Рішення

від 23.06.2023 по справі 193/195/23

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/195/23

Провадження 2/193/173/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.,

за участі: позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Астрон" про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими у зв`язку із закінченням строку їх дії та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

14.02.2023 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Трофименко М.В. звернулась до Софіївського районного суду з вищевказаним цивільним позовом до відповідача СФГ «Астрон», в обґрунтування якого вказала, що позивачка є власницею земельних ділянок, площею 2,4137 га, за кадастровим номером: 1225284400:01:099:0001 та площею 5,6639 га, за кадастровим номером: 1225284400:01:005:0011, які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

03.01.2013 та відповідно 04.01.2023 вона уклала з відповідачем СФГ «Астрон» договори оренди вищевказаних земельних ділянок строком на 10 років, які були зареєстровані відповідачем 07.07.2013.

Не бажаючи продовжувати орендні відносини з відповідачем, ОСОБА_1 28.11.2022 направила до СФГ «Астрон» поштою два листа про намір припинити дію цих договорів після закінчення строку дії цих договорів на який їх було укладено, тобто після 03.01.2023 та 04.01.2023, так як має намір самостійно господарювати на своїй землі.

Проте незважаючи на неодноразові звернення позивача до голови СФГ «Астрон» щодо повернення земельних ділянок, остання відмовилися їх повертати, посилаючись на те, що відлік строку дії договорів розпочинає не з дня їх підписання, а з моменту їхньої реєстрації, тому спірні догори оренди землі припиняють свою дію лише 07.07.2023.

Відтак, посилаючись на приписи ст. 626, 627, 792 ЦК України, ст. 31, 34 Закону України «Про оренду землі» та п. 37 розділу ХІ договорів оренди, яка регламентує, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, представник позивача, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати припиненими вищезазначені договори оренди земельних ділянок у зв`язку із закінченням строку їх дії та зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні цими земельними ділянками шляхом повернення їх позивачці, як їхній власниці. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на оплату судового збору та надання їй професійної правничої допомоги.

Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі

17.02.2023 за ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до підготовчого засідання (а.с.31).

30.03.2023 надійшов відзив на позов від представника СФГ «Астрон» Омельченка Ю.А., згідно яких останній заначив, що договори оренди землі, які укладені між СФГ «Астрон» і ОСОБА_1 3 та 4 січня 2013 року, пройшли державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку у Реєстраційній службі Софіївського районного Управління юстиції Дніпропетровської області 07.07.2013 і тільки після цього, за актами приймання-передачі підписаних сторонами 07.07.2013, земельні ділянки були передані у користування відповідача. Наголосив, що згідно положень пункту 43 Договорів, сторони визначили момент укладення цих договорів лише після їх державної реєстрації, тобто з 07.07.2013, а отже і початок перебігу строку їх дії розпочинає саме з цього моменту. Відтак, приймаючи до уваги, що сторонами погоджено строк договорів на 10 років, тому строк їх дії спливає лише 07.07.2023. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, тому вважає, що на момент пред`явлення позову строк дії договорів оренди земельної ділянки не припинив свою дію, через що позов є передчасним і у його задоволенні належить відмовити (а.с.51-54).

07.04.2023 надійшла відповідь на відзив від представника позивача ОСОБА_2 у якому вказано про те, що у позивача також є екземпляр вказаних актів приймання-передачі земельних ділянок з підписами сторін договору та печаткою відповідача, але без зазначення дати складання цих актів, що свідчить про те, що дати на актах, екземпляри яких є у відповідача проставлені вже після підписання договору сторонами, за відсутності ОСОБА_1 . Наголосила, що земельні ділянки передані позивачем в оренду СФГ «Астрон» саме в день підписання сторонами Договорів оренди земельних ділянок, а не після їх державної реєстрації, у зв`язку з чим відповідач безпідставно користується земельними ділянками на протязі 6 місяців. Вказала, що для договорів оренди землі, підписаних після 01.01.2013, датою укладання договору зазвичай є дата його підписання (або інша дата, вказана у договорі). До того ж дата укладання договору оренди землі з цього часу не залежить ні від моменту державної ресстранії договору, ні від дати державної реєстрації права оренди. Отже, з огляду на те, що сторонами у договорі зазначено кінцевий термін дії договору (п.8 Договору), а саме вказано строк на який його укладено 10 років, то Договори оренди земельної ділянки від 03.01.2013 та 04.01.2013, укладені між сторонами, є чинними до закінчення строку їх укладення, а не державної реєстрації, тобто до 03.01.2023 та 04.01.2023, а не до 07.07.2023 року, як стверджує представник відповідача (а.с.60-61).

07.04.2023 за протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про допит у якості свідків ОСОБА_4 та позивачки у справі ОСОБА_1 (а.с.65,66-67).

17.04.2023 надійшли заперечення на відзив від представника відповідача, згідно яких, окрім доводів зазначених ним раніше у своєму відзиві, останній також вказав, що положеннями ст. 640 ЦК України, у редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. В рахоючи те, що за приписами постанови Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004, якою затверджено Типову форму договору оренди земельної ділянки, де у п. 43 передбачено, що невід`ємною частиною договору оренди являвся акт приймання-передачі об`єкту оренди, то з огляду на те, що фактична передача земельних ділянок відповідачу відбулася після державної реєстрації 07.07.2013, то договір продовжує свою дію саме до 07.07.2023 (а.с.71-74).

18.04.2023 за ухвалою суду зупинено провадження по цивільній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного суду цивільної справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року (а.с.80-83).

28.04.2023 за ухвалою суду поновлено провадження у справі у зв`язку з прийняттям 18 квітня 2023 року Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №357/8277/1, яка оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24 квітня 2023 року (а.с.86).

19.05.2023 за протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про допит у якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.76, 90-91).

19.05.2023 за ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.92).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 , посилаючись на доводи, викладені нею у позові та відповіді на відзив, заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 зі свого боку, посилаючись на відзив та заперечення на відповідь на відзив позивача, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, наголошуючи вкотре на передчасність цього позову. Запевнив, що до 07.07.2023, увесь врожай з земельних ділянок позивачки буде відповідачем зібрано і земельні ділянки після цього будуть повернуті позивачці. При цьому звернув увагу, що пунктом 8 цих Договорів, де установленострок їх дії 10 років, також визначено, що у разі укладення договру оренди землі для ведення товарного сільскогосподарського виробництва земельна ділянка - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, тобто вказав, що якщо на одній із земельних ділянок засіяна сільськогосподарська культура, яка на момент припинення дії договору (07.07.2023) ще не дозріє, то орендар має право повернути цю земельну ділянку лише після достигання та збирання цього врожаю.

Допитаний усудовому засіданнісвідок настороні позивача ОСОБА_4 , син позивачки, пояснив, що земельні ділянки, які перебувають у користуванні відповідача СФГ «Астрон» належали його бабі, після смерті якої його мати ОСОБА_1 прийняла у спадок ці земельні ділянки. Мати не мала грошей для переоформлення спадщини на своє ім`я, тому вона погодилася на пропозицію керівництва СФГ «Астрон» щоб у рахунок орендної плати переоформленням спадщини зайнялися саме представники цього підприємства. У зв`язку з чим за два роки користування землею вони не сплачували їй орендної плати, все вираховували на відшкодування витрат, які вони понесли на переоформлення спадщини на ім`я ОСОБА_1 . Після чого у січні 2013 року його мати ОСОБА_1 уклала з СФГ «Астрон» в особі її голови ОСОБА_8 , два договори оренди землі строком на 10 років. Не задовго до закінчення строку дії оренди земельних ділянок мати звернулася з листом до відповідача, що вона має намір у подальшому сама обробляти земельні ділянки, однак їй було усно повідомлено, що землі повернуть їй лише у липні 2023 року, коли закінчиться строк дії їхньої оренди згідно з договором. Наголосив, що спірні земельні ділянки увесь час перебували у родині ОСОБА_9 , спочатку у СФГ «Володимирівське» головою якого є ОСОБА_10 , а потім вони вже стали оброблятися СФГ «Астрон», очолюваним його дружиною ОСОБА_8 . Земельні ділянки ніколи не пустували і постійно на них вирощували сільськогосподарські культури.

Допитана зі своєї згоди у якості свідка позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що вищевказані земельні ділянки вона успадкувала після смерті своєї матері, яка ще за життя з 1995 року передала їх в оренду СФГ «Володимирівське» головою якого є ОСОБА_10 , потім з 2007 року ці земельні ділянки стали перебувати в користуванні в СФГ «Астрон» головою якого є ОСОБА_8 . На початку 2013 року, після того як вона після смерті матері успадкувала вищевказані земельні ділянки та стала їх новою власницею, вона особисто уклала два договори щодо оренди належних їй земельних ділянок з СФГ «Астрон». Восени 2022 року вона звернулася до відповідача з проханням повернути земельні ділянки, але голова господарства ОСОБА_8 відмовила їй, що і змусило її звернутися з цим позовом до суду.

Свідки зі сторони відповідача, зокрема працівники СФГ «Астрон», - головний інженер ОСОБА_6 та механізатор ОСОБА_7 пояснили, що до обробітку орендованих земельних ділянок працівники господарства приступають після 20 серпня і після того, як договори оренди землі пройшли державну реєстрацію. Керівництво дає вказівку на обробіток тієї чи іншої землі. Вказали, що на одній земельній ділянці позивачки засіяна пшениця, інша нібито перебуває під паром, але напевно вони не знають. Землі ОСОБА_1 знаходяться на полях за №№ 99 та 5. Наголосили, що якщо на землі посіяна пшениця то до 07.07.2023, за наявності сприятливих умов, урожай з поля позивачки буде повністю зібраний. Хто обробляв земельні ділянки позивачки до 2013 року їм не відомо і чим та коли засівалася її земля у 2013 році не пам`ятають.

Фактичні обставини встановлені судом

Вислухавши доводи представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 є власницею двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема площею 2,4137 га, за кадастровим номером: 1225284400:01:099:0001 та площею 5,6639 га, за кадастровим номером: 1225284400:01:005:0011, які розташовані на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (а.с.8,9).

03.01.2013 вона уклала з відповідачем СФГ «Астрон» в особі голови Биби O.A. договір оренди земельної ділянки площею 2,4137 га.(а.с.11-14),а 04.01.2013 з ним же такий самий договір і щодо іншої земельної ділянки площею 5,6639 га (а.с.15-16).

Право оренди, набуте відповідачем за вказаними договорами, було зареєстровано останнім у Реєстраційній службі Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 07.07.2013 (а.с.7, 10).

Згідно даних цих договорів, умови яких є однаковими, договір укладено на 10 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договорів).

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 37 договорів).

Відповідно до п. 20 договорів визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у строк 10 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержував її в оренду (п.21).

Згідно пункту 43 договорів встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Маючи намір припинити дію вищевказаних договорів у зв`язку із закінченням строку їх дії, 28.11.2022 позивачем поштою направлено на адресу голови СФГ Астрон Биби O.A. два повідомлення (щодо кожного з договорів окремо) про намір припинити їх дію після закінчення строку на який їх укладено, тобто після 03.01.2023 та 04.01.2023 так як має намір самостійно господарювати на землі, які представник відповідача отримав 21.12.2022 (а.с.18-23). Проте зважаючи на те, що відповідач жодної відповіді на такі звернення не надав і повернути земельні ділянки після 03 та 04.01.2023 він позивачці відмовився, через різне розуміння початку відліку строку дії договорів, на які вони були укладені та відповідно закінчення строку їх дії, що і спонукао позивачко звернутися до суду з цим позовом.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другоїстатті 638 ЦК України(тут і далі - у редакції, чинній на момент укладення договорів оренди від 03 та 04 січня 2013 року) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій, четвертійстатті 639 ЦК Українивказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У частинах першій та другійстатті 640 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюютьсяЦК України,ЗК України,Законом України «Про оренду землі» № 161-XIV, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно достатті 759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.Закономможуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина першастатті 792 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).

Відповідно достатті 13 Закону № 161-XIVдоговір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першійстатті 14 Закону № 161-XIV(у редакції на момент укладення договорів оренди від 03 та 04 січня 2013 року) було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

05 грудня 2019року Законом України № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року (далі - Закон № 340-IX),частину першустатті 14 Закону № 161-XIVвикладено в дещо іншій редакції: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

На час укладення договору орендистаття 6 Закону № 161-XIVпередбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗК України,ЦК України, цим та іншимизаконами Україниі договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно достатті 17 Закону № 161-XIV(у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 05 червня 2013 року) передача об`єкта оренди орендарю здійснювалася орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

05 грудня 2019 року Законом № 340-IXчастину першустатті 19 Закону № 161-XIVдоповнено нормою про те, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), оскільки моменти укладення договору оренди землі та набрання ним чинності збігалися, то моментом укладення договору оренди землі на час дії частини третьоїстатті 640 ЦК України(до 01 січня 2013 року) вважалася саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили в договорі іншого релевантного вирішення спорів щодо договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року.

Згідно актуального висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) Велика Палата вказала про відсутність підстави для відступу від такого висновку, оскільки спірний договір оренди землі укладено після 01 січня 2013 року, коли законодавче врегулювання спірних правовідносин змінилось, тоді як у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 договір оренди землі було укладено до 01 січня 2013 року.

За загальним правилом, закріпленим устатті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

У частині третійстатті 640 ЦК Українив редакціїЗакону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року, що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятійстатті 6 Закону № 161-XIV(доповнено на підставіЗакону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Таким чином, з урахуванням викладених норм, поняття «державна реєстрація договору» та «державна реєстрація речового права» є різними. Реєстрація прав на оренду земельної ділянки, є офіційним визнанням і підтвердженням факту виникнення прав на землю, проте вказане не свідчить, що сам договір, для якого визначені загальні правила набрання чинності, набирає чинності з моменту реєстрації права.

Відтак Великою Палатою у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 зроблено висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей638,759та792 ЦК Українита статті 15 Закону 161-ХIV.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

05 грудня 2019 року Законом № 340-IX абзац другий частини другоїстатті 25 Закону № 161-XIVдоповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 зробив такі висновки.

Відповідно до частини першоїстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей125,126 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону № 1952-IV.

За частиною п`ятоюстатті 6 Закону № 161-XIVправо оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першоїстатті 4 Закону № 1952-IVпередбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону № 1952-IVвизначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положеньстатті 638 ЦК України, статей125,126 ЗК Українидоговір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.

Однак, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положеньстатті 638 ЦК України, статей125,126 ЗК Українидоговір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення ізЗакону № 161-XIVвимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цьогоЗаконупосилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.

Відтак,згідно зправовою позиціюВеликої ПалатиВерховного суду,викладеною упостанові від18квітня 2023року усправі №357/8277/19(провадження№ 14-65цс22)договори оренди землі, укладені до 01 січня 2013 року, набирають чинності з моменту їх державної реєстрації, а саме внесення відповідного запису про це до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, яка є складовою Державного реєстру земель, а договори оренди землі, укладені після 01 січня 2013 року з моменту їх підписання сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки сторони, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали їх після 01.01.2013, тобто 03 та 04 січня 2013 року, то з огляду на термін на який вони укладалися (10 років), строк їх дії мав би припинитися ще 03 та відповідно 04 січня 2023 року.

Відтак, позовні вимоги представника позивача про визнання вищевказаних договорів припиненими через сплив строку їх дії, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки після 03 та 04 січня 2023 року відповідач без належних на те правових підстав продовжує користуватися до цього часу належними позивачці земельними ділянками, то і позовні вимоги представника позивача про усунення перешкод у їх користуванні шляхом повернення їх позивачці, як законній власниці, які фактично під час розгляду цієї справи є похідними вимогами, - обґрунтовані і теж підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню, понесений останньою та документально підтверджений судовий збір у загальному розмірі 3220,80 гривень (а.с.1,100), зокрема за задоволення двох вимог немайнового характеру - про визнання двох договорів припиненими та одну вимогу майнового характеру про повернення позивачці однієї з двох земельних ділянок.

За позовну вимогу майнового характеру щодо повернення позивачці другої земельної ділянки, яка судом теж задоволена, проте за подання якої позивачкою не сплачено судовий збір, то з огляду на вартість (цих земельних ділянок згідно умов спірних договорів 108 811 грн. та 34 361 грн.), невистачаюча сума судового збору, у розмірі 1 073, 60 грн. підлягає стягненню з відповідача у дохід держави.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно доч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн. позивач надав:

- договір про надання правової допомоги № 20/01/23-2 від 20.01.2023 (а.с.24-25);

- акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 20/01/23-2 від 20.01.2023, згідно з якими встановлена фіксована ставка гонорару у розмірі 1000 грн. за одну годину затраченого адвокатом часу. Та визначено, що за підготовку та подачу до суду вищевказаного позову, представництво інтересів у суді до вирішення рішення по суті, адвокатом затрачено 8 годин (а.с.26);

- копію ордеру, серія АЕ № 1176935 від 30.01.2023 на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Трофименком М.В. (а.с.27);

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 28).

Суд зазначає, що окрім підготовки та подачі позову адвокатом також були складені та подані до суду відповіді на відзив і клопотання про виклик свідків, представник позивача безпосередньо приймала участь у режимі відеоконференції у п`яти судових засіданнях (07.04.2023, 18.04.2023, 19.05.2023, 01.06.2023 та 23.06.2023).

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 7 000 гривень.

Керуючись ст. 259, 263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Астрон" про визнання договорів оренди припиненими у зв`язку із закінченням строку їх дії та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, - задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 2,4137 га, кадастровий номер: 1225284400:01:099:0001, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що укладений 03 січня 2013 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Астрон, - припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 5,6639 га, кадастровий номер: 1225284400:01:005:0011, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що укладений 04 січня 2013 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Астрон, - припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії.

Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство Астрон усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належними їй земельними ділянками площею 2,4137 га за кадастровим номером: 1225284400:01:099:0001 та площею 5,6639 га, за кадастровим номером: 1225284400:01:005:0011, які знаходяться на території Миколаївської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, шляхом повернення їх власнику - ОСОБА_1 .

Вимоги про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Астрон на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 3 220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Астрон на користь держави 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство Астрон, код ЄДРПОУ 30852204, юридична адреса: 53182, Дніпропетровська обл., Криворізький (Софіївський) р-н, с. Володимирівка (Миколаївська с/р), вул. Центральна, буд.9-А

Повний текст рішення суду виготовлено 30.06.2023.

Суддя О.В. Томинець