Рішення

від 30.04.2024 по справі 420/15265/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15265/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з додатковою відповідальністю «Зонт» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.06.2023 р. № 328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийняте відносно ТДВ «Зонт».

II. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог зазначено, що 02.06.2023 ГУ ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення №328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, які належать позивачу. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач зазначає, що відповідач листом від 01.05.2023 року та вимогою від 26.04.2023 року №0010191-1305-1532 повідомив, що станом на 25.04.2023 року податковий борг складає 2 777 704, 45 грн., а також про необхідність надати перелік майна, яке перебуває у власності, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акту опису майна. На виконання вищевказаного, позивач надав відповідачу Акт опису майна №102/15-32- 13-02-35 від 31.05.2023 року про опис майна «Портальна машина плазменої різки -5» вартістю 3 750 000 грн., що перевищує розмір заявленого відповідачем боргу. При цьому, не заперечуючи щодо наявності податкового боргу, позивач не погоджується з його розміром, вказаним у вимозі, посилаючись на часткову сплату на виконання рішення суду у справі №916/1205/22. У своїх доводах щодо протиправності оскаржуваного рішення позивач посилається на те, що при винесенні цього рішення відповідач не конкретизував суму податкового боргу, періоду його виникнення та не виклав підстав виникнення податкового боргу, що призводить до безперервного стягнення боргу, за будь-який період, що є протиправним. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у ньому відсутні відомості про наявність податкового боргу із задекларованих зобов`язань, який не сплачено позивачем протягом 90 календарних днів з моменту його виникнення. Відповідно до Акту опису майна №102/15-32-13-02-35 від 31.05.2023 року відповідач описав майно позивача, реалізація якого через публічні торги з продажу майна надає можливість відповідачу покрити податковий борг без застосування процедури стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Така бездіяльність відповідача щодо виконання своїх прямих повноважень розцінюється позивачем як зловживання службовими повноваженнями. З огляду на вищевикладене позивач стверджує про відсутність передумов, передбачених статтею 95 Податкового кодексу України, для стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до рішення від 02.06.2023 р. № 328/4-1532, прийнятого відносно ТДВ «Зонт».

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не наданий.

Електронний примірник ухвали про відкриття провадження у справі та копія позову з додатками доставлені в електронний кабінет Головного управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 29.06.2023 року вжито заходи забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №420/15265/23 шляхом заборони ГУ ДПС в Одеській області оформляти та подавати банкам платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) з рахунків платника податків позивача на підставі та на виконання рішення ГУ ДПС в Одеській області №328/4-1532 від 02.06.2023 р. «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Оскільки від сторін у справі не надійшли клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами..

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ТОВ «Зонт», код ЄДРПОУ 00310249, (надалі ТДВ «Зонт») зареєстроване як юридична особа 22.06.1995 року; перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області.

Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є: 28.41 Виробництво металообробних машин.

26.04.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0010191-1305-1532, якою повідомлено платника податків - ТДВ «Зонт» про те, що станом на 25.04.2023 року сума його податкового боргу становить 2 777 704, 45 грн. (а.с. 15)

Цією вимогою ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України:

1. Попереджає, що у платника податків виник податковий борг та починаючи з 28 травня 2022 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України. Податковим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу;

2. Вимагає терміново сплатити суму податкового боргу;

3. Застерігає, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу;

4. Повідомляє, що публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, можуть бути проведені не раніше, ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) цієї податкової вимоги.

Податкову вимогу форми «Ю» №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року складено з додатком Детальний розрахунок суми податкового боргу (а.с. 16), згідно якого податковий борг ТДВ «Зонт» включає:

заборгованість за платежем 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 339 933, 04 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 339 933, 04 грн.;

заборгованість за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 2 319 629,16 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 2 319 629,16 грн.;

заборгованість за платежем 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 118 142,25 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 118 142,25 грн.

Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 01.05.2023 року вих. №17313/6/15-32-13-05-06 на адресу ТДВ «Зонт» направлено податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу (а.с. 13-14).

Цим же листом відповідач просив надати перелік майна для опису у податкову заставу.

31.05.2023 року податковим керуючим та уповноваженим представником ТДВ «Зонт» підписаний Акт опису майна №102/15-32-13-02-35, згідно якого на підставі рішення від 01.05.2023 року №821/15-32-13-05 про опис майна у податкову заставу платника податків ТДВ «Зонт», проведено опис майна у податкову заставу «Портальна машина плазменої різки-5 координат Метеор 520.000.00-740,2022 р.» вартістю 3 750 000,00 грн. (а.с. 17).

02.06.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняте рішення №328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, яким вирішено відповідно до п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» (код ЄДРПОУ: 00310249) (а.с. 12).

Не погоджуючись із рішенням №328/4-1532 від 02.06.2023 року «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу», позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У відповідності з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Як визначено пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно з пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

За приписами п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за таких умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

2) платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів;

3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Сукупність вказаних обставин обумовлює правомірність рішення контролюючого органу про стягнення коштів платника податків за рахунок готівки або з рахунків, які йому відкриті в банках, на погашення податкового боргу.

VI. Оцінка суду.

Предметом спору у зазначеній справі є правомірність рішення №328/4-1532 від 02.06.2023 року «Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу».

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлене відсутністю передумов, передбачених статтею 95 Податкового кодексу України, для стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, забезпеченого податковою заставою.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача у співставленні з фактичними обставинами справи та вищенаведеними нормами, суд зазначає наступне.

Позивач не заперечує наявність у нього податкового боргу, однак не погоджується з його розміром, вказаним у податковій вимозі від 26.04.2023 року №0010191-1305-1532, посилаючись на часткову сплату на виконання рішення суду у справі №916/1205/22.

Як встановлено судом, разом із податковою вимогою форми «Ю» №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року позивачу надіслано Детальний розрахунок суми податкового боргу (а.с. 16), згідно якого податковий борг ТДВ «Зонт» включає:

заборгованість за платежем 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 339 933, 04 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 339 933, 04 грн.;

заборгованість за платежем 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у розмірі 2 319 629,16 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 2 319 629,16 грн.;

заборгованість за платежем 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 118 142,25 грн., яка складається з податкового зобов`язання у сумі 118 142,25 грн.

Однак, на підтвердження того, позивачем було частково сплачено на виконання рішення суду у справі №916/1205/22, останнім не надано суду жодних доказів часткової сплати та/або обґрунтованих пояснень щодо розміру податкового боргу, який визнає позивач.

Тобто, позивач не обґрунтував та не довів належними доказами свою незгоду з розміром податкового боргу, зазначеного у податковій вимозі №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року.

При цьому, суд зауважує, що станом на момент прийняття оскарженого рішення та звернення до суду з даним позовом податкова вимога №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року є чинною та доказів її оскарження до суду не надано.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що правомірність податкової вимоги №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року на суму податкового боргу 2 777704,45 грн., яка була направлена позивачу, не є предметом судового розгляду у даній справі та не входить до предмета доказування.

Отже, у розумінні положень пунктів 95.1 - 95.2 статті 95 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) через 30 календарних днів з дня надіслання позивачу податкової вимоги №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року у відповідача виникли підстави для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу.

Щодо черговості заходів для погашення податкового боргу.

Як встановлено судом, 31.05.2023 року податковим керуючим та уповноваженим представником ТДВ «Зонт» підписаний Акт опису майна №102/15-32-13-02-35, згідно якого на підставі рішення від 01.05.2023 року №821/15-32-13-05 про опис майна у податкову заставу платника податків ТДВ «Зонт», проведено опис майна у податкову заставу «Портальна машина плазменої різки-5 координат Метеор 520.000.00-740,2022 р.» вартістю 3 750 000,00 грн. (а.с. 17).

02.06.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняте оскаржене рішення №328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до п. 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що положеннями статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна платника податків після перевірки можливості погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку.

І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 15.11.2022 (807/675/16), від 06.12.2022 (справа №813/4632/16) та від 24.02.2023 (справа №826/17041/14).

Отже, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, застосування процедури стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу передує процедурі погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищевикладене, приймаючи рішення від 02.06.2023 року №328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідач діяв з дотриманням вимог, передбачених Податковим кодексом України.

Отже, доводи позивача стосовно того, що реалізація майна позивача, описаного у податкову заставу, надає можливість відповідачу покрити податковий борг без застосування процедури стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, не відповідають приписам податкового законодавства.

Щодо наявності умов для прийняття контролюючим органом рішення про стягнення коштів за рахунок коштів з рахунків такого платника у банках, передбачених п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.

Як вже зазначено судом вище, приписами п.95.5 ст. 95 Податкового кодексу України визначено право керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) прийняти рішення про стягнення коштів платника податків, у випадку наявної сукупності таких умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов`язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;

2) платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 30 календарних днів;

3) відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

Позивач не спростовує виникнення податкового боргу, факт отримання податкової вимоги №0010191-1305-1532 від 26.04.2023 року та не заявляє про наявність зобов`язань держави щодо повернення йому помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Частиною першою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, на позивача також покладено обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вживає заходи щодо стягнення з позивача податкового боргу згідно черговості, передбаченої ст. 95 Податкового кодексу України. Позивачем протиправність таких дій відповідача не доведена, а отже рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.06.2023 року № 328/4-1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу скасуванню не підлягає.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відмови, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат на користь позивача не здійснюється; відповідач про наявність витрат не заявив.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволення позовної заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Зонт» (пр-т Маршала Жукова, буд. 103, м. Одеса, Одеська обл., 65104, код ЄДРПОУ: 00310249) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

.