Рішення

від 28.06.2023 по справі 910/4723/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2023Справа № 910/4723/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227)

до Товариства з обмеженою відповід альністю "Борторг Груп" (61045, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 192-А)

про стягнення 142 197, 80 грн,

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Холдінг" про стягнення заборгованості в розмірі 142 197, 80 грн, з яких: 119 854, 98 грн - основного боргу, 9 812, 32 грн - інфляційних втрат, 2 024, 18 грн - 3% річних, 2 116, 48 грн - пені, 8 389, 84 грн - штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність заборгованості, яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про врегулювання не балансової електричної енергії (ідентифікатор договору № 1784-01024 від 06.08.2020), зокрема, несвоєчасним та неповним здійсненням оплати виставлених позивачем рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів, які розміщені ОСП в системі управління ринком (ММS).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 30.03.2023 направлялася на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105494194844, однак, конверт повернувся на адресу суду 12.05.2023 неврученим із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

Приписами ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" закріплено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі № 910/4723/23 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Разом з тим, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що 05.05.2023 було прийнято рішення та змінено назву та адресу юридичної особи, зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Холдінг" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 77) на Товариство з обмеженою відповід альністю "Борторг Груп" (61045, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 192-А).

В той час, приписами ч. 2 ст. 31 ГПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Відтак, остільки, провадження у справі № 910/4723/23 було відкрито з додержанням правил підсудності, то не дивлячись на зміну місцезнаходження відповідача, що відбулась в ході розгляду даної справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу, замінивши найменування та місцезнаходження відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Товариством з обмеженою відповідальністю"Енерджі Холдінг" (далі - СВБ, сторона, відповідальна за баланс) подано заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, чим надано згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору № 1784-01024 від 06.08.2020) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Згідно п. 1.3, 1.4 договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку).

Відповідачем подано заяву про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, чим надано згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Позивачем було прийнято заяву відповідача, внесено кандидата до реєстру учасників ринку, присвоєно ідентифікатор договору № 1784-01024, акцептовано заяву-приєднання (дата акцептування - 06.08.2020) та повідомлено про це відповідача.

На підставі цього договору відповідач набув статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Відповідно до п. 1.5. договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Главою 2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.

Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку та згідно з умовами цього договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6. договору).

На виконання умов договору та Правил ринку, НЕК "Укренерго" виставлено рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів, які розміщені ОСП в системі управління ринком (MMS), зокрема: № 2302202200394 дата виставлення 23.02.2022 на суму 4 738, 02 грн; № 0405202200383 дата виставлення 04.05.2022 на суму 7 951, 37 грн; № 0106202200387 дата виставлення 01.06.2022 на суму 9 658, 22 грн; № 2007202200385 дата виставлення 20.07.2022 на суму 28 237, 76 грн; № 0709202200374 дата виставлення 07.09.2022 на суму 49 503, 31 грн; № 1409202200381 дата виставлення 14.09.2022 на суму 20 915, 46 грн.

Проте, відповідачем належним чином не було виконано умови договору, а саме, частину виставлених рахунків, зокрема, в сумі 1 149, 16 грн було сплачено з порушенням строків на оплату, а частину рахунків, станом на дату звернення до суду з даним позовом, взагалі не сплачено.

Обсяги та вартість придбаної відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів підтверджується:

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2021 № ВН/21/04-№1784 (разом з актом-корегування (врегулювання) № ВР/21/04-1784 від 03.12.2021);

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2021 № ВН/21/07-1784 (разом з актом-корегування (врегулювання) № ВР/21/07-1784 від 24.01.2022);

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2021 № ВН/21/08-1784 (разом з актом-корегування (врегулювання) № ВР/21/08-1784 від 18.02.2022);

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2021 № ВН/21/09-1784 (разом з актом-корегування (врегулювання) № ВР/21/09-1784 від 04.03.2022);

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2021 № ВН/21/10-1784 (разом з актом-корегування (врегулювання)

№ ВР/21/10-1784 від 03.05.2022);

- актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2021 № ВН/21/11-1784 (разом з актом-корегування (врегулювання) № ВР/21/11-1784 від 23.05.2022).

Факти порушення відповідачем умов договору щодо оплати виставлених платіжних документів підтверджуються копіями платіжних доручень та роздруківками із системи Market Management System.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1784-01024 від 06.08.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором приєднання.

Приписами ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до пунктів 7, 12, 46 ч. 1 ст. Закону України "Про ринок електричної енергії": балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.

Як було встановлено судом вище, позивачем було прийнято заяву відповідача, внесено кандидата до реєстру учасників ринку, присвоєно ідентифікатор договору № 1784-01024, акцептовано заяву-приєднання (дата акцептування - 06.08.2020) та повідомлено про це відповідача. На підставі цього договору відповідач набув статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

НЕК "Укренерго" наказом затверджує текст договору приєднання та публікує його на власному веб-сайті (https://ua.energy/).

У період виникнення спірних правовідносин діяли редакції договору про врегулювання небалансів затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 31.01.2022 № 58, від 21.04.2022 № 161, від 16.05.2022 № 176, від 09.06.2022 № 236.

Пунктом 1.3.5. глави 1.3 розділу І Правил ринку передбачено, що Кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.

Відповідно до п. 1.3.7. глави 1.3 розділу І Правил ринку, після отримання відповідної заяви- приєднання ОСП перевіряє повноту та правильність її заповнення та у разі відсутності підстав для її відхилення впродовж 2 робочих днів після отримання вносить кандидата до реєстру учасників ринку та присвоює йому відповідний ідентифікатор договору учасника ринку та дату акцептування заяви-приєднання, про що повідомляє учасника ринку.

Згідно п. 1.1.2 глави 1.1., п. 1.11.1 та п. 1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів.

Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно п. 5.28.1 глави 5.25. Розділу V Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Відповідно до п. 7.3.1. Правил ринку (в редакції, що діяла на період спірних правовідносин) передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Згідно п. 7.7.3. глави 7.7. розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Позивач через систему управління ринком Market Management System (http//mms.ua.energy) надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов`язано сплатити АР.

Відповідно до ч. 7 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

В ході розгляду даної справи судом було встановлено, що обсяги та вартість придбаної відповідачем електричної енергії для врегулювання небалансів підтверджується вказаними вище актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, які підписані сторонами без жодних зауважень.

Також, як було встановлено судом вище, позивачем виставлено рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів, які розміщені ОСП в системі управління ринком (MMS), зокрема: № 2302202200394 дата виставлення 23.02.2022 на суму 4 738, 02 грн; № 0405202200383 дата виставлення 04.05.2022 на суму 7 951, 37 грн; № 0106202200387 дата виставлення 01.06.2022 на суму 9 658, 22 грн; № 2007202200385 дата виставлення 20.07.2022 на суму 28 237, 76 грн; № 0709202200374 дата виставлення 07.09.2022 на суму 49 503, 31 грн; № 1409202200381 дата виставлення 14.09.2022 на суму 20 915, 46 грн.

Проте, відповідачем було здійснено лише часткову оплату виставлених рахунків, зокрема, в сумі 1 149, 16 грн, яку було сплачено з порушенням строків на оплату, а частини рахунків доказів здійснення їх оплати як станом на час звернення з даним позовом, так й станом на час розгляду даної справи в її матеріалах не міститься.

Факти порушення відповідачем умов договору щодо оплати виставлених платіжних документів підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, зокрема: копіями платіжних доручень та роздруківками із системи Market Management System.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням положень ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у розмірі 119 854, 98 грн.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати виставлених позивачем рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів та відповідно не надав суду доказів здійснення такої оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1784-01024 від 06.08.2020 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

В п. 4.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Суд, перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляції у визначені позивачем періоди, встановив, що останні відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, а тому, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 116, 48 грн - пені, 2 024, 18 грн - 3% річних та 9 812, 32 грн - інфляційних втрат.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8 389, 84 грн, то суд відзначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу (7%), позивач посилається на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд зазначає, що норми даної статті передбачають нарахування пені та штрафу при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 зазначила, що частина друга статті 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором. Частина третя цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у частині другій статті 231 ГК України.

Тобто, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Позивач нараховує штраф за порушення відповідачем грошового зобов`язання, сукупність інших умов для нарахування штрафних санкцій на підставі даної норми також відсутні, що виключає застосування ст. 231 ГК України до спірних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8 389, 84 грн є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансі, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, та відповідно перевіривши наведені в позовній заяві розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 119 854, 98 грн грн вартості електричної енергії для врегулювання небалансів у розмірі, 2 116, 48 грн - пені, 2 024, 18 грн - 3% річних та 9 812, 32 грн - інфляційних втрат.

В частині стягнення штрафу в розмірі 8 389, 84 грн вимоги визнані судом необґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю "Борторг Груп" (61045, Харківська область, місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 192-А) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) основний борг в сумі 119 854 (сто дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 98 коп., пеню в сумі 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн 48 коп., 3% річних в сумі 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн 18 коп., інфляційні втрати в сумі 9 812 (дев`ять тисяч вісімсот дванадцять) грн 32 коп. та судовий збір в сумі 2 525 (дві тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн 64 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 28.06.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ