Рішення

від 29.06.2023 по справі 140/2458/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/2458/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмову провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України (далі ДСГП Ліси України) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га; зобов`язання скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га; зобов`язання скасувати в Державному земельному кадастрі запис в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25,8362 га.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у даній справі позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Волинській області, яка полягає у не скасуванні державної реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, цільове призначення для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Поворської сільської ради Ковельського району Волинської області, площею 25, 8362 га. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Волинській області в особі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 25, 8362 га під кадастровим номером 0722187400:05:004:0232, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки і скасувати записи у поземельній книзі та внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі записів щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722187400:05:004:0232. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

19.06.2023 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ГУ Держгеокадастру у Волинській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. Просив розглянути вказану заяву без участі позивача та/або його представника (а.с.66-68).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки розгляд адміністративної справи №140/2458/23 на підставі ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи згідно з вимогами статті 262 КАС України, відтак розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши заяву представника позивача, ознайомившись із доводами та запереченнями відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви, з огляду на таке.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення у даній справі було розглянуто судом у письмовому провадженні 12.06.2023 та отримане позивачем 15.06.2023. Із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача звернувся до суду 19.06.2023 через систему «Електронний суд». Заява про те, що відповідні докази, які підтверджують розмір судових витрат, які позивач поніс або має понести у зв`язку з розглядом справи №140/2458/23 будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подана представником позивача 12.05.2023 (а.с.105).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заява представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами подана до суду в межах визначеного законом п`ятиденного строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів: договору про надання правової допомоги від 18.01.2022, акта-опису виконаних робіт (надання послуг правової допомоги) від 19.06.2023 на суму 3000,00 грн, ордера про надання правничої (правової) допомоги адвокатом Степанюком О.В. надано ОСОБА_1 послуги з надання правничої допомоги (3 год.) на суму 3000,00 грн, які складаються з підготовки та подання до суду позовної заяви.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 по справі №320/3271/19, від 10.03.2020 по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг та відсутність заперечень представника відповідача, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (3000,00 грн) є співмірним з наданим адвокатом розміром послуг. На думку суду, адвокатом обґрунтовано кількість часу, який був потрачений на надання вказаних в описі робіт та послуг.

Таким чином, враховуючи предмет спору та відсутність заперечень відповідача, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Волинській області витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук