Ухвала

від 29.06.2023 по справі 927/777/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 червня 2023 року м. Чернігів справа № 927/777/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заявиза позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» 16520, с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, вул. Перемоги, 79 17600, cмт. Варва Чернігівської області, вул. Миру, 2 (адреса представника - адвоката Крищенко Людмили Володимирівни) (ІНФОРМАЦІЯ_1 )Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області Якименко Тетяна Володимирівна 17500, м. Прилуки Чернігівської області, вул. Київська, 220 (pladm_post@cg.gov.ua)про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 123 загальних зборів учасників товариства від 21.07.2020, визнання недійсним статуту товариства в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, скасування реєстраційної дії

за відсутності представників сторін, які в підготовче засідання не з`явились

В підготовчому засіданні 29.06.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 123 загальних зборів учасників товариства від 21.07.2020, визнання недійсним статуту товариства в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, скасування реєстраційної дії, якою позивач просить:

визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», оформлене протоколом загальних зборів учасників товариства № 123 від 21 липня 2020 року;

визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом загальних зборів учасників товариства № 123 від 21 липня 2020 року;

скасувати реєстраційну дію № 10401050053001006, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29 липня 2020 року державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області Якименко Т.В., якою зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом загальних зборів учасників товариства № 123 від 21 липня 2020 року та інші зміни.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вона є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» з часткою (станом на 21.07.2020) у розмірі 12% статутного капіталу товариства (грошовий еквівалент - 900 000,00 грн.). В порушення вимог ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вона не була повідомлена про скликання та проведення 21.07.2020 загальних зборів учасників товариства. Також позивачем не був отриманий проект змін до статуту товариства, які в кінцевому результаті мають своїм наслідком порушення права позивача на участь в управлінні юридичною особою. Наслідком таких дій відповідача є позбавлення позивача передбаченого чинним законодавством України права належним чином ознайомитись зі змістом питань, винесених на порядок денний загальних зборів учасників товариства, та підготуватись до їх розгляду.

Крім того, позивач зазначає, що на його думку, загальні збори учасників товариства проведені 21.07.2020 з порушенням кворуму, вказуючи при цьому, що за невідомих їй обставин, вона позбавлена майже частки в статутному капіталі товариства, не отримавши жодних грошових коштів за їх продаж (наразі ці обставини з`ясовуються в судовому порядку).

На думку позивача, вищевказані обставини є підставою вважати, що проведені 21.07.2020 загальні збори учасників товариства є такими, що проведені з порушенням вимог ч. 1 - 5, 11 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та ст. 167 Господарського кодексу України, що є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2021 зупинено провадження у справі № 927/777/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/911/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стартегії» про визнання недійсним договору купівлі - продажу, акту приймання - передачі та стягнення частки.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.12.2021 у справі № 927/911/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прогресивні інвестиційні стартегії» про визнання недійсним договору купівлі - продажу, акту приймання - передачі та стягнення частки відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 вказане вище рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.09.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 08 грудня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 червня 2022 року у справі № 927/911/21 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.05.2023 постановлено:

поновити провадження у справі;

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

підготовче засідання призначити на 14 червня 2023 року;

повідомити позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомити третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Ухвала суду від 30.05.2023, що направлялась позивачеві, 12.06.2023 була повернута до суду за закінченням терміну зберігання; повторно процесуальний документ був направлений позивачеві 12.06.2023 і на день проведення підготовчого засідання 14.06.2023 в матеріалах справи були відсутні докази його отримання ОСОБА_1

08.06.2023 примірник ухвали суду від 30.05.2023 отриманий відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400056997875.

12.06.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 12.06.2023) відповідача про проведення призначеного на 14.06.2023 підготовчого засідання за відсутності його повноважного представника, оскільки останній приймає участь в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду; одночасно відповідач повідомив про відсутність з його боку заперечень щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Примірник ухвали суду від 30.05.2023, адресований третій особі був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 30.05.2023, є такою, що отримана третьою особою 09.06.2023, а тому остання є такою, що належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення призначеного на 14.06.2023 підготовчого засідання.

14 червня 2023 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29 червня 2023 року; одночасно постановлено:

повідомити позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

повідомити відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомити третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Ухвала суду від 14.06.2023, що направлялась позивачеві на зазначену ним в позовній заяві адресу, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, вищезгадана ухвала суду від 30.05.2023, що 12.06.2023 повторно направлялась позивачеві на зазначену ним в позовній заяві адресу, була також повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, судом враховуються положення ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Оскільки від позивача до Господарського суду Чернігівської області жодних заяв з повідомленням про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи не надходило, ухвали суду від 30.05.2023 та від 14.06.2023, є такими, що отримані позивачем 19.06.2023 та 23.06.2023 відповідно, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначених на 14.06.2023 та 29.06.2023 підготовчих засідань.

Примірник ухвали суду від 14.06.2023, адресований відповідачеві, отриманий ним 22.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400057320208.

Копія ухвала від 14.06.2023, що направлялась третій особі, була повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

Додатково третя особа була повідомлена про дату, час та місце проведення даного підготовчого засідання шляхом направлення копії процесуального документу на її електронну адресу з проханням повідомити про отримання (відповідна інформація до суду не надходила).

Процесуальним правом на участь в призначеному на 29.06.2023 підготовчому засіданні сторони та третя особа не скористались.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, суд зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Відповідні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.

За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчих засідань, однак жодного разу (двічі) не з`явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки в судові засідання. До суду від позивача не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності. При цьому у межах спірних правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, відсутні обставини, які б свідчили про існування у позивача після подання ним позову об`єктивних підстав, що унеможливили явку позивача у засідання суду, надіслання ним суду повідомлення про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідну поведінку позивача суд розцінює як невжиття останнім заходів, спрямованих на ефективний розгляд та вирішення даного спору; відсутність готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання; своєю бездіяльністю позивач перешкоджає своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

З огляду на викладене суд зазначає про наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2 - 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду.

Керуючись ст. 185, 226, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 123 загальних зборів учасників товариства від 21.07.2020, визнання недійсним статуту товариства в новій редакції, затвердженій рішенням загальних зборів, скасування реєстраційної дії залишити без розгляду.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам та третій особі.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.06.2023.

Дата набрання ухвалою законної сили - 29.06.2023.

Суддя А.С.Сидоренко