Постанова

від 23.11.2023 по справі 910/14147/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 910/14147/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Сітайло Л.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 23.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Конституційного Суду України

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023

у справі № 910/14147/22 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Конституційного Суду України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт 112"

про зобов`язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Конституційний Суду України (далі - позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт 112" (далі - відповідач, ТОВ "Експерт 112") про зобов`язання відповідача виконати умови договору від 23.08.2019 №196 "Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві", а саме - гарантійних зобов`язань (пункти 7.11-7.18 розділу VII) щодо відновлення працездатності автоматичної системи пожежної сигналізації та газового пожежогасіння в адміністративному будинку позивача (у тому числі заправку 4 модулів МГП ІМПУЛЬС-20, які були передані позивачем відповідачеві для відновлення за актом приймання-передачі 17.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору відповідач виконав роботи з модернізації системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 у місті Києві. Роботи були прийняті та оплачені позивачем без зауважень. Позивач зазначає, що після прийняття робіт в адміністративній будівлі Конституційного Суду України двічі відбулось несанкціоноване спрацювання системи автоматичної пожежної сигналізації. За наслідками спрацювання систем пожежної сигналізації було утворено комісію з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту. 28 січня 2022 року комісія встановила, що основною причиною спрацювання системи пожежогасіння є помилка в монтажі, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про зобов`язання відповідача виконати гарантійні зобов`язання за договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 у позові відмовлено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що надані позивачем акти комісії є недопустимими доказами та жодним чином не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та виявленими недоліками (дефектами).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Конституційний Суд України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 і ухвалити нове рішення, відповідно до якого зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт 112" виконати умови договору "Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києва" від 23.08.2019 №196, а саме - гарантійні зобов`язання щодо відновлення працездатності автоматичної системи пожежної сигналізації та газового пожежогасіння в адміністративному будинку (у тому числі заправку модулів МГП ІМПУЛЬС-20), які передав позивач відповідачеві для відновлення за актом приймання-передачі 17.06.2021.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач виконав усі взяті на себе зобов?язання щодо Договору (оплата, інше), а відповідач не дотримується взятих на себе зобов?язань стосовно істотних умов Договору, зокрема пункту 1.6, де відповідач взяв на себе зобов?язання відповідати перед позивачем за результати роботи субпідрядників, які виконували роботи за Договором, і де гарантійний строк якості закінчених робіт становив три роки від дня прийому їх у повному обсязі відповідно до пункту 7.12 Договору, а також пункту 7.14, де усі дефекти, виявлені в період гарантійного строку внаслідок неналежного виконання Договору, мають оформлюватися дефектним актом, підписаним Замовником та Виконавцем, у якому обов?язково фіксуються дата виявлення дефектів і термін їх усунення.

Також скаржник зазначає, що відповідач не відреагував належним чином на аварійний випадок №1, що стався 09.05.2021 та на аварійний випадок №2, що стався 15.12.2021, а також згідно з пунктами 7.11-7.14 Договору не здійснив відновлення, чи дії з відновлення працездатності устаткування, що вийшло з ладу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023 апеляційну скаргу Конституційного Суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14147/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 витребувано справу №910/14147/22 у Господарського суду міста Києва, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

14.08.2023 справа №910/14147/22 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням суддів Євсікова О.О., Корсак В.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2023 справу №910/14147/22 було передано колегії суддів в складі головуючого судді - Ткаченка Б.О (суддя-доповідач), суддів: Майданевича А.Г., Суліма В.В.

Однак, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 28.08.2023, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2023 справу №910/14147/22 було передано колегії суддів в складі головуючого судді - Ткаченка Б.О (суддя-доповідач), суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 справу №910/14147/22 за апеляційною скаргою Конституційного Суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 - залишено без руху. Роз`яснено Конституційному Суду України, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду клопотання/заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 та докази на підтвердження отримання повного тексту оскаржуваного рішення.

07.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання в якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та відповідними доказами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено. Поновлено Конституційному суду України строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Конституційному суду України рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 та призначити розгляд справи на 19.10.2023. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

07.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання в якому скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та відповідними доказами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 задоволено клопотання Конституційного Суду України про відкладення розгляду справи на іншу дату. Відкладено розгляд справи №910/14147/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги Конституційного Суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14147/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В. Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 прийнято справу №910/14147/22 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В. Сітайло Л.Г.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Позивач та відповідач зявилися у судове засідання 23.11.2023 та надали пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно вставлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 23.08.2019 між Конституційним Судом України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт 112» (далі - виконавець) укладено Договір № 196 «Модернізація системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві» (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та в строки, визначені Договором, виконавець у межах договірної ціни зобов`язується виконати власними силами і засобами роботи з модернізації системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві згідно із проектними рішеннями, передбаченими проектно-кошторисною документацією, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договору виконавець виконує роботи із застосуванням своїх машин, механізмів, інструментів, пристосувань та матеріалів. Після підписання Договору на час виконання робіт замовник зобов`язаний передати виконавцю за актом прийому-передачі проектно-кошторисну документацію для виконання передбачених Договором робіт. Після закінчення передбачених Договором робіт виконавець повертає за актом прийому-передачі замовнику раніше отриману проектно-кошторисну документацію.

За змістом п. 1.5. Договору підписання Договору сторони підтверджують, що вони дійшли згоди по всім умовам Договору.

Договірна ціна визначається на основі кошторису. Ціна робіт за Договором складається із сукупності вартості усіх видів робіт та матеріалів передбачених кошторисом, і становить 5 780 726,80 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 963 454, 47 грн. (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору замовник разом із фахівцями технагляду перевіряє акти прийому-передачі виконаних робіт (рахунки, накладні тощо) і в разі відсутності зауважень підписує та оплачує їх (за наявності бюджетних асигнувань на дату підписання).

Пунктом 3.1.2. Договору передбачено обов`язок замовника забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт в порядку, встановленому законодавством та згідно проектно-кошторисною документацією.

Виконання робіт планується виходячи із затвердженої проектно-кошторисної документації. Порядок виконання робіт визначається в календарному графіку виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору замовник разом з фахівцями технічного нагляду здійснює контроль за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт будівельним нормам та правилам, державним стандартам, технології робіт, а якість матеріалів, конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам. При виявленні відхилень замовник видає виконавцю розпорядження про їх усунення, а при істотних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт.

Згідно з п. 7.3., 7.4. Договору приховані роботи документально оформляються актами на закриття прихованих робіт. Після закінчення відповідного етапу робіт визначеного календарним планом-графіком виконання робіт, виконавець готує акти прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, підписує їх та передає замовнику. Після отримання зазначених документів замовник перевіряє реальність зазначених в цих документах даних в частині фактично виконаних обсягів робіт, візує у представника технагляду, підписує та оформлює в установленому порядку.

Після якісного виконання робіт виконавець готує акт прийому-передачі виконаних робіт у двох екземплярах, підписує його та передає обидва екземпляри на підпис замовнику.

Замовник у випадку відсутності зауважень щодо виконаних робіт та правильності зазначених даних в акті прийому-передачі виконаних робіт підписує такий акт прийому-передачі виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту його отримання від виконавця (п. 7.9., 7.10. Договору).

Відповідно до п. 7.11. Договору виконавець гарантує якість закінчених робіт, досягнення показників, визначених у проектно-кошторисній документації, та можливість експлуатації змонтованого обладнання протягом гарантійного строку.

Гарантійний строк якості закінчених робіт становить 3 (три) роки від дня прийому їх замовником в повному обсязі. Початком гарантійних строків вважається день підписання сторонами відповідного акту готовності об`єкту до експлуатації. Гарантійний термін на устаткування, перелік якого зазначений в проектно-кошторисній документації, встановлюється відповідно до гарантійних строків, визначених виробниками цього устаткування та зазначених у паспортах.

Під час гарантійного терміну виконавець зобов`язується здійснювати гарантійний ремонт та налагодження встановленого устаткування. У разі виходу його з ладу, на час гарантійного ремонту, виконавець відновлює працездатність устаткування що вийшло з ладу завдяки встановленню резервного устаткування. Забезпечення відновлення працездатності устаткування, що вийшло з ладу, здійснюється у термін не більше ніж три календарні дні (п. 7.12., 7.13. Договору).

Пунктом 7.14. Договору передбачено, що усі дефекти, виявлені в період гарантійного строку внаслідок або пов`язані з неналежним виконанням за цим Договором робіт, оформляються дефектним актом, підписаним замовником та виконавцем, у якому обов`язково фіксуються дата виявлення дефектів і термін їх усунення.

Відповідно до п. 7.15 Договору якщо між замовником і виконавцем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи , покладається на виконавця крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність вини виконавця або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, або за згодою сторін.

За умовами п. 7.16. Договору виконавець гарантує замовнику, що роботи не будуть мати дефектів і їх якість відповідатиме звичайним вимогам для такого роду робіт. Роботи, що не відповідають вимогам нормативних документів ДБН В.2.5-56-2014 та ДСТУ-H CEN/TS 54-14:2009 можуть вважатись дефектними.

16.12.2019 року між позивачем та відповідачем складено та підписано Акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту (системи автоматичної пожежної сигналізації та системи газового пожежогасіння) адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві, в якому встановлено, що (1) система автоматичної пожежної сигналізації пройшла комплексне випробування і вважається такою, що відповідає чинним нормативним документам і проектній документації та готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з 16.12.2019 року; (2) система газового пожежогасіння пройшла комплексне випробування і вважається такою, що відповідає чинним нормативним документам і проектній документації та готова до експлуатування як елемент загальної системи протипожежного захисту будинку з 16.12.2019 року. Вказаний акт підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень.

Як зазначає позивач, після здачі-приймання виконаних робіт за Договором у приміщенні №202 корпусу А (книгосховище бібліотеки) Конституційного Суду України двічі відбулось несанкціоноване спрацювання систем протипожежного захисту, зокрема, 13.05.2021 та 15.12.2021, про що позивачем складено відповідні акти № 33-2021 від 13.05.2021 та б/н від 15.12.2021.

Розпорядженням Керівника Секретаріату Конституційного Суду України № 6/04/2021-АГ від 22.12.2022 створено комісію з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України.

Протоколом № 1 від 22.12.2021 Засідання спеціальної комісії вирішено відібрати від ТОВ «Експерт 112» пропозиції щодо причин, які спричинили несанкціоноване спрацювання системи автоматичної пожежної сигналізації, що встановлені в Конституційному Суді України.

Протоколом № 2 від 29.12.2021 Засідання спеціальної комісії вирішено доручити Поповкіну В.М., Онищенко С.П. залучити максимальну кількість усіх для подовження терміну роботи комісії.

Протоколом №3 від 20.01.2022 Засідання спеціальної комісії вирішено провести практичну часткову перевірку системи протипожежного захисту напрямку « 2».

Протоколом № 4 від 28.01.2022 Засідання спеціальної комісії встановлено (1) неправильну схему підключення піротехнічного пускача та датчика СДУ в МГП 11-2; (2) неякісне з`єднання проводів та елементів схеми, що могло призвести до нестійкого контакту; (3) відсутність з`єднання в колі ЗПУ в МГП 10-2. Крім того, вказаним протоколом вирішено затвердити Акт комісії з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України.

В подальшому, 28.01.2022 комісією з установлення причин та усунення наслідків несанкціонованого спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду складено акт б/н від 28.01.2022, яким встановлено, що основною причиною спрацювання системи пожежогасіння та виходу вогнегасної речовини з 18 МГП є помилки в монтажі та низька якість з`єднань під час виконання монтажних робіт, що здійснювались у Конституційному Суді України ТОВ «Експерт 112». Представник ТОВ «Експерт 112» з вказаним актом не погодився, про що було зазначено безпосередньо в акті.

Позивач вказує, що несанкціоноване спрацювання систем протипожежного захисту в адміністративній будівлі Конституційного Суду України 13.05.2021 та 15.12.2021 відбулось з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт 112», у зв`язку з чим відповідач має виконати умови Договору в частині гарантії зданих робіт (пункти 7.11-7.18 розділу VII), а саме здійснити гарантійний ремонт встановленого устаткування та відновити його працездатність.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Договір встановлює чіткий алгоритм дій замовника при виявленні недоліків у виконаних роботах. Допустимим доказом наявності дефектів у виконаних відповідачем роботах є дефектний акт за підписом замовника та виконавця або висновок незалежної експертної організації (експерта). Проте, жодного з цих документів позивачем не надано, оскільки такі документи відсутні. У матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про невідповідність виконаних відповідачем робіт умовам Договору, зокрема проектно-кошторисній документації.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Спір у даній справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що сторонами без заперечень та будь-яких зауважень був підписаний акт б/н від 16.12.2019 «Перевірки відповідності систем протипожежного захисту (системи автоматичної пожежної сигналізації та системи газового пожежогасіння) адміністративної будівлі Конституційного Суду України по вулиці Жилянській, 14 в м. Києві», що свідчить про прийняття Замовником робіт, визначених у цьому акті, в повному обсязі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акт про виявлені недоліки у роботі під час їх прийняття сторонами не складався, вимог про усунення недоліків відповідно до умов п. 7.7. Договору та положень ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України замовником не висувалось, докази наявності переписки з цього приводу також відсутні.

Підписавши акт приймання виконаних будівельних робіт до Договору без зауважень, Замовник підтвердив, що роботи за цим актом були виконані у повному обсязі та належним чином.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/665/20.

Отже, замовник відповідно до положень ст. 853 Цивільного кодексу України втратив право у подальшому посилатись на відступи від умов Договору або недоліки у виконаних роботах та несе відповідні ризики самостійно.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 857 Цивільного кодексу України виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач посилається на наявність у відповідача обов`язку здійснити гарантійний ремонт та налагодження системи автоматичної пожежної сигналізації та газового пожежогасіння у приміщенні №202 Конституційного Суду України, оскільки, на думку позивача, несанкціоноване спрацювання системи 09.05.2021 та 15.12.2021 сталось у зв`язку з помилкою монтажу та низькою якістю з`єднань під час виконання монтажних робіт, що здійснювались у Конституційному Суді України Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт 112», про що складено акт б/н від 28.01.2022.

Відповідно до п. 7.12. Договору гарантійний строк якості закінчених робіт становить 3 (три) роки від дня прийому їх замовником у повному обсязі

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору усі дефекти, виявлені в період гарантійного строку внаслідок або пов`язані з неналежним виконанням за цим Договором робіт, оформляються дефектним актом, підписаним замовником та виконавцем, у якому обов`язково фіксуються дата виявлення дефектів і термін їх усунення.

У свою чергу, відповідно до п. 7.15. Договору якщо між замовником і виконавцем виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи , покладається на виконавця крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність вини виконавця або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов`язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, або за згодою сторін.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проаналізувавши пункти 7.12. та 7.15. укладеного між сторонами Договору, колегія суддів зазначає, що обов`язок відповідача здійснити гарантійний ремонт пов`язаний з обов`язковою наявністю дефектного акту, підписаного замовником та виконавцем. Крім того, у випадку виникнення спору щодо усунення недоліків (дефектів) сторони Договору мають право провести незалежну експертизу.

У контексті вищевикладеного колегія суддів констатує про відсутність у матеріалах справи як дефектного акту, складеного та підписаного представниками сторін, так і висновку незалежної експертизи з відомостями про наявність або відсутність причинного зв`язку між діями виконавця та виявленими недоліками (дефектами).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач не відреагував належним чином на аварійний випадок №1, що стався 09.05.2021 та на аварійний випадок №2, що стався 15.12.2021, а також згідно з пунктами 7.11-7.14 Договору не здійснив відновлення, чи дії з відновлення працездатності устаткування, що вийшло з ладу, колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права провести незалежну експертизу відповідно до п. 7.15 Договору.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів за статтею 77 Господарського процесуального кодексу України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (пункт 6.27 постанови Великої палати верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21)).

Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону або докази, які не можуть підтверджувати ті обставини, які в силу приписів законодавства мають підтверджуватись лише певними засобами доказування. При цьому тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ.

За змістом ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Таким чином, законодавством встановлено, що факт наявності недоліків виконаної роботи підтверджується висновком експерта.

У свою чергу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем акти комісії є недопустимими доказами та жодним чином не підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та виявленими недоліками (дефектами).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом першої інстанції та перевірені колегією суддів обставини щодо відсутності порушеного права позивача, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову, судом першої інстанції правомірно не розглядалось питання строків позовної давності, їх пропуску та поновлення.

Пісдумовуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Конституційного Суду України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22 - залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/14147/22.

4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Конституційним Судом України.

5. Матеріали справи № 910/14147/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 04.12.2023.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.Г. Сітайло

В.В. Сулім