Рішення

від 28.06.2023 по справі 915/1602/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року Справа № 915/1602/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ткаченко О.В.

за участі секретаря Сулейманової С.М.

без участі представників сторін, які не з`явилися в судове засідання;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1602/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ",

юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137;

поштова адреса: 18002, м. Черкаси, а/с 271;

код ЄДРПОУ 36860996;

електронна адреса: egroffice@ukr.net;

до комунальної установи "Центральний міський стадіон",

54029, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 1/1;

код ЄДРПОУ 32004142;

електронна адреса: gorodskoy.stadion@gmail.com;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 175125 грн. 75 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" пред`явлено позов про стягнення з комунальної установи (КУ) "Центральний міський стадіон" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 175125 грн. 75 коп., із яких: 120299 грн. ? основний борг; 13030 грн. 53 коп. - пеня; 31888 грн. 47 коп. ? 20 % штрафу; 2616 грн. 43 коп. - 3 % річних; 7291 грн. 32 коп. - інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання КУ "Центральний міський стадіон" грошових зобов`язань за укладеним між ними договором 18.12.2019 № С/662-19 постачання природного газу, а саме, зобов`язань щодо своєчасного та у повному обсязі здійснення оплати вартості природного газу, поставленого позивачем у серпні 2020 року, грудні 2020 року та січні 2021 року, у зв`язку з чим на суми прострочень позивачем здійснено нарахування штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, на підставі п. 7.2 договору та ч. 2 ст. 625 ГПК України.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 08.11.2021 відкрито провадження в даній справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.12.2021.

Ухвалою від 27.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 08.11.2022 призначено дану справу до розгляду на 14.12.2022, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з повідомленням про замінування будівлі, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, про що складено акт від 14.12.2022 про тимчасову неможливість відправлення правосуддя.

Ухвалою від 14.12.2022 призначено справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.01.2023.

Ухвалою від 24.01.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 03.04.2023.

Ухвалою від 03.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження в даній справі та відкладено судове засідання в даній справі на 10.05.2023.

Ухвалою від 10.05.2023 відкладено судове засідання на 28.06.2023.

КУ "Центральний міський стадіон" у відзиві від 26.11.2021 № 427 визнало позовні вимоги частково, а саме, щодо стягнення основного боргу за договором.

Разом із тим, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, з посиланням на те, що ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" навмисно своєчасно не звернулося до Господарського суду Миколаївської області починаючи з січня 2021 року, після чого здійснило спірні нарахування на суми допущених КУ "Центральний міський стадіон" прострочень.

Крім того, відповідач послався на положення ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно яких період часу, за який нараховується пеня, не повинен перевищували шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало були виконане.

У поясненнях від 14.12.2022 відповідач також указав, що, на його переконання, вимоги позивача щодо стягнення збитків, завданих понадлімітним споживанням природного газу, в розмірі 31888,47 грн. - задоволенню не підлягають, оскільки сторони у п. 3.1.2.2 договору передбачили, що обсяги газу є орієнтовними та можуть змінюватись як в більшу, так і в меншу сторону, та в п. 3.1.2.2. договору передбачили, що у випадку збільшення розміру споживання природного газу порівняно із замовленим обсягом, споживач зобов?язується провести оплату за обсяг газу, на який збільшиться поставка, на загальних підставах, передбачених п.2.1 договору.

Вимоги позивача, заявлені за січень 2021 року в розмірі 35804,89 грн. є зловживанням правом та мають наміром надмірне збагачення за рахунок відповідача, оскільки позивач намагається отримати подвійне стягнення з відповідача за один і той самий спірний-період в різних судових справах між тими самими сторонами за тими ж обставинами.

Відповідач указує, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває інша судова справа № 915/1555/21 за позовом ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" до КУ "Центральний міський стадіон" про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за січень 2021 року у сумі 107452,76 грн. за договором про постачання природного газу від 01.01.2021 № С/99-21. Нарахування за січень 2021 року одного і того ж газу позивач здійснював по різним договорам від 18.12.2019 № С/662-19 та від 01.01.2021 № С/99-21, що є подвійним нарахуванням та призводить до подвійної відповідальності відповідача.

За такого вимога за січень 2021 року в розмірі 35804,89 грн. не може бути покладена в розрахунок загальної заборгованості по договору від 18.12.2019 № С/662-19.

Позивач у поясненнях від 16.12.2022 № 266 зазначив, що зазначена вище вимога с нарахуванням штрафу у розмірі 20 % від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість, тобто у грудні 2020 року та січні 2021 року, у відповідності до п. 7.2. договору постачання природного газу № С/662-19 від 18.12.2019 є нічим іншим, як господарським зобов?язанням в розумінні ст. 174 ГК України.

Крім того, ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" зазначило, що при поданні позовної заяви ним допущено помилку в розрахунку штрафу у розмірі 20 % від загальної вартості поставленого природного газу у січні 2021 року; підлягаюча до стягнення сума штрафу становить 24012,11 грн. - штраф у розмірі 20 % від загальної вартості природного газу, поставленого у грудні 2020 року; 7160,98 грн. - штраф у розмірі 20 % від загальної вартості природного газу, поставленого у січні 2021 року; загалом сума штрафу складає 31173,09 грн.

Щодо тверджень КУ "Центральний міський стадіон" про подвійне нарахування заборгованості за природний газ в межах договорів від 18.12.2019 № С/662-19 та від 01.01.2021 № С/99-21 позивач зазначив наступне.

Договір був укладений між сторонами за процедурою відкритих торгів та відповідно опублікований на офіційному сайті державних закупівель; його загальна вартість склала 199955,30 грн.

У подальшому дію договору № С/662-19 було продовжено відповідно до додаткової угоди від 18.12.2020 № , згідно п.п. 1, 3 якої постачальник зобов?язався передати споживачеві природний газ у січні 2021 року в обсягах 4,760 тис.м.куб.; вартість додаткової угоди склала 39381,86 грн. з ПДВ.

Тобто, загальна вартість додаткової угоди від 18.12.2020 № 4 року складає 20 % від загальної суми договору, за межі якої відповідач не може виходити для проведення розрахунків у подальшому.

Ураховуючи те, що обсяги споживання природного газу у січні 2021 року, зазначені відповідачем, виявились недостатніми під час опалювального сезону, враховуючи обмеження в сумі, що залишилась за договором № С/662-19, з метою проведення розрахунків за спожитий природний газ у січні 2021 року, між сторонами було досягнуто домовленостей щодо підписання договору № С/99-21, що є договором, який укладений за результатом спрощеної закупівлі без використання електронної системи закупівель в розумінні ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Саме цей договір та поставлений у його межах природний газ були предметом розгляду у справі № 915/1555/21.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Від сторін у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники в засідання не з`явилися; при цьому, позивач у клопотанні від 10.05.2023 № 430 просив суд про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (постачальником) та КУ "Центральний міський стадіон" (споживачем) укладено договір від 18.12.2019 № С/662-19 постачання природного газу (далі - договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2020 році товар: природний газ за кодом ДК 021:2015-09120000-6 "Газове паливо" (природний газ) в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач ? прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.5. договору визначено, що постачальник передає споживачу газ в обсягах 14925 куб.м., в тому числі зазначене споживання по місяцях: у січні ? 2400 куб.м.; у лютому ? 2400 куб.м.; у березні ? 1500 куб.м.; у квітні ? 400 куб.м.; у травні ? 400 куб.м.; у червні ? 400 куб.м.; у липні ? 400 куб.м.; у серпні ? 400 куб.м.; у вересні ? 400 куб.м.; у жовтні ? 1500 куб.м.; у листопаді ? 2325 куб.м.; у грудні ? 2400 куб.м.

Відповідно до п.2.1. загальна вартість даного договору складає 199 955,30 грн., в т.ч. ПДВ: 33 325,86 грн.

У пунктах 2.1-2.2 договору погоджено, що загальна вартість даного договору складає 199955 грн. 30 коп. з ПДВ; ціна за 1000 куб.м. газу на момент укладання даного договору без ПДВ складає: 13397 грн. 34 коп. з ПДВ.

Місячна вартість газу визначається в актах приймання-передачі на відповідний місяць; загальна вартість договору визначається, як добуток місячних вартостей газу, що визначено у п. 2.2 договору (п.п. 2.3-2.4 договору).

Зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору, у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 2.5 договору).

Зміна ціни на газ, що відбувається у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок, та/або зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлі, у разі встановлення в договорі про закупівлі порядку зміну ціни та є обов`язково для розрахунків між сторонами за даним договором (п. 2.6 договору).

Кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС, та зазначається в інформаційній платформі.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг природного газу, зазначений постачальником в акті приймання-передачі природного газу відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

Для складання актів приймання-передачі природного газу, споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати постачальнику копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу складеного між споживачем та Оператором ГРМ або Оператором ГТС.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою акти приймання-передачі природного газу та направляє їх споживачу.

Споживач протягом двох днів з дати одержання актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

У разі невиконання обов`язку, передбаченого п. 4.3 даного договору, газ вважається поставленим і прийнятим споживачем від постачальника на підставі даних постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надається оператором ГТС та/або даних інформаційної платформи до врегулювання розбіжностей згідно договору або в судовому порядку (п.п. 4.2-4.5 договору).

Сторонами погоджено наступний порядок оплати за договором: споживач зобов`язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника на наступних умовах. У разі зменшення або збільшення місячного обсягу споживання споживачем газу порівняно із замовленим обсягом, оплата розраховується наступним чином: при зменшенні місячного обсягу споживання газу споживачем ? залишок грошових коштів зараховується в оплату за наступний місяць поставки, з урахуванням положень п. 2.1, п.п. 3.1.1 договору; при збільшенні споживання місячного обсягу газу, споживач зобов`язаний провести оплату за обсяг газу, на який збільшиться поставка, з урахуванням положень п. 2.1, п.п. 3.1.1 договору (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, та п. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів проводиться в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно рахунків за отриманий товар до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання. Споживач проводить розрахунки за газ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 3.3-3.5 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання. Бюджетні зобов`язання за цим договором виникають між сторонами починаючі з 01.01.2020 та діють завершення бюджетного року ? до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків ? до їх повного виконання (п. 10.1 договору).

Умови договору може бути змінено на підставі нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу, що регулюють відносини з поставок газу та правил роботи на ринку газу України, шляхом підписання відповідних додаткових угод (п. 10.3 договору).

Сторонами неодноразово вносилися зміни до договору шляхом укладення додаткових угод.

Так, сторонами укладено:

- додаткову угоду від 01.01.2020 № 1 про зміну ціни на природний газ з 01.01.2020 до 8273,50 грн. з ПДВ;

- додаткову угоду від 12.05.2020 № 2 про зміну реквізитів постачальника;

- додаткову угоду б/н від 2020 року про те, що з 01.07.2020 постачання природного газу здійснюється до потужностей споживача за переліченими адресами;

- додаткові угоди від 18.12.2020 № 4 та від 22.02.2021 № 5 про продовження строку дії договору на період, достатній для проведення процедури закупівлі на 2021 рік, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в 2020 році, якщо видатки на цю закупівлю затверджені в установленому порядку, а також про поставку у 2021 році додаткових обсягів природного газу.

На виконання умов договору позивачем поставлено КУ "Центральний міський стадіон" природний газ: у серпні 2020 року ? 0,0011600 тис.куб.м на суму 9 грн. 60 коп., згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.08.2020 № РН-0005442; у грудні 2020 року ? 4,3000000 тис.куб.м на суму 35576 грн. 05 коп., згідно акту приймання-передачі природного газу від 24.12.2020 № РН-0007893; у грудні 2020 року ? 10,2114600 тис.куб.м на суму 84484 грн. 51 коп., згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2020 № РН-0008390; у січні 2021 року ? 4,3276600 тис.куб.м на суму 39381 грн. 79 коп., згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 № РН-0000656.

Крім того, згідно акту від 22.04.2021 № ВН-0000132 коригування вартості природного газу до акта приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 № РН-0000656, відкоригована вартість природного газу, поставленого в січні 2021 року на суму -3576 грн. 90 коп.

Указані вище акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Загалом згідно зазначених актів позивачем поставлено відповідачу природний газ на суму 155875 грн. 05 коп. (9 грн. 60 коп. + 35576 грн. 05 коп. + 84484 грн. 51 коп. + 39381 грн. 79 коп. ? 3576 грн. 90 коп.).

За твердженнями позивача, природний газ, поставлений позивачем відповідачу згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.08.2020 № РН-0005442 у сумі 9 грн. 60 коп. ?? не оплачений; природний газ, поставлений позивачем відповідачу згідно з актами приймання-передачі природного газу від 24.12.2020 № РН-0007893 на суму 35576 грн. 05 коп. та від 31.12.2020 № РН-0008390 на суму 84484 грн. 51 коп., КУ "Центральний міський стадіон" оплачений частково у сумі 35576 грн. 05 коп., а решту коштів у сумі 84484 грн. 51 коп. ? не сплачено; природний газ, поставлений позивачем відповідачу згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 № РН-0000656 на суму 39381 грн. 79 коп., з урахуванням коригування вартості поставленого газу згідно акту від 22.04.2021 № ВН-0000132 на суму -3576 грн. 90 коп., а саме, на суму 35810 грн. 89 коп. (39381 грн. 79 коп. ? 3576 грн. 90 коп.), ? не оплачений.

Загалом заборгованість КУ "Центральний міський стадіон" складає суму 120299 грн.

Викладені обставини визнані відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Поряд із тим, у поясненнях від 14.12.2022 відповідач зазначив, що нарахування за січень 2021 року одного і того ж газу позивач здійснював по різним договорам: від 18.12.2019 № С/662-19 та від 01.01.2021 № С/99-21, що є подвійним нарахуванням та призводить до подвійної відповідальності відповідача.

Судом встановлено, що 01.01.2021 між ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" та КУ "Центральний міський стадіон" дійсно укладено договір № С/99-21, у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2021 році товар: природний газ ДК021:2015, код 09120000-6 - газове паливо (природний газ) в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах (п. 1.32 договору). Згідно п. 1.34 указаного договору постачальник передає споживачу газ в обсягах 5032,65 м.куб.

Згідно наданих позивачем пояснень, зазначений договір укладено у зв?язку з тим, що обсяги споживання природного газу у січні 2021 року, зазначені відповідачем, виявились недостатніми під час опалювального сезону, враховуючи обмеження в сумі, що залишилась за договором № С/662-19, з метою проведення розрахунків за спожитий природний газ у січні 2021 року, між сторонами було досягнуто домовленостей щодо підписання договору № С/99-21, що є договором, який укладений за результатом спрощеної закупівлі без використання електронної системи закупівель в розумінні ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Саме стягнення заборгованості за природний газ, поставлений в межах договору № № С/99-21, було предметом спору у справі № 915/1555/21.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд визнає, що матеріалами справи не підтверджуються доводи відповідача про подвійне нарахування позивачем заборгованості КУ "Центральний міський стадіон" за природний газ, поставлений останньому у січні 2021 року в межах договорів № С/662-19 та від 01.01.2021 № С/99-21; натомість, у договорах йдеться про різні обсяги газу; на підтвердження поставок указаних обсягів газу подані різні, не пов?язані між собою докази (акти приймання-передачі природного газу, підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень).

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

Суд визнає, що у даному випадку відповідачем не доведено наявності обставин для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за природний газ, поставлений по договору № № С/662-19 у січні 2021 року.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що КУ "Центральний міський стадіон" порушені договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 120299 грн., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору визначено, що в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів ? має додатково сплатити штраф у розмірі 20% від вартості поставленого обсягу природного газу в місяці, за який виникла заборгованість.

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з КУ "Центральний міський стадіон" нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також пені та штрафу за прострочення оплати поставленого природного газу.

Надані позивачем розрахунки штрафу у сумі 31173,09 грн. (з урахуванням письмових пояснень позивача від 16.12.2022 № 266), інфляційних втрат у сумі 7291 грн. 32 коп. та 3 % річних у сумі 2616 грн. 43 коп. суд визнає арифметично вірними та такими, що виконані у відповідності до положень законодавства, а тому указані суми підлягають стягненню з відповідача.

Разом із тим, поданий позивачем розрахунок пені виконаний без урахування приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, позивачем нараховано пеню: по сумі заборгованості 84484 грн. 51 коп. ? за період прострочення 11.01-01.11.2021, тоді як, у відповідності до указаного вище припису законодавства, таке нарахування могло бути здійсненим лише за період 11.01-10.07.2021; по сумі заборгованості 35804 грн. 89 коп. ? за період прострочення 23.04-01.11.2021, тоді як, у відповідності до указаного вище припису законодавства, таке нарахування могло бути здійсненим лише за період 23.04-22.10.2021.

За розрахунком суду, сума пені за указані визначені судом періоди складає 8546 грн. 95 коп., а тому цю суму пені належить стягнути з КУ "Центральний міський стадіон".

Судом відхиляються доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення нарахувань на суму заборгованості у зв`язку з тим, що ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" навмисно своєчасно не звернулося до Господарського суду Миколаївської області починаючи з січня 2021 року ? оскільки, як встановлено вище, зазначені нарахування здійснені позивачем у відповідності до положень законодавства.

Судом також відхиляються твердження відповідача про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення збитків, завданих понадлімітним споживанням природного газу - оскільки, як зазначалося вище, позивачем відповідна позовна вимога не заявлялася.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають грошових коштів у загальній сумі 169926,79 грн., із яких: 120299 грн. ? основний борг; 8546,95 грн. - пеня; 31173,09 ? 20 % штрафу; 2616,43 грн. - 3 % річних; 7291,32 грн. - інфляційні втрати.

Отже, позовні вимоги ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 2626 грн. 89 коп., згідно платіжних доручень від 27.10.2021 № 7099 на суму 2513 грн. 72 коп. та від 01.11.2021 № 7112 на суму 113 грн. 17 коп.

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в загальній сумі 169926,79 грн., яка, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, підлягала оплаті судовим збором у сумі 2548,90 грн., а тому в цій сумі витрати ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 28.06.2023, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" задовольнити частково.

2. Стягнути з комунальної установи "Центральний міський стадіон", 54029, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 1/1, ідентифікаційний код 32004142, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", 18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, ідентифікаційний код 36860996, грошові кошти у загальній сумі 169926,79 грн., із яких: 120299 грн. ? основний борг; 8546,95 грн. - пеня; 31173,09 ? 20 % штрафу; 2616,43 грн. - 3 % річних; 7291,32 грн. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2548,90 грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2023.

Суддя О.В.Ткаченко