Ухвала

від 28.06.2023 по справі 902/741/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"28" червня 2023 р. Cправа № 902/741/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслій І.В., без виклику учасників справи, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Я" без номеру та дати (вх. канцерярії №01-48/39/23 від 27.06.2023) про забезпечення позову у справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Я" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІУФ" (вул. Кримського Агатангела, буд. 46, офіс 74, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 979 408,74 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО Я" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІУФ" про стягнення 979 408,74 грн., з яких 252 099,44 грн - основний борг, 65 227,65 грн - інфляційні збитки, 148 757,12 грн - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 247 583,19 грн - пеня та 265 741,34 грн - штраф.

Ухвалою суду від 06.06.2023 відкрито провадження у справі №902/741/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2023 об 11:00 год.

26.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає суму основного боргу та суми судових витрат в частині стягнення інфляційних збитків, відсотків за користування чужими грошовими коштами, пені та штрафу не визнає оскільки вони нараховані позивачем безпідставно.

У визначену судом дату в судовому засіданні приймали участь представники сторін. За наслідками судового засідання 26.06.2023 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 11.07.2023.

27.06.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРАРІУФ" в межах суми у розмірі 979 408,74 грн, що знаходяться на у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд відзначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В обґрунтування порушення своїх інтересів заявник зазначає, що відповідно до відкритих даних з мережі Інтернет, прибуток відповідача за 2022 рік складає 25 700,00 грн., тобто сума, яка майже у 40 разів є меншою від заявленої ціни позову у даній справі. До того ж з витягу ЄДРПОУ вбачається, що статутний капітал Відповідача сформовано у розмірі 1 000,00 грн., що становить лише 0,10 % від суми заборгованості, яку просить стягнути Позивач. Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за Відповідачем не зареєстрованого жодного права власності на нерухоме майно, що свідчить про те, що виконати рішення суду шляхом реалізації нерухомого майна буде неможливо. На жаль, в Україні є досить поширеною практика, коли з метою невиконання зобов`язань юридичною особою (в тому числі, судових рішень), керівництво/власники такої юридичної особи виводять з підприємства всі активи та залишають його, при цьому не здійснюючи жодних дій для припинення юридичної особи у передбаченому законодавством порядку та внесення відповідного запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому, враховуючи відсутність нерухомого майна, є ризики недобросовісної поведінки Відповідача, оскільки заявлена Позивачем сума боргу по відношенню до активів Відповідача є достатньо великою, а тому, можливість Відповідача (власника) просто «позбутись» такої юридичної особи є достатньо високою та вірогодною.

Зважаючи на такі дані, у позивача виникли побоювання щодо майбутньої можливості виконання рішення суду у даній справи.

У даному випадку, на переконання позивача, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачеві та знаходяться на його банківських рахунках в межах суми боргу направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

На переконання позивача, забезпечення позову у даному випадку спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, застосування такого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі, а лише запровадить тимчасові обмеження шодо використання коштів, наявних у Відповідача у межах ціни позову. В свою чергу, не вжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що основну заборгованість та судові витрати відповідачем визнано, у відзиві на позовну заяву, а відповідно до відкритих даних з мережі Інтернет, згідно фінансової звітності відповідача за 2022 рік дохід останнього становив - 3 255 400 грн, а заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника і при цьому ним не обґрунтовано належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву заявника про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО Я" без номеру та дати (вх. канцерярії №01-48/39/23 від 27.06.2023) про забезпечення позову - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - pm@fedoryshyn.com , представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий господарський суд.

Ухвала підписана 28.06.2023

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи