Постанова

від 08.09.2006 по справі 4/143пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/143пн

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.08.2006 р.                                                                                       справа №4/143пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондратьєвої  С.І.

суддівАкулової  Н.В., Старовойтової  Г.Я.,

Судова колегія змінена Розпорядженям першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2006 року

при секретареві судового засіданняЧерторижських К.І.

за участю представників сторін:

від позивача:не з"явився,

від відповідача:Лях В.В. по Дов. №39/05 від 28.08.06р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк

на постанову  господарського суду

Донецької області

від13.07.2006 року

по справі№4/143пн (суддя Гринько С.Ю.)

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецьк

доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецьк

прозобов"язання відповідача вчинити дії по підписанню Акта звірки  витрат

В С Т А Н О В И В:

У травні 2006 року УПФУ звернулося до господарського суду Донецької області  з позовом про спонукання відділення вчинити дії щодо підписання акту звірки у відшкодування витрат пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання щодо неузгодженої суми 322грн.73коп. допомоги на поховання  особи,  яка отримувала пенсію по інвалідності у зв”язку із нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до п.4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку з втратою годувальника, який помер  внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого    постановою правління    Пенсійного    фонду    України,    правління    Фонду    соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року № 5-4/4     ( далі –Порядок №5-4/4 від 04.03.03р.)  УПФУ до  Фонду соціального страхування були направлені Акти звірки на узгодження суми 47043грн.46коп. за січень 2006 року по 231 особовим справам, що підлягає відшкодуванню, відповідачем не прийнята до заліку та неузгоджена сума допомоги на поховання, виплачена сім”ї померлого Комаровського С.Л., який отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в частині, що підлягає відшкодуванню в розмірі 322грн.73коп.

Фонд соціального страхування  позов не визнав, та вказував, що у порушення п.9 ст.34 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності” №1105-ХІУ від 23.09.99р. ( далі –Закон України №1105-ХІУ від 23.09.99р.) причинний зв”язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів,  які не надані позивачем, потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались до Фонду страхові внески, особові справи зазначених пенсіонерів  у Фонді відсутні, Фонд є некомерційною, самоврядною організацією, не є органом держави, тому не може відповідати за зобов”язаннями держави і тому не може бути належним відповідачем.

Постановою господарського суду Донецької області від 13.07.2006р. у справі №4/143пн, ухваленою суддею Гринько С.Ю., у задоволені позову відмовлено з  посиланням на недоведеність позивачем факту передачі коштів громадянину Грагяну Артуру Арамовичу на поховання особи, яка отримувала пенсію у зв”язку з інвалідністю від нещасного випадку на виробництві

Позивач, не погодився з зазначеним судовим актом та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Донецької області від 13.07.06р. у справі №4/143пн  скасувати, а позов задовольнити з мотивів неправильного застосування господарським судом норм процесуального права, зокрема ст..69 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі –КАСУ).  Зазначив, що 13.07.06р. в судовому засіданні було надано докази понесених витрат УПФУ (відривний талон) при виплаті допомоги на поховання,  п.4 Порядку №5-4/4 від 04.03.03р., відповідно до якого відшкодуванню підлягають, в тому числі допомога на поховання сім”ї померлого або особі, яка здійснює поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, розмір якої визначається УПФУ, виходячи з основного розміру вищезазначеної пенсії  померлого пенсіонера та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію.

В запереченнях на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що  апеляційна скарга УПФУ необґрунтована і надана без достатніх правових підстав, вказує на відсутність документів, які б підтверджували зв”язок травми 1983року і смерті Комаровського С.Л. у 2006 році ( через 23 роки), які потрібно враховувати відповідно до п.9 ст.34 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р.

В судовому засіданні повноважний представник відповідача висловився на підтримку своїх доводів викладених в запереченнях на апеляційну скаргу.

Повноважний представник УПФУ не скористався своїм процесуальним правом щодо участі у судовому засіданні, заявив клопотання за реєстраційним № 01-18/11356 від 29.06.2006р. про розгляд скарги без його присутності, яке судом задоволено.

Вислухавши доводи повноважного представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським  судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку,  що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом попередньої інстанції, встановлено, що відповідно до  п.5 Порядку №5-4/4 від 04.03.03р. позивачем та відповідачем був складений Акт щомісячної звірки  витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2006року, який є підставою для визнання розміру зобов”язань Фонду соціального страхування перед Пенсійним фондом щодо відшкодування узгоджених сум.

Як вбачається з тексту Акта, позивач підготував списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання  та пенсії у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2006року на загальну суму 47043грн.46коп. по 231 особам. До цього Акту було внесено також суму допомоги на поховання, виплачену сім”ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, що отримувала вищезазначену пенсію.

Відповідач в свою чергу перевірив та прийняв до заліку суму витрат, що підлягає відшкодуванню за січень 2006року у розмірі 46452грн.35коп. по 230 особам, про що зазначено в тексті Акту. До складу неприйнятих до заліку витрат увійшла допомога на поховання, виплачена особі, яка здійснювала поховання померлого Комаровського С.Л. на суму 322грн.73коп.

Список осіб, підстави призначення та виплату пенсії, матеріальної допомоги та їх розмір зазначеним особам не оспорюється відповідачем та доводиться позивачем за матеріалами справи.

За предметом позову не є з”ясування обставин, пов”язаних із правомірностю виплати допомоги та її розміром, у зв”язку із вказаними обставинами.

Слід зазначити, що ні господарський суд, ні відповідач не спростовують наведені факти, але відповідач вважає, що відповідно до п.9 ст.34 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р. потрібно враховувати причинний зв”язок між смертю та страховим випадком, що настав, який має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів, а у розрахунку суми позову позивач сам стверджує, що допомога на поховання проводилась без встановлення такого причинно-наслідкового зв”язку, що не уможливлювало підписання акта на заявлену суму з цього приводу.

І з таким доводом погодитись не можна, так як відповідно до Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р. ( чинний з 01.04.01р.)  та  Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.03р. (чинний з 01.01.04р.), вони регулюють відносини, що виникли між суб”єктами системи загальнообов”язкового  державного пенсійного страхування, обов”язковість сплати страхувальником внесків згідно із ст.5 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р.  є одним із основних принципів страхування.

У разі  настання страхового випадку, поняття якого визначено у ст..13 Закону України  №1105-ХІУ від 23.09.99р.,  Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку  повинен здійснити соціальні послуги та виплати, в тому числі, відповідно до  положень п.п.”г” п.1, п.2  ст. 2 Закону  та організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов”язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання   та   пенсій   у   зв'язку   з   втратою   годувальника,   який   помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком  від 04.03.2003 року № 5-4/4.

В основу цього механізму   покладено   щомісячне   проведення   органами ПФУ з ВВД Фонду соціального страхування в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним, та складення актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню  (пункт 5). Акти цих звірок   подаються   головним   управлінням   ПФУ   та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її ПФУ та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6).  Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів ПФУ до 25 числа місяця, наступного  за  звітним  (пункт  7).  

Зазначений Порядок розроблений відповідно до вказаного вище Закону. Пунктом 3 Порядку  передбачено, що відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до п.”а”, „в”, „г” статті 26, ст..37,38 та ст.. 92 Закону України  „Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.91р. ( далі –Закон України №1788-ХІІ від 05.11.91р.)  в разі настання  страхових випадків визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.01р. №1094.

Відповідно до цього ж пункту Порядку обидва Фонди розробили механізм узгодження витрат, пов”язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв”язку із втратою годувальника за наведених обставин, в тому числі й зазнаних з 01.04.01р. до введення в дію Порядку, та проводять відповідні розрахунки з відшкодуванням таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв”язку із нещасним випадком на виробництві, що підтверджується актм про нещасний випадок на виробництві за Ф Н-1 від 29.07.1983р. №27 ( а.с.10)  у зв”язку із стійкою втратою працездатності  громадянину Комаровському С.І. була призначена та виплачувалась пенсія по інвалідності відповідно до чинного законодавства. Підстави її призначення та виплати відповідач не спростовує, до цього ж це питання також знаходиться поза межами заявлених позивачем вимог.

Як підставно зауваживав, позивач, і з ним не  обґрунтовано не погоджується відповідач, перелік обставин, з якими законодавець пов”язує настання страхового випадку, зазначено у ст..ст.13, 14 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р.  Наведена за позовом обставина саме і є цим страховим випадком, з яким Закон пов”язує здійснення з боку відповідача певних дій.

Так, згідно із п.3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, які призначені відповідно до пунктів „а”, „в”, „г” ст..26 Закону України    №1788-ХІІ від 05.11.91р.   в разі настання страхових випадків, зазначених згаданим Переліком.

Окрім цього, відшкодуванню підлягають й інші суми, що виплачуються відповідно до Законів України №1788-ХІІ від 05.11.91р., №1105-ХІУ від 23.09.99р., та інших нормативно-правових актів, в тому разі й  допомога на поховання сім”ї    померлого, або особі, яка здійснила поховання особи, яка  отримувала вищезазначену пенсію відповідно до п.п.3,4 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4. Розмір такої допомоги визначено п.п.2,4  Порядку.

Отже, згідно із Порядком для виплати допомоги зазначеним особам мають значення такі факти як смерть громадянина та призначення  йому пенсії за вказаних вище обставин. Тому, в даному випадку безпідставні  твердження відповідача про необхідність встановлення причинно - наслідкового зв”язку, пов”язаному із смертю  зазначеної особи, оскільки цього, стосовно зазначеного випадку, законодавець не вимагає. Таким чином, твердження відповідача про порушення позивачем п.п.2 п.9 ст. 34 Закону України №1105-ХІУ від 23.09.99р. щодо обов”язковості встановлення причинного зв”язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом є юридично неспроможним, так як це положення Закону кореспондується із п.п.8 п.1 ст.21, ст..29, ст..33 цього Закону і стосується вирішення питання щодо призначення пенсії у зв”язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання.

Відповідно до п.9 Порядку згідно із актом щомісячної звірки витрат за січень 2006року ( а.с.7) позивач надав Фонду соціального страхування довідку про суму допомоги на поховання виплачену особі, яка здійснювала поховання. (а.с.16).

Таким чином, вказаними вище нормативними актами визначені критерії, відповідно до яких законодавець  вбачає підстави для відшкодування спірних сум.

За вказаний період відшкодування відповідачем щодо зазначених осіб не проводилось, спірна сума увійшла до складу акту щомісячної звірки особових справ, акт підписаний, але ця сума не була узгоджена, не увійшла до заліку.

Господарським судом встановлено, що відповідач відмовився  включити до акту  звірки на відшкодування витрат, пов”язаних з виплатою допомоги на  поховання людини, що отримувала пенсію, у зв”язку із страховим випадком,  тобто спірна сума не була узгоджена.

Вказаний акт є  підставою для визначення зобов'язань Фонду соціального страхування перед ПФУ та обов'язок щодо його оформлення лежить на позивачеві та відповідачеві. Оскільки між сторонами по спірному питанню не досягнута домовленість, спір по суті був вирішений судом.

Судова колегія вважає доведеними позивачем вимоги заявлені до відповідача щодо включення оспорюваної суми у акт щомісячної звірки по особовій справі потерпілого за січень 2006року до її відшкодування, тому не може погодитися з висновком господарського суду про недоведеність самого факту виплати спірної суми за призначенням, що саме й стало підставою для відмови у задоволені позову.

Ухвалена господарським судом постанова незаконна, судом порушено норми ст.71, ч.І ст.86 КАСУ в частині визначення прав позивача та оцінки наданих доказів. Таким чином, суд попередньої інстанції припустився неправильного застосування приписів ст.ст.159, 161 КАС України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорювання усіх обставин справи, всебічного, повного і об”єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, що відповідно до ч.1 п.3 ст.202 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням зазначеного апеляційна скарга УПФУ підлягає задоволенню, а постанова господарського суду від 13.07.2006року  у  справі №4/143пн – скасуванню, позовні вимоги УПФУ –задоволенню.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Частина 3 статті 22 Закону України „Про судоустрій України”, визначаючи повноваження господарських судів як спеціалізованих судів з розгляду спорів у сфері господарських правовідносин, встановлює, що цими судами розглядаються, також, інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України ( частина 2 статті 1 цього Кодексу) . Позов було заявлено за правилами Господарського процесуального кодексу України.

          На момент пред'явлення позову у даній справі був чинним  Кодекс адміністративного судочинства України відповідно до  п.6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, який  набув чинності  з 01.09.05р., позовна заява та апеляційна скарга розглянута  за правилами цього Кодексу.

Відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.93р. обидві сторони звільнені від сплати державного мита, тому, згідно з ч.6 ст..94 КАСУ питання щодо розподілу судових витрат судовою колегією не розглядається.

Керуючись ст.ст.160,167,195,198,202,205,207, п.6,п.7 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія  Донецького апеляційного господарського суду,       

                                   П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А   :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 13.07.2006року  у  справі №4/143пн задовольнити.

          Постанову господарського суду Донецької області від 13.07.2006року  у  справі №4/143пн скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м.Донецька про спонукання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька вчинити дії щодо підписання акту.

Зобов”язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м.Донецька  вчинити дії по підписанню Акта звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв”язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень 2006року на загальну суму  47043грн.46коп., в тому числі, по  пенсіонеру Комаровському С.Л. на суму 322грн.73коп.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складення постанови в повному обсязі.

Постанова  виготовлена в повному обсязі 04.09.2006 року.

Головуючий:          С.І.  Кондратьєва

Судді:           Н.В.  Акулова

          Г.Я.  Старовойтова

Надруковано 6екз.:позивачу-1екз.,       відповідачу-1екз.,  в справу-1екз, ДАГС-2екз., ГСДО-  1екз.,

                                                                Громко А.А.