Рішення

від 26.06.2023 по справі 910/2737/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2023Справа № 910/2737/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», м. Київ

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрюгстрой», м. Київ,

2. ОСОБА_1 , Одеська обл., Одеський р-н, с. Нерубайське

про стягнення 1 125 767,96 грн,

Представники сторін:

від позивача: Хуторянець О.В.;

від відповідача-1: не з`явилися;

від відповідача-2: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрюгстрой» (далі - ТзОВ «Спектрюгстрой»/відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /відповідач-2) про стягнення 1 125 767,96 грн, а саме: 1 101 754,63 грн - заборгованості за кредитом (у тому числі 49 216,40 грн - простроченої заборгованості за кредитом) та 24 013,33 грн - заборгованості за відсотками (у тому числі - 13 108,98 грн - простроченої заборгованості за відсотками), у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором №Д2-РБ/24-38 від 16.05.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.02.2023 звернувся до Нерубайської територіальної громади Одеської області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та надання інформації про місце проживання (перебування) вказаної особи.

17.03.2023 на електронну пошту суду від Нерубайської територіальної громади Одеської області надійшла відповідь на запит суду з відомостями про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .

Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного, підготовче засідання призначив на 24.04.2023.

24.04.2023 суд відклав підготовче засідання на 22.05.2023 у зв`язку із неявкою представників відповідачів.

22.05.2023 у підготовче засідання представники відповідачів вдруге не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.06.2023.

26.06.2023 у судове засідання з`явився представник АТ «Райффайзен Банк» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники ТзОВ «Спектрюгстрой» та ОСОБА_1 у судове засідання втретє не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позовну заяву не подали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2022 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спектрюгстрой» (далі - позичальник) укладено кредитний договір №Д2-РБ/24-38, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 150 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором.

У відповідності до п. 1.3. договору кінцевий термін погашення кредиту - 28.05.2024, або інша дата, визначена п. 5.4. або ст. 8 кредитного договору.

Згідно п. 2.1. договору позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких нараховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14,45%.

Відповідно до п. 2.2. договору, у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 14,45% річних нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.

Позичальник зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості щомісячно однаковими платежами у розмірах згідно з графіком (додаток 1 до кредитного договору) кожного місяця 28 числа (п. 5.2. та п. 5.3. договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, у разі настання обставин дефолту кредитор має безумовне право на власний розсуд, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни, вжити один або декілька заходів, а саме: вимагати дострокового повного/часткового погашення заборгованості.

Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в п. 8.1. кредитного договору, та пред`явити позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема, у випадках: порушення позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за кредитним договором; за порушення зобов`язань, встановлених статтями 4, 6, 7 кредитного договору; порушення позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за будь-якими іншими договорами, укладеними з кредитором (п. 8.2. договору).

В п. 8.3. договору передбачено, якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1-8.1.3 п. 8.1. кредитного договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання кредитора є припиненими, з дати направлення кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної кредитором самостійно. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред`явити вимогу позичальнику/ поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором (п. 12.1. договору).

У додатку 1 до договору сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.

Крім того, в забезпечення виконання ТзОВ «Спектрюгстрой» зобов`язань за кредитним договором №Д2-РБ/24-38, між АТ «Райффайзен Банк» (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) 16.05.2022 укладено договір поруки №Д2-РБ/24-39.

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. договору поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть в майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку повного або частково невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання зобов`язань в валюті визначеній умовами основного договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 6.1. та п. 6.2. договору поруки).

Отже, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 1 500 000,00 грн (копія виписки по рахунку в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач-1 зобов`язання щодо погашення кредиту не виконав, зокрема ТзОВ «Спектрюгстрой» в порушення погодженого графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, з жовтня 2022 року припинило сплату платежів.

10.11.2022 позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу від 09.11.2022 про усунення порушень кредитних зобов`язань за кредитним договором №Д2-РБ/24-38.

Одночасно, 10.11.2022 позивач направив на адресу відповідача-2, як до фінансового поручителя, вимогу від 08.11.2022 про виконання зобов`язань за кредитним договором №Д2-РБ/24-38.

Проте, ТзОВ «Спектрюгстрой» та ОСОБА_1 залишили ці вимоги без відповіді та задоволення.

23.01.2023 позивач повторно направив відповідачам -1 та -2 вимоги від 20.01.2023 про виконання зобов`язань за кредитним договором №Д2-РБ/24-38, проте ці вимоги також залишені відповідачами без належного реагування.

Отже, у зв`язку із неналежним виконання ТзОВ «Спектрюгстрой» зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів, позивач на підставі п. 8.1. та п. 8.3. кредитного договору №Д2-РБ/24-38 від 16.05.2022, змінив кінцевий термін погашення кредиту на 21.11.2022 шляхом направлення вимоги від 09.11.2022.

Оскільки, заборгованість по кредиту відповідачами не погашено у визначений позивачем строк, АТ «Райффайзен Банк» звернулося до суду з цим позовом про солідарне стягнення з ТзОВ «Спектрюгстрой» та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 1 101 754,63 грн та заборгованості за відсотками в сумі 24 013,33 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів за кредитним договором №Д2-РБ/24-38 від 16.05.2022, внаслідок чого у ТзОВ «Спектрюгстрой» виникла заборгованість за кредитом у розмірі 1 125 767,96 грн, яка складається із: 1 101 754,63 грн - заборгованості за кредитом та 24 013,33 грн - заборгованості за відсотками.

Судом також встановлено, що 16.05.2022 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки №Д2-РБ/24-39, відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть в майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку повного або частково невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, ураховуючи встановлене вище, оскільки ОСОБА_1 є поручителем перед АТ «Райффайзен Банк» за виконання зобов`язань ТзОВ «Спектрюгстрой» за кредитним договором № Д2-РБ/24-38 від 16.05.2022, суд дійшов висновку, що відповідачі -1 та -2 солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов кредитного договору, відповідно позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрюгстрой» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 143/2; ідентифікаційний код 40712150) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) заборгованість за кредитом у розмірі 1 101 754 (один мільйон сто одна тисяча сімсот п`ятдесят чотири) грн 63 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 24 013 (двадцять чотири тисячі тринадцять) грн 33 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрюгстрой» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 143/2; ідентифікаційний код 40712150) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) судовий збір в сумі 8 443 (вісім тисяч чотириста сорок три) грн 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (01011, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 4А; ідентифікаційний код 14305909) судовий збір в сумі 8 443 (вісім тисяч чотириста сорок три) грн 26 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 29.06.2023.

Суддя В.В. Бондарчук