Справа № 420/15265/23
УХВАЛА
29 червня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
27.06.2023 року Товариство з додатковою відповідальністю «Зонт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.06.2023 р. № 328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийняте відносно ТДВ «Зонт».
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області оформляти та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ТДВ «Зонт» на підставі та на виконання рішення ГУ ДПС в Одеській області №328/4-1532 від 02.06.2023 р. «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» до набрання законної сили рішенням у даній справі.
ІІ. Позиція заявника.
На обгрунування вказаної заяви позивач зазначає, що специфіка спірного рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.06.2023 р. № 328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу полягає у тому, що таке рішення підлягає обов`язковому та безспірному виконанню банківськими установами, надавачами послуг, в яких платник податків має розрахункові та/або поточні рахунки без згоди на це позивача. Вжиття податковим органом заходів щодо стягнення суми грошових коштів з рахунків у банківських установах унеможливить поновлення прав позивача, оскільки поданий до адміністративного суду позов про скасування рішення буде марним, адже не забезпечить належний захист прав платника податків. При цьому, стягненням коштів буде завдано значної шкоди позивачу, що унеможливить подальше ведення господарської діяльності. Разом з тим, позивач посилається на Інструкцію про безготівкові розрахунку в національній валюті користувачів платіжних послуг №163, якою врегульовано порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг. Таким чином, приймаючи до уваги порядок ініціювання примусового списання (стягнення) коштів без згоди платника, та враховуючи, що предметом спору є правомірність прийняття відповідачем рішення від 02.06.2023 р. № 328/4-1532, позивач просить заборонити податковому органу оформлювати та подавати платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) безготівкових коштів з рахунків платника податків у банках відповідно до ст. ст. 150-153 КАС України.
ІІI. Процесуальні дії суду.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2023 р. заява про забезпечення позову передана судді Дубровній В.А.
Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 28.06.2023 р. дану заяву прийнято до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою запропоновано ГУ ДПС у Одеській області надати суду пояснення щодо вказаної заяви заявника.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
26.04.2023 р. Головним управлінням в Одеській області сформовано податкову вимогу за формою «Ю» №0010191-1305-1532 про сплату боргу (недоїмки), якою вимагається від ТДВ «Зонт» сплатити недоїмку, яка складає 2 777 704,45 грн. (пункт 1 вимоги). У разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані заходи стягнення податкового боргу, передбачені Податковим кодексом (пункт 3 вимоги).
02.06.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято рішення за №328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким вирішено відповідно до п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» (код ЄДРПОУ: 00310249).
31.05.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято Акт про опис майна за №102/15-32-13-02-35, згідно з якого вбачається, що на підставі рішення від 01.05.2023 р. №821/15-32-13-05 про опис майна у податкову заставу платника податків ТДВ «Зонт», провів опис майна на загальну суму 3 750 000 грн.
Вважаючи, що спірне рішення ГУ ДПС в Одеській області №328/4-1532 від 02.06.2023 р. «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» підлягає обов`язковому та безспірному виконанню банківськими установами, надавачами послуг, в яких платник податків має розрахункові та/або поточні рахунки без згоди на це платника податків, заявник просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області оформляти та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ТДВ «Зонт» до набрання законної сили рішенням у даній справі.
V. Норми права, які застосував суд.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із до абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
VI. Оцінка суду
Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При цьому, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/7496/18, від 14.05.2020 у справі № 640/20626/18.
Надаючи оцінку наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області оформляти та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків ТДВ «Зонт» до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи спірне рішення ГУ ДПС в Одеській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» від 02.06.2023 р. № 328/4-1532 рішення прийнято уповноваженою особою ГУ ДПС в Одеській області відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, яким вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах.
При цьому, за вищенаведеними положеннями абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України дане рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Порядок ініціювання та виконання платіжних операцій за рахунками користувачів платіжних послуг врегульовано «Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», затвердженою постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163, яка набрала чинності з 01.08.2022 (далі Інструкція № 163).
Згідно із підпунктами 5, 19, 20 пункту 6 Інструкції № 163:
- ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач;
- примусове списання (стягнення) - платіжна операція з рахунку платника, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановленого законом України виконавчого документа у випадках, передбачених законодавством України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, чи рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених Податковим кодексом України;
- стягувач - особа, яка може бути ініціатором платіжної операції примусового списання (стягнення) коштів з рахунку платника на підставі виконавчих документів, визначених законом України, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили, або рішення керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) відповідно до Податкового кодексу України.
Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника врегульовано пунктами 60-72 розділу IV Інструкції № 163.
Ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі - примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі - стягувач) (пункт 60 Інструкції № 163).
Надавач платіжних послуг платника виконує примусове списання (стягнення) коштів із рахунків, відкритих платникам відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг (пункт 61 Інструкції № 163).
Згідно із пунктом 62 Інструкції № 163, стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із:
1) рахунків платників - на підставі виконавчих документів, установлених законодавством України;
2) рахунків платників податків - на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у пункті 95.5 статті 95 Податкового кодексу України);
3) рахунків суб`єктів господарювання - на підставі рішення суду;
4) розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг - на підставі судового рішення за зобов`язаннями небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем за умови, що таке зобов`язання пов`язано з наданням платіжних послуг небанківським надавачем платіжних послуг.
Стягувач у реквізиті "Призначення платежу" платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) коштів (далі - платіжна інструкція) зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа або назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (абзац перший пункту 64 Інструкції № 163).
Стягувач не подає надавачу платіжних послуг платника виконавчий документ або судове рішення/рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, на підставі якого оформлено платіжну інструкцію (абзац третій пункту 64 Інструкції № 163).
Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника (пункт 68 Інструкції № 163).
Стягувач має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника (пункт 72 Інструкції № 163).
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що предметом заявленого спору є правомірність рішення Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 02.06.2023 р. № 328/4-1532, суд вважає, що побоювання заявника про можливість завдання шкоди та невідворотних наслідків є об`єктивними, оскільки Головне управління ДПС в Одеській області не позбавлено права на здійснення списання коштів з рахунку платника податку на підставі рішення, правомірність прийняття якого є предметом заявленого спору, що також свідчить про об`єктивну наявність небезпеки порушень майнових прав заявника.
VII. Висновок суду
Статтею 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З системного аналізу викладених норм матеріального та процесуального права та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що є підставою для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись статтями 4, 150, 151, 156, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» (пр-т Маршала Жукова, буд. 103, м. Одеса, Одеська обл., 65104, код ЄДРПОУ: 00310249) про вжиття заходів адміністративного позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №420/15265/23 шляхом:
- заборони Головному управлінню ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) оформляти та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» (пр-т Маршала Жукова, буд. 103, м. Одеса, Одеська обл., 65104, код ЄДРПОУ: 00310249) на підставі та на виконання рішення Головного управління ДПС в Одеській області №328/4-1532 від 02.06.2023 р. «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» до набрання законної сили рішенням у справі № 420/15265/23.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України негайно надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.06.2023 року.
Суддя В.А. Дубровна
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111914904 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Дубровна В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні