КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/3884/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/14581/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-СПЛАВ» - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року, -
за участі:
власника майна - ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), які належать ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_1 ) частка власності становить 1% (6 000 грн), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) частка власності становить 99% (594 000) грн., шляхом заборони учасникам ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ», іншим особам, як діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ». З забороною державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо)права власності на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на відчуження.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року скасувати.
Зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та постановленою слідчим суддею з порушенням процесуального законодавства, за відсутності доказів про те, що арештовані корпоративні права дійсно мають ознаки речових доказів і накладення арешту є дієвим засобом для їх збереження, а відтак підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не з`ясовано чи дійсно арештоване майно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та у зв`язку з неврахуванням наслідків майна для інших осіб.
Як зазначає апелянт у постанові детектива про визнання корпоративних прав товариства речовими доказами та в ухвалі слідчого судді не наведено об`єктивних аргументів на користь того, що вказані корпоративні права є дійсно речовим доказом і які саме обставини можуть бути доведені за допомогою таких доказів.
Автор апеляційної скарги звертає увагу суду, що учасник ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» ОСОБА_6 жодного разу не допитувався та не має статусу у даному кримінальному провадженні. Разом з цим слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора оцінку вищевказаним фактам не надав та помилково дійшов висновку, що вищевказані корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» мають відношення до обставин, які зазначені в постанові детектива та визнання його речовим доказом.
Апелянт зазначає, що прокурор у клопотанні про арешт майна не зазначив, яку конкретно суму податків ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» не сплатило до бюджету і чим така несплата підтверджується.
Крім того зазначає, що корпоративні права взагалі не є матеріальними об`єктами, це навіть не майно, а право в майбутньому отримати частину прибутку компанії у вигляді дивідендів, а сторона обвинувачення не обґрунтувала, яким чином права особи можуть бути матеріальним об`єктом. Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення аршту на майно ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ», прокурор був зазначити, яке відношення вказані корпоративні права мають до вчинення кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, посилаючись при цьому на докази, що підтверджують вказані обставини. Однак в порушення вказаних вимог закону прокурором не було долучено до клопотання відомості, які б давали достатні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним у даному випадку, а слідчий суддя в свою чергу не перевірив наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
В судове засідання прокурор у кримінальному провадженні не з`явився, хоча був завчасно повідомленим про дату та час призначеного судового розгляду.
Апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що причина неприбуття у судове засідання прокурора є неповажною та призводить до необґрунтованого затягування розгляду апеляційної скарги та вирішення питання щодо законності оскаржуваного судового рішення, а відтак вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутністю сторони обвинувачення, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали доводи поданої апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, другим відділом детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 32021103110000009 від 20.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно клопотання про накладення арешту на майно, службові особи ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» за результатами проведення безтоварних фінансово-господарських операцій ТОВ «РОЗІСТОУН КО», ТОВ «МЕРАКСА», ТОВ «КОВЕР НВП», ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», ТОВ «ДАСТЕН ІНТРАСТ», ТОВ «СГК ІНТЕГРІС», ТОВ «БРЕЙЛІС», ТОВ «АНСФЕР НОРМ», ТОВ «НЕОН ВІП», ТОВ «ПАЛІСЕЙД», ухилились від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток у загальній сумі 32 372 651, 05 грн., що є особливо великим розміром.
З огляду відкритих джерел Інтернет, зокрема сайту «YOU COMTROL» встановлено, що власником статутного капіталу ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» є ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частка власності становить 1 % (6 000) грн., ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Загальна сума статутного капіталу становить 600 000 грн.
24.04.2023 року постановою детектива корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), які належать ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_1 ) частка власності становить 1% (6 000 грн), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) частка власності становить 99% (594 000) грн. визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
28.04.2023 року прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320).
Метою арешту вказаного майна прокурор зазначив недопущення втрати речових доказів та ухилення осіб від відповідальності, що може призвести внаслідок вчинення реєстраційних дій щодо передачі корпоративних прав (основних засобів) іншим особам, з метою уникнення від відповідальності та унеможливлення стягнення збитків за матеріалами кримінального провадження, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
03.05.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), які належать ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_1 ) частка власності становить 1% (6 000 грн), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) частка власності становить 99% (594 000) грн., шляхом заборони учасникам ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ», іншим особам, як діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ». З забороною державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо)права власності на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на відчуження.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя врахував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за ознаками якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021103110000009 від 20.08.2021 року. Крім того встановив заборону вчиняти певні дії, оскільки таке майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України є об`єктом кримінального правопорушення та визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), які належать ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_1 ) частка власності становить 1% (6 000 грн), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) частка власності становить 99% (594 000) грн. є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Як вбачається зі змісту клопотання, вищевказане майно постановою слідчого від 24.04.2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
На даний час є достатньо підстав вважати, що перелічене майно зберегло на собі сліди вчиненого злочину, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто майно містить критерії речових доказів, передбачені ст. 98 КПК України.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного посилання власника майна та його представника на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме спосіб накладення арешту на майно та буде співмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження, для виконання яких прокурор звернувся із клопотанням. А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скари.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 травня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), які належать ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_1 ) частка власності становить 1% (6 000 грн), ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_2 ) частка власності становить 99% (594 000) грн., шляхом заборони учасникам ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ», іншим особам, як діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ». З забороною державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо)права власності на корпоративні права ТОВ «ВТОРМА-СПЛАВ» (код ЄДРПОУ 33212320), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на відчуження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРМА-СПЛАВ» - ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111910459 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Кагановська Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні