% річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту; 301,65 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії; 123 223 812,24 грн. - штрафні санкції за Договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р.

Поряд із цим, 20.06.2014р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (позичальник) та ПАТ "Кредобанк" був укладений Генеральний договір про здійснення кредитування №103, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит терміном до 20.06.2019р., а Позичальник зобов`язався прийняти його, використовувати за цільовим призначенням, сплачувати проценти й комісії за користуванням ним, а також інші платежі, передбачені цим договором та повернути Кредит.

Додатковим договором №10 від 26.10.2020р. про внесення змін та доповнень до Генерального договору про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р. сторони виклали Генеральний договір в новій редакції.

Відповідно до п.2.1.1. Генерального договору Банк зобов`язався встановити Позичальнику ліміт кредитування у базовій валюті кредитування у розмірі еквівалентному 5 000 000,00 доларів США (ліміт Кредиту).

Згідно з п.2.1.3.1. Генерального договору розмір змінюваної процентної ставки становить 7,99% річних. Строк дії Ліміту кредитування з 20.06.2014р. по 20.06.2019р. (включно).

На виконання умов Генерального договору про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., ПАТ "Кредобанк" було надано ТОВ "Комплекс Агромарс" суму кредиту у розмірі 1 338 896,61 доларів США та 106 641,60 Євро.

Відповідно до п.2.1.8 Генерального договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором та додатковими договорами становить 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми по Кредитах, у національній валюті України, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки.

Договором про внесення змін №2 від 14.07.2020р. до Додаткового договору №4 від 15.02.2019р. про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., сторони погодили змінити п.2.5 Додаткового договору та викласти в наступній редакції: "Строк дії кредитної лінії до 31 грудня 2020 року включно".

Договором про внесення змін №4 від 01.10.2020р. до Додаткового договору №4 від 15.02.2019р. про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., сторони погодили викласти п.9 Додаткового договору в наступній редакції, що передбачає графік зменшення максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією.

Додатковим договором №10 від 26.10.2020р. про внесення змін та доповнень до Генерального договору №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р. сторони погодили п.2.1.3 Договору доповнити п.п.2.1.3.5, 2.1.3.6, 2.1.3.7 наступного змісту: "2.1.3.5. Розмір Спеціальної процентної ставки за Кредитними операціями по Додаткових договорах про надання кредитних ліній "Траншева плюс" на момент укладення цього договору становить: 30,00% річних - для Кредитів у грн., 9,00% річних - для Кредитів у дол. США., 9,00% річних - для Кредитів у Євро"; "2.1.3.6. Розмір процентної ставки за Кредитними операціями про надання Гарантії/Гарантій на момент укладення цього Договору становить: 30,00% річних - для Основного боргу у грн., 9,00% річних - для Основного боргу у дол. США, 9,00% річних - для Основного боргу у Євро, 9,00% річних - для Основного боргу у польських злотих"; "2.1.3.7. Розмір комісії за користування Гарантією/Гарантіями, незалежно від валюти Гарантії/Гарантій, на момент укладення цього Договору становить - 8% річних".

Оскільки ТОВ "Комплекс Агромарс" не виконало зобов`язання за Генеральним договором про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., заборгованість Боржника за даними кредитора складає 1 945 702,78 грн., з яких: 72 475,49 дол. США непогашене тіло кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на 05.11.2021р. складає 1 898 133,08 грн.; 47 569,70 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за Генеральним договором від 20.06.2014р. №103 між ПАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (іпотекодатель) був укладений Договір іпотеки від 03.07.2014р., посвідчений Кравцовою О.В., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером №2075 (з Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. 03.07.2012р. за реєстровим №2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. 15.01.2018р. за реєстровим №154), а саме:

- Бройлерна ферма №3, загальною площею 13 592,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 3;

-Бройлерна ферма №5, загальною площею 13 589,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 5;

-Бройлерна ферма №6, загальною площею 13 558,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 6;

-Бройлерна ферма №7, загальною площею 13 546,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 7;

-Бройлерна ферма №8, загальною площею 13 540,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 8.

Згідно з п.1.4. Договору іпотеки та відповідно до звітів з проведення 09.04.2014р. та 25.04.2014р. незалежної експертної оцінки експертом-оцінщиком Заїменко Я.Д. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ №5045 від 19.05.2007р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство експертної оцінки" (Сертифікат ФДМУ №11849/11 від 18.05.2011р.), сумарна ринкова вартість Предмета іпотеки (Бройлерної ферми №3, Бройлерної ферми №5, Бройлерної ферми №6, Бройлерної ферми №7, Бройлерної ферми №8) становить 82 404 256,61 грн.

Пунктом 1.5. Договору іпотеки передбачено, що заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами в сумі 61 803 192, 46 грн.

16.03.2021р. між АТ "Кредобанк" (Клієнт) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (Фактор) було укладено Договір факторингу щодо відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором №103 від 20.06.2014р. про здійснення кредитування між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс" із усіма змінами і доповненнями, в тому числі за Додатковим договором №3 про надання кредиту від 15.01.2018р., відповідно до Генерального договору №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р., та Додатковим договором №4 про надання кредитної лінії від 15.02.2019р. із усіма змінами та доповненнями, відповідно до Генерального договору №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р., та за Договором поруки від 20.06.2014р. із усіма змінами та доповненнями і Договорами поруки від 26.10.2020р.

Відповідно до п.2.1.4 Договору факторингу від 16.03.2021р., станом на 16.03.2021р. Клієнту належать права вимоги за заборгованістю, що виникла з Кредитного договору, зокрема (але не виключно): в сумі 1 392 499,50 доларів США в тому числі: 1 338 896,61 доларів США - непогашеного кредиту; 5 178,78 доларів США - несплачених процентів за користування кредитом; 48 424,11 доларів США - пеня; в сумі 107 949,88 евро в тому числі: 106 641,60 Євро - непогашеного кредиту; 259,63 Євро - несплачених процентів за користування кредитом; 11 048,65 Євро - пеня.

16.03.2021р. між АТ "Кредобанк" (Кредитор) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (Новий Кредитор) був укладений Договір відступлення прав за Договором іпотеки, що був укладений між АТ "Кредобанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс" та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. 03.07.2014р. за реєстровим №2075, та Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. 03.07.2012р. за реєстровим №2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального"округу Тригуб Є.О. 15.01.2018р. за реєстровим №154.

Відповідно до п.2.1.Договору відступлення прав від 16.03.2021р. за Договором іпотеки, у зв`язку з укладенням Договору відступлення прав вимоги, Первісний Кредитор відступає Новому Кредитору, а Новий Кредитор набуває від первісного Кредитора всі права Іпотекодержателя за Договором іпотеки з дати, визначеної п.4.3 Договору відступлення права вимоги (Договору факторингу).

19.03.2021р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (Продавець) та ТОВ "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. 19.03.2021р., зареєстровано в реєстрі за №567.

Відповідно до преамбули Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021р., Продавець є Іпотекодержателем за Договором іпотеки, який укладений між AT "Кредобанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс", право вимоги за яким набуто Іпотекодержателем на підставі Договору про відступлення прав за Договором іпотеки від 03.07.2014р., посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. за реєстровим №2075, та Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. 03.07.2012р. за реєстровим №2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. 15.01.2018р. за реєстровим №154, посвідченим 16.03.2021р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я. за реєстровим №1027.

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021р., Продавець (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) і сплачує визначену цим договором ціну, за наступне нерухоме майно:

1.Бройлерна ферма №3, загальною площею 13 592,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 3;

2.Бройлерна ферма №5, загальною площею 13 589,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 5;

3.Бройлерна ферма №6, загальною площею 13 558,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 6;

4.Бройлерна ферма №7, загальною площею 13 546,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 7;

5.Бройлерна ферма №8, загальною площею 13 540,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 8.

Положеннями п.1.2. Договору купівлі-продажу визначено, що згідно з висновком про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою- підприємцем Плитієм П.Г. (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №576/18 від 20.07.2018р., виданий Фондом державного майна України (діє до 20.07.2021р.) загальна вартість нерухомого майна, що відчужується складає 44 764 000, 00 грн.

Згідно з п.1.3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021р., Продавець повідомляє, що умови ст.38 Закону України "Про іпотеку" виконані в повному обсязі, що підтверджується наданим Продавцем відповідним Повідомленням про усунення порушення в порядку ст.35 Закону України "Про іпотеку" (вих. №27-44629/20 від 02.12.2020р.), про продаж предмета іпотеки у разі неусунення порушень, згідно з виконанням умов Генерального договору, яке було належним чином отримане Іпотекодавцем/Боржником 10.12.2020р.

Згідно з положеннями п.2.1. Договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна, що відчужується за цим Договором, становить 44 764 000, 00 грн.

21.07.2021р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі - Клієнт) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (далі - Фактор) був укладений Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., що був укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Комплекс Агромарс", із усіма змінами і доповненнями, в тому числі за Додатковим договором №3 про надання кредиту від 15.01.2018р., відповідно до Генерального договору №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р., та Додатковим договором №4 про надання кредитної лінії від 15.02.2019р., із усіма змінами та доповненнями, відповідно до Генерального договору №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р., та за Договором поруки від 20.06.2014р., із усіма змінами та доповненнями, і Договорами поруки від 26.10.2020р. (далі - Договір факторингу від 21.07.2021р.).

Відповідно до п.2.1.4 Договору факторингу від 21.07.2021р., станом на 21.07.2021р., Клієнту належать права Вимоги за Заборгованістю, що виникла з Кредитного договору, зокрема (але не виключно), в сумі 72 475 доларів США 49 центів, що складає суму непогашеного тіла кредиту. При цьому Клієнт, як і Фактор, підтверджують, що у випадку коли:

- сума заборгованості, визначена в п.2.1.4 цього Договору, буде зменшена або збільшена станом на дату переходу прав вимоги від Клієнта до Фактора відповідно до умов цього Договору, права вимоги відступаються у такому зменшеному або збільшеному розмірі на умовах цього Договору Клієнтом Фактору за ціною відступлення;

- сума заборгованості, зазначена в п.2.1.4 цього Договору, не включає наявні на дату укладення цього Договору певні частини заборгованостей, право вимоги щодо таких невключених до п.2.1.4 цього Договору частин заборгованостей також відступаються на умовах цього Договору Клієнтом Фактору за ціною відступлення.

Згідно з п.2.1.5 Договору факторингу від 21.07.2021р., на дату укладення цього Договору, Клієнт є єдиним власником прав вимоги; у Клієнта не існує жодного обмеження договірного чи іншого правового характеру щодо можливості відступлення прав вимоги; права вимоги є дійсними та чинними.

Відповідно до п.4.1 Договору факторингу від 21.07.2021р., ціна відступлення прав вимоги за Договором факторингу від 21.07.2021р. становить 17 000,00 грн.

За п.4.3 Договору факторингу від 21.07.2021р., права вимоги, які відступаються згідно з цим Договором, переходять від Клієнта до Фактора з дати укладення цього Договору.

Згідно з п.7.1 Договору факторингу від 21.07.2021р., Фактор у зв`язку з відступленням йому Клієнтом згідно з цим Договором прав вимоги стає кредитором у зобов`язаннях щодо позичальника за кредитним договором та одержує замість Клієнта у повному обсязі право вимагати від позичальника належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором (в тому числі щодо нарахувань, що згідно з кредитним договором може здійснюватися після дня переходу прав вимоги, визначених пунктом 4.3 цього Договору). Починаючи від дня переходу права вимоги, зазначеного пунктом 4.3 цього Договору, Фактор має право, зокрема, одержувати всі суми, належні до сплати позичальником на задоволення відступлених прав вимоги, вчиняти будь-які правомірні правочини (укладати будь-які правомірні договори) з позичальником, третіми особами щодо врегулювання, погашення, зміни, в т. ч. реструктуризації, припинення тощо зобов`язань, пов`язаних із правами вимоги, вчиняти будь- які законні фактичні дії, пов`язані з реалізацією (здійсненням) та захистом прав вимоги.

Місцевим судом було встановлено, що 22.07.2016р. між Акціонерним товариством "Вест Файненс Енд Кредіт Банк" (далі - AT «Кредитвест Банк») було укладено з ТОВ "Комплекс Агромарс" Договір про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ, відповідно до п.1.1 якого АТ "Кредітвест Банк" відкрило ТОВ "Комплекс Агромарс" мультивалютну кредитну лінію і, на підставі додаткових угод до даного договору, шляхом надання окремих траншів, зобов`язався надавати кредитні кошти.

Згідно з п.1.4 Договору №2 від 04.07.2019р. про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ, строк дії кредитної лінії було продовжено до 22.07.2021р.

Відповідно до п.4 Додаткової угоди №82 від 11.06.2020р. до Договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ, розмір кредиту після надання траншу становив 74 999 978,80 грн., у тому числі 2 743 739,08 євро.

Згідно з п.10.1 Договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., за повне або часткове прострочення повернення заборгованості за Кредитом та/або сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за обслуговування Кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Видача кредитних коштів AT «Кредитвест Банк» підтверджується відповідними меморіальними ордерами.

З огляду на неналежне виконання ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., кредитор заявив, що заборгованість Боржника складає 41 129 354,66 грн., з яких: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021 (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 37 700 761,30 грн. - заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021р. (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 625 935,94 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021р. до 12.10.2021р.; 2 802 657,42 грн. - заборгованість зі сплати пені за кредитом, нарахованої за період з 25.03.2021р. по 09.09.2021р.

У забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ AT «Кредитвест Банк» уклало з ТОВ "Комплекс Агромарс" та ОСОБА_1 ряд іпотечних договорів, а саме: Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016р., за яким в іпотеку передано племінну птахоферму "Катюжанка"; Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016р., за яким в іпотеку передана бройлерна ферма №9; Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016р., за яким в іпотеку передано бройлерну ферму №11; Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016р., за яким в іпотеку передано бройлерну ферму №13.

Також, 19.07.2019р. між AT «Кредитвест Банк» було укладено з фізичною собою ОСОБА_1 Договір іпотеки №135-6010/16-ІЮ5, за яким у забезпечення виконання зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. в іпотеку передано земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:060:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с.Плюти, житловий масив "Лісовий".

Крім того, у забезпечення Договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" та AT «Кредитвест Банк» було укладено Договір застави рухомого майна №135- 6010/16-ЗЮ від 22.07.2016р.

19.03.2021р. AT «Кредитвест Банк» уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» Договір про надання послуг з факторингу №135-6010.

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу загальна вартість прав вимоги становить 2 757 762 євро 62 евроцента. Сторони в договорі факторингу погодили, що сума боргу в гривневому еквіваленті складає 93 488 152,82 грн.

Згідно з п.3.1 Договору факторингу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» зобов`язується сплатити на користь AT «Кредитвест Банк» грошові кошти в загальній сумі 93 488 152 грн. 82 коп.

Згідно з п.5 Договору факторингу, в дату зарахування на рахунок Клієнта суми вартості прав вимог, Клієнт передає, а Фактор зобов`язаний прийняти Документи, про що складається Акт приймання-передачі. Підписання Акту приймання-передачі документів засвідчує перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора.

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було сплачено на користь AT «Кредитвест Банк» оплату за Договором про надання послуг з факторингу №135-6010.

На виконання п.5 Договору факторингу AT «Кредитвест Банк» передало, а ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» прийняло документи на підтвердження наявності прав вимоги до ТОВ "Комплекс Агромарс", що підтверджується Актом приймання-передачі документів від 24.03.2021р.

Крім того, AT «Кредитвест Банк» уклало з ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» ряд договорів про відступлення (передачу) прав за вищезазначеними Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019р. та Договором застави №135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016р.

06.05.2021р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (продавець) та ТОВ «Виробничо-торгова компанія «Промінвестгруп» (покупець) було укладено ряд договорів купівлі-продажу щодо майна, визначеного Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019р., та Договором застави №135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016р.

Загальна оціночна вартість заставного майна, за якою воно і було реалізоване, склала 50 333 802 грн. 95 коп., що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу.

21.07.2021р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено з ТОВ «Інтер Вей Капітал» Договір №21/07/21 про надання послуг факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відступлено за плату ТОВ «Інтер Вей Капітал» права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р.

Відповідно до п.3.1 Договору факторингу загальна вартість прав вимоги за Договором становить 363 000,00 гривень, що підтверджується висновком про вартість майнових прав.

У Додатку №1 сторони погодили, що розмір відступленого боргу на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» складає 1 244 874 евро 04 євроцентів.

За п.5.1 Договору факторингу в день укладання цього Договору Клієнт передає, а Фактор зобов`язаний прийняти Документи за відповідним Актом приймання-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору. Приймання-передача Документів здійснюється уповноваженими представниками Сторін за місцезнаходженням Клієнта. Підписання Акту приймання-передачі документів засвідчує перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора.

21.07.2021р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі документів, які підтверджують наявність прав вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р.

На виконання п.3.2 Договору факторингу ТОВ «Інтер Вей Капітал» сплатило ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» суму у розмірі 363 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №175 від 27.07.2021р.

Також, 21.07.2021р. ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було укладено з ТОВ «Інтер Вей Капітал» Договір відступлення (передачі) прав за Договором поруки №135-6010/16-ПЮ від 22.07.2016р., за яким ТОВ «Інтер Вей Капітал» набуло право вимоги до ТОВ "Курганский Бройлер", та Договір відступлення (передачі) прав за договором поруки №135-6010/16-ПФ від 24.12.2020р., за яким ТОВ «Інтер Вей Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ч.1,2 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як неодноразово зауважувалося, термін "користування чужими грошовими коштами" (ст.536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (ст.1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (ст.625 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/10156/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №910/1238/17).

Припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 (провадження №4-10цс18), від 31.10.2018р. у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 31.10.2018р. у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).

Відтак закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у ст.530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. по справі №444/9519/12.

При цьому термін "останній день дії кредитної лінії" позначає термін, з настанням якого припиняються зобов`язання Банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору.

19.06.2020р. між AT "ПУМБ" та ТОВ «Комплекс Агромарс» було укладено Додаткову угоду №61 до Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р., в якій сторони виклали п.6.1. Кредитного Договору в наступній редакції: "Позичальник зобов`язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов`язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 12 періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на дванадцятий період користування кредитом, датою повернення кредиту є 25 липня 2023 року".

Відповідно до п.7.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

При цьому, із наведеного в п.1.1 Додаткової угоди №61 від 19.06.2020р. визначення слідує, що "період користування кредитом" - це встановлений у межах строку кредитування проміжок часу, після закінчення якого позичальник зобов`язаний виконати Боргові зобов`язання за Кредитом у повному обсязі".

В матеріалах справи відсутні докази виконання боржником у повному обсязі та належним чином зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р., у зв`язку з чим строк користування кредитом є продовженим на дванадцятий період користування кредитом. Відтак, датою повернення кредиту є 25.07.2023р., як було погоджено сторонами в Додатковій угоді №61 від 19.06.2020р.

Тому місцевим судом було правильно встановлено, що вищенаведене свідчить про необґрунтованість тверджень боржника, який вважає, що продовження кредитування не відбулось ще на десятий період користування кредитом, а відтак кінцевою датою повернення кредиту є 15.06.2021р.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що нарахування процентів та пені за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. є можливим (у контексті розгляду строку користування кредитом) до 12.10.2021р. включно, тобто до дати відкриття провадження у справі про банкрутство №910/15043/21.

Одночасно, місцевим судом правильно враховано, що боржником не було надано та матеріали справи не містять доказів звернення AT "ПУМБ" чи ТОВ «Інтер Вей Капітал» до боржника із вимогою про дострокове повернення сум заборгованості за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р.

Судом першої інстанції було розглянуто клопотання боржника про зменшення розміру грошових вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. на суму 1 201 521,99 грн., що складається зі сплачених боржником на користь AT "ПУМБ" за період з 03.03.2021р. по 15.03.2021р. сум у рахунок погашення процентів за користування кредитом, та встановлено, що вказані суми враховані AT "ПУМБ" при розрахунку сум боргу, права вимоги на які відступаються на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» за Договором про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1 від 05.03.2021р.

Так, 23.03.2021р. між AT "ПУМБ" та ТОВ «Інтер Вей Капітал» було укладено Додаткову угоду до Договору про відступлення прав вимоги №2021/03/05-1 від 05.03.2021р., п.1 якої сторони визначили, що загальний обсяг прав вимоги, які Первісний кредитор відступає Новому кредитору станом на дату відступлення включає: прострочену сума кредиту в розмірі 1 639 999,98 дол. США, строкову суму кредиту в розмірі 960 000,00 дол. США та 142 624 028,00 грн., прострочені проценти в розмірі 38 350,00 дол. США та 978 794,04 грн., строкові проценти в розмірі 7 800,00 грн. та 890 911,74 грн. Загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом станом на дату відступлення становить всього 2 646 149,98 дол. США та 144 493 733,78 грн.

Згідно з розрахунком станом на 22.03.2021р. включно щодо заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед AT "ПУМБ" за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. (даний розрахунок було долучено кредитором до матеріалів справи та надано боржником разом із клопотанням про зменшення розміру вимог кредитора) сплачені боржником суми за період з 03.03.2021р. по 15.03.2021р. у загальному розмірі 1 201 521,99 грн. відображені в графі "Фактичне погашення відповідачем процентів за користування кредитом" щодо виданого кредиту в розмірі 142 624 028,00 грн.

Отже, підстави для зменшення нарахованих процентів на суму 1 201 521,99 грн. за користування кредитом за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. відсутні, оскільки вказана сума процентів вже врахована AT "ПУМБ", як погашена при визначені сум заборгованості, яка відступається на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал».

Крім того, боржник наголошував на порушенні при нарахуванні пені встановленого ч.6 ст.232 ГК України строку, що становить шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним.

Колегія суддів підтримує висновки місцевого суду та не погоджується із відповідними зауваженнями боржника, виходячи з наступного.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №910/4164/17, від 15.11.2019р. у справі №904/1148/19.

Втім, п.12.1 Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р. встановлено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов`язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов`язання за весь час прострочення.

Отже, сторонами Кредитного договору №114-КД від 16.08.2010р. було погоджено інший строк нарахування пені, ніж встановлений ч.6 ст.232 ГК України, а саме за кожний день прострочення за весь час прострочення.

Щодо заперечень боржника проти нарахування пені за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. унаслідок нарахування такої пені у період дії карантину, апеляційний суд зазначає наступне.

Із наданого кредитором розрахунку вбачається, що останнім була нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту (наданого в валюті долар США) у розмірі 255 418,55 дол. США за загальний період з 01.12.2020р. по 12.10.2021р. (з урахуванням шестимісячного строку щодо кожної суми боргу); пеня за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданого в валюті долар США) у розмірі 206 414,57 грн. за загальний період з 11.02.2021р. по 12.10.2021р. (окремо щодо кожної суми боргу за процентами), пеня за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 9 233 376,44 грн. за період з 01.12.2020р. по 31.05.2021р., пеня за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 841 348,19 грн. за загальний період з 11.03.2021р. по 12.10.2021р. (окремо щодо кожної суми боргу за процентами).

Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020р., були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п.8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення". Закон України №691-IX від 16.06.2020р. набрав чинності 04.07.2020р.

Зазначені зміни також внесено до ЦК України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п.15).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020р. установлено з 12.03.2020р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22.05.2020р. до 31.07.2020р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01.08.2020р. до 31.12.2020р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 19.12.2020р. до 01.10.2021р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021р. №981 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021р. №855, цифру і слово "1 жовтня" замінити цифрами і словом "31 грудня".

Відповідно до змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022р. №1423 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. №1236, у п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №338 цифри і слова "31 грудня 2022 року" замінити цифрами і словами "30 квітня 2023 року".

З огляду на те, що в Законі України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. становить до 11.03.2020р. включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" викладена в постановах Верховного Суду від 08.12.2021р. у справі №922/4053/20, від 16.12.2021р. у справі №922/4076/20.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що кредитором було безпідставно нараховано за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. пеню за порушення строків повернення кредиту (наданого в валюті долар США) у розмірі 255 418,55 дол. США (що визначено кредитором в еквіваленті 6 689 411,82 грн.) за загальний період з 01.12.2020р. по 12.10.2021р.; пеню за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданого в валюті долар США) у розмірі 206 414,57 грн. за загальний період з 11.02.2021р. по 12.10.2021р.; пеню за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 9 233 376,44 грн. за період з 01.12.2020р. по 31.05.2021р.; пеню за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 841 348,19 грн. за загальний період з 11.03.2021р. по 12.10.2021р.

Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано відмовив у визнанні вимог кредитора в загальному розмірі 16 970 551,02 грн., що становить суму нарахованої пені за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р.

Місцевим судом було встановлено, що основна заборгованість боржника за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. становить 142 624 028,00 грн. - за тілом кредиту, наданому у національній валюті гривні, та 2 599 999,98 дол. США заборгованості за тілом кредиту, наданому в валюті долар США. За арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного кредитором періоду, підлягають визнанню нараховані проценти за користування кредитом (наданим у валюті долар США) у розмірі 177 450,00 дол. США, проценти за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 16 940 962,67 грн., 3% річних від простроченої суми боргу (наданої у валюті долар США) у розмірі 51 376,86 дол. США, 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня) у розмірі 3 703 324,33 грн., інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 10 582 702,88 грн.

Положеннями ст.533 ЦК України унормовано, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, ч.2 ст.45 КУзПБ передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, ТОВ «Інтер Вей Капітал» звернулося до місцевого суду із заявою кредитора 11.11.2021р. (шляхом подання заяви до канцелярії суду), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.11.2021р., який становить 26,0575 грн. за 1 долар США.

Відтак, грошові вимоги ТОВ «Інтер Вей Капітал» за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. підлягають визнанню в сумі 247 563 173,27 грн., а саме: 142 624 028,00 грн. - за тілом кредиту, наданому у національній валюті гривні, 2 599 999,98 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 67 749 499,48 грн., - заборгованості за тілом кредиту, наданому в валюті долар США; 177 450,00 дол. США, що станом на 11.11.2021р. еквівалентно 4 623 903,38 грн., - процентів за користування кредитом (наданим у валюті долар США); проценти за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 16 940 962,67 грн.; 3% річних від простроченої суми боргу (наданої у валюті долар США) у розмірі 51 376,86 дол. США, що станом на 11.11.2021р. еквівалентно 1 338 752,53 грн.; 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня) у розмірі 3 703 324,33 грн.; інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 10 582 702,88 грн.

Щодо наданих місцевому суду боржником заперечень відносно того, що Договір про відступлення прав вимоги від 05.03.2021р. №2021/03/05-1 є за своєю правовою природою договором факторингу, що передбачає для ТОВ «Інтер Вей Капітал» необхідність отримання ліцензії на право здійснення операцій з іноземною валютою та бути включеним до Державного реєстру фінансових установ, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що Національний банк України в межах компетенції у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг видає небанківським фінансовим установам та особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-9, 11 ч.1 ст.4 цього Закону.

Згідно з п.3-9, 11 ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; переказ коштів; у сфері страхування; факторинг.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про валюту і валютні операції", небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції: 1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі; 2) переказ коштів; 3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя; 4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента); 5) інші валютні операції, визначені Національним банком України. У ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії. Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов`язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених Національним банком України.

Відтак, перехід за договором відступлення права вимоги відповідного права вимоги повернення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті не підпадає під необхідність отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Тому місцевий суд правильно визнав відповідні заперечення боржника недоведеними, оскільки ТОВ «Інтер Вей Капітал» не здійснює видачу кредитних коштів в іноземній валюті за Кредитним договором від 16.08.2010р. №114-КД. При цьому, ТОВ «Інтер Вей Капітал» є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, відтак має право нараховувати відсотки та штрафні санкції за Кредитним договором від 16.08.2010р. №114-КД.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 06.02.2014р. №352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009р. №231", зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2014р. за №342/25119, Нацкомфінпослуг постановила віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Водночас, за приписами ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

З огляду на те, що доказів визнання недійсним в установленому законом порядку Договору про відступлення прав вимоги від 05.03.2021р. №2021/03/05-1 матеріали справи не містять, та недійсність відповідного правочину законом прямо не встановлена, тобто такий договір не є нікчемним, місцевий суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість відповідних тверджень боржника.

Щодо пред`явлених кредитором вимог за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. та за Договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р. у загальній сумі 345 422 540,84 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

За положеннями Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. Банком було надано ТОВ «Комплекс Агромарс» кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється з графіком зменшення ліміту на поповнення обігових коштів у розмірі 395 000 000,00 гривень, з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2020р.

У п.2 ч.1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень №23 від 10.11.2020р. до Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р.), серед іншого, встановлено окремі процентні ставки за користування за кредитом, для траншів, наданих з 01.04.2019р. по 10.08.2020р., в гривні та в доларах США. При перевищенні фактичного строку користування коштами, проценти перераховуються на всю суму коштів, за весь строк користуваннями коштами, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичному строку користуваннями коштами. Сплата відсотків щомісячно. При цьому період користування кредитними коштами розраховується окремо для кожної видачі починаючи з дати фактичного надання кредитних коштів.

Зазначене узгоджується з висновком зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2022р. у справі №910/17048/17, про те, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Наведене також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12.

Відтак, сторони в Кредитному договорі №НК 857 від 30.11.2015р. на власний розсуд погодили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.

Таким чином, за відсутності підтвердженого факту повного погашення отриманого за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. кредиту, нарахування процентів після настання кінцевого терміну повернення кредиту, тобто за неправомірне користування кредитом, є обґрунтованим та таким, що відповідає договірним зобов`язанням сторін.

Апеляційний суд зауважує, що в ч.3 ст.41 КУзПБ встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Оголошення про відкриття провадження у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" було оприлюднено 13.10.2021р.

Таким чином, нарахування трьох процентів річних до 02.11.2021р., тобто після оприлюднення відомостей про відкриття провадження у справі №910/15043/21, не відповідає положенням чинного законодавства.

Крім того, при перевірці розрахунку кредитора процентів за користування кредитом, нарахованих з 11.03.2021р. до 12.10.2021р., місцевим судом було встановлено, що останній нарахував їх у розмірі 381 402,45 дол. США, проте в прохальній частині заяви визначив гривневий еквівалент процентів у розмірі 988 930,16 грн. Саме дану суму процентів кредитор урахував при наведені сум загальних вимог кредитора, які просив визнати в уточненій заяві.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заперечень боржника проти нарахування пені за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. унаслідок нарахування такої пені за період у період дії карантину, апеляційний суд зазначає наступне.

Із наданого кредитором розрахунку вбачається, що останнім було заявлено 250 701,00 дол. США (визначений кредитором еквівалент 6 603 940,67 грн.) пені, нарахованої до 10.03.2021р.; 6 306 632,08 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 11.03.2021р. до 31.05.2021р.; 15 958,43 дол. США (визначений кредитором еквівалент 417 951,28 грн.) - пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.04.2021р. по 12.10.2021р.; 301,65 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії.

Законом України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п.8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення". Закон України №691-IX від 16.06.2020р. набрав чинності 04.07.2020р.

Зазначені зміни також внесено до ЦК України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п.15).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020р. (із змінами) установлено з 12.03.2020р. на всій території України карантин, який наразі триває.

З огляду на те, що в Законі України "Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. становить до 11.03.2020р. включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України "Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" викладена в постановах Верховного Суду від 08.12.2021р. у справі №922/4053/20 і від 16.12.2021р. у справі №922/4076/20.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що кредитором безпідставно було нараховано за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. пеню в сумі 6 306 632,08 грн. за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 11.03.2021р. до 31.05.2021р. та пеню в сумі 15 958,43 дол. США (визначений кредитором еквівалент 417 951,28 грн.) за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.04.2021р. по 12.10.2021р.

Щодо нарахованої до 10.03.2021р. пені в розмірі 250 701,00 дол. США (визначений кредитором 6 603 940,67 грн.) та 301,65 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, права вимоги за якими передані АТ "Таскомбанк" на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал» за договором факторингу №26/02/2021 від 26.02.2021р. (додаток №4 до договору), апеляційний суд зауважує, що, відповідно до наданих виписок по особовому рахунку боржника за період з 29.04.2020р. по 12.08.2021р., перенесення на прострочену заборгованість сум кредитних траншів відбулося вже після установлення з 12.03.2020р. на всій території України карантину. Відтак, виходячи з дати перенесення кредиту на прострочену заборгованість, а також ураховуючи також відсутність детального розрахунку нарахованої до 10.03.2021р. пені в розмірі 6 603 940,67 грн. та 301,65 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, місцевий суд правильно відмовив у визнанні даних вимог кредитора.

Таким чином, судом першої інстанції законно і обгрунтовано відмовлено у визнанні вимог кредитора в загальному розмірі 13 328 825,68 грн., що становить суму нарахованої пені за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р.

Місцевим судм встановлено, що заборгованість боржника за тілом кредиту за Кредитним договором №НК 857 від 30.11.2015р. становить 7 546 311,08 дол. США, що станом на 11.11.2021р. еквівалентно 196 638 000,97 грн.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених у межах визначеного кредитором періоду сум процентів та пені, місцевий суд дійшов законного висновку про обґрунтованість відповідних вимог у такому розмірі: 133 019,65 дол. США, що станом на 11.11.2021р. еквівалентно 3 466 159,53 грн. (за курсом НБУ 1 дол. США=26,0575 грн.) процентів за користування кредитом, нарахованих до 10.03.2021р.; 988 930,16 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих з 11.03.2021р. до 12.10.2021р.; 195 944,81 дол. США, що станом на 11.11.2021р. еквівалентно 5 105 831,89 грн. (за курсом НБУ 1 дол. США=26,0575 грн.) трьох процентів річних, нарахованих на тіло кредиту, що в сукупному розмірі зі заборгованістю за тілом кредиту становить 206 198 922,55 грн.

Місцевим судом були враховані зауваження боржника про те, що укладений 26.02.2021р. між АТ "Таскомбанк" (клієнт) та ТОВ «Інтер Вей Капітал» (фактор) Договір факторингу №26/02/2021 був визнаний недійсним у судовому порядку.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2021р. у справі №922/2315/21 було визнано недійсним Договір факторингу від 26.02.2021р. №26/02/21, укладений між АТ "Таскомбанк" та ТОВ «Інтер Вей Капітал»; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022р. рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2021р. у справі №922/2315/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору факторингу від 26.02.2021р. №26/02/2021, укладеного між АТ "Таскомбанк" та ТОВ «Інтер Вей Капітал» було скасовано; в цій частині ухвалено нове рішення, яким у позові було відмовлено повністю. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2021р. у справі №922/2315/21 залишено без змін.

Отже, на момент винесення оскаржуваної ухвали, Договір факторингу від 26.02.2021р. №26/02/21 був чинним та таким, що породжує для його сторін відповідні правові наслідки, зокрема, щодо отриманого на його підставі ТОВ «Інтер Вей Капітал» права вимоги до боржника.

Поряд із цим, щодо вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» за Договором застави №Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015р. у сумі 123 223 812,24 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з п.1.1 Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. (із урахуванням змін і доповнень до нього) Заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначених п.1.2 цього Договору, передає в заставу, а Заставодавець приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене у п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору застави, заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що виникли та виникнуть під час дії Кредитного договору №НК 857 від 30.11.2015р. з урахуванням усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі про збільшення процентів та/або сум комісій/інших платежів, що укладені між Заставодавцем та Заставодержателем.

За п.1.3 Договору застави, Предметом застави є товари в обороті, згідно з описом, визначеним в Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п.1.4 Договору застави, сторони оцінили вартість застави, переліченої в Додатку №1, у розмірі 61 611 906,12 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1, 3.1.2 Договору застави, Заставодержатель має право без обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально (за бухгалтерськими та іншими документами) та в натурі наявність Предмету застави, а також розмір, стан і умови збереження (схоронності) та користування Предметом застави і вимагати прийняття необхідних заходів по його збереженню (схоронності), поновленню, заміні іншим ліквідним майном (якщо на таку заміну дасть згоду письмово Заставодержатель) на умовах та в порядку, визначених в даному та в Кредитному договорах; Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для охорони та збереження Майна.

За положеннями п.п.4.1.2 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний у випадку знищення (загибелі) майна, втрати або пошкодження Майна або його частини з будь-якої причини протягом 48 годин з моменту настання випадку письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити Майно іншим, належним Заставодавцю на праві власності майном за згодою Заставодержателя.

Підпунктом 4.1.3 Договору застави передбачено обов`язок Заставодавця у разі реалізації та використання товарів (або їх частини), що є Предметом застави, попередньо замінити їх іншим товаром також виду, як передбачено у Додатку №1 до Договору застави, а у разі їх відсутності - будь-якого іншого виду, попередньо узгодженого із Заставодержателем. Заміна товарів, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої ж або більшої вартості та такої ж або вищої якості без додаткового укладення договору про внесення змін та доповнень до Договору застави та/або нового Додатку до Договору застави. Зменшення вартості заміненого Майна допускається тільки у випадках, коли це здійснено за письмовою згодою Заставодержателя щодо погашення пропорційної частки заборгованості за Кредитом.

Згідно з положеннями п.п.4.1.10 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя не змінювати місця зберігання Майна, а також забезпечити належне зберігання та охорону Майна.

Відповідно до п.п.4.1.15 Договору застави, Заставодавець зобов`язується протягом всього строку дії Договору застави забезпечити наявність товарів в обороті, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, видових характеристик, на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не менше, ніж вартість Предмету застави, зазначена в п.1.4 цього Договору, а саме 61 611 906,12 грн.

У п.п.6.4 Договору застави встановлено, що за незбереження Предмету застави Заставодержатель має право нарахувати та стягнути з Заставодавця, а Заставодавець зобов`язаний у такому випадку сплатити Заставодержателю штраф в розмірі 100% вартості незбереженого майна.

Згідно з п.п.6.5 Договору застави, при нездійсненні страхування та/або несвоєчасному страхуванні предмету застави на користь Заставодержателя із Заставодавця стягується штраф в розмірі 100% від вартості Майна, встановленої в п.1.4 Договору застави. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання умов указаних пунктів Договору застави.

Разом із цим, як наголошує кредитор, боржником було порушено вимоги п.6.4, п.6.5 договору застави, оскільки заставне майно за вказаним переліком та адресами в додатку №1 до Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. відсутнє, договір страхування предметів застави боржник не укладав.

В матеріалах справи відсутні докази наявності заставного майна, згідно з додатком №1 до Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р., а саме товарів в обороті за визначеними в Договорі адресами. Також матеріали справи не містять доказів укладення боржником відповідного договору страхування заставного майна на виконання п.6.5 договору.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи боржника про наявність підстав для нарахування штрафу в розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п.6.4 Договору застави та в розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п.6.5 Договору застави.

При цьому, підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Гарантована ст.61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - "двічі за одне і те саме не карають") має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Натомість, у п.6.4, п.6.5 Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. передбачено стягнення штрафів за різні правопорушення, а саме: за незбереження предмету застави та за нездійсненні страхування та/або несвоєчасне страхування предмету застави.

Відтак, за встановленими обставинами, вимоги кредитора на суму штрафу 123 223 812,24 грн. за порушення п.6.4, п.6.5 Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. є обґрунтованими.

Крім того, боржник наголошував на відмові кредитора від Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. шляхом відмови від забезпечення вимог кредитора за цим договором, що на думку боржника, свідчить про неможливість нарахування штрафу за вказаним договором.

Втім, колегія суддів звертає увагу на відмінність матеріально-правових та процесуальних підстав, які виникають за Договором застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р. у даному випадку.

Згідно з ч.2 ст.45 КУзПБ, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Таким чином, відмова кредитора від забезпечення його вимог має наслідком лише включення таких вимог до четвертої черги задоволення, та жодним чином не зумовлює припинення самого Договору застави №Т 09.09.201412507 від 30.11.2015р.

Щодо вимог кредитора за Генеральним договором про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р. у загальній сумі 1 945 702,78 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку кредитора, за боржником наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 72 475,49 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.11.2021р. склала 1 898 133,08 грн., а також боржнику нараховані за період з 11.12.2020р. по 12.10.2021р. три проценти річних у розмірі 47 569,70 грн.

Заперечення боржника проти безпосередньо розміру нарахованих сум заборгованості відсутні. Доказів погашення вказаної суми заборгованості боржником матеріали справи не містять.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум станом на 11.11.2021р. (день звернення кредитора із даною заявою до місцевого суду) за курсом НБУ 1 дол. США = 26,0575 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання вимог кредитора за Генеральним договором про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р. у розмірі 72 475,49 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 11.11.2021р. становить 1 888 530,08 грн. заборгованості за тілом кредиту, та 47 489,01 грн. трьох процентів річних.

Посилання боржника на те, що дана заборгованість мала бути погашена за рахунок реалізації іпотечного майна за договором іпотеки від 03.07.2014р. вірно відхилено місцевим судом, зважаючи на наступне.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за Генеральним договором від 20.06.2014р. №103 між ПАТ "Кредобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (іпотекодатель) був укладений Договір іпотеки від 03.07.2014р., в якому заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами в сумі 61 803 192, 46 грн.

16.03.2021р. між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" було укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за Генеральним договором №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014р. з усіма змінами і доповненнями, за яким, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.03.2021р., ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» належить право вимоги за Генеральним договором №103, зокрема (але не виключно): в сумі 1 546 817, 73 доларів США, в тому числі 1 461 250, 00 доларів США непогашеного кредиту; 37 143, 62 доларів США - несплачених процентів за користування кредитом; 48 424, 11 доларів США - пеня; в сумі 119 933, 48 евро, в тому числі: 116 619, 99 евро - непогашеного кредиту; 2 264, 84 евро - несплачених процентів за користування кредитом; 1 048, 65 евро - пеня.

Наведені суми заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103 станом на 16.09.2021р. підтверджуються також Довідкою за вих. №27-9272/21 від 17.03.2021р., виданою ПАТ "Кредобанк" для ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Також, 16.03.2021р. ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло прав іпотекодержателя за Договором іпотеки згідно з договором відступлення прав за Договором іпотеки, укладеним між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулинюком І.Я. за реєстровим номером №1027.

19.03.2021р. між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як продавцем, та іпотекодержателем за Договором іпотеки та ТОВ "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп", як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим номером №567 (далі також -Договір купівлі-продажу), яким було продано нерухоме майно, що було предметом іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103.

Згідно з положеннями п.2.1. Договору купівлі-продажу, ціна нерухомого майна, що відчужується за цим Договором, становить 44 764 000, 00 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було відчужено ТОВ "ВТК "Промінвестгруп" нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, за оціночною вартістю 44 764 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103, унаслідок чого за рахунок іпотечного майна було погашено заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на суму 44 764 000, 00 грн. із наявної на той момент загальної суми заборгованості 46 770 121, 60 грн.

Місцевим судом обгрунтовано відхилені заперечення боржника, що при визначені суми погашеного боргу за кредитом слід виходити з розміру погодженої заставної вартості предмету іпотеки в сумі 61 803 192, 46 грн., а не виходити з фактичної вартості реалізованого майна.

Таким чином, оскільки за рахунок іпотечного майна було погашено лише частину заборгованості боржника за Генеральним договором про здійснення кредитування №103 від 20.06.2014р., колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги ТОВ «Інтер Вей Капітал» за цим договором у визначеній вище загальній сумі 1 936 019,09 грн.

Крім того, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо відхилення заперечення боржника проти того, що за укладеним 16.03.2021р. між АТ "Кредобанк" (Клієнт) та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (Фактор) Договором факторингу щодо відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором №103 від 20.06.2014р. про здійснення кредитування між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ «Комплекс Агромарс» із усіма змінами і доповненнями, до фактора могли перейти тільки права вимоги за додатковими угодами, а підстави для відступлення прав за Генеральним договором №103 від 20.06.2014р. були відсутні з огляду на не настання строку платежу.

Втім, визначення в Генеральному договорі №103 від 20.06.2014р. можливості надання кредитних коштів окремими траншами на підставі окремих додаткових угод та встановлення таким чином різного строку для виконання зобов`язань не зумовлює заборону відступлення прав вимоги за таким договором.

Боржником презумпцію правомірності Договором факторингу від 16.03.2021р. не спростовано, доказів визнання такого договору недійсним матеріали справи не містять.

Щодо вимог кредитора за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. у сумі 41 129 354,66 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

З огляду на неналежне виконання боржником зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., кредитор заявив, що заборгованість Боржника складає 41 129 354,66 грн., з яких: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021р. (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 37 700 761,30 грн. - заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021р. (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 625 935,94 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021р. до 12.10.2021р.; 2 802 657,42 грн. - заборгованість зі сплати пені за кредитом, нарахованої за період з 25.03.2021р. по 09.09.2021р.

Заперечення боржника зводяться до відсутності доказів методу розрахунку суми боргу та неточностях при визначенні суми відступлення прав за договором факторингу від 19.03.2021р.

З матеріалів справи вбачається, що боржником не спростовано належними та допустимими доказами розмір заборгованості, а також виконання ним у повному обсязі зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., не надано власного розрахунку.

Разом із цим, видача боржнику кредитних коштів підтверджується відповідними меморіальними ордерами, долученими до матеріалів справи.

При укладенні 19.03.2021р. між AT «Кредитвест Банк» та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" Договору про надання послуг з факторингу №135-6010, Банком було визначено загальну суму боргу в розмірі 2 757 762,62 євро, з якої: 2 743 739,08 євро заборгованість за кредитом, 14 023,54 євро заборгованість за відсотками за період з 01.03.2021р. по 23.03.2021р.

Надалі, внаслідок реалізації ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" заставного майна на загальну суму 50 333 802,95грн. за Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019р., та Договором застави №135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016р., відбулося часткове погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р.

У подальшому, при визначені сум заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., який підлягає відступленню за договором надання послуг з факторингу від 21.07.2021р. №21/07/21 на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал», розмір основного боргу за тілом кредиту склав 1 244 874,04 євро.

Щодо заперечень боржника проти нарахованої за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. пені в розмірі 2 802 657,42 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.03.2021р. по 09.09.2021р., унаслідок її нарахування під час дії карантину, апеляційний суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України та доповнено п.8 такого змісту: "У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення". Закон України №691-IX від 16.06.2020р. набрав чинності 04.07.2020р.

Зазначені зміни також внесено до ЦК України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п.15).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020р. (із змінами) установлено з 12.03.2020р. на всій території України карантин, який наразі триває.

З огляду на те, що в Законі України "Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. становить до 11.03.2020р. включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України "Про внесення змін до ГК України та ЦК України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19" викладена в постановах Верховного Суду від 08.12.2021р. у справі №922/4053/20 і від 16.12.2021р. у справі №922/4076/20.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що кредитором безпідставно була нарахована за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. пеня в розмірі 2 802 657,42 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.03.2021р. по 09.09.2021р., тобто в період дії карантину, і законно відмовлено у задоволенні вимог кредитора на суму нарахованої пені в розмірі 2 802 657,42 грн.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум станом на 11.11.2021р. (день звернення кредитора із даною заявою до місцевого суду) за курсом НБУ 1 євро = 30,1186 грн., суд першої інстанції законно і обгрунтовано визнав вимоги кредитора за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. у сумі 38 116 364,12 грн., з якої: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно 37 493 863,26 грн., заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно 622 500,86 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021р. до 12.10.2021р.

Щодо заперечень боржника, за якими останній вважає договір про надання послуг з факторингу №135-6010 від 19.03.2021р. недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч.1 ст.516 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі №904/11838/16 і від 29.05.2018р. у справі №910/14716/17.

Втім, у положеннях Договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р. не передбачено такої умови, як отримання згоди позивача (як боржника за зобов`язанням) на заміну кредитора у цьому зобов`язанні у розумінні ч.1 ст.516 ЦК України.

Як на підставу недотримання вимог ч.1 ст.516 ЦК України відповідачами при укладенні оспорюваного договору, позивач послався на п.11.6. договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р., за якими кредитний договір може бути змінено або доповнено за взаємною згодою сторін, а правочин про його зміну або розірвання повинен бути вчинений у письмовій формі та скріплений печатками сторін.

Натомість, колегія суддів не може погодитися із твердженням позивача про встановлення в указаних п.11.6. договору обов`язковості згоди останнього на заміну кредитора у зобов`язанні, оскільки в наведеному пункті регулюється форма та порядок оформлення між сторонами кредитного договору змін і доповнень до нього, а не порядок заміни кредитора за цим договором.

Щодо визначення обсягу забезпечених вимог кредитора, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст.583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом ч.1 ст.584 ЦК України, ч.1 ст.12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (ч.2 ст.589 ЦК України, ст.19 Закону України "Про заставу").

Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами 5,6 ст.3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у ч.1 ст.35 Закону України "Про іпотеку" процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.06.2019р. у справі №205/578/14-ц).

Відповідно до ч.6 ст.590 ЦК України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У ч.5 ст.36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч.6 ст.36 Закону України "Про іпотеку", у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов`язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок реалізації ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" заставного майна боржника на загальну суму 50 333 802,95грн. за Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016р., Договором іпотеки №135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019р., та Договором застави №135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016р., відбулося часткове погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016р.

При цьому, визначення у вказаних договорах погодженої сторонами ціни предметів іпотеки та застави в загальній сумі 130 161 643,62 грн. та в сумі 748 007 380,00 грн., згідно зі звітами про оцінку, складеними на замовлення боржника, не впливає на здійснення ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" позасудової реалізації заставного майна боржника за загальною ціною 50 333 802,95 грн.

Одночасно, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було відчужено ТОВ "ВТК "Промінвестгруп" нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 03.07.2014р., за оціночною вартістю 44 764 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103, унаслідок чого за рахунок іпотечного майна було погашено заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на суму 44 764 000, 00 грн. із наявної на той момент загальної суми заборгованості 46 770 121, 60 грн.

Відтак, місцевий суд обгрунтовано відхилив заперечення боржника проти того, що при визначені суми погашеного боргу за кредитом слід виходити не з фактичної вартості реалізованого майна, а з розміру визначеної в договорі сумарної ринкової вартості предметів іпотеки в сумі 82 404 256,61 грн., чи із ціни предметів іпотеки за звітами про оцінку, складеними на замовлення боржника у сумі 667 899 000,00 грн.

Крім того, доказів визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу заставного майна боржника матеріали справи не містять.

Законодавець пов`язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов`язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов`язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов`язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана.

Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022р. у справі №910/17048/17.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (ч.5 ст.37 Закону України "Про іпотеку").

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

За змістом ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 ст.45 КУзПБ, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 17.06.2020р. у справі №905/2028/18.

Відповідно до викладеної в постанові Верховного Суду від 04.02.2021р. у справі №904/1360/19 правової позиції, вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

Із умов Іпотечного договору від 11.06.2013р. №1334-1, Іпотечного договору №2124-Іп від 16.12.2014р., Іпотечного договору №115-1 від 16.08.2010р., Договору застави рухомого майна №542-ЗРМ від 30.01.2012р., Договору застави рухомого майна №1335-ЗРМ від 11.06.2013р., Договору застави рухомого майна № 2123-3PM від 16.12.2014р. вбачається, що загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) боржника за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. становить 158 431 646,45 грн.

Оскільки розмір визнаних вимог за Кредитним договором №114-КД від 16.08.2010р. складає 247 563 173,27 грн., за яким майновим поручителем виступає боржник, вимоги кредитора визнаються забезпеченими на суму 158 431 646,45 грн.

Місцевий суд законно і обгрунтовано визнав ТОВ «Інтер Вей Капітал» кредитором боржника на суму 617 042 831,27 грн., з якої: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 158 431 646,45 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 335 382 832,48 грн. - вимоги четвертої черги, 123 223 812,24 грн. - вимоги шостої черги, та відмовив у задоволенні решти вимог у розмірі 38 111 160,29 грн.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Голден Коін" апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява ТОВ "ФК "Голден Коін" з грошовими вимогами на суму 2 939 744,37 грн. була подана до місцевого суду 03.02.2022р. (штемпель поштового відправлення датований 01.02.2022р.), тобто поза межами строку, встановленого ст.45 КУзПБ.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що 09.10.2020р. між ТОВ "Інокс Сервіс" та ТОВ "Завод Київ Комбікорм" було укладено Договір поставки кукурудзи №73/2020/3KK від 09.10.2020р.

На виконання умов Договору поставки кукурудзи №73/2020/3KK від 09.10.2020р. ТОВ "Інокс Сервіс" поставило ТОВ "Завод Київ Комбікорм" товар - кукурудзу, на загальну суму 2 939 744,37 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та оборотно-сальдовою відомістю ТОВ "Інокс Сервіс" по контрагенту ТОВ "Завод Київ Комбікорм".

У подальшому, між ТОВ "Завод Київ Комбікорм", як Первісним боржником, ТОВ "Комплекс Агромарс", як Новим боржником, та ТОВ "Інокс Сервіс", як Кредитором, було укладено Договір про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р.

Відповідно до п.1 Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. Первісний боржник перевів на Нового боржника грошове зобов`язання у розмірі 2 939 744,37 грн. (в подальшому за текстом - "Борг"), яке виникло на підставі поставки кукурудзи №73/2020/3KK від 09.10.2020р. (надалі - "Основний договір"), укладеного між Кредитором та Первісним боржником. Наявність боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, узгодженим та підписаним Кредитором та Первісним боржником станом на дату підписання даного договору.

У п.2 договору зазначено, що за даним договором Новий боржник зобов`язується здійснити (замість Первісного боржника) погашення Боргу в строк до 31.12.2020р.

11.10.2021р. між ТОВ "ФК "Голден Коін", як Фактором, та ТОВ "Інокс Сервіс", як Клієнтом, було укладено Договір про надання послуг з факторингу №111021-Ф-2, в п.1.1 якого сторони визначили, що в Договорі факторингу: ТОВ "Комплекс Агромарс" іменується - Боржник; Основний договір - Договір про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р., укладений між Клієнтом та Боржником; Грошове зобов`язання - зобов`язання Боржника щодо сплати Клієнтові суму боргу у розмірі: 2 939 744,37 грн., що виникла на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., укладеного між ТОВ "Інокс Сервіс" та ТОВ "Завод Київ Комбікорм", з урахуванням підписаного трьохстороннього Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. з ТОВ "Завод Київ Комбікорм" на ТОВ "Комплекс Агромарс"; Право вимоги - право вимоги належного виконання Грошового зобов`язання.

Відповідно до п.1.2 Договору про надання послуг з факторингу №111021-Ф-2 від 11.10.2021р. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов`язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за Грошовим зобов`язанням, що виникли у Клієнта до Боржника з підстав неналежного виконання останнім Основного договору.

Фактор набуває Права вимоги з моменту укладання та підписання нього Договору (п.1.4. Договору).

За положеннями п.1.4 Договору з моменту укладання (підписання) Договору факторингу, Клієнт вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним і Боржником, а Фактор заміщає Клієнта у всіх правовідносинах, які склалися між Клієнтом та Боржником за Основним договором.

Згідно з п.1.5. Договору з моменту набуття Фактором Права вимоги, Фактор стає правонаступником Клієнта у всіх існуючих судових справах та/або виконавчих провадженнях, які пов`язані з неналежним виконанням зобов`язань.

У п.4.1, п.4.2. Договору сторонами погоджено, що за передані права вимоги до Боржника за Основним договором, Фактор сплачує Клієнтові грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. до 31.12.2021р. Сторони домовилися про можливість розрахунку частинами в межах суми, зазначеної в п.4.1, та строку, зазначеного в п.4.2 договору.

До вказаного Договору сторонами складено та підписано відповідні акти приймання-передачі прав та приймання-передачі документів, які є невід`ємними частинами Договору.

На виконання умов Договору про надання послуг з факторингу №111021-Ф-2 від 11.10.2021р. ТОВ "ФК "Голден Коін" сплатило на рахунок ТОВ "Інокс Сервіс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №94 від 11.11.2021р. та копією виписки по рахунку ТОВ "Інокс Сервіс".

13.10.2021р. ТОВ "Інокс Сервіс" надіслало на адресу ТОВ "Комплекс Агромарс" повідомлення про передачу права вимоги №13/10-2 за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р. з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. до ТОВ "ФК "Голден Коін" на підставі Договору про надання послуг з факторингу №111021-Ф-2 від 11.10.2021р.

Відповідно до даних трекінгу поштового відправлення №0101417253514 з веб-сайту АТ "Укрпошта" відправлення було вручено за довіреністю 21.10.2021р.

Отже, у заяві про грошові вимоги до боржника ТОВ "ФК "Голден Коін" просило місцевий суд визнати його кредитором ТОВ "Комплекс Агромарс" на суму 2 939 744,37 грн.

Заперечуючи проти визнання вимог кредитора, боржник повідомив, що, на підставі укладеного 22.01.2021р. між ним та ТОВ "Інокс Сервіс" договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідні вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р. на суму 2 517 811,88 грн. є припиненими. При цьому, згідно з умовами Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р. ТОВ "Інокс Сервіс" не мало права відступати права вимоги за ним.

Відповідно до наданої боржником копії договору про зарахування зустрічних однорідних вимог №1-12 від 22.01.2021р., укладеного між ТОВ "Комплекс Агромарс" (сторона 1) та ТОВ "Інокс Сервіс" (сторона 2), сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі ст.601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2 517 811,88 грн. (Сторона-1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/3KK від 09.10.2020р.; Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. Сторона-2 є боржником, а Сторона - 1 є кредитором на підставі Договору поставки м`яса птиці №36/2020/КАМ/М від 17.11.2020р.).

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

У статті 350 ГК України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За положеннями ст.1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином, на підставі укладеного між ТОВ "ФК "Голден Коін", як Фактором, та ТОВ "Інокс Сервіс", як Клієнтом, Договору про надання послуг з факторингу від 11.10.2021р. №111021-Ф-2, ТОВ "ФК "Голден Коін" набуло права вимоги до ТОВ "Комплекс Агромарс" на суму 2 939 744,37 грн., що виникла на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., укладеного між ТОВ "Інокс Сервіс" та ТОВ "Завод Київ Комбікорм", з урахуванням підписаного трьохстороннього Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. з ТОВ "Завод Київ Комбікорм" на ТОВ "Комплекс Агромарс".

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2021р. між ТОВ "Комплекс Агромарс" (сторона 1) та ТОВ "Інокс Сервіс" (сторона-2) було укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог №1-12, за яким сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі ст.601 ЦК України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2 517 811,88 грн. (Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/3KK від 09.10.2020р.; Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р. Сторона-2 є боржником, а Сторона - 1 є кредитором на підставі Договору поставки м`яса птиці №36/2020/КАМ/М від 17.11.2020р).

Положеннями ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.01.2021р. №1-12 недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

За приписами ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, оскільки договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.01.2021р. №1-12 є чинним, зобов`язання ТОВ "Комплекс Агромарс" на суму 2 517 811,88 грн. за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р., є припиненими.

Відтак, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог залишок заборгованості ТОВ "Комплекс Агромарс" за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020р., становить 421 932,49 грн.

Щодо тверджень боржника про встановлену заборону на відступлення ТОВ "Інокс Сервіс" прав вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.3, п.5.4 Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р., ТОВ "Інокс Сервіс" не має права укладати будь-які договори про відступлення прав грошових вимог до ТОВ "Комплекс Агромарс", строк платежу за якими настав або настане у майбутньому за цим договором; не має права укладати будь-які договори факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), предметом яких може бути відступлення прав грошових вимог до ТОВ "Комплекс Агромарс", строк платежу за якими настав або настане у майбутньому за цим договором.

За змістом ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч.1 ст.203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч.1 ст.516 ЦК України.

Дана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29.05.2018р. у справі №910/14716/17.

Оскільки Договір про надання послуг з факторингу від 11.10.2021р. №111021-Ф-2 у судовому порядку недійсним не визнаний, місцевий суд дійшов законного висновку про необґрунтованість тверджень боржника про те, що відступлення за цим договором прав вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020р. було здійснено неправомірно.

Суд першої інстанції законно і обгрунтовано визнав ТОВ "ФК "Голден Коін" кредитором боржника на суму 426 894,49 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 421 932,49 грн. - вимоги четвертої черги, та відмовив у задоволенні вимог на суму 2 517 811,88 грн.

Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансової компанії "Фінгруп Фактор" апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" на суму 5 141 530,80грн. була подана до місцевого суду 25.11.2022р., тобто поза межами строку, встановленого ст.45 КУзПБ.

У заяві кредитора зазначено, що 01.04.2021р., на підставі помилкового платежу за платіжним дорученням №203, кредитор перерахував на рахунок боржника грошові кошти в сумі 4 542 417,11 грн. із призначенням платежу "надання зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. без ПДВ".

З огляду на те, що відповідний договір між сторонами не укладався та послуги фактично не надавалися, кредитор звернувся до боржника з листом від 22.06.2021р. №22/06 щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 4 542 417,11 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Оскільки боржник грошові кошти на вимогу ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" не повернув, останній у заяві кредитора до боржника просив визнати 4 542 417,11 грн. - безпідставно набутих коштів, 151 716,73 грн. - інфляційних втрат, 72 803,12 грн. - трьох процентів річних та 374 593,84 грн. - пені.

У запереченнях на подану заяву боржник наголосив, що між сторонами існували договірні відносини за декількома договорами поворотної фінансової допомоги. У боржника наявний примірник підписаного ним договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02, який водночас не можна вважати неукладеним. Так, за вказаним договором поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02 строк повернення фінансової допомоги становив до 05.04.2022р., у зв`язку з чим відповідний строк через однотипність договорів установлений і для повернення позики за договором №21-005 від 31.03.2021р. З огляду на наведене, вимоги кредитора за вказаним договором є поточними та задоволенню не підлягають.

У повідомленні про результати розгляду вимог кредитора арбітражний керуючий визнав вимоги кредитора в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч.2 ст.11 ЦК України.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., що вказаний кредитором у призначенні платежу в платіжному дорученні від 01.04.2021р. №203 на суму 4 542 417,11 грн.

Заперечуючи проти вимог кредитора, боржник наголошував на необхідності визначення умов договору №21-005 від 31.03.2021р., виходячи з умов однотипного договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02. Даний договір, за поясненнями боржника, підписаний лише з його сторони, утім такий договір не можна вважати неукладеним. На підтвердження даної позиції боржником наведено викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2018р. у справі №922/189/18 правовий висновок.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

За змістом ст.180, ст.181 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018р. у справі №922/189/18, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин ч.8 ст.181 ГК України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Втім, дана постанова Верховного Суду від 11.10.2018р. у справі №922/189/18 прийнята за інших фактичних обставин, ніж склалися в даній справі, оскільки судами було встановлено внесення стороною грошових коштів саме на виконання умов підписаного з іншою стороною договору, який визнавався недійсним із підстав не відповідності вимогам ч.2 ст.877 ЦК України.

Як було правильно встановлено місцевим судом, у межах даної справи жодною стороною не надано самого примірника договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., який значиться в призначенні спірного платежу на користь боржника.

На виконання вимог ухвали місцевого суду від 30.01.2023р. у справі №910/15043/21, АТ "Таскомбанк" листом від 08.02.2023р. повідомило, що ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" подавало в Банк платіжну інструкцію від 01.04.2021р. №203 із призначенням платежу "надання зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. без ПДВ" та лист до ТОВ «Комплекс Агромарс» щодо помилково перерахованих коштів. Разом із цим, договір фінансової допомоги від 31.03.2021р. №21-005 до Банку не подавався.

При цьому, боржник стверджував про необхідність визначення умов такого договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., виходячи з умов іншого договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02 унаслідок їх однотипності.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання боржника на можливість визначення в такий спосіб умов договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р., доказів фізичної наявності якого матеріали справи не містять.

Місцевим судом правильно враховано, що надана боржником копія договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02 містить підпис лише самого боржника, у той час як ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" не підписана, доказів виконання такого договору будь-якою із його сторін боржником не було надано

Відтак, твердження боржника про віднесення спірних вимог до поточних унаслідок настання строку повернення грошових коштів у розмірі 4 542 417,11 грн. за договором зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. лише 05.04.2022р., як і в договорі поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021р. №21-005-02, є необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

З огляду на вищенаведене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України, оскільки доказів укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. матеріали справи не містять.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про наявність достатніх правових підстав для утримання ним помилково перерахованих 4 542 417,11 грн., місцевий суд дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість даної вимоги кредитора.

Також, кредитором нараховані на суму безпідставно набутих коштів 4 542 417,11 грн. інфляційні втрати в розмірі 151 716,73 грн. та 72 803,12 грн. трьох процентів річних за період з 01.04.2021р. по 12.10.2021р.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення у заявленому кредитором розмірі.

Щодо нарахованих 374 593,84грн. пені на суму безпідставно набутих коштів 4 542 417,11 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки договір зворотної фінансової допомоги згідно договору №21-005 від 31.03.2021р. між сторонами не було укладено та законом обов`язок та умови сплати пені за утримання безпідставно набутих коштів не передбачені, тому вимога кредитора до боржника в цій частині законно не була задоволена місцевим судом.

Суд першої інстанції законно і обгрунтовано визнав ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" кредитором боржника на суму 4 771 898,96 грн, з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 4 766 936,96 грн. - вимоги четвертої черги, та відмовив у решті вимог на суму 374 593,84 грн.

Щодо кредиторських вимог Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на суму 338 757,55грн. була подана до місцевого суду 17.11.2021р. (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021р.), тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2018р. №0057291409 до ТОВ "Комплекс Агромарс" застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 338 757,55 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Заперечуючи проти заявлених контролюючим органом вимог до боржника, ТОВ "Комплекс Агромарс" зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.07.2022р. по справі №640/3172/19 було задоволено повністю адміністративний позов ТОВ "Комплекс Агромарс"; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві №0057291409 від 12.11.2018р.; стягнуто на користь ТОВ "Комплекс Агромарс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 081,36 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023р. по справі №640/3172/19 було задоволено частково апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві; задоволено клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про закриття провадження по справі №640/3172/19; скасовано рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.07.2022р.; закрито провадження по справі за адміністративним позовом ТОВ "Комплекс Агромарс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрито; справу №640/3172/19 за позовом ТОВ "Комплекс Агромарс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передано на розгляд до господарського суду м.Києва.

Оскарження боржником в окремому судовому провадженні вимоги кредитора, зокрема, податкового боргу, до порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора (кредиторів), не звільняє кредитора, вимога якого оспорена, від обов`язку подати до господарського суду заяву про визнання і включення вимоги до реєстру вимог кредиторів. Навпаки, заявлення вимог конкурсних кредиторів після закінчення строку, встановленого для їх подання або незаявлення їх взагалі, призводить до наслідків, передбачених ч.4 ст.45 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.04.2015р. у справі №21-91а15.

Податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків та зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.12.2020р. у справі №904/1693/19.

Дослідивши заяву Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання кредитором на суму 338 757,55 грн., апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з актом №632/26-15-14-01-05/30160757 від 17.10.2018р. про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Комплекс Агромарс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2015р. по 31.03.2018р., валютного за період з 01.04.2015р. по 31.03.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.03.2018р. за результатами перевірки дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 було встановлено факти несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 48 469,49 грн., чим порушено п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, із змінами та доповненням, в редакції, що діяла до 05.01.2018р. (далі - Положення №637), а саме:

згідно фіскального звітного чека №0982 від 29.06.2016р. сума розрахунків за готівку склала 3448,96 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 28.06.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0983 від 30.06.2016р. сума розрахунків за готівку склала 4949,27 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 29.06.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0984 від 01.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 4974,74 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 30.06.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0985 від 02.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 4627,38 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 01.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0986 від 03.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 1344,63 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 02.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0987 від 04.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 3645,88 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 03.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0988 від 05.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 7350,28 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 04.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0989 від 06.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 4904,59 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 05.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №0990 від 07.07.2016р. сума розрахунків за готівку склала 5410,58 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 06.07.2016р.;

згідно фіскального звітного чека №1140 від 19.12.2016р. сума розрахунків за готівку склала 7813,18 грн., в книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/6 зазначені готівкові кошти оприбутковані 18.12.2016р.

На підставі наданих документів, перевіркою було виявлено факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 12769,28 грн., отриманих за реалізовані товари 15.05.2017р. та 16.05.2017р. на підставі фіскальних звітних чеків РРО (зав. №ПБ4101242399) №1280 і №1281, а саме: облік готівкових коштів, здійснено у книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/7 (встановлений засіб контролю ВХ606984), яка на момент вчинення відповідних записів не була зареєстрована у встановленому порядку в органі ДФС за місцем обліку платника.

Перевіркою також встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 6512,74 грн., отриманих за реалізовані товари 31.10.2017р. на підставі фіскального звітного чеку РРО №1450. Облік зазначених коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/7 на момент перевірки не здійснено.

На підставі проведеної перевірки ГУ ДФС у м.Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018р. №0057291409, згідно з яким застосовано до ТОВ «Комплекс Агромарс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 338 757,55 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436/95.

Оскільки порушення, зафіксовані відповідачем по зазначеним вище фіскальним звітнім чекам мали місце у 2016-2017 роках, нормативно-правовим актом, який регламентував, у той період (2016-2017р.р.) порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками робіт з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення №637).

Вказане Положення №637 втратило чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017р. №148, проте було чинне у 2016-2017 роках.

Згідно з п.1.2 Положення №637 (в останній чинній редакції), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення №637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №265/95-ВР) та п.1.2 гл.1 Положення №637, книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.п.5, 6 і 8 розд.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013р. №417, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013р. за №1618/24150 та діяв до 26.07.2016р., тобто, був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наступне: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Таким чином, облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 книги ОРО, так і виконання записів у розділі 2 книги ОРО.

В силу норми п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як зазначено в Акті перевірки від 31.08.2018р. №749/10-36-14-13/37256707, контролюючим органом було встановлено несвоєчасність оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 67 751,51 грн., чим порушено п.2.6. гл.2 Положення №637 (в редакції, що діяла до 05.01.2018р.).

ТОВ "Комплекс Агромарс" були долучені до матеріалів справи докази оприбуткування зазначених у висновках акту перевірки сум на підставі прибуткових касових ордерів, а саме:

- за 29.06.2016р.: фіскальний чек №0982 від 29.06.2016р.; прибутковий касовий ордер №3773 від 29.06.2016р.; аркуш касової книги за 29.06.2016р.;

- за 30.06.2016р.: фіскальний чек №0983 від 30.06.2016р.; прибутковий касовий ордер №3801 від 30.06.2016р., прибутковий касовий ордер №3802 від 30.06.2016р., аркуш касової книги за 30.06.2016р.;

- за 01.07.2016р.: фіскальний чек №0984 від 01.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3819 від 01.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3824 від 01.07.2016р., аркуш касової книги за 01.07.2016р.;

- за 02.07.2016р.: фіскальний чек №0985 від 02.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3827 від 02.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3828 від 02.07.2016р., аркуш касової книги за 02.07.2016р.;

- за 03.07.2016р.: фіскальний чек №0986 від 03.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3832 від 03.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3833 від 03.07.2016р., аркуш касової книги за 03.07.2016р.;

- за 04.07.2016р.: фіскальний чек №0987 від 04.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3846 від 04.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3851 від 04.07.2016р., аркуш касової книги за 04.07.2016р.;

- за 05.07.2016р.: фіскальний чек №0988 від 05.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3865 від 05.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3866 від 05.07.2016р., аркуш касової книги за 05.07.2016р.;

- за 06.07.2016р.: фіскальний чек №0989 від 06.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3886 від 06.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3887 від 06.07.2016р., аркуш касової книги за 06.07.2016р.;

- за 07.07.2016р.: фіскальний чек №0990 від 07.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3911 від 07.07.2016р., прибутковий касовий ордер №3913 від 07.07.2016р., аркуш касової книги за 07.07.2016р.;

- за 19.12.2016р.: фіскальний чек №1140 від 19.12.2016р., прибутковий касовий ордер №6618 від 19.12.2016р., прибутковий касовий ордер №6621 від 19.12.2016р., аркуш касової книги за 19.12.2016р.;

- за 15.05.2017р.: фіскальний чек №1280 від 15.05.2017р., прибутковий касовий ордер №2146 від 15.05.2017р., прибутковий касовий ордер №2148 від 15.05.2017р., аркуш касової книги за 15.05.2017р.;

- за 16.05.2017р.: фіскальний чек №1281 від 16.05.2017р., прибутковий касовий ордер №2173 від 16.05.2017р., прибутковий касовий ордер №2174 від 16.05.2017р., аркуш касової книги за 16.05.2017р.;

- за 31.10.2017р.: фіскальний чек №1450 від 31.10.2017р., прибутковий касовий ордер №4796 від 31.10.2017р., прибутковий касовий ордер №4799 від 31.10.2017р., аркуш касової книги за 31.10.2017р.;

- пояснювальну записку реалізатора фірмової торгівлі Ковальової О.І.

Згідно із п.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши долучені ТОВ"Комплекс Агромарс" докази, місцевий суд дійшов правильного висновку, що зазначення у книзі обліку розрахункових операцій про оприбуткування коштів дат на день раніше від дат фіскальних чеків є описками та не може бути підставою для застосування до боржника санкцій на підставі абз.5 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. №436/95 (із змінами та наповненнями) в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 48 469,49 грн.

У свою чергу, боржником не було подано місцевому суду доказів, такі в матеріалах відсутні, на спростування зазначених у акті перевірки правопорушень, а саме: облік готівкових коштів у сумі 12 769,28 грн. здійснено у книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/7 (встановлений засіб контролю ВХ606984), яка на момент вчинення відповідних записів не була зареєстрована у встановленому порядку в органі ДФС за місцем обліку платника, а також облік коштів у сумі 6 612,74 грн., отриманих за реалізовані товари 31.10.2017р. на підставі фіскального звітного чеку РРО №1450, у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій №1008003030р/7 на момент перевірки не здійснено.

Місцевий суд законно і обгрунтовано визнав кредитором ТОВ "Комплекс Агромарс" Головне управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, на суму 100 950,10 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 96 410,10 грн. - вимоги шостої черги, та відмовив у задоволенні заборгованості у розмірі 242 347,45 грн.

Щодо кредиторських вимог Головного управління ДПС в Одеській області ДПС України апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заява Головного управління ДПС в Одеській області ДПС України на суму 464 353,12грн. була подана до місцевого суду 17.11.2021р. (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021р.), тобто в строк, встановлений ст.45 КУзПБ.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за ТОВ "Комплекс Агромарс" обліковується податковий борг, а саме: основний платіж з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 464 353,12 грн.

Відповідно до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п.274.1 ст.274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 статті 274 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п.277.1 ст.277 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з п.286.1 ст.286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п.288.4 ст.288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 285.5.2 та 285.5.3 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з самостійно поданою податковою декларацією з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9030687273 від 19.02.2021р. заборгованість ТОВ "Комплекс Агромарс" із земельного податку з юридичних осіб із терміном сплати 01.11.2021р. складає 464 353,12 грн.

Заперечуючи проти заявлених податковим органом вимог, боржником зазначено наступне.

За договором оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Одеса, вул. Миколи Боровського, 33-В, кадастровий номер 5110137300:14:001:0014, площа 7 124 кв.м. (далі - земельна ділянка), ТОВ «Комплекс Агромарс» сплачував орендну плату у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зокрема, за 2019р. та 2020р. ТОВ «Комплекс Агромарс» було сплачено орендну плату в сумі 696 529,72 грн. та 638 485,58 грн. відповідно. Розрахунок зазначених сум орендної плати ТОВ «Комплекс Агромарс» було здійснено виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 13 930 594,45 грн.

Проте, як стало відомо боржнику, у 2018 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки була змінена. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м.Одеси від 01.03.2018р. №666 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 995 580,29 грн.

Як зазначено боржником, орендна плата у розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 2018 року мала обчислюватися від суми 4 995 580,29 грн., у зв`язку з чим, станом на жовтень 2022 року товариство має переплату орендної плати у загальному розмірі 856 273,88 грн., з яких 446 751,59 грн. за 2019 рік та 409 522,29 грн. за 2020 рік, а тому у боржника відсутня податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб перед Головним управлінням ДПС в Одеській області ДПС України.

Крім того, у додаткових письмових поясненнях боржником зазначено, що ТОВ "Комплекс Агромарс" направлялися до податкового органу уточнені розрахунки з орендної плати, однак не були прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області ДПС України.

Згідно з поданими Головним управлінням ДПС в Одеській області ДПС України запереченнями від 08.02.2023р. уточнюючий розрахунок до податкової декларації №9030687273 від 19.02.2021р. до податкового органу не надходив.

Дослідивши вказані пояснення боржника та розпорядника майна, якою підтримана позиція боржника, а також заперечення заявленого кредитора, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами ст.47 ПК України визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (п.п.47.1.1 п.47.1 ст.47 ПК України); фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом (п.п.47.1.2 п.47.1 ст.47 ПК України); податкові агенти (п.п.47.1.3 п.47.1 ст.47 ПК України).

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки боржником не було подано до місцевого суду доказів направлення Головному управлінню ДПС в Одеській області ДПС України уточнюючого розрахунку до податкової декларації №9030687273 від 19.02.2021р., а заявлена податковим органом заборгованість боржника розрахована на основі самостійно поданої ТОВ "Комплекс Агромарс" податкової декларації №9030687273 від 19.02.2021р., тому наявність податкового боргу боржника зі сплати земельного податку з юридичних осіб правильно була визнана судом першої інстанції обґрунтованою та такою, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо розміру податкового зобов`язання ТОВ "Комплекс Агромарс" зі сплати земельного податку з юридичних осіб, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, у повноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах свої повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.6 ст.45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Відповідно до ч.4 ст.60 КУзПБ, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Місцевим судом було встановлено, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" відкрито ухвалою господарського суду м.Києва від 13.10.2021р., в той час як Головним управлінням ДПС в Одеській області ДПС України 01.11.2021р. було здійснено нарахування податкового зобов`язання ТОВ "Комплекс Агромарс" зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 58 044,14 грн., що свідчить про те, що заявлені вимоги податкового органу у вказаній частині є поточними.

Місцевий суд законно і обгрунтовано визнав Головне управління ДПС в Одеській області ДПС України кредитором боржника на суму 410 848,98 грн. з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 406 308,98 грн. - вимоги третьої черги, а також визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі, та відмовив у визнанні кредитором у частині вимог у розмірі 58 044,14 грн., оскільки заявлені податковим органом вимоги до боржника, нараховані 01.11.2021р., тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, є поточними.

Апелянтами ухвала попереднього засідання господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. в іншій частині не оскаржувалась.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали попереднього засідання суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" ("AE-Agroexim Limited"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", Головного управління ДПС у м.Києві і розпорядниці майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражної керуючої Сердюк М.М. залишити без задоволення, а ухвалу попереднього засідання господарського суду м.Києва від 20.03.2023р. у справі №910/15043/21 - без змін.

Справу №910/15043/21 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.06.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.06.2023
Оприлюднено04.07.2023
Номер документу111885597
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Судовий реєстр по справі —910/15043/21

Ухвала від 24.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сотніков С.В.

Ухвала від 22.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коротун О.М.

Ухвала від 23.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Постанова від 22.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сотніков С.В.

Ухвала від 21.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Сотніков С.В.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 20.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 13.01.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чеберяк П.П.

Ухвала від 17.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

Ухвала від 17.01.2025

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні