Вирок

від 13.06.2023 по справі 450/2642/21

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2642/21 Провадження № 1-кп/450/248/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

представника цивільного відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141270000268 від 11.05.2021 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стара Скварява, Жовківського району, Львівської області, українця, громадянина України, не інваліда, із середньою освітою, працюючого у ФОП ОСОБА_8 на посаді водія, одруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , 11 травня 2021 року близько о 09 год. 25 хв., керуючи вантажним спеціалізованим самоскидом марки «DAF» модель «85.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою «Київ - Чоп», у напрямку до м. Київ, в районі 552 км. + 515 м. цієї автодороги та її перехрестя із приляганням зліва другорядної дороги - вулиці Лева Броварського, що неподалік с. Зубра, Львівського району, Львівської області, порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року зі змінами та доповненнями, а саме: Розділу 1 пунктів 1.3, 1.5, 1.10 (в частині значення терміну «дорожня обстановка»); Розділу 2 пункту 2.3 (підпунктів «б» та «д»), та дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня Розмітка» що виразилось в тому, що він, керував вищевказаним транспортним засобом, рухаючись поза межами населеного пункту, був не уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, наблизившись по автодорозі «Київ - Чоп» до подальшого її перехрестя із вулицю Лева Броварського, без причин технічного характеру виконував маневр повороту ліворуч у недозволеному не те місці, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня Розмітка», чим своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та допустив зіткнення із автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 , що рухався у правій смузі руху у напрямку до м. Чоп. В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 водій автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого поперечного перелому лівого надколінника, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним частково у вчиненні кримінального правопорушення, який йому інкримінується, вказавши, що у настанні даної ДТП є вина обох водіїв.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними по провадженню доказами, а саме:

- допитом обвинуваченого, який визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення частково, оскільки у настанні даної ДТП є вина обох водіїв. Вказав, що 11 травня 2021 року рухався на автомобілі «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 в правому ряді, включив показчик повороту, оскільки мав намір повернути ліворуч. В ближній зустрічній смузі рухався автомобіль Спрінтер і на віддалі приблизно 40м. до автомобіля «DAF» світловим сигналом показав, що пропускає автомобіль під керуванням ОСОБА_4 та зупинився. В полі зору з початку маневру бачив, що в другій змузі зустрічного руху рухається автомобіль «MERCEDES-BENZ» модель «VITO», але думав, що він зупиниться, оскільки зупинився інший транспортний засіб, та його транспортний засіб висотою 3,5м вже виїхав на першу смугу зустрічного руху. Після цього відбулось ДТП. Підтвердив дані слідчого експерименту, який з ним проводився. Після ДТП приїзжав до лікарні, в якій перебував потерпілий, оплачував частину витрат на медикаменти, пропонував вирішити питання щодо відшкодування в добровільному порядку;

- допитом потерпілого, який вказав, що 11.05.2021 р. рухався по автодорозі Київ-Чоп на автомобілі «MERCEDES-BENZ» модель «VITO» в правій смузі, оскільки планував з`їзджати праворуч. Рухався зі швидкістю приблизно 50-60км/год. Раптово побачив автомобіль «DAF». Побачив такий приблизно на відстані 2-5м. Не пригадує чи гальмував. Відбувся удар. Можливо втрачав свідомість. Від`їхав назад бо його затиснуло. Вказав, що йому обмежувало видимість автомобілі, які рухались у смузі праворуч. Можливо бачив автомобіль «DAF», але не знав, як такий буде рухатись. Чи рухався автомобіль «DAF» на момент зіткнення не пригадує. Удар відбувся в його автомобіль в ліву сторону - ліве крило, ліву дверку. За його участі проводився слідчий експеримент, протокол підписував, у зміст такого не вникав. Під час ДТП отримав тілесні ушкодження, перелом, був госпіталізований та проходив лікування у лікарні;

- протоколом огляду місця події від 11.05.2021р. з схемою, фототаблицями на автодорозі Київ-Чоп 552км + 515м поблизу с.Зубра Львівського (Пустомитівського) району, Львівської області, яким зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, місце розташування транспортних засобів: автомобіля марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 ; вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП, слідову інформацію, локалізацію пошкоджень на транспортних засобах;

- висновком експерта № СЕ-19/114-21/8128-ІТ судової авто технічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового керування досліджуваного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією;

- висновком експерта № СЕ-19/114-21/8127-ІТ судової авто технічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться в стані відмови по причині її розгерметизації внаслідок від`єднання бачка головного гальмівного циліндра від місця свого кріплення. На момент огляду система рульового керування досліджуваного автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться в несправному стані через порушення нормального просторового розташування рульової трапеції, шо проявляється у обмеженні кута повороту керованих коліс (порушення кінематики їх повороту) через зміщення переднього лівого колеса та його затискання деформованими елементами кузова. Несправності робочої гальмівної системи та системи рульового керування автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_3 є наслідком ДТП, а тому питання чи міг водій вказаного транспортного засобу виявити вказані несправності перед виїздом та під час експлуатації вищевказаного транспортного засобу втрачає технічний зміст;

- висновком експерта № СЕ-19/114-21/8126-ІТ судової транспортно-трасологічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що характерні пошкодження передньої частини вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідають характерним пошкодженням передньої лівої частини автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_3 по формі, характеру та розташуванню відносно рівня землі, що в свою чергу свідчить про контактування між собою вказаних частин в первинний момент зіткнення. В первинний момент контакт відбувся між передньою частиною вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 та передньою лівою частиною автомобіля марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 , в даному випадку повздовжні вісі вказаних транспортних засобів в початковий момент зіткнення знаходились під кутом в межах 140…150градусів. Місце зіткнення вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 знаходиться відносно напрямку руху до Чоп на ділянці проїзної частини дороги з зафіксованою зоною осипу грунту, уламків скла та уламків пластмаси (див. схему до протоколу огляду місця ДТП від 11.05.2021р., умовне позначення 4). При даному зіткненні дати категоричну відповідь стосовно руху або нерухомого стану в момент зіткнення вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_1 чи автомобіля «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_3 спираючись тільки на аналіз наявних пошкоджень та деформацій, в даній ситуації не вбачається можливим;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2021р. за участю ОСОБА_9 з схемою до протоколу, який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди. Також під час слідчого експерименту встановлено, що видимість дороги та транспортних засобів на ній для водія ОСОБА_9 з робочого місця водія становила не менше 200м.;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.05.2021р. за участю ОСОБА_4 з схемою до протоколу, який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.06.2021р. за участю свідка ОСОБА_12 з схемою до протоколу, який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди, очевидцем якої він був;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 02.06.2021р. за участю свідка ОСОБА_13 з схемою до протоколу, який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- висновком експерта №99/2021 судово-медичної експертизи у якому зазначено, що при огляді та з представлених медичних документів у ОСОБА_9 виявлено в ділянці лівої брови рубець - слід заживної рани в цій ділянці, відкритий поперечний перелом лівого надколінника, на передній поверхні лівого коліна 2 рубці результат оперативного втручання. Виявлені тілесні ушкодження утворились незадовго до звернення потерпілого за медичною допомогою, імовірно 11.05.2021р. від дії тупих предметів, якими могли бути удари об виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, викликали тривалий розлад здоров`я і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Результат токсикологічного дослідження крові №2707 етанол в крові відсутній;

- висновком експерта № СЕ-19/114-21/9864-ІТ судової авто технічної експертизи механізму і обставин ДТП, за результатами проведення якої зроблено висновки, що в даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» модель «85.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був керуватися технічними вимогами дорожньої розмітки 1.1. розділу 34. «ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА» чинних Правил дорожнього руху. 2. В даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_10 повинен був керуватись вимогами п. 12.3, чинних Правил дорожнього руху. 3. Розглядаючи вихідні дані згідно варіанту № 2 показання водія ОСОБА_14 , дана автотехнічна експертиза не вбачає можливим стверджувати, що такі вихідні дані відносно механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди є неспроможними з технічної точки зору, крім того в даному випадку вбачається оцінка показів вказаного водія, що не відноситься до компетенції експертів в галузі «судової автотехніки». Розглядаючи задані в постанові про призначення експертизи вихідні дані у варіантах №, 1, № 3, № 4 згідно показань водія ОСОБА_4 , свідків (очевидців) ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , відносно механізму розвитку даної пригоди, в них не вбачається неспроможності з технічної точки зору, та що могло б бути встановлено експертним шляхом на основі інших заданих об`єктивних вихідних даних в межах даної експертизи. 4. 3 технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи загальних вихідних даних та вихідних даних у їх варіантах № 1, № 3 та № 4 (показання свідка ОСОБА_4 , показання свідка ОСОБА_12 та показання свідка ОСОБА_13 ), в обстановці дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_10 при русі своїм автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_4 із швидкістю 50 км/год. та швидкістю 90 км./год., мав технічну можливість уникнути зіткнення із вантажним спеціалізованим самоскидом марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з заданих слідством моментів виникнення небезпеки для руху в даних варіантах розвитку події. При заданих в постанові про призначення експертизи загальних вихідних даних та вихідних даних у їх варіанті № 2 (показання свідка ОСОБА_14 ), дати технічну оцінку діям водія ОСОБА_14 на предмет наявності чи відсутності з його боку можливості уникнути зіткнення із вантажним спеціалізованим самоскидом марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , в даному випадку не представляється можливим, з причин того, що вказані вихідні дані в своєму комплексі є недостатніми для проведення відповідного дослідження, а саме в них відсутня інформація про конкретний заданий момент виникнення небезпеки для руху з об`єктивними даними, що його характеризують. 5. В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, при заданих в постанові про призначення експертизи вихідних даних, порівнюючи фактичні дії водія спеціалізованого самоскида марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 в умовах місця події, з необхідними його діями у відповідності до Правил дорожнього руху, приходимо до висновку, що в них вбачається суперечність технічним вимогам дорожньої розмітки 1.1. розділу 34. «ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА» чинних Правил дорожнього руху, при цьому вказана суперечність з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку із настанням даної ДТП. 6. В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед

ДТП, при заданих в постанові про призначення експертизи загальних вихідних даних та вихідних даних у їх варіантах № 1, № 3, № 4 (показання свідка ОСОБА_4 , показання свідка ОСОБА_12 та показання свідка ОСОБА_15 ). порівнюючи фактичні дії водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_14 в умовах місця події, з необхідними його діями у відповідності до чинних Правил дорожнього руху, приходимо до висновку, що в них вбачається суперечність технічним вимогам п.12.3. чинних Правил дорожнього руху, при цьому вказана суперечність з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку із настанням даної ДТП. В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, при заданих в постанові про призначення експертизи вихідних даних у їх варіанті № 2 (показання свідка ОСОБА_14 ), дати технічну оцінку діям водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_14 на предмет наявності чи відсутності з його боку технічної можливості уникнути зіткнення із вантажним спеціалізованим самоскидом марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 а звідси про відповідність його дій чинним Правилам дорожнього руху їх п. 12.3., в даному випадку не представляється можливим, з причин того, що вказані вихідні дані в своєму комплексі є недостатніми для проведення відповідного дослідження, а саме в них відсутня інформація про конкретний заданий момент виникнення небезпеки для руху з об`єктивними даними, що його характеризують. 7. 3 технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи загальних вихідних даних та вихідних даних у їх варіантах № 1, № 3 та № 4 (показання свідка ОСОБА_4 , показання свідка ОСОБА_12 та показання свідка ОСОБА_13 ), причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди з однієї сторони стала суперечність дій водія вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 технічним вимогам дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня Розмітка» чинних правил дорожнього руху так і з іншої сторони стала суперечність дій водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_14 технічним вимогам п.12.3. чинних Правил дорожнього руху.3 технічної точки зору, при заданих в постанові про призначення експертизи загальних вихідних даних та вихідних даних у їх варіанті № 2 (показання свідка ОСОБА_14 ), причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) з однієї сторони стала суперечність дій водія вантажного спеціалізованого самоскида марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 технічним вимогам дорожньої розмітки 1.1. розділу 34. «ДОРОЖНЯ РОЗМІТКА» чинних Правил дорожнього руху, з іншої сторони дати технічну оцінку діям водія автомобіля марки «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_14 на предмет наявності чи відсутності з його боку технічної можливості уникнути зіткнення із вантажним спеціалізованим самоскидом марки «DAF» модель «85.430» р.н. НОМЕР_1 , про відповідність вказаних дій п. 12.3. чинних Правил дорожнього руху, а звідси про причинний зв`язок вказаних дій із настанням ДТП в даному випадку не представляється можливим, з причин того, що вказані вихідні дані в своєму комплексі є недостатніми для проведення відповідного дослідження, а саме в них відсутня інформація про конкретний заданий момент виникнення небезпеки для руху з об`єктивними даними, що його характеризують;

- показаннями свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що з обвинуваченим та потерпілим він не знайомий. Вказав, що не пригадує точної дати, коли відбулось ДТП очевидцем якої він був. В цей день він знаходився на автомобілі перед виїздом на автодорогу Київ-Чоп зі сторони Арени-Львів. В смузі руху з боку с.Зубра є дві смуги руху, в лівій смузі руху побачив, як автомобіль Спринтер блимнув фарами та пропускав для повороту автомобіль «DAF». Несподівано по правій смузі вискочив автомобіль марки «VITO» та в цій же смузі відбулось зіткнення. При цьому водій автомобіля «VITO» не гальмував. Підтвердив обставини, які перевірялись на слідчому експерименті за його участю. Перешкод для видимості автомобіля «DAF» на ділянці дороги не було;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що з обвинуваченим та потерпілим він не знайомий. Вказав, що в день коли трапилась ДТП їхав на автомобілі по автодорозі в сторону нового Епіцентру. Попереду його автомобіля рухався автомобіль Спрінтер, який пригальмував. Автомобіль марки «DAF» їхав назустріч, зупинився та чекав для здійснення маневру повороту. Спрінтер почав призупинятись, з автомобіля яким керував свідок було видно автомобіль марки «DAF».Через секундув дзеркалозаднього видупомітив автомобільмарки «VITO»,який непригальмовував. Автомобіль марки «DAF» почав рухатись та відбулось зіткнення між автомобілем «VITO»(лівоючастиною)та атомобілем«DAF»(правоючастиною) Зіткнення відбулось в правій полосі по напрямку руху автомобіля марки «VITO». До зіткнення атомобіль «VITO» рухався приблизно зі швидкістю 50-60км/год. За участю свідка відбувався слідчий експеримент, залучались автомобілі подібні до автомобілів Спрінтер та «VITO». Відбувались заміри, зокрема віддалі, коли свідок вперше побачив автомобіль «VITO»., місце де зупинився автомобіль Спрінтер;

- показаннями експерта ОСОБА_17 , який в судовому засіданні підтримав висновки надані у висновку експерта № СЕ-19/114-21/9864-ІТ, вказав, що ним проводилось експертне дослідження на підставі наданих вихідних даних. Момент виникнення небезпеки є елементом вихідних даних, та у випадку надання показів свідків є об`єктивним фактором зі сторони водія. Підтвердив, що згідно даного висновку експерта встановлено вину двох водіїв у настанні даного ДТП.

Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі наведеного, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України є правильною так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначенні виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий, за місцем реєстрації та роботи характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно зст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

За встановлених обставин, для досягнення мети покарання визначеноїст. 50 КК України, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК України, оскільки його виправлення є можливим без відбування покарання та покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України.

Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли, підстав обирати обвинуваченому запобіжний захід немає.

Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів складають 6864,80грн. та підлягають стягненню в дохід держави за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Представником потерпілого ОСОБА_9 в порядку ст.128 КПК України до суду пред`явлено цивільний позов із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.11.2022р. до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 , третьої особи ОСОБА_4 про стягнення з страхової компанії майнової шкоди через пошкодження автомобіля у розмірі 130000,00 грн., 13200 грн. витрат на лікування; 44000,00 грн. шкода пов`язана із втратою працездатності; моральної шкоди у розмірі 2860,00 грн.; та стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 22879,40 грн. - розміру майнової шкоди, яка не покривається страховою компанією; 1980, 00 грн. - послуги евакуатора з переміщення пошкодженого автомобіля з місця ДТП на автостоянку; 2120,00 грн. витрати за зберігання автомобіля на автостоянці; 1980, 00 грн. послуги евакуатора; моральну шкоду у розмірі 197 140, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення позивачу спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. В результаті отриманих травм ОСОБА_9 проходив стаціонарне лікування з 11.05.2021 р. по 19.05.2021 р., продовжував амбулаторне лікування з 20.05.2021 р. по 16.07.2021 р. Загальна тривалість перебування на лікування становила 66 днів. Окрім того позивачу завдано збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП. Понесені матеріальні витрати у розмірі. підтверджується долученими копіями документів, медичними довідками та повинні бути відшкодовані позивачу.

Цивільному позивачеві завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті: фізичний біль, пов`язаний з отриманими ним тілесними ушкодженнями, погіршення стану фізичного здоров`я, тривалий час перебування на лікуванні; порушення звичайного ритму життя у зв`язку необхідністю перебування на стаціонарному та амбулаторному лікуванні; тривалий процес реабілітації для відновлення фізичного та психічного здоров`я; моральні переживання внаслідок отриманих травм.

Оскільки ОСОБА_4 завдав шкоду, керуючи автомобілем під час виконання своїх трудових обов`язків, то відповідальність за завдану шкоду відповідно до ч.1 ст1172 ЦК України повинен нести роботодавець ФОП ОСОБА_8 .

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника страхової компанії, подав письмовий відзив на позовну заяву у якому проти заявлених позовних вимог заперечив, за безпідставністю та передчасністю таких. Вказує, що 27.04.2021р. між страховою компанією та ОСОБА_8 укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 11.05.2021р. відбулась ДТП. 11.05.2021р. до страхової компанії звернувся ОСОБА_4 з повідомленням про ДТП. 24.05.2021р. до страхової компанії звернувся ОСОБА_18 з повідомленням про ДТП у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу. 26.05.2021 р. до страхової компанії звернувся ОСОБА_18 з повідомленням про ДТП та виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю.

28.08.2021р. страхова компанія надіслала на адресу ОСОБА_9 лист, яким повідомила про необхідність надання документів. На час подання відзиву страхова компанія не має жодних юридичних підстав для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_9 у зв`язку з тим, що в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області розглядається кримінальна справа по ДТП, яке мало місце 11.05.2021 р.

Щодо відшкодування збитків в результаті пошкодження транспортного засобу вказує, що 31.05.2021р. на виконання вимоги ст.34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «СК Українська страхова група» було проведено огляд транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_2 та складено Протокол огляду транспортного засобу, який є невід`ємною частиною Звіту. Відповідно до Звіту № 85893 від 09.06.2021р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 636179, 46 грн., що перевищує ринкову вартість транспортного засобу, яка складає 83 234, 25 грн. Вартість транспортного засобу після ДТП складає 19 742, 19 грн. Тому розрахунок страхового відшкодування має наступний вигляд: 83 234, 25 грн. 19742, 19 грн. = 63 492, 06 грн.

Щодо відшкодування витрат на послуги евакуатора та зберігання автомобіля, то відшкодуванню можуть підлягати виключно витрати по евакуації транспортного засобу «MERCEDES-BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 з місця ДТП, в той час зберігання автомобіля на штраф-майданчику та повторна його евакуація спеціальним законом не передбачена та не відшкодовується за рахунок страховика, а покладається на винну особу у настанні ДТП. Окрім того в матеріалах справи відсутні докази проведення оплати послуги по евакуації транспортного засобу у розмірі 1980, 00 грн.

Щодо відшкодування витрат на лікування у відзиві представник цивільного відповідача зазначає, що мінімальний розмір страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів та розрахований за формулою: 6000,00грн/30*66 днів = 13200,00 грн., однак вважає дану вимогу до страхової компанії передчасною.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 44000,00 грн. у відзиві представник цивільного відповідача зазначає, що до позовної заяви було долучено податкову декларацію ОСОБА_9 за 2020 рік, однак відсутня податкова декларація про отримані доходи в 2021 р., що унеможливлює проведення розрахунок відповідно до ст. 25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оскільки попередній розмір шкоди, заподіяної здоров`ю ОСОБА_9 складає 13 200,00 грн., тому у відповідності до ст.26-1 Закону підлягає стягненню із страхової компанії 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником цивільного відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Вважає вимоги цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди безпідставними та необгрунтованими. Вказує, що розмір відшкодування моральної шкоди входить до предмету доказування. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.3 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода заподіяна кількома особами, відшкодовується кожному з них у частині, заподіяній нею. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. ДТП трапилось з необережності, тобто умислу заподіювати позивачу тілесних ушкоджень не було. Позивачу було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження (висновку судової автотехнічної експертизи механізму і обставин ДТП) позивач також є винуватцем даної ДТП, тобто така наступила в причинно-наслідковому зв`язку з порушенням ПДР позивачем. ОСОБА_8 після ДТП щоденно навідувався у лікарню, частково надав кошти на лікування позивача, зокрема придбано речі медичного призначення на 8730,00грн. Тому вважає, що ці кошти надані відповідачем в якості повного відшкодування моральної шкоди.

Потерпілим подано відповідь на відзив в якому вказав, що у своєму відзиві ФОП ОСОБА_8 вказав, що ним відшкодовано моральну шкоду в розмірі 8730, 00 грн., однак також підтверджує, що ці кошти були на лікування. Потерпілому під час даної ДТП заподіяно тілесні ушкодження, фізичний біль, тому потерпілим обгрунтовано заподіяння йому моральної шкоди.

Потерпілим подано відповідь на відзив в якому вказав, що у своєму відзиві страхова компанія вказала, що потерпілим не було подано заяви із зазначенням банківських реквізитів, однак відповідно до правового висновку зробленого у справі № 465/4287/15 ВП ВС зазначено, що жодним законодавчим актом не передбачено обов`язку потерпілого звернутись попередньо до страховика. Щодо стягнення шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності звертає увагу, що цивільний позов подано 25.08.2021р, та на той час ще не могло існувати декларації про отримані доходи в 2021р. Вказує, що розмір морального відшкодування і страхової компанії складає 2 860, 00 грн.

Представником цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» подано заперечення на відповідь ОСОБА_9 на відзив, в якому вказує, що у зв`язку з відсутністю всіх документів, необхідних для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 необхідно відмовити в повному обсязі у зв`язку з передчасністю. У позивача відсутні правові підстави для стягнення зі страхової компанії на свою користь додаткової суми страхового відшкодування, обрахованого в розмірі матеріального збитку, визначеного у цінах на день проведення експертизи, а не на день настання ДТП. Щодо стягнення шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності звертає увагу, що слід застосовувати спеціальну норму ст.25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а не ст.1198ЦК України. Розмір моральної шкоди слід вираховувати безпосередньо з розміру заподіяної ОСОБА_9 шкоди здоров`ю.

Представником цивільного відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву із збільшенням позовних вимог в якому зазначив, що досліджені обставини ДТП, яке відбулось 11.05.2021р., підтверджують вину обох водіїв, як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_9 , тому розмір відшкодування має встановлюватись відповідно до ступеня вини кожного. Позивачем не обгрунтовано завдання йому моральних страждань, а також необгрунтовано заявленого розміру моральної шкоди. Окрім того, автомобіль «MERCEDES-BENZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_19 , а в матеріалах провадження відсутні будь-які доручення вчиняти представницькі дії із вказаним автомобілем від власника ОСОБА_9 . Щодо вимог про відшкодування 6080,00грн. послуг евакуації та оплати автостоянки, то такі відповідно до ст.28,29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мають відшкодовуватись страховою компанією.

Представником цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог в якому зазначив, що ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлено обов`язку страховика коригувати розмір страхового відшкодування залежно від коливання курсу валюти та відповідної зміни вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості автомобіля. Тому страхова виплата за шкоду заподіяну транспортному засобу складає 63492,06грн. Щодо стягнення шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності звертає увагу, що слід застосовувати спеціальну норму ст.25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а не ст.1198ЦК України., а тому позовна вимога щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності не підлягає до задоволення, оскільки відсутня декларація про отриманий дохід за 2021р. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вирішуючи заявлений цивільний позов в частині вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного абообвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі №465/4621/16 встановлено, що положення ч.1ст.128 КПК Українищодо можливості пред"явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред"явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов"язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою), як це має місце у випадку з МТСБУ у справі, що розглядається. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що цивільний позов може бути пред`явлено в межах кримінального провадження до МТСБУ як до цивільного відповідача, оскільки його зобов`язання витікають із положеньЗакону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Пред"явлення цивільного позову до страховика у кримінальному провадженні є можливим без попереднього звернення до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Судом встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання обвинуваченим ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом марки «DAF» технічним вимогам дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня Розмітка» ПДР України, а також причиною дорожньо-транспортної пригоди є суперечність дійводія ОСОБА_14 технічним вимогамп.12.3.чинних Правилдорожнього руху. Позивачем не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП.

Враховуючи висновки експертизи № СЕ-19/114-21/9864-ІТ, покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинуваченого та потерпілого про істотні обставини ДТП суд вважає, що вина водія ОСОБА_4 у настанні даної ДТП складає 60%, а вина водія ОСОБА_9 складає 40%.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Так, відповідно до статті ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Згідно висновку експерта № 152 від 27.10.2022 року судової авто товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяної власнику автомобіля «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП 11.05.2021р. у зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля перевищує його вартість до цього пошкодження, визначається у розмірі його ринкової вартості на момент до цього пошкодження та становить 152879, 40 грн.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-203785670 цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталась за участі транспортного засобу марки DAF»реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група». Страхова сума відшкодування на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю/здоров`ю становить 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну130 000 грн.

Відповідно до ст.30 ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Верховний Суд упостанові від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц зробив такий правовий висновок. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентованостаттею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зістаттею 8 ЦК України(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Такий же висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 754/10777/15-ц.

Відповідно до п.36.3 ЗУ «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Оскільки шкоду завдано в результаті дій як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_9 ,останньому як володільцю відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, оскільки повернення залишків транспортного засобу в даному випадку неможливо застосувати, оскільки відсутні відомості про вартість окремих складових таких залишків.

У висновку експерта № 152 від 27.10.2022 року відсутній обрахунок вартості залишків автомобіля «MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно звіту про розрахунок ринкової вартості аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу № НОМЕР_7 ринкова вартість аварійно пошкодженого КТЗ MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» реєстраційний номер НОМЕР_6 на дату оцінки вкладає 19 742, 19 грн.

Таким чином різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП складає 152879,40 грн. 19742,19 грн. = 133137,21 грн.

Оскільки, як встановлено вище вчинення ДТП відбулося внаслідок спільної вини обох водіїв, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в користь ОСОБА_9 підлягає стягненню сума в 65000 грн., тобто 50% в межах страхового ліміту. Доказів оплати відшкодування потерпілому завданої шкоди зі сторони ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суду не представлено.

За ч.1ст.1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У судовому засіданні представник цивільного відповідача ФОП ОСОБА_8 визнав факт, що ОСОБА_4 завдав шкоду під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Тому із врахуванням заявлених позовних вимог з роботодавця ФОП ОСОБА_8 підлягає стягнення сума майнової шкоди, заподіяної транспортному засобу у розмірі 22 879, 40 грн.

У постанові від 08.11.2021р. у справі № 610/2229/18 Верховний суд, висловив позицію щодо поняття правомірне володіння транспортним засобом, зокрема вказавши, що основна ознака володіння полягає у пануванні (владі) особи над річчю, під чим розуміється вплив на річ, ставлення до речі. Друга ознака володіння полягає в тому, що панування має бути фактичним, хоча це і не завжди передбачає постійний контакт особи з річчю, характер панування визначається властивостями самої речі, її призначенням та характеристиками. Майно, що перебуває у володінні особи, перебуває під її впливом. Користуючись, розпоряджаючись чи управляючи майном, особа здійснює певний вплив на майно, адже, реалізуючи ці права, особа здійснює певні активні дії. Для володіння характерною є не динаміка, а статика відносин. Володіння - це певний фактичний стан закріплення майна за певним суб`єктом. Для того, щоб бути володільцем, особі не треба постійно перебувати у матеріальному контакті з річчю. У володільця лише повинна бути можливість у потрібний момент поставити себе в таке становище щодо речі, щоб реалізувати матеріальний контакт із нею. Отже, важлива ознака володіння полягає у тому, що такий матеріальний зв`язок має бути реальним чи дійсно можливим, а особа, яка володіє річчю, повинна мати реальні можливості в будь-який момент розпочати дійсне володіння річчю, користування та розпоряджання нею.

Відповідно до змісту частини першої статті 397 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) володільцем майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Положеннями статті 398 ЦК України встановлено, що право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Тобто правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що «факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

Позивач на час ДТП правомірно керував транспортним засобом, був законним володільцем транспортного засобу, тому суд відхиляє аргументи представника цивільного позивача ОСОБА_8 ОСОБА_6 з цього приводу.

Щодо покликання представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» по необхідність обрахунку відшкодування матеріальної шкоди на підставі звіту № 85893 від 09.06.2021р., то суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта № 152 від 27.10.2022 року зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (частина п`ята статті 106 ЦПК України).

Відповідачем до суду не подано відповідного висновку експерта з питань визначення вартості відновлювального ремонту, а також не заявлено відвід експерту ОСОБА_20 , що могло мати своїм наслідком, у разі його обґрунтованості, для призначення судом відповідної експертизи по справі. Відповідачем також не спростовано висновків, викладених в експертизі від 09.06. 2022 року. Тому судом відхиляються доводи представника страхової компанії з цього приводу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується висновком експерта № 99/2021 від 04.06.2021р. Потерпілий ОСОБА_9 заявив цивільний позов до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 .

Відповідно доп. 24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів(п.24.2.ст.24 Закону).

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті (п.24.3. ст.24 Закону).

Таким чином регламентна виплата за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого складає 13200,00грн. та підтверджується розрахунком позивача та страхової компанії.

Оскільки, як встановлено вище вчинення ДТП відбулося внаслідок спільної вини обох водіїв, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в користь ОСОБА_9 підлягає стягненню сума в 6600 грн., тобто 50% в межах страхового ліміту.

Щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах , зокрема, для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною. Страхова компанія обгрунтовує свої заперечення щодо даної позовної вимоги тим, що цивільним позивачем не надано декларації за 2021р., що унеможливлює обрахування у відповідності до ст.25 Закону.

Великою палатою ВС України у своїй постанові від 29.06.2022р. у справі № 477/874/19 зроблено правовий висновок, що розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я слід визначати на підставі даних податкового органу. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я слід обчислювати з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, у сумах, нарахованих до вирахування податків (частини друга та третя статті 1198 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1198 ЦК України розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.

Як вбачається з податкової декларації ОСОБА_9 за 2020рік він отримав дохід в розмірі 240000,00грн. Із врахуванням ст.1198 ЦК України сума страхового відшкодування за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності за два повні місяці складає 40000,00грн. Оскільки, як встановлено вище вчинення ДТП відбулося внаслідок спільної вини обох водіїв, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в користь ОСОБА_9 підлягає стягненню сума в 20000 грн., тобто 50% в межах страхового ліміту.

Щодо стягнення з ФОП ОСОБА_8 витрат у розмірі 1980,00грн. послуг евакуатора з переміщення пошкодженого автомобіля з місця ДТП на автостоянку та витрат у розмірі 1980,00грн. послуг евакуатора з переміщення автомобіля з автостоянки до місця проживання позивача, то такі не підтверджені доказами, оскільки відсутні докази по оплаті таких послуг, а акти здачі приймання-робіт не містить підписів замовника ОСОБА_9 , а відтак у задоволенні таких слід відмовити.

Витрати позивача на оплату послуг за зберігання автомобіля на автостоянці у розмірі 2120,00 грн. підтверджується товарним чеком від 03.07.2021р. та підлягають стягнення з ФОП ОСОБА_8 .

За п. 9 ч.2 ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. зі змінами та доповненнями, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_9 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень, фізичного болю, порушенням звичного способу життя через стаціонарне та амбулаторне лікування, тому враховуючи характер немайнових втрат, глибини фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті, що підлягає стягненню відповідає сумі в 60 000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 26.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відтак розмір регламентної виплати ПрАТ «Страхова компанія««Українська страховагрупа» відшкодуванняморальної шкодискладає 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (53200,00грн) - 2660,00 грн.

Оскільки, як встановлено вище вчинення ДТП відбулося внаслідок спільної вини обох водіїв, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» в користь ОСОБА_9 підлягає стягненню сума в розмірі 1330,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак зФОП ОСОБА_8 підлягаєстягненню на користь потерпілого завданої моральної шкоди у розмірі 57340,00 грн.

Доводи представника цивільного відповідача про часткове відшкодування моральної шкоди у розмірі 8730,00 грн. до уваги не беруться, оскільки як вбачається з товарного чеку від 12.05.2021р., квитанції № 60, то такі оплати були здійснені за товари медичного призначення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу. Ч. 2 ст. 120КПК України передбачено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч.1 ст.124 КПК України).

Згідно з п.13 ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Потерпілим підтверджено понесення витрат на правову допомогу при розгляді даного кримінального провадження у розмірі 12250,00 грн., зокрема, договором №08-22 про надання правової допомоги від 24.03.2022 р. з Додатком №1, Актом виконаних робіт на виконання договору №08-22, квитанцією до прибуткового касового ордеру від 24.03.2022 р. на суму 5000,00грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру від 24.03.2022 р. на суму 10 750, 00 грн.

Витрати на проведення автотоварознавчої експертизи не можуть бути включені до витрат на правову допомогу, оскільки такі були оплачені ОСОБА_9 безпосередньо ФОП ОСОБА_20 згідно квитанції від 03.11.2022р. на підставі рахунку-фактури №95, відтак такі послуги не надавались адвокатом.

На підставі викладеного з обвинуваченого слід стягнути на користь потерпілого процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 8750,00грн., із ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» слід стягнути на користь цивільного позивача витрати на правову допомогу у розмірі 855,75грн., з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 слід стягнути на користь цивільного позивача витрати на правову допомогу у розмірі 637,18грн.

Керуючись ст.ст.100, 118,120,128, 349, 368-371,373,374,376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

вантажний спеціалізований самоскид марки «DAF» модель «85.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим володільцю ОСОБА_4 ;

автомобіль марки MERCEDES-BENZ» модель «VITO 110D» р.н. НОМЕР_4 вважати повернутим володільцю ОСОБА_9 ;

медичну картку стаціонарного хворого №13809 ОСОБА_9 вважати повернутою у КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова».

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 6864,80 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 20 копійок) витрат на залучення експерта.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 8 750, 00 грн. (вісім тисяч сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) витрат на правову допомогу під час розгляду кримінальної справи.

Цивільний позов ОСОБА_9 про відшкодування шкоди задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_9 завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 65000,00грн. (шістдесять п`ять тисяч гривень); 6600,00грн. (шість тисяч шістсот гривень) відшкодування за шкоду, пов`язану з лікуванням; 20000,00грн. (двадцять тисяч гривень) відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля у розмірі 22879,40грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять гривень 40 копійок) та 2120,00грн. (дві тисячі сто двадцять гривень 00 копійок) витрат за зберіганння автомобіля.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_9 завданої моральної шкоди у розмірі 1330,00грн. (одна тисяча триста тридцять гривень).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 завданої моральної шкоди у розмірі 57340,00грн. (п`ятдесят сім тисяч триста сорок гривень 00 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524) на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу у розмірі 855,75грн. (вісімсот п`ятдесят п`ят гривень 75 копійок).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 витрати на правову допомогу у розмірі 637,18грн. (шістсот тридцять сім гривень 18 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_1