Постанова

від 29.06.2023 по справі 921/251/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. м. Львів Справа №921/251/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівС.М. Бойко

Г.Г. Якімець

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, б/н від 28.04.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1370/23, 01-05/1371/23 від 28.04.2023)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2023 року (суддя Руденко О.В., м. Тернопіль)

за заявою Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка №б/н (вх. №3176) від 28.03.2023 про забезпечення позову

у справі №921/251/23

за позовом Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, м. Кременець, Тернопільська область

до відповідача Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль

про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської обласної ради №425 від 15.12.2021; визнання протиправними дій Тернопільської обласної ради, спрямованих на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області до державної власності та зобов`язання утриматись від таких дій

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Вовк У.Я. адвокат (ордер серія ВС №1201775 від 28.04.2023);

від відповідача : не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка до Тернопільської обласної ради про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання протиправними дій.

Разом із позовною заявою 12.04.2023 до суду подано заяву про забезпечення позову №б/н (вх.№3176) від 28.03.2023, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Тернопільської обласної ради №425 від 15.12.2022 та заборони Тернопільській обласній раді вчиняти дії, спрямовані на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка до державної власності.

Дана заява мотивована тим, що рішенням Тернопільської обласної ради №425 від 15.12.2021 Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка передається з власності територіальних громад Тернопільської області до державної власності. Разом з тим, в порушення процедури проходження проектів рішень ради, оскаржуване рішення не розглядалося у постійних комісіях ради, що є порушенням нормативних вимог і підставою для скасування такого правового акту індивідуальної дії. Заявник стверджує, що переведення Академії до державної форми власності у підпорядкування Міністерства освіти і науки України спричинить ситуацію, за якої на території Тернопільської області в підпорядкуванні одного органу управління будуть функціонувати два заклади вищої освіти аналогічного (педагогічного) спрямування, а саме Академія та Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. Відтак, заявник вважає, що з ціллю економії та ефективного використання коштів саме державного бюджету орган управління - Міністерство освіти і науки України - буде змушене об`єднати ці два заклади, що скоріш за все відбудеться шляхом приєднання Академії до Університету, а це спричинить не лише втрати для абітурієнтів, а й для самої Академії, яка по суті перестане існувати як окрема юридична особа та втратить змогу самостійно визначати напрямок свого розвитку, а також спричинить скорочення штату викладачів та інших працівників Академії.

Як наслідок заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову дасть можливість відповідачу продовжити процедуру передачі попри розгляд справи судом та можливе, потенційне, винесення рішення на користь позивача, а також може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду. Адже саме відповідач приймає рішення, щодо передачі Академії у державну власність та підпорядкування Міністерству освіти і науки України. В разі незадоволення даної заяви про забезпечення позову та продовження процедури передачі, така може бути завершена і до винесення судом рішення по суті, а відтак заявлений спосіб захисту прав позивача на той момент втратить свою актуальність.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2023 року у справі №921/253/23 в задоволенні заяви Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка б/н (вх. №3176) від 28.03.2023 про забезпечення позову відмовлено.

Дана ухвала обґрунтована тим, що такий захід забезпечення позову, як зупинення рішення обласної ради не передбачено ні ст. 137 ГПК України, ні положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також те, що заявником не зазначено які саме конкретні дії, щодо передачі просить заборонити вчиняти органу місцевого самоврядування.

Позивач Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка, не погодившись з винесеною ухвалою, в частині відмови в задоволенні вимоги про застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони Тернопільській обласній раді вчиняти дії, спрямовані на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області до державної власності, з підстав того , що така в цій частині прийнята з порушенням норм процесуального права та без дослідження всіх обставин справи.

Скаржник, звертає увагу на те, що судом першої інстанції не взято до уваги належним чином те, що на підтвердження обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову позивачем наведено, як саме рішення (яке є чинним на момент розгляду справи в суді і може бути виконаним в повній мірі в будь-який момент до винесення рішення судом в даній справі), так і звернення до відповідних державних органів (КМ України, Міністерства освіти і науки України) з метою отримання погодження на проведення такої передачі, до Тернопільської ОДА з дорученням про вчинення відповідних дій, щодо передачі Академії до державної власності (які наявні в матеріалах). Відтак вважає, що ним доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову, як заборона вчиняти дії, спрямовані на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області до державної власності. При цьому, зауважує, що застосування вказаних заходів забезпечення позову не спричинить жодних негативних наслідків для відповідача , не будуть створювати жодних обмежень для діяльності відповідача, адже стосується виключно предмету позову оскаржуваного рішення.

Відповідно до цього, просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2023 у справі №921/251/23 та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В ) поновлено Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2023 у справі №921/251/23 та відкрито апеляційне провадження за такою. Витребувано в Господарського суду Тернопільської області матеріали справи №921/251/23.

29.05.2023 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №921/251/23.

31.05.2023 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 31.05.2023 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №921/251/23 у зв`язку з перебуванням у відпустці членів колегії суддів - Зварич О.В., Гриців В.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №921/251/23 між суддями від 31.05.2023, склад судової колегії по справі №921/251/23 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Відтак, ухвалою суду від 01.06.2023 (головуючий суддя Малех І.Б., судді Бойко С.М., Якімець Г.Г.) призначено розгляд справи в судове засідання на 15.06.2023.

15.06.2023 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника скаржника поступило клопотання/заява, б/н від 14.06.2023, де така повідомляє, про те, що наявний ризик зупинення в даній справі до вирішення справи №500/3752/21 Великої Палати Верховного Суду предметом якого є скасування рішення органу місцевого самоврядування (засновника закладу освіти) про перепрофілювання (зміну типу) та назви закладу загальної середньої освіти. Вказує, що дане безумовно позбавить позивача можливості активно здійснювати захист його прав та інтересів, після відновлення провадження у справі поновлення порушених прав позивача вже буде неможливим. Відповідно до цього просить взяти вказані пояснення до уваги при прийнятті рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 15.06.2023 з`явилась представник скаржника. Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 01.06.2023, що підтверджується списком розсилки від 07.06.2023.

Заслухавши пояснення представника скаржника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, судова колегія ухвалила розгляд справи відкласти в судове засідання на 29.06.2023.

В судове засідання 29.06.2023 з`явилась представник скаржника, яка повторно підтримала доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в такій.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч. 3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність ухвали Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2023 року у справі №921/251/23 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам, зокрема, вчиняти дії, щодо предмета спору.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Отже, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях позивача. Позивач повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.

З метою мінімізації можливих зловживань із забезпеченням позову, процесуальним законодавством визначено наступне: по-перше, суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; по-друге, забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, та як саме; по-третє, вид забезпечення позову повинен відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Предметом позову у цій справі є вимога Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської обласної ради №425 від 15.12.2021; визнання протиправними дій Тернопільської обласної ради, спрямованих на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області до державної власності та зобов`язання утриматись від таких дій

Отже, предметом позову є вимога немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника, щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги, щодо ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з апеляційної скарги та вказано представником скаржника спірна ухвала оскаржується з частині відмови, щодо заборони Тернопільській обласній раді вчиняти дії, спрямовані на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка до державної власності.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачу вчиняти певні дії господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, про те, що позивачем наведено, як саме рішення (яке є чинним на момент розгляду справи в суді і може бути виконаним в повній мірі в будь-який момент до винесення рішення судом в даній справі), так і звернення до відповідних державних органів (КМ України, Міністерства освіти і науки України), з метою отримання погодження на проведення такої передачі, до Тернопільської ОДА з дорученням про вчинення відповідних дій, щодо передачі академії до державної власності (які наявні в матеріалах).

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї докази, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обраний заявником захід забезпечення позову, шляхом заборони Тернопільській обласній раді вчиняти дії, спрямовані на передачу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка до державної власності, є таким, що не забезпечить збалансованості інтересів сторін та не є співмірним, оскільки носить неконкретний характер, зокрема заявником не зазначено, які саме конкретні дії, щодо передачі він просить заборонити вчиняти органу місцевого самоврядування.

Щодо обраного заявником заходу забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення Тернопільської обласної ради №425 від 15.12.2022, то судом першої інстанції вірно відмічено, що в такий спосіб не передбачено статтею 137 ГПК України, що по суті скаржником не оспорюється.

Згідно вимог ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета позову (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає підставним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення поданої заяви Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на описані вище встановлені обставини, Західний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2023 у справі №921/251/23 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, б/н від 28.04.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/1370/23, 01-05/1371/23 від 28.04.2023) залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2023 року у справі №921/251/23 - залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

4.Матеріали справи №921/251/23 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 30.06.2023.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяС.М. Бойко

СуддяГ.Г. Якімець