Рішення

від 30.06.2023 по справі 160/7246/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року Справа № 160/7246/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2022 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» до Волинської митниці, в якій позивач просить суд прийняти до розгляду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000059/2 від 28.02.2023 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205030/2023/000138 від 28.02.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушуючи норм діючого митного законодавства України відповідачем прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого скориговано заявлену позивачем за ціною контракту митну вартість імпортованих ним товарів, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, оскільки подані позивачем митному органу документи, відповідають встановленим законодавчим вимогам та підтверджують заявлені відомості про митну вартість товарів, у той час, як визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 р. провадження у справі, після залишення ухвалою суду від 10.04.2023 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито, та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив, у якому позов не визнає, посилаючись на те, та зазначив, що оскаржувані рішення є законним та обґрунтованим, прийняті на підставі та на виконання норм митного законодавства України, за результатами розгляду та оцінки поданих позивачем документів для митного оформлення товарів, які були надані в обсязі, яким фактично неможливо підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, отже просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до довідки від 15.05.2023 р. №80, складеною начальником відділу управління персоналом Аліною Шевченко, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Євгенія Олексіївна перебуватиме у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, а саме з: 29.05.2023 року по 27.06.2023 р.

Отже, дана справа вирішується в перші робочі дні судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукової Євгенії Олексіївни, тобто 30.06.2023 р.

Суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» та "New place Sp. z.o.o." Польща був укладений зовнішньо - економічний контракт № 20221011 від 11 жовтня 2022 р.

За умовами даного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» купує товар у "New place Sp. z.o.o.", Польща.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, ціна на товару зазначена у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

Пунктом 3.2. Контракту визначено, що загальна вартість Контракту буде дорівнювати сумі всіх постачань, здійснених за цим Контрактом. Сторони оцінюють вартість Контракту на рівні 1 000 000,00 євро.

У відповідності до пункту 3.3. Контракту, валюта Контракту і валюта платежу - ЄВРО.

Згідно п. 5.1. Контракту, покупець оплачує Товар шляхом 100 відсотків передоплати суми зазначеної у специфікації.

На умовах та в рамках зовнішньо - економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» купує товар у "New place Sp. z.o.o.", Польща № 20221011 від 11 жовтня 2022 p. було організовано поставки товарів з Польщі до України, а саме скло в асортименті.

27.02.2023 року представником декларанта було подано митну декларацію № 23UA205030002958U5 (номер встановлений після коригування - №23UA205030003021U6). Відповідно до поданої декларації митна вартість була встановлена згідно до Комерційного Інвойсу № 3/02/2023 від 23.02.2023 року. Митна вартість товарів була визначена із застосуванням основного методу.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, про які зазначено у повідомленні митниці від 28.02.2023, включаються до ціни товару на умовах поставки EXW.

у митній декларації № 23UA205030002958U5 поданій декларантом, було зазначено загальну суму товарів за рахунком, відповідно до інвойсу (графа 22), що складала 10279,28 EUR. Також було визначено розмір ПДВ та ввізного мита, сума розрахована декларантом склала -127101,92 грн.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

-Пакувальний лист (Packing list) від 23.02.2023;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) № Р2/02/2023 від 16.02.2023;

-Рахунок-проформа (Proforma invoice) № РЗ/02/2023 від 16.02.2023;

-Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 3/02/2023 від 23.02.2023;

-Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 23.02.2023; -Декларація про походження товару (Declaration of origin) № 3/02/2023 від 23.02.2023;

-Некласифікований комерційний документ (Замовлення №1) від 14.02.2023;

-Банківський платіжний документ, що стосується товару № 60 від 16.02.2023;

-Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 43 від 24.02.2023;

-Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) від 24.02.2023;

-Некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021. 3023) (Комерційна пропозиція) Б/Н від 13.02.2023;

-Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104). подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20221011 від 11.10.2022;

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація №26) від 23.02.2023;

-Договір про надання послуг митного брокера № 300920221-6 від 30.09.2022; -Договір (контракт) про перевезення (Договір-замовлення №2) від 16.02.2023;

-Копія митної декларації країни відправлення № 23PL321050E0038670 від 24.02.2023;

-Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA205030002958U5 від 27.02.2023.

Разом з рішенням про коригування митної вартості уповноваженою особою митниці було складено та направлено декларанту повідомлення наступного змісту: «...Згідно правил Інкотермс, за умовами поставки FCA поза місцем завантаження яке належить відправнику товару вартість за таке навантаження лягає на покупця товару. Фактичною адресою продавця товару є - 02-739 Ul. Walbrzyska 11/250С, Warszawa Республіка Польща, що відрізняється від місця завантаження FCA Sliwice зазначеного в товаротранспортній накладній від 24.02.2023 №б/н. Витрати на навантажувально- розвантажувальні роботи не включені до митної вартості, не відображені в довідці про транспортні витрати, та не відображені в рахунку-фактурі, що суперечить умовам поставки FCA;

Договір-замовлення на транспортування містить інформацію щодо договору від 12.12.2022 №01/12/2022 про що відсутня інформація в митного органу...»

На підставі поданих документів Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000059/2 від 28.02.2023 року, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205030/2023/000138 від 28.02.2023 року.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000059/2 від 28.02.2023 року було здійснено коригування вартості за одиницю товару, а саме: Скло листове, прозоре, безбарвне, термічно поліроване, флоат-скло, без поминального, відбивального або не відбивального шару, в листах, завтовшки більш як 3,5мм. але не більш як 4,5мм. Призначене для засклення світлопрозорих конструкцій, виготовлення виробів будівельного, технічного та побутового призначення. Float bezbarwny 4mm 3300x2140 / Скло безбарвне 4,00 мм., розміром 3300x2140мм. - 2146,848м2. Країна виробництва: Китай, CN.

Розрахована декларантом митна вартість товару становила 10 279,28 EUR (397 193,50 грн. (курс валюти станом на момент подання декларації - 38,6402)), а вартість митних платежів - 127 101,92грн., внаслідок протиправних дій відповідача у вигляді коригування митної вартості загальна вартість товару склала 13847,17 EUR (534653,07грн. (курс валюти - 38,611), а вартість митних платежів склала - 171088,99грн.

Як вбачається з картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, причини за яких митний орган відмовляє у митному оформленні товарів полягають у припущеннях та необґрунтованих сумнівах щодо заявленої декларантом вартості товару. Інспектор при складанні даної картки відмови посилається на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала - 43987,07грн. (зарезервовано для повернення (55) - 44073,93грн.).

Не погоджуючись із правомірністю прийнятих відповідачем рішень, позивач звернувся до суду з позовом про визнання таких протиправними та скасування останніх.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою-четвертою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій, митницею встановлені такі розбіжності:

1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах CPT Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/ нездійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно п.5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 р. №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пп. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Згідно п.3.1. Контракту від 11.10.2022 р. №20221011, поставка Товару здійснюється на умовах поставки (ІНКОТЕРМС 2010 p.).

Витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, про які зазначено у повідомленні митниці від 28.02.2023, включаються до ціни товару на умовах поставки EXW.

Умови поставки EXW передбачають, що продавець вважається таким; що виконав свої обов`язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України.

Транспортні документи, надані безпосереднім виконавцем перевезення містять відомості щодо відсутності витрат на страхування, а також розподіл витрат за межами митної території України від місця завантаження до пункту пропуску на державному кордоні, витрати в межах України.

Розбіжності щодо числового значення витрат на перевезення, відповідно до тексту повідомлення, митним органом не виявлено.

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 року №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки втрат на транспортування не включені у вартість товару.

Належить зазначити, що розглядаючи подібні правовідносини Верховний Суд у постанові від 20.03.2018 р. у справі № 815/4132/17 (К/9901/11263/18) зазначив про те, що посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є також необґрунтованими, з огляду на п. 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року № 14-12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару.

Також щодо подібних правовідносин Верховний Суд висловився у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17, у якій зазначив про те, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, пункти 3.2, 5.1. контракту №2015/10/28 від 28.10.2015 року між позивачем та «FOSHN FORTUNE IMPORTEXPORT TRADE CO., LTD» (KHP) передбачають включення до ціни товару вартості тари, упаковки, полетів та маркування, а також те, що, вказана в інвойсах ціна товару включає вартість піддонів. Цим спростовується твердження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (зокрема контракті) будь-якої інформації щодо включення до складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.03.2019 у справі № 815/5791/17, згідно з яким, посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідно до умов Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведеній поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000059/2 від 28.02.2023 року

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205030/2023/000138 від 28.02.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАСС АРТ» з Волинської митниці сплачений судовий збір в розмірі 5368,00 ( п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова