Ухвала

від 29.06.2023 по справі 450/2796/22

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2796/22 Провадження № 2-др/450/20/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Добош Н.Б.

при секретарі Гев`як Ю.О.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеоконференції заяву представника відповідача Садівничого товариства «Ветеран» - Кісь О.Р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Ветеран» про відшкодування майнової шкоди,-

встановив:

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.06.2023 року по цивільній справі № 450/2796/22 за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Ветеран» про відшкодування майнової шкоди, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , відмовлено.

22.06.2023 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача Садівничого товариства «Ветеран» - Кісь О.Р. про ухвалення додаткового рішення у справі, скерована поштою 16.06.203 року, в якій вона просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500, 00 грн. Заяву мотивує тим, що 14.03.2023 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14.03.2023 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , відмовлено. У відзиві на позовну заяву, відповідачем наведено попередній розрахунок судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із залучення професійної правової допомоги, що становить 5000, 00 грн. Фактично сплачено 7500, 00 грн. В рішенні суду, судом не вирішувалося питання про судові витрати понесені відповідачем. На підставі наведеного, просить заяву задоволити.

26.06.2023 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому просить в задоволенні заяви відмовити. Зазначає, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Відповідач СТ «Ветеран» допустив порушення прав позивача відключивши її будинок від електропостачання. На момент звернення із позовною заявою, позивач не могла користуватися електричною енергією через протиправні дії СТ «Ветеран». В процесі розгляду цивільної справи № 50/2796/22, відповідач належним чином не відновив електропостачання до її садового будинку відповідно до Постанови Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у справі 465/9549/21.

Вважає, що СТ «Ветеран» поніс матеріальні витрати через протиправні дії службових осіб, через допущену ними службову недбалість. Вважає, що СТ «Ветеран» має відшкодувати у порядку регресу витрати на правову допомогу із службової особи ОСОБА_3 , яким було вчинено протиправні дії, щодо відключення її садового будинку від електропостачання. Тому, розрахунок суми гонорару та сплата за надану правничу допомогу не обґрунтовано. Сплата за надану правничу допомогу СТ «Ветеран» вважається розрахунковою операцією та має здійснюватися із застосування реєстраторів розрахункових операцій, або у безготівковій формі.

Позивач в судове засідання не з`явилася подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки буде проходити медичний огляд, також бажає, щоб її представник була присутня в судовому засіданні.

Представник позивача Мукан Б.С. в режимі відеоконференції просила в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, просила відмовити оскільки така є необґрунтована, також вказала, що представником відповідача не долучено до матеріалів справи договору про правничу допомогу укладеного між відповідачем та адвокатом, яка приймала участь в розгляді справи. Окрім того квитанція про готівкову оплату ОСОБА_3 не може бути належним доказом, оскільки не вказано номеру договору та оплачено фізичною особою.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З врахуванням вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у відсутності позивача та представника відповідача.

Проаналізувавши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, та докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, слід відмовити, виходячи з наступних підстав :

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певноїпозовної вимоги,з приводуякої сторониподавали доказиі давалипояснення,не ухваленорішення; 2)суд,вирішивши питанняпро право,не зазначивточної грошовоїсуми,присудженої достягнення,або майно,яке підлягаєпередачі,або дії,що требавиконати; 3)судом невирішено питанняпро судовівитрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат , за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 08.05.2023 року, зазначила, що попередній (орієнтований) розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить, 5 000 грн. При розгляді цивільної справи, заявила, що нею будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі, докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Представником відповідача на підтвердження понесених стороною відповідача витрат на правничу допомогу надано : ордер про надання правничої допомоги серії ВС № 1194544 від 25.04.2023 року; розрахунок суми гонорару за надання правничої допомоги без дати; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 25 від 12.06.2023 року.

Представником відповідача до матеріалів справи не долучено договору про надання правничої допомоги укладеного між СТ «Ветеран» та адвокатом Кісь О.Р, що унеможливлює дослідити умови такого, щодо визначеного порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Так, статтями 77 - 80 ЦПК України встановлено критерії доказів, а саме їх належність, допустимість, достовірність та достатність. При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), зазначив, що відшкодування судових витрат передбачає встановлення їх реальності, необхідності та розумності їх розміру.

У справі «Георгуліс та інші проти Греції» (Georgoulis and others v. Grece) Європейський суд з прав людини, пославшись на наведену вище справу «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), зазначив, що згідно з його практикою, відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, більше того, розумний характер їх розміру. Суд відзначив, що у цій справі на обґрунтування вимоги про відшкодування судових витрат не було надано підтверджуючих документів, які дозволили б йому точно розрахувати ці витрати.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з позивача суми судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу відсутні, а тому в задоволенні заяви представника відповідача Садівничого товариства«Ветеран» -Кісь О.Р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 142, 257-261, 270 ЦПК України, суд,-

постановив :

в задоволені заяви представника відповідача Садівничого товариства «Ветеран» - Кісь О.Р. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Садівничого товариства «Ветеран» про відшкодування майнової шкоди,- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 30.06.2023 року.

СуддяН. Б. Добош