Рішення

від 19.06.2023 по справі 908/808/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023 Справа № 908/808/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Камаєвій О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909973) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний номер юридичної особи 20507422), Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний номер юридичної особи 38922191)

до відповідача-1: Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253)

до відповідача-2: Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359)

про визнання правочину недійсним

за участю

представника прокуратури: Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.03.2023

представника позивача (Запорізької обласної ради): не з`явився

представника позивача (Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації): не з`явився

представник відповідача-1: Єлисеєв С.С., ордер серія АР № 1103382 від 12.04.2023

представник відповідача-2: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача-1: Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь, відповідача-2: Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради про визнання недійсним правочину, вчиненого між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/808/23 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/808/23. Присвоєно справі номер провадження 27/110/23. Підготовче судове засідання призначено на 19.04.2023.

Ухвалою суду від 19.04.2023 в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 22.05.2023.

Ухвалою суду від 22.05.2023 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті 19.06.2023.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

19.06.2023 прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги, визнати недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

19.06.2023 представник Запорізької обласної ради у судове засідання не прибув, 17.05.2023 надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії фіскальних чеків та описів вкладень, просив розглядати справу № 908/808/23 без участі представника Запорізької обласної ради, позицію щодо даного спору викладено в поясненнях від 18.04.2023 № 0812/01-17, доводи прокурора є обґрунтованими та вмотивованими, позовна заява містить достатньо аргументів та підставі для задоволення позовних вимог.

Клопотання позивача - Запорізької обласної ради прийнято судом.

Представники позивача - Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації та відповідача-2 - Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради у судове засідання жодного разу не з`явилися, про причини неявки суд не повідомляли. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвал суду на адресу Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації: 69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164 та на адресу Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради: 69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359.

Ухвали суду, які були направлені на адресу позивача та відповідача-2 повернулися на адресу суду з відміткою засобу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення позивача Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації та відповідача-2 Комунальну установу Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради про відкриття провадження у справі № 908/808/23.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

19.06.2023 представник відповідача-1 проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що під час виконання будівельних робіт з капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: М.Запоріжжя, вул. Патріотична, 49» виникла необхідність у проведенні додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №20, однак які не були передбачені умовами цього договору. З метою погодження виду та вартості додаткових будівельних робіт позивачем на адресу відповідача подано лист вх. № 169/2 від 15.05.2019, до якого долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1. На вказаний лист отримано відповідь від відповідача №149/4 від 20.07.2019, відповідно до якого відповідач надав свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантував їх оплату. Щодо укладання договору відповідач зазначив, що його буде узгоджено у майбутньому. На виконання досягнутої домовленості позивач виконав обумовлені додаткові будівельні роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №20 з капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49» на суму 763 292,40 грн. Вказані документи відповідач 1 надав відповідачу 2 листом вх. № 305/2 від 29.11.2019 року. Вказані роботи прийняті відповідно до листа вих. №338/1 від 04.12.2019 року, що підписаний відповідачем 2, відповідно до якого відповідач 2 приймає виконані роботи, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату виконаних робіт провести оплату вказаних робіт на час підготовки листа не може. Долученим до матеріалів справи висновком експерта по підтвердженню виконання об`єму додаткових робіт, а саме встановлено, що усі роботи виконані у повному обсязі, як ті, що виконувалися відповідно до підписаного договору так і ті, що виконані відповідно до листа від 20.07.2019 року вих. № 149/4 (акт виконаних робіт за листопад 2019 року), прийняті відповідно до листа 338/1 від 04.12.2019. За додатковими роботами (акт №1 за листопад 2019 року) встановлена їх вартість -763 292,40 грн. (сторінка 19 висновку експерта). Таким чином, позивачем взяті на себе зобов`язання за досягнутою домовленістю щодо виконання будівельних робіт виконано належним чином та у повному обсязі. Оскільки Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради не виконало зобов`язання з оплати виконаних додаткових робіт, МП ТОВ «ЯНТАРЬ» звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 по справі № 908/536/22 було задоволено позовні вимоги МП ТОВ «ЯНТАРЬ», стягнуто з комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код 32116359) на користь малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ЯНТАРЬ (08301, Київська область, м. Бориспіль (3), вул. Ботанічна, буд. 1/6, ідентифікаційний код 13613253) 763.292,40 грн (сімсот шістдесят три тисячі двісті дев`яносто дві грн. 40 коп.) основного боргу, 129.830,33 грн (сто двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять грн. 33 коп.) інфляційних втрат, 51.694,73 грн (п`ятдесят одну тисячу шістсот дев`яносто чотири грн. 73 коп.) 3% річних, 14.172,26 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят дві грн. 26 коп.) судового збору, 23.000,00 грн (двадцять три тисячі грн. 00 коп.) витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи. Зазначене рішення набрало законної сили, є чинним та не скасованим. Предметом спірного у цій справі правочину з виконання додаткових робіт є виконання робіт з капітального ремонту холлу будівлі, які, як було встановлено рішенням суду № 908/536/22, МП ТОВ "ЯНТАРЬ" виконані в повному обсязі та без будь-яких зауважень прийняті замовником. Отже, у випадку визнання судом недійсним правочину, у Відповідача 2, фінансування якого забезпечується за рахунок місцевого бюджету, може виникнути зобов`язання перед відповідачем 2 щодо відшкодування вартості матеріалів/робіт чи повернення виконаного в натурі, що може бути вищим за ціну виконаних додаткових робіт (прокурором даної обставини не здійснено оцінки). З огляду на вищевикладене, можливо дійти висновку про недоведеність прокурором ефективності визначеного ним способу захисту в частині визнання недійсним вже виконаного правочину та не обґрунтовано, яким чином задоволення позову судом відновить порушені інтереси держави на захист яких прокурором був заявлений позов. Тим паче звертаємо увагу, що рішення Господарського суду Запорізької області на сьогоднішній день набрало законної сили від 20.09.2022 по справі № 908/536/22. Тобто, задоволення зазначеного позову не призведе до відновлення прав позивача, які на думку прокуратури є порушеними. Так, хибним є доводи прокуратури, що в разі визнання недійсним правочину, ефективним способом захисту інтересів МП ТОВ «ЯНТАРЬ» буде позов останнього до Скороходової 1.1., як до особи, винної у взятих бюджетних зобов`язаннях без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі, оскільки Скороходова 1.1. є посадовою особою КУ «Запорізький обласний центр молоді», та діяла від імені юридичної особи, а не від себе самостійно, додаткові роботи були виконані саме на користь КУ «Запорізький обласний центр молоді». І в разі визнання недійсним правочину, по-перше, залишається чинним рішення суду про стягнення з КУ «Запорізький обласний центр молоді» на користь ТОВ «ЯНТАРЬ», по-друге, теоретично МП ТОВ «ЯНТАРЬ» матиме підстави для звернення до суду у зв`язку з відшкодуванням понесених збитків, та Відповідачем в будь-якому разі буде саме КУ «Запорізький обласний центр молоді», а не фізична особа Скороходова I.І.

Прокурор скористався правом на надання відповіді на відзив № 15/2-2310-23 від 17.04.2023, зазначив, що посилаючись на численні позиції Верховного Суду щодо обраного прокурором неефективного способу захисту в спорі про визнання недійсним виконаного правочину, МП ТОВ «ЯНТАРЬ» не заперечується факт наявності останнього. Більш того, як зазначалось у позові за результатами розгляду справи № 908/536/22 суд констатував факт наявності господарського зобов`язання між відповідачами та стягнув кошти. Вказана обставина, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, не доказується при розгляді даної справи, у зв`язку з чим нівелюється інше твердження Відповідача 1 щодо нечіткості та неконкретності вимог позовної заяви. Одночасно, жодним чином не спростовано факт порушення приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 2, 35, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» при його вчиненні та, відповідно, наявність підстав для визнання його недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. При цьому МП ТОВ «ЯНТАРЬ» не враховано, що наведені позиції Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідні спори не розглядались через призму спеціальної норми законодавства - ст. 48 БК України, яка регулює в тому числі господарські взаємовідносини розпорядника бюджетних коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. З огляду на викладене, ураховуючи неспростований Відповідачем 1 факт виконання додаткових робіт щодо капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 без укладення у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» договору, а також поза обсягу бюджетного фінансування на вказаний об`єкт, неспростованим залишився факт недійсності вчинення встановленого рішенням суду по справі № 908/536/22 правочину.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача-2 до суду не надійшло.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, вислухавши прокурора та відповідача-1, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку з посиланням на законодавство самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Так, за п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно із п. 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на те, що КУ «Запорізький обласний центр молоді» підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Запорізькій обласній раді та фінансується з обласного бюджету, останній є уповноваженим органом влади у спірних правовідносинах.

Листом від 19.12.2022 № 15/2-579вих-22 обласна прокуратура повідомила зазначений орган місцевого самоврядування про незаконність вчиненого оспорюваного правочину та про можливе порушення державних інтересів у зв`язку з цим. Запропоновано самостійно вжити заходи до їх захисту.

У листі від 28.12.2022 № 2660/01-11 Запорізька обласна рада фактично погодилась із наведеними прокурором порушеннями, натомість не вжила заходів до захисту відповідних державних інтересів, безпідставно пославшись на відсутність повноважень та про необхідність звернення до Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Окрім того, як зазначалось вище, КУ «Запорізький обласний центр молоді» підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Вказаний орган влади на підставі п. 10 Порядку № 228 та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386, є головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту.

У зв`язку з цим, на підставі приписів ст. ст. 75, 78 БК України, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації також здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері.

Враховуючи вищенаведене, обласна прокуратура листом від 09.02.2023 № 15/2-104вих-23 поінформувала про судове рішення від 20.09.2022 у справі № 908/536/22 та встановлені факти порушення бюджетної дисципліни за викладеними у ньому обставинами також Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації. Одночасно запропоновано самостійно здійснити захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

За інформацією вказаного органу влади від 14.02.2023 № 0119/01-18 про намір укласти нові договірні відносини з підрядником на збільшення об`єму робіт та підвищення їх вартості КУ «Запорізький обласний центр молоді» не зверталась. Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації погодилось із порушенням бюджетної дисципліни у спірних правовідносинах. Натомість, пославшись на підпорядкування відповідача 2 Запорізькій обласній раді, повідомила, що саме цей орган місцевого самоврядування має захисти відповідні державні інтереси.

У зв`язку з викладеними, враховуючи не здійснення позивачами необхідних заходів до захисту державних інтересів, прокурор звернувся зі вказаним позовом до суду, на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Обласною прокуратурою під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом опрацювання відомостей, розміщених на Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено факти порушення вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі № 908/536/22 частково задоволено позов Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНТАРЬ» (далі - МП ТОВ «ЯНТАРЬ»). Стягнуто з Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради (далі - КУ «Запорізький обласний центр молоді») 763 292,40 грн основного боргу, 129 830,33 грн інфляційних втрат, 51 694,73 грн 3% річних, а також судові витрати на загальну суму 37 172,26 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що на підставі листування між учасниками спору щодо виконання додаткових робіт щодо капітального ремонту холу будівлі Відповідача 2, між ними фактично виникло господарське зобов`язання щодо виконання підрядних робіт та їх оплати. При цьому КУ «Запорізький обласний центр молоді» не виконала взяті на себе зобов`язання у цьому правочині з оплати виконаних МП ТОВ «ЯНТАРЬ» робіт, що стало підставою для стягнення їх вартості в судовому порядку з одночасним донарахуванням інфляційних витрат та 3% річних.

На підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000207-а) 15.04.2019 між КУ «Запорізький обласний центр молоді» та МП ГОВ «ЯНТАРЬ» укладено Договір № 20 на капітальний ремонт холу будівлі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язався за завданням відповідача власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з «Капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією № 09Д-2018-01 АС «Капітальний ремонт холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49» та експертним звітом (позитивний) № 09Д-2018-01 АС «Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 (п. 1.2 Договору в редакції додаткової угоди № 3).

Додатковими угодами № 1 та № 2 були продовжені строки закінчення робіт до 31.12.2019.

Під час виконання вказаних будівельних робіт МП TOB «ЯНТАРЬ» звернулося до КУ «Запорізький обласний центр молоді» з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором № 20. До відповідного листа долучив дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Приписами ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 цього ж Закону встановлено пряму заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Незважаючи на характер запропонованих робіт, усупереч вищевказаним приписам Закон) України «Про публічні закупівлі» директор КУ «Запорізький обласний центр молоді» Скороходова І.І., листом від 20.07.2019 № 149/4, без проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату.

Одночасно, у підтвердження в введених порушень законодавства у цьому ж листі зазначила, що відповідний договір буде укладено в майбутньому після узгодження його виконання у встановленому законом порядку.

З метою з`ясування питання чи був узгоджений КУ «Запорізький обласний центр молоді» вищевказаний правочин на виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул Патріотична, 49. Запорізька обласна прокуратура листом від 19.12.2022 № 15/2-579вих-22 звернулась до Запорізької обласної ради як засновника відповідача-2.

Відповідно до інформації зазначеного органу місцевого самоврядування від 28.12.2022 № 2660/01-11 кошти на фінансування робіт, закуплених відповідно до Договору, були передбачені обласним бюджетом на 2019 рік, затвердженим рішенням від 20.12.2018 № 63. Упродовж 2020-2022 років інших рішень щодо виділення бюджетних коштів, у тому числі на фінансування запропонованих МП TOB «ЯНТАРЬ» додаткових робіт, не приймалось. Інформації від Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» про взяття додаткових бюджетних зобов`язань на суму 763 292 грн 40 коп. до Запорізької обласної ради не надходило.

Окрім того, Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

На підставі п. 10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228) та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386 головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту, є Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. ст. 75, 78 Бюджетного кодексу України вказаний орган влади здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері.

Враховуючи вищенаведене, обласна прокуратура листом від 09.02.2023 № 15/2-104вих-23 звернулась до Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації щодо узгодження вчинення оспорюваного право чину та виділення для виконання взятих зобов`язань по оплаті виконаних додаткових робіт відповідних бюджетних коштів.

За інформацією вказаного органу влади від 14.02.2023 № 0119/01-18 про намір укласти нові договірні відносини з підрядником на збільшення об`єму робіт та підвищення їх вартості КУ «Запорізький обласний центр молоді» не зверталась. При цьому констатувало, що внаслідок надання згоди директором Скороходовою І.І. від імені КУ «Запорізький обласний центр молоді» на виконання додаткових робіт, допущено порушення бюджетної дисципліни у вигляді взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Усупереч наведеним приписам законодавства МП TOB «ЯНТАРЬ» листом від 29.11.2019 № 305/2 поінформував КУ «Запорізький обласний центр молоді» про виконання додаткових робіт на об`єкті та просив їх оплатити.

Директор Скороходова І.І., від імені КУ «Запорізький обласний центр молоді» на підставі листа від 04.12.2019 № 338/1 прийняла виконані роботи та повідомила про відсутність коштів на їх оплату. Одночасно гарантувала найближчим часом оплатити проведені роботи.

Ураховуючи, що відповідна оплата відповідачем-2 не здійснена, МП TOB «ЯНТАРЬ» звернулось до господарського суду Запорізької області з вищевказаним позовом. За результатами розгляду справи № 908/536/22 суд визнав наявність господарського зобов`язання між відповідачами та стягнув кошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Як встановлено приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом., але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Укладаючи оспорюваний правочин всупереч вимог статті 48 Бюджетного кодексу України, беручи зобов`язання по виконанню умов договору без відповідних бюджетних асигнувань, без відсутності кошторисних призначень, було порушено принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівель та ефективності використання бюджетних коштів.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що додаткові роботи по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 виконано без проведення переговорної процедури, всупереч законодавчої заборони, встановлений за судовим рішенням від 20.09.2022 у справі № 908/536/22 правочин між відповідачами, в тому числі щодо зобов язання їх оплати за відсутності бюджетних асигнувань підлягає визнанню недійсним, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 48 БК України, ст. ст. 2, 35, 36 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Водночас у даному позові не ставиться питання про застосування наслідків недійсності вказаного правочину, передбачених ст. 216 ЦК України з огляду на наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, адже заявлення такої вимоги є також належним способом захисту, який передбачений законом.

Окрім того за іншою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ИК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Вказане узгоджується з приписами абз. 2 ч. 4 ст. 48 БК України, відповідно до яких вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

З огляду на недійсність взятого ОСОБА_1 , від імені КУ «Запорізький обласний центр молоді» зобов`язання щодо оплати виконаних МП ТОВ «ЯНТАРЬ» додаткових робіт, останньому фактично завдано збитків на їх вартість.

Відповідно, правовим наслідком такого недійсного правочину та ефективним способом захисту безпосередньо інтересів МП ТОВ «ЯНТАРЬ» є позов останнього до ОСОБА_1 , як до особи, винної у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі щодо відшкодування понесених збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 суперечить вимогам ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів-1,-2 у рівних частинах (по 1 342 грн 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь, Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради задовольнити.

Визнати недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Янтарь (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) та Комунальною установою Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49.

Стягнути з Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Янтарь (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.