Справа № 450/2796/22 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1996/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Ветеран» про стягнення майнової шкоди,
В С Т А Н О В И В:
у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до садівничого товариства «Ветеран» в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду в розмірі 5900,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що вона є членом садівничого товариство «Ветеран», має у власності земельну ділянку площею 0,0647га, кадастровий номер 4623686600:04:000:0741 та садовий будинок АДРЕСА_1 . Позивач користувалася послугами з електропостачання та здійснювала оплату за спожиту електричну енергію на рахунок Садівничого товариства «Ветеран», який вважається колективним споживачем. 15 грудня 2020 року голова СТ «Ветеран» Хамуляк В.В. скерував позивачу повідомлення про те, що 12 грудня 2020 року на засіданні правління СТ «Ветеран» було прийнято рішення та зобов`язано позивача «внести додаткові кошти в касу СТ «Ветеран» в сумі 9000,00 грн, щоб мати можливість користуватися електромережею з видільною потужністю до 32А, або автоматичний вимикач потужністю 32А замінити на вимикач потужністю 10А без доплати». 20 липня 2020 року ОСОБА_2 відключив садівничий будинок позивача від електропостачання. У березні 2021 року голова СТ «Ветеран» Хамуляка В.В. надав позивачу номер телефону електриків, які підключили будинок до системи електропостачання за її рахунок. За надані послуги позивач оплатила 1800, 00 грн. Згодом ОСОБА_2 вдруге відключив будинок позивача від системи електропостачання. Позивач звернулася у Пустомитівський районний суд Львівської області із позовною заявою про визнати незаконним рішення правління Садівничого товариства «Ветеран» від 12 грудня 2020 року та зобов`язання Садівничого товариства «Ветеран» відновити електропостачання ОСОБА_1 . Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 липня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 липня 2022 року скасовано та зобов`язано СТ «Ветеран» відновити електропостачання ОСОБА_1 до садового будинку АДРЕСА_1 . Голова садівничого товариства «Ветеран» не може самостійно відновити електропостачання. Відповідач не вчинив дій, щодо відновлення електропостачання. Вартість послуг, щодо відновлення електропостачання становить 5 900,00 грн.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до садівничого товариства «Ветеран» про стягнення майнової шкоди відмовлено.
Рішення судупершої інстанціїв апеляційномупорядку оскаржилаОСОБА_1 , подавши в липні 2023 року апеляційну скаргу.
Апелянт вважає що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права без урахування об`єктивних обставин справи.
Зазначає, що відповідач належним чином не відновив електропостачання до її садового будинку, відповідно до постанови Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 465/9549/21, відтак вона має право на відновлення електропостачання у такому стані, який існував до моменту припинення. При цьому звертає увагу на те, що відповідач, як боржник у виконавчому провадженні не надав належні докази, які б засвідчували компетентність електрика щодо виконання підрядних робіт. Не погоджується заявник із мотивами судового рішення, що нею не надано доказів на підтвердження факту понесення збитків у виді витрат на відновлення електропостачання. Однак, для відновлення електропостачання заявник запросила спеціаліста ФОП ОСОБА_3 , який надав комерційну пропозицію на роботи щодо підключення до електричної мережі садового будинку фізичної особи ОСОБА_1 , яка становить 5900,00 грн. Відтак, вартість матеріалів та робіт для відновлення права на електропостачання становить 5900,00 грн.
Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В липні 2023 року зареєстровано відзив садівничого товариства «Ветеран» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року.
Аналіз змісту відзиву на апеляційну скаргу свідчить про згоду із рішенням суду першої інстанції, відповідач вважає таке законним та обґрунтованим, ухваленим із дотриманням вимог матеріального і процесуального права. У зв`язку з чим, просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом позову є відшкодування збитків, завданих, на думку позивача, невиконанням відповідачем рішення суду про зобов`язання останнього відновити електропостачання садового будиночку позивача, а саме, відшкодування витрат, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 липня 2022 року у справі № 465/9549/21 за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Ветеран», третьої особи: приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання незаконним рішення правління СТ «Ветеран» від 12 грудня 2020 року в частині зобов`язання її внести в касу товариства 9000,00 грн для подальшого користування електромережею з виділеною потужністю до 32 ампер, або замінити автоматичний вимикач номіналом 32 ампери на вимикач номіналом 10 ампер без доплати, а також зобов`язання відповідача відновити їй електропостачання до садового будинку АДРЕСА_1 , в задоволенні позовних вимог, відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 липня 2022 року частково скасовано, зобов`язано СТ «Ветеран» відновити електропостачання ОСОБА_1 до садового будинку АДРЕСА_1 . В решті рішення, залишено без змін.
На підставі цього рішення, 20 лютого 2023 року Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист та 24 лютого 2023 року відрито виконавче провадження № 71128566 по його примусовому виконанню.
Відповідно до постанови державного виконавця Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження № 71128566 від 30 травня 2023 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №465/9549/21 закінчено на підставі пункту 9 части першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою державного виконавця встановлено, що відповідно до заяв боржника від 23 березня 2023 року, 28 квітня 2023 року та акта державного виконавця від 12 травня 2023 року, рішення суду, згідно виконавчого документа виконано. До будинку ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 відновлено електропостачання, що також стверджується актом № 2/23 від 23 лютого 2023 року, щодо виконання робіт по відновленню електропостачання.
Відповідно до акта № 2/23 виконання робіт по відновленню електропостачання від 23 лютого 2023 року, засвідчується виконання робіт по відновленню електропостачання ОСОБА_1 на ділянці № 55 у відповідності до рішення Львівського апеляційного суду у справі №465/9549/21. Електропостачання відновлено, згідно норм та вимог зазначених у протоколі № 1 загальних зборів від 19 липня 2020 року.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Згідно статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина перша, друга статті 614 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України)».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що «збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 704/962/17 (провадження № 61-47536св18) зроблено висновок по застосуванню статей 22, 614, 623 ЦК України та вказано, що «презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків. Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала збитків, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини».
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов`язок по доказуванню.
Встановивши, що відповідачем на момент ухвалення оскаржуваного рішення виконано судові рішення у справі № 465/9549/21, а саме, відновлено електропостачання до садового будинку позивача, виконавче провадження з примусового виконання таких рішень закінчено, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову за таких обставин.
Щодо доводів позивача, а також аналогічних доводів, викладених в апеляційній скарзі про те, що відповідачем неналежним чином виконано рішення суду щодо відновлення електропостачання, оскільки встановлені ним автомати є неякісні, а також відсутні документи, котрі підтверджують компетентність електрика, який проводив такі роботи, то колегія суддів їх відхиляє, адже такі доводи не підтверджено жодними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за умови відновлення електропостачання, комерційна пропозицію ФОП ОСОБА_3 , не може бути належним доказом, щодо необхідності понесення витрат для відновлення електропостачання.
Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що оскаржуване рішення залишено без змін, підстави для здійснення розподілу судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2023 |
Оприлюднено | 04.10.2023 |
Номер документу | 113855674 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Копняк С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні