Справа № 144/192/23
Провадження № 2/144/139/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2023 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання Сторожук О.М.,
представника позивача ОСОБА_1 адвоката Банара В.В.,
представників відповідача ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б.В., Горового С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Банара Валерія Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, -
в с т а н о в и в :
13 лютого 2023 року представник позивача адвокат Банар Валерій Васильович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ТОВ «Теплик-Агро» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.
В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,7161 га, з кадастровим номером 0523781800:02:000:0167, яка розташована на території Завадівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Вказана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «Теплик-Агро» на підставі договору оренди землі від 27 лютого 2014 року, укладеного між позивачем, та відповідачем. Згідно вказаного договору за користування земельною ділянкою була встановлена орендна плата у розмірі 2800 грн, проте за 2020 рік орендної плати від ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_1 не отримувала. Тому, вона змушена вимагати стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2020 рік за користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 27.02.2014 року з урахуванням індексу інфляції в сумі 3164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн 55 коп., 3% річних в сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн 13 коп., пеню в сумі 1149 (одна тисяча сто сорок дев`ять) грн 18 коп.
20 лютого 2023 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.
12 квітня 2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в частині стягнення орендної плати за 2020 рік з урахуванням індексу інфляції, у зв`язку з тим, що індексація може бути застосована лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди. Сума, яку відповідач погоджується сплатити відповідачу в рахунок заборгованості з орендної плати, складає 2254,00 грн. Щодо стягнення неустойки (пені), відповідач стверджує, що така вимога могла бути заявлена протягом одного року , до 31.12.2021 року, а тому просить відмовити в задоволенні такої в зв`язку із пропущенням строків звернення до суду.
Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 18 травня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Банар В.В. позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі письмових доказів судом встановлено, що 27 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Теплик-Агро» в особі директора Анченка Василя Григоровича було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Теплик-Агро» належну їй згідно Державного акту серії ЯБ № 716243 від 20 квітня 2007 року земельну ділянку площею 1,7161 га, розташовану на території Завадівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років (а.с. 11-12).
На підставі даного договору оренди земельної ділянки за ТОВ «Теплик-Агро» зареєстровано право оренди земельної ділянки, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 17.04.2014 року за № 5401542 (а.с. 13).
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).
Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 531 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1статті 611 ЦК).
Відповідно до вимог частини 2статті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким Законом єЗакон України «Про оренду землі», відповідно до статті 1 якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із частиною першоюстатті 13 цього Законудоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина 1 статті 14 Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є:
об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язанийсвоєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
У відповідності до частини 2статті 24 цього Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Спір між сторонами у справі виник з приводу невиплати орендної плати за 2020 рік за користування земельною ділянкою на підставі діючого договору оренди землі від 27 лютого 2014 року.
Відповідно до пп.10, 11, 14 вказаного договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації. Орендна плата видається щорічно до 30 грудня. У разі невидачі орендної плати у строки з вини Орендаря, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми (а.с.11).
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України, статті 1ЗаконуУкраїни «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною, необхідною орендареві для провадження підприємницькою та інших видів діяльності.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в п.66 Постанови ВС від 16 березня 2020 року по справі № 922/1658/19, колегія суддів судової плати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин положення ст. 21 Закону України Про оренду землі необхідно застосовувати у такий спосіб: нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.
Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.
Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.
Розділом орендна плата п. 10 договору від 27 лютого 2014 року передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням щорічної індексації. Тобто мова іде про індексацію орендної плати, оскільки стосується розділу договору орендна плата.
Розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.
Посилання відповідача на те, що індексація орендної плати може бути застосована лише за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди у письмовій формі, на увагу не заслуговують, оскільки підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками є зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.
Системний аналізвказаних нормта практикиВерховного СудуУкраїни даєпідстави зробитивисновок,що вданій справі індексувати необхіднолише оренднуплату за спірний період, для чого укладення додаткових угод не є обов`язковою вимогою.
Таким чином, оскільки орендна плата за умовами п.11 договору вноситься до 30.12 кожного року, то обов`язок щодо сплати орендної плати за договором оренди землі виник у відповідача до 30.12.2020 року, а тому останній зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми за розрахунком: місяць року за період розрахунку Індекс інфляції, січень місяць 2021 року-101,3 %, лютий місяць 2021 року -101,0 %, березень місяць 2021 року 101,7%, квітень місяць 2021 року 100,7%, травень місяць 2021 року 101,3%, червень місяць 2021 року 100,2%, липень місяць 2021 року 100,1%, серпень місяць 2021 року 99,8%, вересень місяць 2021 року 101,2%, жовтень місяць 2021 року 100,9%, листопад місяць 2021 року 100,8%, грудень місяць 2021 року 100,6%, січень місяць 2022 року 100,6%, лютий місяць 2022 року 101,6%, березень місяць 2022 року 104,5%, квітень місяць 2022 року 103,1%, травень місяць 2022 року 102,7%, червень місяць 2022 року 103,1%, липень місяць 2022 року 100,7%, серпень місяць 2022 року 101,1%, вересень місяць 2022 року 101,9%, жовтень місяць 2022 року 102,5%, листопад місяць 2022 року 100,7%, грудень місяць 2022 року 100,7%, січень місяць 2022 року 100,8%.
Тобто, за період з 01.01.2021 року по січень 2023 року сума боргу з інфляцією складає 3164,55 грн (з вирахуванням податків) та 3% річних 178 грн 13 коп.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1149 грн 18 коп., суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першоїстатті 611 ЦК України).
Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, передбачає додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання.
За правиламистатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другоїстатті 551 ЦК України).
Пунктом 14 вищевказаного Договору передбачено, що у разі невидачі орендної плати у строки, з вини Орендодавця, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.
Окрім того, у розділі Договору «Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору» пунктами 41, 42 передбачено, що за несвоєчасну видачу орендної плати Орендар несе відповідальність відповідно до пункту 14 цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Стороною відповідача подано заяву про застосування наслідків пропущення строків звернення до суду з позовною вимогою щодо стягнення пені, відмовляючи у якій суд зазначає наступне.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1ст.261 ЦК України). Пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону. Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Вказаний висновок узгоджується з висновком, викладеним у Постанові ВСУ від 18.05.2016 року у справі №6-474цс16.
За наведеного, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасну виплату орендної плати за період 31.01.2022 року по 30.01.2023 року, відповідач не довів, що порушення зобов`язання сталося не з його вини, то розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, в межах заявлених вимог та з врахуванням обчисленого судом розміру орендної плати, становить 1149 грн. 18 коп.
Враховуючи викладе, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають задоволенню.
З огляду на положенняст.141ЦПК Україниз відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам слід стягнути 1073 грн 60 коп. судових витрат, понесених по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов представника позивача адвоката Банара Валерія Васильовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Теплик-Агро» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик Агро» (код ЄДРПОУ - 35737530, місцезнаходження: вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинський район Вінницька обл.) на користь ОСОБА_1 , орендну платуза 2020рік закористування земельноюділянкою задоговором орендиземельної ділянкивід 27.02.2014року зурахуванням індексуінфляції всумі 3164(тритисячі стошістдесят чотири)грн 55коп.,3%річних всумі 178(стосімдесят вісім)грн 13коп.,пеню всумі 1149(однатисяча стосорок дев`ять)грн 18коп.
Стягнути з ТОВ «Теплик Агро» (код ЄДРПОУ - 35737530, місцезнаходження: вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинський район Вінницька обл.) на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача адвокат Банар Валерій Васильович, АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001196 від 16.09.2019 року.
Відповідач ТОВ «Теплик-Агро», вул. Незалежності, 30 с. Степанівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 35737530.
Повний текст рішення виготовлено 30.06.2023 року.
Суддя
Суд | Теплицький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111901515 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні