Постанова

від 28.06.2023 по справі 495/8567/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 червня 2023 року

м. Київ

справа № 495/8567/16-ц

провадження № 61-6719св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач - виконуючий обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури,

відповідачі: Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», про визнання незаконним рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності,

за касаційною скаргою представника ОСОБА_14 - адвоката Брильова Олександра Сергійовича на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року у складі судді Прийомової О. Ю. та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., за касаційною скаргою представника ОСОБА_13 - адвоката Вовкотруб Ірини Володимирівни на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року і за касаційною скаргою представника ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб Ірини Володимирівни на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року виконуючий обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, індексний номер 32253742 від 15 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0088);

визнати недійсним свідоцтво про право власності, індексний номер 32250710 від 15 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0089);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , індексний номер: 32575316, від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,086 га на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0091);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , індексний номер 3258972 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1 га на АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0093);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 , індексний номер 32522437 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_5 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0094);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_4 , індексний номер 32575506 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_6 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0095);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_5 , індексний номер 32575821 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0097);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_6 , індексний номер 32575180 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_8 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0096);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_7 , індексний номер 32537850 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_9 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0098);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_8 , індексний номер 3233716 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0099);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_9 , індексний номер 32629554 від 23 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0373 га на АДРЕСА_10 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0100);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_10 , індексний номер 32629225 від 23 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,033 га на АДРЕСА_11 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0101);

визнати недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_11 , індексний номер 32574103 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0328 га на АДРЕСА_12 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0102).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, виконувач обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури посилався на те, що за результатами перевірки прокуратура встановила, що рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення 13 особам - відповідачам для індивідуального дачного будівництва земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_13 . На підставі зазначеного рішення реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видала вказаним особам свідоцтва про право власності на нерухоме майно та прийняла рішення про державну реєстрацію їх права власності. При цьому Генеральним планом смт Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на вказаній території. За викопіюванням з Генерального плану смт Затока, виконаним архітектором Затоківської селищної ради ОСОБА_16 , територія, на якій розташовані спірні земельні ділянки, визначена як землі рекреаційних установ.

Рішенням Виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест» (далі - ТОВ «Укрбудінвест») було затверджено містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт Затока, та вирішено надати ТОВ «Укрбудінвест» дозвіл на проведення комплексного благоустрою з розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату.

Ухвалами Приморського районного суду міста Одеси від 01 червня 2012 року та від 05 липня 2012 року у справі № 1522/12731/12 було вжито заходи забезпечення позову, зобов`язано не вчиняти будь-яких дій щодо земельної ділянки площею 4,437 га, розташованої в смт Затока, яка згідно з розробленим містобудівним обґрунтуванням на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ «Укрбудінвест» з північного заходу межує із земельною ділянкою, наданою в користування ТОВ «Укрбудінвест». Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а заборонено вчиняти будь-які дії, зокрема, давати згоду на розроблення проєктів відводу, затверджувати проєкти відводу, передавати у приватну власність будь-яким особам, присвоювати кадастрові номера, здійснювати нормативну оцінку та інші дії в межах земельної ділянки загальною площею 4,437 га, що розташована в смт Затока.

На думку прокурора, рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 прийняте з порушенням земельного та містобудівного законодавства, з перевищенням селищною радою своїх повноважень, а також під час дії судової заборони щодо розпорядження землею. У зв`язку з чим прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області рішенням від 31 січня 2019 року позов задовольнив.

Визнав незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_13 ».

Визнав недійсним свідоцтво про право власності, індексний номер 32253742 від 15 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0088).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності індексний номер 32250710 від 15 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0089).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , індексний номер 32575316 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,086 га на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0091).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , індексний номер 3258972 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1 га на АДРЕСА_4 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0093).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 , індексний номер 32522437 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_5 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0094).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_4 , індексний номер 32575506 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_6 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0095).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_5 , індексний номер 32575821 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0097).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_6 , індексний номер 32575180 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_8 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0096).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_7 , індексний номер 32537850 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_9 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0098).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_8 , індексний номер 3233716 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_3 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0099).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_9 , індексний номер 32629554 від 23 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0373 га на АДРЕСА_10 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0100).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_10 , індексний номер 32629225 від 23 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,033 га на АДРЕСА_11 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0101).

Визнав недійсним свідоцтво про право власності серії НОМЕР_11 , індексний номер 32574103 від 22 січня 2015 року, видане реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0328 га на АДРЕСА_12 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0102). Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок фізичним особам Затоківська селищна рада затвердила без урахування чинного Генерального плану смт Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, яким не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво. Рішенням Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 ТОВ «Укрбудінвест» було затверджено містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт Затока, згідно з яким земельна ділянка загальною площею 4,437 га, розташована на відстані 70-110 метрів від урізу води в Лиманському районі, смт Затока біля земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ «Укрбудінвест», передбачена для розміщення пляжно-розважального комплексу відповідно до містобудівних норм. Тобто відведення спірних земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва не відповідає наявній містобудівній документації, що є грубим порушенням норм земельного та містобудівного законодавства. Крім того, рішення щодо відведення спірних земельних ділянок було прийняте селищною радою в період чинності ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2012 року у справі № 1522/12731/12 та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а, якими були вжиті заходи забезпечення позовів та заборонено Затоківській селищній раді вчиняти такі дії. Оскільки при прийнятті рішення від 29 грудня 2014 року № 2746 Затоківська селищна рада діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, то зазначене рішення підлягає визнанню незаконним, а отримані відповідачами на підставі цього рішення свідоцтва на право власності - недійсними.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Рішення місцевого суду оскаржувалося в апеляційному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і переглядалося судом апеляційної інстанції в частині:

визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746;

визнання недійсним свідоцтва про право власності, індексний номер 32253742 від 15 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0372 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0088);

визнання недійсним свідоцтва про право власності індексний номер 32250710 від 15 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0089);

стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області судового збору в розмірі по 1 378,00 грн з кожної.

Одеський апеляційний суд постановою від 07 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 повністю, тобто в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва та передачу безоплатно у власність не лише заявникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а й іншим відповідачам - фізичним особам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

Верховний Суд постановою від 26 травня 2022 року касаційні скарги ОСОБА_6 та представника ОСОБА_8 - адвоката Вовкотруб І. В. задовольнив частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ТОВ «Укрбудінвест», про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0095, для індивідуального дачного будівництва на АДРЕСА_6 , скасував і ухвалив в цій частині нове рішення, яким відмовив в задоволенні вказаних позовних вимог.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_8 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ТОВ «Укрбудінвест», про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі безоплатно у власність ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0096, для індивідуального дачного будівництва на АДРЕСА_14 , скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи

У липні 2022 року представник ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвокат Вовкотруб І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог:

про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_13 ;

про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_7 , індексний номер 32537850 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0098);

про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_9 , індексний номер 32629554 від 23 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0373 га на АДРЕСА_10 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0100), та просила ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказувала те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 642/5966/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не надали оцінки обраному позивачем способу захисту у спірних правовідносинах та дійшли помилкового висновку про задоволення позову. На думку заявника, обраний позивачем спосіб захисту у спірних правовідносинах є неефективним та призводить до правової невизначеності, оскільки спірні земельні ділянки вже є сформованими та зареєстрованими. Рішення суду про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності є підставою для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна щодо права власності відповідачів, однак не є підставою для реєстрації права комунальної власності територіальної громади на спірні земельні ділянки, що створює невизначеність стосовно належності земельних ділянок конкретно визначеному суб`єкту права власності. Водночас обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови в позові. Також посилалася на те, що наслідки у вигляді визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце лише в разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. При цьому зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії жодним чином не порушує вимог законодавства та не є підставою для скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, зазначала, що суди, задовольняючи, позов не визначили яке саме право ТОВ «Укрбудінвест» було порушене прийняттям оскаржуваного рішення селищної ради та видачею відповідачам свідоцтв про право власності.

У липні 2022 року представник ОСОБА_7 - адвокат Брильов О. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог:

про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0372 га ОСОБА_7 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0097);

про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 , індексний номер 32575821 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0097), та просив ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 642/5966/18.

Доводи цієї касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним в касаційній скарзі представника ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб І. В.

У липні 2022 року представник ОСОБА_13 - адвокат Вовкотруб І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог:

про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0328 га ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_12 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0102);

про визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_11 , індексний номер 32574103 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0328 га на АДРЕСА_12 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0102), та в цій частині просила ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження вказувала те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 та постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 642/5966/18.

Доводи цієї касаційної скарги аналогічні доводам, наведеним в касаційній скарзі представника ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб І. В.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_7 - адвоката Брильова О. С. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року і витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_13 - адвоката Вовкотруб І. В. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року.

12 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб І. В. на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва та передано безоплатно у власність, зокрема, і особам, які подали касаційні скарги:

- ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0097, на АДРЕСА_7 ;

- ОСОБА_9 - земельну ділянку площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0098, на АДРЕСА_9 ;

- ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 0,0373 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0100, на АДРЕСА_10 ;

- ОСОБА_13 - земельну ділянку площею 0,0328 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0102, на АДРЕСА_12 .

На підставі вказаного рішення реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видала свідоцтва про право власності, зокрема, і особам, які подали касаційні скарги:

- від 22 січня 2015 року серії СТА 031721 індексний номер 32575821, - ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0097, на АДРЕСА_7 ;

- від 22 січня 2015 року серії СТА 031755 індексний номер 32537850 - ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0372 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0098, на АДРЕСА_9 ;

- від 23 січня 2015 року серії СТА 031731 індексний номер 32629554 - ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0373 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0100, на АДРЕСА_10 ;

- від 22 січня 2015 року серії СТА 031719 індексний номер 32574103 - ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0328 га, кадастровий номер 5110300000:02:005:0102, на АДРЕСА_12 .

При цьому, Генеральним планом смт Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, чинним на час прийняття оспорюваного рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746, не передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на території смт Затока. За викопіюванням з Генерального плану смт Затока, виконаним архітектором Затоківської селищної ради ОСОБА_16 , зазначена територія була визначена як землі рекреаційних установ. З 2005 року будь-які зміни до Генерального плану смт Затока не вносилися.

Рішенням Затоківської селищної ради від 25 грудня 2007 року № 746 TOB «Укрбудінвест» надано згоду на розроблення містобудівного обґрунтування земельної ділянки площею 4,4 га в довгострокову оренду терміном на 23 роки для розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт Затока.

Рішенням Виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 ТОВ «Укрбудінвест» затверджено містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі смт Затока, згідно з яким надано дозвіл ТОВ «Укрбудінвест» на проведення комплексного благоустрою з розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ «Укрбудінвест» в Лиманському районі смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, на основі містобудівного обґрунтування.

Рішенням Затоківської селищної ради від 16 травня 2012 року № 824 зазначене рішення Виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 було скасовано.

За зверненням ТОВ «Укрбудінвест» ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 01 червня 2012 року у справі № 1522/12731/12 було вжито заходів забезпечення позову ТОВ «Укрбудінвест» до Затоківської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2012 року у справі № 1522/12731/12 замінено спосіб забезпечення позову та зобов`язано на час розгляду справи не вчиняти будь-яких дій будь-яким особам, включаючи Затоківську селищну раду, Виконавчий комітет Затоківської селищної ради, щодо земельної ділянки площею 4,437 га, розташованої в Лиманському районі, смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, яка згідно з розробленим містобудівним обґрунтуванням на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату ТОВ «Укрбудінвест» з північного заходу межує із земельною ділянкою, наданою в користування ТОВ «Укрбудінвест».

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 02 серпня 2012 року виконавче провадження з примусового виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05 липня 2012 року у справі № 1522/12731/12 було закінчено у зв`язку з тим, що вимоги виконавчого документа виконані боржником в повному обсязі у наданий державним виконавцем строк.

У подальшому постановою Приморського районного суду міста Одеси від 11 лютого 2014 року, яка набрала законної сили 24 лютого 2014 року, у справі № 1522/12731/12 рішення Затоківської селищної ради від 16 травня 2012 року № 824 було визнано протиправним та скасовано. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що TOB «Укрбудінвест» як учасник містобудівної діяльності набуло право на реалізацію та використання з метою здійснення будівництва містобудівного обґрунтування на розміщення в Лиманському районі смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, на ділянці площею 4,437 га, яка належить до території пляжної зони, пляжно-розважального комплексу пансіонату TOB «Укрбудінвест».

Крім того, за зверненням ТОВ «Укрбудінвест» ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а було вжито заходів забезпечення позову ТОВ «Укрбудінвест» до Затоківської селищної ради, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя, третя особа - Виконавчий комітет Затоківської селищної ради, про визнання протиправним та скасування рішення, а саме до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили Затоківській селищній раді, Відділу Держземагентства у місті Білгород-Дністровському Одеської області, Головному управлінню Держземагентства в Одеській області та іншим особам було заборонено вчиняти будь-які дії, зокрема давати згоду на розроблення проєктів відводу, затверджувати проєкти відводу, передавати у приватну власність будь-яким особам, присвоювати кадастрові номера, здійснювати нормативну оцінку та інші дії в межах земельної ділянки загальною площею 4,437 га, що розташована в Лиманському районі, смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, яка межує з південного сходу - з пляжною зоною Чорного моря, з північного заходу - з територією пансіонату Клубний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (земельна ділянка площею 35,034 га, що знаходиться в оренді ТОВ «Укрбудінвест»), з північного сходу та південного заходу - продовження пляжної зони.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 25 грудня 2014 року було відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а.

Також головним державним виконавцем було складено акт від 26 грудня 2014 року, згідно з яким 26 грудня 2014 року в присутності заступника Затоківської селищного голови о 10:35 год оголошено резолютивну частину ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а та заборонено Затоківській селищній раді вчиняти дії, вказані в цій ухвалі суду.

У подальшому постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 01 квітня 2015 року у справі № 495/8068/14-а було задоволено адміністративний позов ТОВ «Укрбудінвест», визнано протиправним та скасовано рішення Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року № 2522 «Про скасування рішення виконавчого комітету Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 «Про затвердження ТОВ «Укрбудінвест» містобудівного обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу в Лиманському районі, смт Затока».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 495/8068/14-а апеляційні скарги Затоківської селищної ради та ОСОБА_17 були залишені без задоволення, а постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 01 квітня 2015 року - без змін.

Вироком Київського районного суду міста Одеси від 29 березня 2016 року у справі № 520/3301/16-к начальника управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_18 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_18 , обіймаючи посаду начальника управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, достовірно знаючи про необхідність погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, на яких планується розташування об`єктів будівництва, що потребує забезпечення належного їх вивчення та перевірки, відповідального ставлення до службових обов`язків, 03 листопада 2014 року, через несумлінне виконання службових обов`язків, самонадіяно, сподіваючись на інших спеціалістів у галузі містобудування, які не наділені повноваженнями контролю, а також ненастання негативних наслідків для територіальної громади смт Затока, не перевіривши відповідність містобудівному законодавству поданих йому для підписання проєктів землеустрою з відведення земельних ділянок у приватну власність 65 особам для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресами: АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19, АДРЕСА_1, АДРЕСА_17 , діючи з порушенням положень Генерального плану смт Затока, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, яким на вказаній території передбачено розміщення рекреаційних установ, а також усупереч нормам статей 16, 17, 18, 20, 21, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 186-1 Земельного кодексу України, підпункту 3.39 ДБН 360-90 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 17 квітня 1962 року № 44, згідно з якими будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається, підписав, не вивчаючи та не перевіряючи, 65 висновків № 679-683, 687-696, 698-728, 730-747, 749 про розгляд проєктів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва, погодивши таким чином 4 проєкти землеустрою. Отже, підписані та надані ОСОБА_18 позитивні висновки «Про розгляд проєктів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва» № 679-683, 687-696, 698-728, 730-747, 749 містять хибні рішення про відповідність призначення земельних ділянок Генеральному плану смт Затока, затвердженому рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, а також про відповідність проєктів землеустрою вимогам законодавства України та інших нормативно-правових актів. Унаслідок безпідставного самоусунення від виконання службових обов`язків, нехтування обов`язками начальника управління містобудування та архітектури Білгород-Дністровської міської ради Одеської області - головного архітектора міста, тобто невжиття заходів щодо недопущення порушення містобудівного законодавства, підписані та надані ним хибні висновки стали підставою для затвердження органами місцевого самоврядування смт Затока проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_19 та іншим (всього 16 осіб), ОСОБА_1 та іншим (всього 13 осіб), ОСОБА_20 та іншим (всього 18 осіб), ОСОБА_21 та іншим (всього 19 осіб) для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_13 , що спричинило тяжкі наслідки.

13 листопада 2014 року щодо службових осіб Затоківської селищної ради та їх спільників були внесені дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12014160000001104 за частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України. В межах зазначеного кримінального провадження постановою прокурора відділу прокуратури Одеської області Індиченко Б. Б. від 25 серпня 2015 року призначено експертизу з питань землеустрою.

Висновком експертів за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 01 грудня 2015 року № 15444/15-41/22256-22258/15-41 підтверджено, що наданий на дослідження проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та іншим (всього 13 осіб), для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_13 , та його затвердження рішенням Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 не відповідають вимогам законодавства, чинного на дату прийняття вказаного рішення. За змістом дослідницької частини цього висновку, проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та іншим (всього 13 осіб) не відповідає умовам забудови смт Затока, визначеним Генеральним планом смт Затока, та нормам ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

17 грудня 2015 року Київська незалежна судово-експертна установа склала за результатами проведення земельно-технічної експертизи висновок № 1516, у якому зазначено, що земельні ділянки, щодо яких рішеннями Затоківської селищної ради від 22 вересня 2014 року надано дозвіл на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва в Лиманському районі смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, та рішеннями Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року (в тому числі № 2746) затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок і передано у власність громадянам, входять до земельної ділянки площею 4,437 га, розташованої в Лиманському районі, смт Затока, місто Білгород-Дністровський Одеської області, щодо якої рішенням Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 затверджено TOB «Укрбудінвест» містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу пансіонату.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зміст касаційних скарг з урахуванням принципу диспозитивності свідчить про те, що судові рішення у цій справі оскаржені лише в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання безоплатно у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 земельних ділянок і в частині визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, виданих зазначеним особам.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Щодо визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Як відомо з постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, рішення місцевого суду оскаржувалося в апеляційному порядку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і переглядалося судом апеляційної інстанції в частині визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746; визнання недійсним свідоцтва про право власності індексний номер 32253742 від 15 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0088); визнання недійсним свідоцтва про право власності індексний номер 32250710 від 15 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0089); стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області судового збору в розмірі по 1 378 грн з кожної.

У касаційний скаргах відповідачі просили скасувати судові рішення як щодо вирішення позовних вимог про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання безоплатно у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , так і в частині визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, виданих зазначеним особам.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша та четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

За змістом вказаних норм відповідач може оскаржити судове рішення у частині, яка його стосується, тобто тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших співвідповідачів (схожих висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22) пункти 16,17) та в ухвалі від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 провадження № 14-91цс20)).

Верховний Суд встановив, що рішення місцевого суду в частині визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не було предметом апеляційного перегляду, що підтверджується змістом постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.

За таких обставин касаційне провадження у цій справі в частині вирішення вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , підлягає закриттю.

Щодо визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх безоплатно у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Задовольняючи позов у зазначеній частині, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на момент прийняття Затоківською селищною радою оскаржуваного рішення, чинним Генеральним планом смт Затока, затвердженим рішенням Затоківської селищної ради від 25 лютого 2005 року № 1461, не було передбачено відведення земель під індивідуальне дачне будівництво на зазначеній території. До того ж з 2005 року будь-які зміни до Генерального плану смт Затока не вносились. Отже, Затоківська селищна рада затвердила проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок фізичним особам без урахування чинного на той час Генерального плану смт Затока. При цьому суд встановив, що рішенням Затоківської селищної ради від 04 червня 2008 року № 219 ТОВ «Укрбудінвест» було затверджено містобудівне обґрунтування на розміщення пляжно-розважального комплексу у Лиманському районі смт Затока, згідно з яким земельна ділянка загальною площею 4,437 га, що розташована на відстані 70 - 110 метрів від урізу води у Лиманському районі смт Затока біля земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ТОВ «Укрбудінвест», передбачена для розміщення пляжно-розважального комплексу згідно з містобудівними норами. Також суд встановив, що Затоківська селищна рада прийняла рішення щодо відведення спірних земельних ділянок у період чинності ухвал про забезпечення позову Приморського районного суду від 05 липня 2012 року у справі № 1522/12731/12, ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 495/6508/14-а.

У касаційних скаргах представники відповідачів, зокрема, посилалися на те, що, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не надали оцінки обраному позивачем способу захисту у спірних правовідносинах та дійшли помилкового висновку про задоволення позову. На думку заявників, обраний позивачем спосіб захисту у спірних правовідносинах є неефективним та призводить до правової невизначеності, оскільки спірні земельні ділянки вже є сформованими та зареєстрованими. Рішення суду про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності є підставою для скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна щодо права власності відповідачів, однак не є підставою для реєстрації права комунальної власності територіальної громади на спірні земельні ділянки, що створює невизначеність стосовно належності земельних ділянок конкретно визначеному суб`єкту права власності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204 гс 19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140 гс 19).

Позовна заява у цій справі подана першим заступником керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури у зв`язку із незаконним, на його думку, заволодінням земельною ділянкою комунальної власності, зокрема, фізичними особами в інтересах, яких подані касаційній скарги.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) у постанові від 23 листопада 2021 року вказувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Отже, вимоги про визнання незаконним рішення селищної ради не відповідають належному способу захисту.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою (подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Ураховуючи викладене, заявлені в цій справі першим заступником керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури позовні вимоги не відповідають належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

За наведених обставин посилання в касаційних скаргах на те, що позивач обрав не належний спосіб захисту стосовно визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх безоплатно у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 є обґрунтованими.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання їх безоплатно у власність ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог на підставі статті 412 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Закрити касаційне провадження у справі за позовом виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , треті особи: Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», про визнання незаконним рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власностіза касаційною скаргою представника ОСОБА_14 - адвоката Брильова Олександра Сергійовича та касаційними скаргами представника ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб Ірини Володимирівни на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині вирішення вимог про:

визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5 , індексний номер 32575821 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_22 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_7 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0097);

визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_7 , індексний номер 32537850 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,0372 га на АДРЕСА_9 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0098);

визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_9 , індексний номер 32629554 від 23 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,0373 га на АДРЕСА_10 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0100);

визнання недійсним свідоцтва про право власності серії НОМЕР_11 , індексний номер 32574103 від 22 січня 2015 року, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,0328 га на АДРЕСА_12 (кадастровий номер 5110300000:02:005:0102).

Касаційну скаргу представника ОСОБА_14 - адвоката Брильова Олександра Сергійовича та касаційні скарги представника ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 - адвоката Вовкотруб Ірини Володимирівни задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року в частині вирішення позовних вимог виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 про визнання незаконним рішення Затоківської селищної ради від 29 грудня 2014 року № 2746 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передання безоплатно у власність ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 земельних ділянок на АДРЕСА_13 , скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов