Рішення

від 13.06.2023 по справі 910/14147/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2023Справа № 910/14147/22

За позовом Конституційного Суду України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт 112"

про зобов`язання виконати умови договору

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Горенюк Т.О.

Представники учасників справи:

від позивача Ковтюх В.М., Бойко А.С., Гребінник Ю.Л.;

від відповідача Деркач О.В.

В судовому засіданні 13.06.2023 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 27.06.2023 року, проте через технічні причини повне рішення було складене 29.06.2023 року.

СУТЬ СПОРУ:

19 грудня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Конституційного Суду України (позивач) надійшла позовна заява № 16/3-16/3-16/4411 від 15.12.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт 112" (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати відповідача виконати умови договору від 23 серпня 2019 року №196 "Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві", а саме - гарантійних зобов`язань (пункти 7.11-7.18 розділу VII) щодо відновлення працездатності автоматичної системи пожежної сигналізації та газового пожежогасіння в адміністративному будинку позивача (у тому числі заправку 4 модулів МГП ІМПУЛЬС-20, які були передані позивачем відповідачеві для відновлення за актом приймання-передачі 17 червня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору відповідач виконав роботи з модернізації системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в місті Києві. Роботи були прийняті та оплачені позивачем без зауважень. Позивач зазначає, що після прийняття робіт в адміністративній будівлі Конституційного Суду України двічі відбулось несанкціоноване спрацювання системи автоматичної пожежної сигналізації. За наслідками спрацювання систем пожежної сигналізації було утворено комісію з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту. 28 січня 2022 року комісія встановила, що основною причиною спрацювання системи пожежогасіння є помилка в монтажі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача виконати гарантійні зобов`язання за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 року у справі № 910/14147/22 позовну заяву № 16/3-16/3-16/4411 від 15.12.2022 року Конституційного Суду України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт 112" про зобов`язання виконати умови договору залишено без руху, надано Конституційному Суду України строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493314870 ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 року у справі № 910/14147/22 вручено уповноваженому представнику позивача - 30.12.2022 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 04.01.2023 року (включно).

28.12.2022 року через відділ діловодства суду від Конституційного Суду України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2022 року, оформлені супровідним листом № 16/3-016-16/4575 від 27.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/14147/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.02.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 року підготовче засідання відкладено на 07.03.2023 року.

27.02.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання № 16/3-16/3-16/692 від 23.02.2023 року «Про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача», в якому позивач просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіс Інжиніринг», Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Мепал-Проект» та Товариство з обмеженою відповідальністю «АДТКЛ Груп». В обгрунтування поданого клопотання посилається на те, що вказані юридичні особи надавали Конституційному Суду України послуги з технічного обслуговування автоматичних систем пожежної сигналізації, здійснювали авторський нагляд за виконанням робіт із модернізації системи автоматичної пожежної сигналізації, а тому рішення у справі вплине на їх права та обов`язки.

07.03.2023 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 07.03.2023 року «Про відкладення розгляду справи». Вказане клопотання мотивоване тим, що у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану для відповідача та його представника виникли обставини, які вплинули на фізичну можливість відповідача та його представника з`явитись в підготовче засідання 07.03.2023 року. На підтвердження викладених у клопотанні обставин надано лист № 2021/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислової палати України.

В підготовчому засіданні 07.03.2023 року судом було розглянуте та відхилене клопотання позивача про залучення третіх осіб, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 07.03.2023 року. В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з мотивів не доведення заявником, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіс Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Мепал-Проект» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АДТКЛ Груп» щодо однієї з сторін.

В підготовчому засіданні 07.03.2023 року судом було розглянуте та відхилене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 07.03.2023 року. Відхиляючи наведене клопотання суд виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Суд зазначає, що наведені обставини в обґрунтування причин неявки представників у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Позивач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників, яким доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді відповідно до вимог процесуального закону.

Поряд з цим, в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких суд не може розглянути справу без участі представника відповідача.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 07.03.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/14147/22 до судового розгляду по суті на 04.04.2023 року.

04.04.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 03.04.2023 року, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, у п. 1 прохальної частини відзиву відповідач просить поновити пропущений строк на подачу відзиву. У поданому відзиві відповідач просить застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що укладений між позивачем та відповідачем договір є договором підряду і до правовідносин, які виникли між сторонами мають застосовуватись положення Глави 61 Цивільного кодексу України. Відповідач вказує, що строк позовної давності щодо несанкціонованого спрацювання системи автоматичного пожежогасіння розпочався 19.05.2021 року і завершився 19.05.2022 року, водночас позивач звернувся з позовом до суду 19.12.2022 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

В судовому засіданні 04.04.2023 року судом оголошувалася перерва.

Судове засідання призначене на 27.04.2023 року не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 24.04.2023 року по 28.04.2023 року на навчанні, судове засідання призначено на 01.06.2023 року.

31.05.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання № 16/3-16/3-16/2367 від 31.05.2023 року «Щодо перенесення розгляду справи». Подане клопотання обгрунтоване тим, що представник Конституційного Суду України бере участь у справі № 9901/96/21, розгляд якої відбудеться в приміщенні Верховного Суду 01.06.2023 року о 10:00.

В судовому засіданні 01.06.2023 року судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, яка занесена до протоколу судового засідання 01.06.2023 року.

Крім того, в судовому засіданні 01.06.2023 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з підстав його необгрунтованості, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 01.06.2023 року.

В судовому засіданні 01.06.2023 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 13.06.2023 року представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові та застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2019 року між Конституційним Судом України (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт 112» (надалі - відповідач, виконавець) укладено Договір № 196 «Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві» (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та в строки, визначені Договором, виконавець у межах договірної ціни зобов`язується виконати власними силами і засобами роботи з модернізації системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві згідно із проектними рішеннями, передбаченими проектно-кошторисною документацією, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договору виконавець виконує роботи із застосуванням своїх машин, механізмів, інструментів, пристосувань та матеріалів. Після підписання Договору на час виконання робіт замовник зобов`язаний передати виконавцю за актом прийому-передачі проектно-кошторисну документацію для виконання передбачених Договором робіт. Після закінчення передбачених Договором робіт виконавець повертає за актом прийому-передачі замовнику раніше отриману проектно-кошторисну документацію.

За змістом п. 1.5. Договору підписання Договору сторони підтверджують, що вони дійшли згоди по всім умовам Договору.

Договірна ціна визначається на основі кошторису. Ціна робіт за Договором складається із сукупності вартості усіх видів робіт та матеріалів передбачених кошторисом, і становить 5 780 726,80 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 963 454, 47 грн. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору замовник разом із фахівцями технагляду перевіряє акти прийому-передачі виконаних робіт (рахунки, накладні тощо) і в разі відсутності зауважень підписує та оплачує їх (за наявності бюджетних асигнувань на дату підписання).

Пунктом 3.1.2. Договору передбачено обов`язок замовника забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт в порядку, встановленому законодавством та згідно проектно-кошторисною документацією.

Виконання робіт планується виходячи із затвердженої проектно-кошторисної документації. Порядок виконання робіт визначається в календарному графіку виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору замовник разом з фахівцями технічного нагляду здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт будівельним нормам та правилам, державним стандартам, технології робіт, а якість матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам. При виявленні відхилень замовник видає виконавцю розпорядження про їх усунення, а при істотних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт.

Згідно з п. 7.3., 7.4. Договору приховані роботи документально оформляються актами на закриття прихованих робіт. Після закінчення відповідного етапу робіт визначеного календарним планом-графіком виконання робіт, виконавець готує акти прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписує їх та передає замовнику. Після отримання зазначених документів замовник перевіряє реальність зазначених в цих документах даних в частині фактично виконаних обсягів робіт, візує у представника технагляду, підписує та оформлює в установленому порядку.

Після якісного виконання робіт виконавець готує акт прийому-передачі виконаних робіт у двох екземплярах, підписує його та передає обидва екземпляри на підпис замовнику.

Замовник у випадку відсутності зауважень щодо виконаних робіт та правильності зазначених даних в акті прийому-передачі виконаних робіт підписує такий акт прийому-передачі виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту його отримання від виконавця (п. 7.9., 7.10. Договору).

Відповідно до п. 7.11. Договору виконавець гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації змонтованого обладнання протягом гарантійного строку.

Гарантійний строк якості закінчених робіт становить 3 (три) роки від дня прийому їх замовником в повному обсязі. Початком гарантійних строків вважається день підписання сторонами відповідного акту готовності об`єкту до експлуатації. Гарантійний термін на устаткування, перелік якого зазначений в проектно-кошторисній документації, встановлюється відповідно до гарантійних строків, визначених виробниками цього устаткування та зазначених у паспортах.

Під час гарантійного терміну виконавець зобов`язується здійснювати гарантійний ремонт та налагодження встановленого устаткування. У разі виходу його з ладу, на час гарантійного ремонту, виконавець відновлює працездатність устаткування що вийшло з ладу завдяки встановленню резервного устаткування. Забезпечення відновлення працездатності устаткування, що вийшло з ладу, здійснюється у термін не більше ніж три календарні дні (п. 7.12., 7.13. Договору).

Пунктом 7.14. Договору передбачено, що усі дефекти, виявлені в період гарантійного строку внаслідок або пов`язані з неналежним виконанням за цим Договором робіт, оформляються дефектним актом, підписаним замовником та виконавцем, у якому обов`язково фіксуються дата виявлення дефектів і термін їх усунення.

Відповідно до п. 7.15 Договору якщо між замовником і виконавцем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи , покладається на виконавця крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність вини виконавця або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, або за згодою сторін.

За умовами п. 7.16. Договору виконавець гарантує замовнику, що роботи не будуть мати дефектів і їх якість відповідатиме звичайним вимогам для такого роду робіт. Роботи, що не відповідають вимогам нормативних документів ДБН В.2.5-56-2014 та ДСТУ-H CEN/TS 54-14:2009 можуть вважатись дефектними.

16.12.2019 року між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту (системи автоматичної пожежної сигналізації та системи газового пожежогасіння) адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві, в якому встановлено, що (1) система автоматичної пожежної сигналізації пройшла комплексне випробування і вважається такою, що відповідає чинним нормативним документам і проектній документації та готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з 16.12.2019 року; (2) система газового пожежогасіння пройшла комплексне випробування і вважається такою, що відповідає чинним нормативним документам і проектній документації та готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з 16.12.2019 року. Вказаний акт підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень.

Як зазначає позивач, після здачі-приймання виконаних робіт за Договором у приміщенні №202 корпусу А (книгосховище бібліотеки) Конституційного Суду України двічі відбулось несанкціоноване спрацювання систем протипожежного захисту, зокрема, 13.05.2021 року та 15.12.2021 року, про що позивачем складено відповідні акти № 33-2021 від 13.05.2021 року та б/н від 15.12.2021 року.

Розпорядженням Керівника Секретаріату Конституційного Суду України № 6/04/2021-АГ від 22.12.2022 року створено комісію з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України.

Протоколом № 1 від 22.12.2021 року Засідання спеціальної комісії вирішено відібрати від ТОВ «Експерт 112» пропозиції щодо причин, які спричинили несанкціоноване спрацювання системи автоматичної пожежної сигналізації, що встановлені в Конституційному Суді України.

Протоколом № 2 від 29.12.2021 року Засідання спеціальної комісії вирішено доручити Поповкіну В.М., Онищенко С.П. залучити максимальну кількість усіх для подовження терміну роботи комісії.

Протоколом №3 від 20.01.2022 року Засідання спеціальної комісії вирішено провести практичну часткову перевірку системи протипожежного захисту напрямку « 2».

Протоколом № 4 від 28.01.2022 року Засідання спеціальної комісії встановлено (1) неправильну схему підключення піротехнічного пускача та датчика СДУ в МГП 11-2; (2) неякісне з`єднання проводів та елементів схеми, що могло призвести до нестійкого контакту; (3) відсутність з`єднання в колі ЗПУ в МГП 10-2. Крім того, вказаним протоколом вирішено затвердити Акт комісії з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України.

В подальшому, 28.01.2022 року комісією з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду складено акт б/н від 28.01.2022 року, яким встановлено, що основною причиною спрацювання системи пожежогасіння та виходу вогнегасної речовини з 18 МГП є помилки в монтажі та низька якість з`єднань під час виконання монтажних робіт, що здійснювались у Конституційному Суді України ТОВ «Експерт 112». Представник ТОВ «Експерт 112» з вказаним актом не погодився, про що було зазначено безпосередньо в акті.

Позивач вказує, що несанкціоноване спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України 13.05.2021 року та 15.12.2021 року відбулось з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт 112», у зв`язку з чим відповідач має виконати умови Договору в частині гарантії зданих робіт (пункти 7.11-7.18 розділу VII), а саме здійснити гарантійний ремонт встановленого устаткування та відновити його працездатність.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Договір встановлює чіткий алгоритм дій замовника при виявленні недоліків у виконаних роботах. Допустимим доказом наявності дефектів у виконаних відповідачем роботах є дефектний акт за підписом замовника та виконавця або висновок незалежної експертної організації (експерта). Проте, жодного з цих документів позивачем не надано, оскільки такі документи відсутні. У матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про невідповідність виконаних відповідачем робіт умовам Договору, зокрема проектно-кошторисній документації.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Спір у даній справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Господарський суд встановив, що сторонами без заперечень та будь-яких зауважень був підписаний акт б/н від 16.12.2019 року «Перевірки відповідності систем протипожежного захисту (системи автоматичної пожежної сигналізації та системи газового пожежогасіння) адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві», що свідчить про прийняття Замовником робіт, визначених у цьому акті, в повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акт про виявлені недоліки у роботі під час їх прийняття сторонами не складався, вимог про усунення недоліків відповідно до умов п. 7.7. Договору та положень ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України замовником не висувалось, докази наявності переписки з цього приводу також відсутні.

Підписавши акт приймання виконаних будівельних робіт до Договору без зауважень, Замовник підтвердив, що роботи за цим актом були виконані у повному обсязі та належним чином.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 908/665/20.

Отже, замовник відповідно до положень ст. 853 Цивільного кодексу України втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов Договору або недоліки у виконаних роботах та несе відповідні ризики самостійно.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 857 Цивільного кодексу України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Позивач посилається на наявність у відповідача обов`язку здійснити гарантійний ремонт та налагодження системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння у приміщенні №202 Конституційного Суду України, оскільки, на думку позивача, несанкціоноване спрацювання системи 09.05.2021 року та 15.12.2021 року сталось у зв`язку з помилкою монтажу та низькою якістю з`єднань під час виконання монтажних робіт, що здійснювались у Конституційному Суді України Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт 112», про що складено акт б/н від 28.01.2022 року.

Відповідно до п. 7.12. Договору гарантійний строк якості закінчених робіт становить 3 (три) роки від дня прийому їх замовником у повному обсязі

Водночас суд зазначає, що у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору усі дефекти, виявлені в період гарантійного строку внаслідок або пов`язані з неналежним виконанням за цим Договором робіт, оформляються дефектним актом, підписаним замовником та виконавцем, у якому обов`язково фіксуються дата виявлення дефектів і термін їх усунення.

Відповідно до п. 7.15. Договору якщо між замовником і виконавцем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи , покладається на виконавця крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність вини виконавця або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, або за згодою сторін.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З аналізу пунктів 7.12. та 7.15. укладеного між сторонами Договору слідує, що обов`язок відповідача здійснити гарантійний ремонт пов`язаний з обов`язковою наявністю дефектного акту, підписаного замовником та виконавцем. Крім того, у випадку виникнення спору щодо усунення недоліків (дефектів) сторони Договору мають право провести незалежну експертизу .

Втім, суд зазначає про відсутність у матеріалах справи як дефектного акту, складеного та підписаного представниками сторін, так і висновку незалежної експертизи з відомостями про наявність або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами).

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (пункт 6.27 постанови Великої палати верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21)).

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

За змістом ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Таким чином, законодавством встановлено, що факт наявності недоліків виконаної роботи підтверджується висновком експерта.

Надані позивачем акти комісії є недопустимими доказами та жодним чином не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та виявленими недоліками (дефектами).

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку, що наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Конституційного Суду України.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності порушеного права позивача, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову, судом наразі не розглядається питання строків позовної давності, їх пропуску та поновлення.

Серед іншого, суд також зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 року Верховного Суду у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.06.2023р.

Суддя О.В. Котков