Рішення

від 30.06.2023 по справі 591/1710/23

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/1710/23

Провадження № 2/591/239/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання Чмуневич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в загальному позовному проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ейсмонта Євгена Анатолійовича до ОСОБА_2 , третя особа: ДЕРЖАВНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ДЕРЖАВНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ МОЛОДІЖНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВУ» про визнання кредитних зобов`язань спільним майном подружжя,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ейсмонта Є.А. звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 та свої вимоги мотивує тим, що з 06 серпня 2004 року він перебував у шлюбі з відповідачкою. Під час шлюбу, за згодою відповідача та в інтересах сім`ї, за кредитні кошти за програмою молодіжного житлового кредитування була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 68,07 кв. м.

Відповідно до умов кредитного договору від 25 жовтня 2007 року сума кредиту становила 218578 грн. 00 коп., строк кредиту 30 років (з 26 жовтня 2007 року по 24 жовтня 2037 рік), розмір зобов`язання за кредитом 215500 грн. 00 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в справі №591/6701/17 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2018 року визнано за відповідачем право власності на 66/100 частин квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка має загальну площу 68,07 кв. м., житлову площу 40,1 кв. м. та складається з 3-х кімнат, в тому числі 1-а кімната 17,2 кв.м., 2-а кімната 12,5 кв.м., 3-тя кімната 10,4 кв.м., кухня 8,0 кв. м., коридор 14,6 кв.м., ванна 2,7 кв.м., туалет 1,2 кв.м. Рішення набрало законну силу 10 березня 2021 року.

Сторони намагалися вирішити питання подальшої долі спільної квартири шляхом перемовин, за результатами яких право власності на квартиру мало відійти позивачу, а позивач сплачує вартість 66/100 частин квартири відповідачу, про що свідчить спільна заява від 09 вересня 2021 року.

В грудні 2022 року позивач від представників третьої особи дізнався, що відповідачка жодним чином не сплачує внески за кредитним договором. Станом на 01 лютого 2018 року залишок несплачених коштів згідно кредитної угоди становив 140382 грн. 14 коп.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2018 року встановлено, що кредитна угода від 25 жовтня 2006 року №606 укладена позивачем в інтересах сім`ї, а відповідно в зобов`язаннях по цій угоді виникли також і у відповідача.

Станом на день набрання законної сили рішенням про розірвання шлюбу розмір заборгованості за кредитним договором від 25 жовтня 2007 року №606 становила 143382 грн. 14 коп. Повернуто пені 16456 грн. 73 коп. Залишок 143382 грн. 14 коп. 16456 грн. 73 коп. = 126925 грн. 41 коп.

Станом на 26 грудня 2022 року заборгованість становить 104672 грн. 54 коп. Тобто з моменту розірвання шлюбу позивачем сплачено 22252 грн. 60 коп. Відповідач платежі в рахунок погашення заборгованості після розірвання шлюбу не здійснювала.

З урахуванням розміру часток права власності на квартиру позивач просить розділити зобов`язання по кредитній угоді станом на дату розірвання шлюбу 66,66 % від 126925 грн. 41 коп. 84616 грн. 94 коп. визнати за відповідачкою, 33,33% від 126925 грн. 41 коп. - 42308 грн. 47 коп. Зарахувати сплачені позивачем суми по кредитній угоді після розірвання шлюбу в розмірі 22252 грн. 60 коп.

На підставі викладено просить суд, в порядку поділу спільного майна визнати за відповідачкою 66/100 частин грошового зобов`язання по кредитному договору №606 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що становить 84616 грн. 94 коп. та визнати за позивачем 33/100 частин грошового зобов`язання по цьому ж кредитному договору, що становить з урахуванням сплаченої після розірвання шлюбу суми 20055 грн. 87 коп.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 березня 2023 року відкрито провадження по справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24 квітня 2023 року о 14 год. 00 хв.

04 квітня 2023 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якомупПросить відмовити в задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. Свої заперечення обґрунтовує тим, що термін позовної давності почав спливати із дати прийняття рішення у справі про розірвання шлюбу між відповідачем та позивачем, а саме з 26 січня 2018 року (а.с. 37-39).

12 квітня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження сторони відповідача про пропуск строку звернення до суду є безпідставними. Звертає увагу суду, що відповідач помилково прирівнює момент розірвання шлюбу із моментом перебігу строку позовної давності щодо вимог про поділ майна подружжя. Лише в грудні 2022 року позивач отримав довідку про стан заборгованості, з якої зрозумів, що відповідачка не вчиняє погашення заборгованості. Тому визначений ст. 72 СК України перебіг строку позовної давності просить суд рахувати з грудня 2022 року (а.с. 55-56).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24 квітня 2023 року закрите підготовче провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 червня 2023 року на 14 год. 00 хв. з викликом учасників по справі.

В зазначене судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Від представника позивача, відповідачки та представника третьої особи надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, відповідачка підтримала відзив на позовну заяву, представник третьої особи при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час судового розгляду встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2017 року у справі № 591/6701/17 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 серпня 2004 року (а.с. 10).

25 жовтня 2007 року між Сумським регіональним управлінням Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», в особі ОСОБА_3 з однієї сторони, та сім`ї, в особі ОСОБА_1 з іншої сторони укладено кредитний договір №606, за умовами якого Фонд від імені Держави надає позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 212340 грн. 00 коп. на будівництво житла загальною площею 68,48 квадратних метрів, згідно з проектом за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7-9).

Згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 листопада 2018 року у справі № 591/2355/18, залишеним без зміни постановою Сумського апеляційного суду від 10 березня 2021 року за відповідачкою ОСОБА_2 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 в розмірі 66/100 частин (а.с. 11-13, 14-16).

Зазначеними рішеннями судів встановлено обставини того, що спірна квартира набута сторонами під час шлюбу та в інтересах сім`ї.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 68,07 кв.м. в розмірі 34/100 належить позивачу на праві спільної часткової власності згідно Рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 12 серпня 2021 року індексний номер 59809828 (а.с. 21).

Згідно довідки Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 10 лютого 2023 року станом на 01 лютого 2018 року залишок несплачених коштів згідно кредитної угоди від 25 жовтня 2006 року №606 складав 143382 грн. 14 коп. (а.с. 17).

Згідно довідки Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 27 грудня 2022 року станом на 26 лютого 2022 року залишок несплачених коштів згідно кредитної угоди від 25 жовтня 2006 року №606 складав 104672 грн. 54 коп. (а.с. 18).

Згідно довідки Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 26 жовтня 2020 року в період з 26 жовтня 2007 року по 26 жовтня 2020 року сума сплачених квартальних внесків згідно кредитної угоди від 25 жовтня 2006 року № 606 склала 112752 грн. 91 коп., в тому числі: сплачено в рахунок погашення кредиту 96296 грн. 18 коп., сплачено пені за несвоєчасну сплату кредиту 16456 грн. 73 коп. Залишок кредиту станом на 26 жовтня 2020 року становить 120998 грн. 82 коп. (а.с. 19).

Відповідно до частини першоїстатті 60СКУкраїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначеностаттею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьоїстатті 61 СК Україникореспондує частині четвертійстатті 65 СК України, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб.

Разом з тим,при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Якщо наявність боргових зобов`язань підтверджується відповідними засобами доказування, такіборгові зобов`язання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.

Отже, у подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові кошти та одержану за рахунок останніх квартиру, внаслідок укладення кредитних договорів, також виникає зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Для правильного вирішення справи необхідно встановити, за рахунок кого з подружжя здійснювалося погашення їх спільного боргу, чи не вносились відповідачкою її особисті кошти у рахунок погашення кредитних зобов`язань.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року № 6-486цс16, від 14 вересня 2016 року№ 6-539цс16.

Оскільки спірна квартира, яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, була придбана за час шлюбу за кошти, отримані у кредит, у подружжя, крім права спільної сумісної власності на придбану за рахунок кредитних коштів квартиру внаслідок укладення кредитного договору виникає також і зобов`язання в інтересах сім`ї у вигляді повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники та договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Враховуючи встановлені обставини справи, та відсутності заперечень відповідачки щодо розміру заборгованості по кредитному договору, позовні вимоги щодо визнання за відповідачкою частини грошового зобов`язання по кредитному договору відповідно до визначених під час поділу спірного житла сторін є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачка, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, зазначаючи, що такий пропущено без поважних причин, оскільки ще при розірванні шлюбу йому було відомо про наявність кредиту на придбання квартири. Вважає, що позивач мав звернутися з позовними вимогами в строк до 26 січня 2021 року, тобто до спливу трирічного терміну з дати прийняття судового рішення у справі про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили 26 січня 2018 року.

Статтею 72 СК Українипередбачено, що позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ізстаттею 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини четвертоїстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальним правилом, закріпленим у частині першійстатті 261 ЦК України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 51; рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року в справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», пункт 570).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 червня 2018 року в справі № 619/894/16-ц (провадження № 61-5386св18)Верховний Суд сформулював такі висновки щодо застосуваннястатті 261 ЦК України: «аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться встатті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо».

Тому, вирішуючи питання перебігу позовної давності за вимогами про поділ спільного майна подружжя, суди мають враховувати, що при визначенні початку перебігу позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, оскільки сам по собі факт припинення шлюбу не свідчить про порушення права власності одного із подружжя.

Неподання позову про поділ майна, у тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б підтверджували заперечення права одного з подружжя на набуте у період шлюбу майно, зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права і вказувати на початок перебігу позовної давності (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15).

Отже, початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті106,107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті109,110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина другастатті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 584/1319/16-ц (провадження № 61-19445св18), від 06 листопада 2019 року в справі № 203/304/17 (провадження№ 61-5400св19), від 13 лютого 2020 року в справі № 320/3072/18 (провадження № 61-5819св19), від 13 липня 2020 року в справі № 570/4234/16-ц (провадження № 61-15213ск19), від 27 січня 2021 року в справі № 643/17707/15ц (провадження № 61-9127св19).

Під час судового розгляду не здобуто доказів, які б вказували на те, що між сторонами після припинення сімейних відносин досягнуто домовленості щодо порядку погашення кредитних зобов`язань, які виникли внаслідок придбання спільного майна подружжя, а тому відсутні підстави вважати, що позивач до 27 грудня 2022 року (дата отримання довідки Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про залишок несплачених коштів згідно кредитної угоди від 25 жовтня 2007 року № 606) мав можливість довідатися про порушення своїх прав як солідарного боржника по поверненню грошових коштів.

Дізнавшись про те, що відповідачкою не здійснено дій по погашенню заборгованості за кредитним договором, шляхом ознайомлення з довідкою Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 27 грудня 2022 року, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом 03 березня 2023 року з приводу поновлення порушеного права, не пропустив строк звернення до суду з вказаним позовом.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання кредитних зобов`язань по кредитному договору № 606 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між ним та Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» спільним майном подружжя.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1269 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ейсмонта Євгена Анатолійовича до ОСОБА_2 , третя особа: ДЕРЖАВНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ДЕРЖАВНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ МОЛОДІЖНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВУ» про визнання кредитних зобов`язань спільним майном подружжя задовольнити.

В порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_2 66/100 частин грошового зобов`язання по кредитному договору № 606 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої установи «ДЕРЖАВНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ МОЛОДІЖНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВУ», що становить 84616 грн. 94 коп.

В порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_1 33/100 частин грошового зобов`язання по кредитному договору № 606 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої установи «ДЕРЖАВНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ МОЛОДІЖНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВУ», що становить з урахуванням сплаченої після розірвання шлюбу суми 20055 грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1269 грн. 25 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ДЕРЖАВНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ДЕРЖАВНИЙ ФОНД СПРИЯННЯ МОЛОДІЖНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДІВНИЦТВУ», місцезнаходження: м. Суми, вул. Шишкарівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 23824726.

Повне судове рішення виготовлене 30 червня 2023 року.

Суддя А.П.Сидоренко