Постанова

від 30.06.2023 по справі 922/2020/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/2020/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" вх.№ 578 Х/2 на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023, ухвалене суддею Новіковою Н.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (повний текст рішення складено і підписано суддею 27.02.2023) у справі №922/2020/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта", м. Волноваха Донецької області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків", м. Харків,

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 163463,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі №922/2020/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Агрозахист Харків" на користь ТОВ "Афродіта" заборгованість за договором поставки від 17.11.2021 № 109/22 в сумі 163463,04 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

В обґрунтування вказаного рішення суд першої інстанції зазначив наступне: надані позивачем копії договору поставки від 17.11.2021 № 109/22, Специфікації № 1 до договору поставки від 17.11.2021 № 109/22 та рахунку на оплату № 2959 від 18.11.2021 не підписані постачальником - ТОВ Агрозахист Харків та покупцем - ТОВ "Афродіта", разом з тим, існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин щодо поставки товару підтверджено іншими доказами, наявними в матеріалах справи, та їх наявність не заперечував у своїх усних поясненнях в судовому засіданні 17.02.2023 представник відповідача; постачальник - ТОВ Агрозахист Харків (відповідач у справі) у відповіді на претензію позивача (вих. № 78 від 12.08.2022) підтвердив факт укладення між позивачем та відповідачем Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021 та наявність у відповідача зобов`язань щодо поставки позивачу товару на умовах, визначених у вказаній Специфікації; станом на день ухвалення судом цього рішення у матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ Агрозахист Харків зобов`язання щодо поставки на адресу ТОВ Афродіта товару, визначеного Специфікацією № 1 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2022, або повернення позивачу грошових коштів, сплачених в якості передоплати за вказаним договором по платіжному дорученню № 151 від 18.11.2021 на суму 163463,04 грн; відповідачем не спростовано отримання ним вищезазначених грошових коштів, навпаки, як вбачається з тексту відповіді відповідача на претензію позивача (вих. № 78 від 12.08.2022), ТОВ Агрозахист Харків не відмовляється від повернення коштів, отриманих від позивача в якості передоплати за товар; отже, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання по договору в частині здійснення поставки товару позивачу, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати, сплаченої по платіжному дорученню № 151 від 18.11.2021 на суму 163463,04 грн.

Відповідач, ТОВ "Агрозахист Харків" 20.03.2023 надіслав поштою до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№578 Х/2 від 27.03.2023), в якій просить вищевказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; стягнути з ТОВ "Афродіта" на користь ТОВ "Агрозахист Харків" суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування вимог скарги заявник наводить наступні доводи: судом першої інстанції було прийнято рішення про те, що ТОВ "Агрозахист Харків" має сплатити на користь ТОВ "Афродіта" суму коштів саме в розмірі 163463,04 грн на підставі Договору поставки, який не містить підписів сторін, Специфікації, яка не містить підписів сторін та відповіді ТОВ "Агрозахист Харків" на претензію, яка не містить посилань на суму існуючої заборгованості, не містить інформації про те, чи було виконання зобов`язань за Специфікацією, яка була укладена між сторонами на визначених ними умовами, містить посилання на дію фор-мажорних обставин, які звільняють Сторони від виконання взятих на себе зобов`язань на період дії цих обставин. Таким чином, за твердженням заявника скарги, судом першої інстанції при вирішенні спору було проігноровано положення статей 13, 73, 76, 78 ГПК України, які покладають на ТОВ "Афродіта" обов`язок при зверненні до суду з позовною заявою довести існування тих обставин, на які Товариство посилається в своїй позовній заяві, а також покладають на суд обов`язок повно та всебічно вивчити надані докази і прийняти рішення, з урахуванням тих обставин, які були доведені, і тих, які доведені не були, в даному ж випадку, судом першої інстанції було помилково прирівняно доведений факт існування договірних відносин між учасниками справи до факту існування заборгованості ТОВ "Агрозахист Харків" перед ТОВ "Афродіта"; жодний із наявних в матеріалах справи доказів не визначає, на яких умовах між Товариствами було укладено договір поставки, який строк виконання зобов`язань сторін за вказаним договором, який обсяг зобов`язань за вказаним договором сторонами уже було виконано, яким чином сторони урегулювали порядок вирішення ситуації у випадку виникнення форс-мажорних обставин, та чи має ТОВ "Агрозахист Харків" заборгованість перед ТОВ "Афродіта" в розмірі 163463,04 грн. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження в справі було проігноровано факт того, що подана ТОВ "Афродіта" позовна заява (після усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 07.11.2022 року) не відповідає вимогам ГПК України, а саме, до позовної заяви не додано жодного документу, який у встановленому чинним законодавством порядку підтверджував би повноваження Гетуна Д.В. (яким підписано заяву) на підписання і подання позовної заяви, а також взагалі факт перебування цієї особи на посаді директора; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на який суд першої інстанції посилається в своєму рішенні, ТОВ "Агрозахист Харків" отримано не було; на сьогодні публічний доступ до актуальної інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань обмежено, що взагалі виключає можливість третіх осіб самостійно перевірити актуальну інформацію про склад учасників юридичної особи, місце її знаходження, а також відомості про виконавчий орган такої особи. Тобто, за твердженням відповідача, на момент прийняття рішення про відкриття провадження в справі, в суду першої інстанції були відсутні підстави для відкриття провадження з огляду на невідповідність позовної заяви вимогам ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху з тих підстав, що заявником не повною мірою дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, а саме, сплачено лише 3570,00 грн судового збору, тоді як з урахуванням суми позову в даній справі, приписів ч.1, пп 1, 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги в даній справі підлягає сплаті 3721,50 грн судового збору.

Іншою ухвалою від 30.03.2023 було витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали даної справи №922/2020/22, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 10.04.2023.

21.04.2023, тобто в межах установленого судом строку, апелянт надіслав поштою заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№ 4666 від 26.04.2023), до якої додано докази сплати судового збору в сумі 151,50 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі №922/2020/22. Попереджено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань до 22.05.2023.

22.05.2023 (тобто в межах установленого судом строку) позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наводить наступні доводи: у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Волноваха, керівництво підприємства не має доступу до документів первинного обліку, в тому числі оригіналів договорів, що пояснює подання до суду копії договору поставки, специфікації до нього та платіжного доручення без підписів уповноважених осіб; зазначаючи про хибність висновків суду першої інстанції щодо наявності договірних відносин в рамках Договору поставки № 109/22 від 17.11.2022, а також здійснення попередньої оплати ТОВ «Афродіта» в сумі 163463,04 грн, апелянт звертає увагу на відсутність підписів сторін на відповідних документах, а саме: на Договорі поставки № 109/22 від17.11.2022, Специфікації № 1 до Договору поставки, рахунку на оплату № 2959 від 18.11.2021, однак суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені докази, зауваживши, що вони не містять підписів уповноважених осіб сторін, проте, висновки суду про існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин щодо поставки товару підтверджено іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а їх об`єктивність не спростовувалась в поясненнях в судовому засіданні 17.02.2023 представником відповідача; ТОВ «Афродіта» до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 151 від 18.11.2021 на суму 163463,04 грн, з якого вбачається, що позивач - ТОВ "Афродіта" перерахував на рахунок відповідача - ТОВ «Агрозахист Харків», відкритий в АТ «Прокредит Банк (м. Київ), грошові кошти в сумі 163463,04 грн, призначення платежу «За аканто плюс по рахунку № 2959 від 18.11.21 по договору № 109/22 від 17.11.21, у т.ч. ПДВ 20% 27243,84 грн». Позивач вказує, що постачальник - ТОВ «Агрозахист Харків» у відповіді на претензію позивача (вих. № 78 від 12.08.2022) підтвердив факт укладення між позивачем та відповідачем Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021 та наявність у відповідача зобов`язань щодо поставки позивачу товару на умовах, визначених у вказаній Специфікації; ТОВ «Агрозахист Харків» у відповіді від 12.08.2022 не спростовує жодного факту, викладеного у претензії № 1, в тому числі щодо сплати ТОВ «Афродіта» грошових коштів в сумі 163463,04 грн, будь-яких доказів щодо виконання (часткового виконання) умов договору поставки або повернення коштів, сплачених ТОВ «Афродіта» в якості попередньої оплати відповідачем суду не надано. На думку позивача, посилання відповідача на відсутність повноважень у директора ТОВ "Афродіта" Гетуна Д.В., яким підписано позовну заяву та надану до позовної заяви претензію, на яку посилається позивач, є безпідставним та спростовується матеріалами справи, на які послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні. Також позивач зазначає, що у зв`язку з поданням ТОВ «Агрозахист Харків» апеляційної скарги та необхідності надання правової допомоги під час її розгляду Східним апеляційним господарським судом, ТОВ «Афродіта» понесено додаткові витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн, вказаний розмір адвокатського гонорару є фіксованим та визначений сторонами, згідно умов Договору про надання правової допомоги б/н від 01.06.2022 та Додаткової угоди № 1 від 18.05.2023. Позивач просить суд апеляційну скаргу ТОВ «Агрозахист Харків» про скасування рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2020/22 від 27.02.2023 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області у справі № 922/2020/22 від 27.02.2022, яким задоволено позовну заяву ТОВ «Афродіта» - залишити без змін; питання про відшкодування судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн вирішити після звернення ТОВ «Афродіта» (або представника) з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення та надання належних доказів.

Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

У даній справі, в якій провадження було відкрито 01.05.2023, останнім днем вказаного строку є 30.06.2023.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

29.06.2023 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

З урахуванням вищенаведених приписів ч.1 ст.273 ГПК України щодо строку апеляційного провадження, а також тих обставин, що правову позицію сторін викладено в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, будь-яких додаткових пояснень та клопотань до суду станом на 30.06.2023 не надійшло - колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст. 282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Афродіта" 27.10.2022 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агрозахист Харків" заборгованості за договором поставки від 17.11.2021 № 109/22 сумі 163463,04 грн, з посиланням на те, що вказані грошові кошти були сплачені на рахунок відповідача в якості передоплати за поставку товару на підставі вищезазначеного договору по платіжному дорученню № 151 від 18.11.2021 в сумі 163463,04 грн, однак відповідачем товар не поставлено.

Вказану позовну заяву підписано директором ТОВ "Афродіта" - Дмитром Гетуном. На підтвердження наявності повноважень на підписання і подання позовної заяви у вищезазначеної особи позивачем до позовної заяви (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви від 02.12.2022 за вх. № 15292/22) надано належно засвідчену копію Наказу від 12.05.2004 № 18а (т.1, а.с. 49 зворотний бік), з якого вбачається, що рішенням загальних зборів ТОВ "Афродіта", оформленим протоколом загальних зборів ТОВ "Афродіта" від 12.05.2004 № 8, було призначено директором ТОВ "Афродіта" - ОСОБА_1 . Також, як встановлено місцевим господарським судом, наявність у ОСОБА_1 повноважень на вчинення дій, зокрема на підписання договорів та підписання і подання до суду позовних заяв від імені позивача - ТОВ "Афродіта", підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якою керівником юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Афродіта" (ЄДРПОУ 31887531) та особою, яка може вчиняти дії від імені зазначеної юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо - є ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом щодо зазначеної юридичної особи (ТОВ "Афродіта", ЄДРПОУ 31887531), отриманим судом у процесі розгляду даної справи з офіційного порталу Міністерства юстиції України за адресою: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search (т.1, а.с.153).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Афродіта" посилається на те, що 17.11.2021 між ТОВ "Агрозахист Харків" (постачальником) та ТОВ "Афродіта" (покупцем) укладено договір поставки № 109/22, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар для використання в його господарській діяльності, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар. У Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021 сторони узгодили постачання партії товару для захисту рослин, а саме: UN 3082 Аканто Плюс 28 к.с. (4*5л) кл. 9 ГУ III у кількості 160 літрів на загальну суму 163463,04 грн. Згідно з п. 3 Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника у розмірі 100% від загальної вартості товару, що становить еквівалент 6182,40 USD - до 18.11.2021. Відповідно до п. 5 Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021, базис поставки Товару - DDP склад Покупця (Україна, 85703, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. № 1). Строк поставки товару визначено до 31.03.2022 (п. 1 Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки №109/22 від 17.11.2021).

Вищевказані документи надані у примірниках, не підписаних сторонами, лише на договорі міститься підпис директора ТОВ "Афродіта", ОСОБА_1 .

Позивач також додав до позову платіжне доручення № 151 від 18.11.2021 (т.1, а.с.139), згідно з яким ТОВ Афродіта перерахувало на рахунок відповідача суму 163463,04 грн, із призначенням платежу: За аканто плюс по рахунку № 2959 від 18.11.21 по договору №109/22 від 17.11.21, у т.ч. ПДВ 20% 27243,84 грн з відміткою банку про те, що платіж було проведено 18.11.2021, та рахунок № 2959 від 18.11.2021 по договору № 109/22 від 17.11.2021 (рахунок також не містить підпису особи, яка його виписала, зазначено лише її прізвище).

Згідно з поясненнями позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, у зв`язку з тимчасовою окупацією міста Волноваха, керівництво підприємства не має доступу до документів первинного обліку, в тому числі оригіналів договорів, що пояснює подання до суду копії договору поставки, специфікації до нього та інших документів без підписів уповноважених осіб.

Разом з тим, позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію претензії № 1 від 31.07.2022 (т.1, а.с. 26), підписаної директором ТОВ "Афродіта" - Дмитром Гетуном, в якій позивач повідомляє про невиконання постачальником - ТОВ Агрозахист Харків зобов`язань щодо поставки товару за договором поставки від 17.11.2021 № 109/22 на умовах, визначених Специфікацією № 1 від 18.11.2021 до зазначеного договору та вимагає у відповідача в найкоротший термін вжити заходів щодо повернення передоплати за договором поставки № 109/22 від 17.11.2021, сплаченої по платіжному дорученню № 151 від 18.11.2021 на суму 163463,04 грн.

Також позивач надав належним чином засвідчену копію відповіді відповідача - ТОВ Агрозахист Харків на вищезазначену претензію позивача (вих. № 78 від 12.08.2022, т.1, а.с.60 - 61), яка підписана директором ТОВ Агрозахист Харків Л.В. Божко та засвідчена печаткою ТОВ Агрозахист Харків. У вказаній відповіді ТОВ Агрозахист Харків підтверджує, що п. 5 Специфікації № 1 від 18.11.2021 до договору поставки № 109/22 від 17.11.2021 сторонами було узгоджено базис поставки Товару - DDP склад Покупця (Україна, 85703, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. № 1) та п. 1 Специфікації визначено строк поставки товару - до 31.03.2022. Також відповідач у відповіді на претензію зазначає, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за вказаним договором поставки, та запевняє, що, як тільки це стане можливим, товариством буде здійснено поставку замовленого позивачем товару або буде повернуто кошти, отримані від позивача в якості передоплати за цей товар. При цьому, відповідач повідомляє причини невиконання ним зобов`язань щодо поставки позивачу товару відповідно до умов Специфікації по договору поставки, зокрема зазначає, що зупинення виконання зобов`язань за договором сталося у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, оскільки погоджене сторонами місце поставки товару знаходиться на тимчасово окупованій ворожими військами території.

За результатами розгляду справи місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.

Предметом позову в даній справі є вимога про стягнення заборгованості, яка, за твердженням позивача, виникла у відповідача на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 17.11.2021 № 109/22 в сумі 163463,04 грн внаслідок того, що відповідач не поставив позивачеві обумовлений договором товар і не повернув попередню оплату у вищевказаній сумі.

Заперечення відповідача стосовно суті спору ґрунтуються на тому, що договір та інші документи, копії яких надано позивачем до матеріалів справи, не підписані ТОВ Агрозахист Харків.

Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі зазначає про те, що існування договірних відносин між сторонами є доведеним фактом. Також ним не надано доказів (зокрема, банківських виписок, довідок тощо), які б спростовували факт отримання від ТОВ "Афродіта" коштів у сумі 163463,04 грн згідно з платіжним дорученням № 151 від 18.11.2021 із призначенням платежу: За аканто плюс по рахунку № 2959 від 18.11.21 по договору №109/22 від 17.11.21, у т.ч. ПДВ 20% 27243,84 грн, та доказів того, що вказані кошти перераховані за будь-яким іншим договором, укладеним між сторонами.

Відповідач не заперечує і тих обставин, що ТОВ Агрозахист Харків надало відповідь на претензію позивача (вих. № 78 від 12.08.2022, т.1, а.с.60 - 61), яка підписана директором ТОВ Агрозахист Харків Л.В. Божко та засвідчена печаткою ТОВ Агрозахист Харків. У вказаній відповіді ТОВ Агрозахист Харків посилається на договір поставки № 109/22 від 17.11.2021 та на Специфікацію №1 від 18.11.2021 до вказаного договору, підтверджує наявність у ТОВ Агрозахист Харків зобов`язань за вказаним договором поставки, та запевняє, що, як тільки це стане можливим, товариством буде здійснено поставку замовленого позивачем товару або буде повернуто кошти, отримані від позивача в якості передоплати за цей товар. При цьому, зміст пунктів договору та специфікації, які наводить ТОВ Агрозахист Харків у вказаній відповіді, відповідає змісту аналогічних пунктів, що містяться у примірниках цих документів, які надані позивачем до суду першої інстанції.

Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, з огляду на всі надані позивачем докази у їх сукупності та враховуючи, що відповідач не надав жодних доказів на спростування обставин щодо отримання від позивача коштів за вищевказаним платіжним дорученням саме із тим призначенням платежу, яке в ньому зазначено (посилання на договір поставки № 109/22 від 17.11.2021), а також у відповіді на претензію фактично підтвердив укладення такого договору та виникнення у ТОВ Агрозахист Харків зобов`язань за ним колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідні обставини є доведеними.

Апелянт зазначає, що відповідь на претензію не містить посилань на суму існуючої заборгованості, не містить інформації про те, чи було виконання зобов`язань за Специфікацією, яка була укладена між сторонами на визначених ними умовами, однак відповідні аргументи не можуть бути визнані переконливими, оскільки, як уже зазначалося, місцевий господарський суд надав оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, зокрема, суму заборгованості визначив на підставі платіжного доручення.

Як зазначається позивачем та не спростовано відповідачем, зазначена сума 163463,04 грн є попередньою оплатою за договором, отриманою відповідачем від позивача.

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Згідно зі ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач, із посиланням на специфікацію №1 від 18.11.2021 зазначає, що сторони погодили строк поставки до 30.03.2022, однак у вказаний строк відповідач не виконав свого зобов`язання, у зв`язку з чим у претензії № 1 від 31.07.2022, направленій на адресу ТОВ "Агрозахист Харків" та отриманій останнім, ТОВ "Афродіта" просило повернути суму попередньої оплати.

Відповідні дії позивача узгоджуються з вищенаведеними приписами ч.2 ст.693 ЦК України, а також висновками Верховного Суду щодо застосування вказаної норми. А саме, як зазначено Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 09.03.2023 у справі № 910/5041/22, зі змісту частин першої та другої статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати; можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця, отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця

Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що жодний із наявних в матеріалах справи доказів не визначає, на яких умовах між Товариствами було укладено договір поставки, який строк виконання зобов`язань сторін за вказаним договором, який обсяг зобов`язань за вказаним договором сторонами уже було виконано, яким чином сторони урегулювали порядок вирішення ситуації у випадку виникнення форс-мажорних обставин, та чи має ТОВ "Агрозахист Харків" заборгованість перед ТОВ "Афродіта" в розмірі 163463,04 грн.

Разом з тим, відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження тих обставин, що на суму, отриману ним від позивача іще у листопаді 2021 року, ТОВ Агрозахист Харків станом на час подання позовної заяви (у жовтні 2022 року) відвантажило позивачеві (або принаймні придбало чи виготовило) відповідний товар, так само як не надав і доказів повного або часткового повернення вказаних коштів позивачеві.

У відповіді ТОВ Агрозахист Харків на претензію ТОВ "Афродіта" також не йдеться про те, що строк виконання зобов`язання та сума заборгованості є іншими, ніж ті, про який зазначає позивач із посиланням на умови, визначені договором та специфікацією, а також на факт перерахування відповідачеві коштів у сумі 163463,04 грн.

Відповідне дає підстави для висновку про те, що на момент звернення позивача до відповідача із вказаною претензією (у липні 2022 року) строк поставки визначеного договором та специфікацією товару вже було пропущено, у зв`язку з чим позивач обрав такий варіант вимоги як повернення суми попередньої оплати.

У відповіді на претензію позивача відповідач зазначає про неможливість здійснення поставки на визначених специфікацією умовах - DDP склад Покупця за адресою Україна, 85703, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, буд. № 1, оскільки м. Волноваха перебуває в тимчасовій окупації. Водночас обґрунтування неможливості повернення коштів (про що просив позивач у претензії) у відповіді на претензію не міститься.

В ході розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідач також не надав доказів звернення до позивача в межах строку поставки або після його закінчення (до отримання претензії № 1 від 31.07.2022), із запитом щодо іншої адреси поставки, з метою належного виконання своїх договірних зобов`язань як постачальника, а також не надав доказів неможливості здійснення поставки у період з моменту отримання суми попередньої оплати у листопаді 2021 року і до початку воєнних дій у лютому 2022 року.

Окрім того, відповідач не довів в установленому порядку наявності форс-мажорних обставин, на які міститься посилання у відповіді на претензію.

Також в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідач не довів, що отримана ним від позивача претензія щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 163463,04 грн була необґрунтованою, передчасною, або не підлягала виконанню з будь-яких інших підстав.

Натомість, не надавши більш вірогідних доказів, ніж ті, які було надано позивачем, та не висловивши мотивованих заперечень ні щодо факту укладення договору поставки №109/22 від 17.11.2021, ні щодо отримання попередньої оплати від позивача за вказаним договором, відповідач обмежився лише загальними посиланнями на те, що договірні відносини між сторонами існували, однак ТОВ "Афродіта" не довело наявності заборгованості саме за договором №109/22 від 17.11.2021 у вказаному в позові розмірі. Проте, такі твердження спростовуються наявними у справі доказами в їх сукупності про що було зазначено вище.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що право позивача на повернення перерахованої відповідачеві суми попередньої оплати в розмірі 163463,04 грн є порушеним і підлягає відновленню шляхом стягнення з відповідача вказаної суми, тому місцевий господарський суд обґрунтовано, із посиланням на вищенаведені норми ЦК України та ГК України, задовольнив даний позов.

Апелянт також стверджує, що до позовної заяви не додано жодного документу, який у встановленому чинним законодавством порядку підтверджував би повноваження Гетуна Д.В. (яким підписано заяву) на підписання і подання позовної заяви, а також взагалі факт перебування цієї особи на посаді директора.

Проте, як було встановлено вище, місцевий господарський суд з`ясував відповідне питання та зазначив в оскаржуваному рішенні про наявність у ОСОБА_1 відповідних повноважень, які підтверджуються Наказом від 12.05.2004 № 18а, інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.153). Посилання апелянта на неможливість отримання ТОВ Агрозахист Харків такої інформації суд апеляційної інстанції не визнає обґрунтованими, оскільки, як уже зазначалося, відповідні докази містяться в матеріалах справи і відповідач не навів в суді першої та апеляційної інстанції посилань на жодні обставини, що давали б підстави для сумнівів щодо наявності у ОСОБА_1 як статусу керівника ТОВ "Афродіта", так і повноважень на підписання і подання позовної заяви від імені вказаного товариства.

Отже, вищенаведені аргументи апелянта спростовуються матеріалами справи і також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Харків" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2023 у справі №922/2020/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.06.2023

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна