Постанова

від 30.06.2023 по справі 818/3847/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року

м. Київ

справа № 818/3847/15

адміністративне провадження № К/9901/4998/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 (суддя О.М. Кунець) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 (головуючий суддя Старостін В.В., судді Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.) у справі №818/3847/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» до Сумської митниці ДФС про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування картки відмови, зобов`язання здійснити митне оформлення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» (далі - ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д», позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило: 1) визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці ДФС в частині порушення вимог ст. 255 Митного кодексу України, а саме - незавершення протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу товарів, що підлягають митному оформленню, без зазначення причин перевищення строку, виконання митних формальностей; 2) визнати незаконною та скасувати картку відмови №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015 митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 3) зобов`язати Сумську митницю ДФС здійснити митне оформлення митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016, адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправною бездіяльність Сумської митниці ДФС в частині порушення вимог ст. 255 Митного кодексу України, а саме: незавершення оформлення протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення митному органу митної декларації ІМ 40 АА № 805130000.2015.01622 від 04.12.2015 року, що підлягає митному оформленню без зазначення причин перевищення строку виконання митних формальностей; в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 у відмовленій частині позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною та скасувати картку відмови №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015 митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та зобов`язати Сумську митницю ДФС здійснити митне оформлення митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що постанова суду першої інстанції (резолютивна частина) не містить висновків суду щодо іншої частини позовних вимог. Судами не враховано як належний доказ постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі №818/8857/13-а, якою встановлено факт завершення імпортних операцій. Судами попередніх інстанцій не враховано, що відбулася зміна митного режиму з «митного складу» на «імпорт», а не здійснення зовнішньоекономічної операції. Відмова відповідача у митному оформленні товарів з посиланням на наказ Мінекономрозвитку від 07.03.2014 №286 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» є безпідставною і незаконною, оскільки випуск для вільного обігу товарів не є зовнішньоекономічною операцією, а невірне застосування норм матеріального права призвело до винесення неправосудних судових рішень.

Відповідач надав заперечення проти касаційної скарги, в яких просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» через її безпідставність та необґрунтованість.

Відповідно до вимог частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, запере6чення відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 07.09.2010 між ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон «Д» та фірмою «GE OILGAS OPERATIONS» США був укладений контракт №17/09-2010 на придбання компресорів та їх комплектуючих, що підтверджується контрактом та додатковими угодами до нього.

Доставку товару за вказаним контрактом виконувала у 2012 році компанія Інфініто S.R.L. Італія за укладеним договором №11/07-2012.

07.12.2012 позивач здійснив митне оформлення поставлених товарів, визначивши митний режим «митний склад». Отримані товари були поміщенні в зону митного контролю - на митний склад з відповідним оформленням митних декларацій IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015848 від 06.12.2012, IM 74 ДЕ №805130000/2012/015846 від 06.12.2012, IM 74 ДЕ №805130000/2012/016005 від 10.12.2012, IM 74 ДЕ №805130000/2012/015911 від 07.12.2012, IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015910 від 07.12.2012.

Одну з вищезазначених митних декларацій (IM 74 ДЕ №805130000/2012/015910 від 07.12.2012) 04.12.2015 було подано відповідачу разом з відповідним пакетом документів для випуску частини товарів у вільний обіг, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 125 Митного кодексу України строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон «Д» 04.12.2015 направило відповідачу МД IM 40 АА №805130000/2015/016226 та всі необхідні документи для митного оформлення. У графі 20 МД №805130000/2015/016226 була зазначена митна декларація № 805130000/2012/015910 від 07.12.2012.

Митним постом «Суми-центральний» Сумської митниці ДФС не прийнято вищезазначену митну декларацію та видано картку відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.016226 від 04.12.2015. Відмова у прийнятті митної декларації була обґрунтована порушенням вимог пункту 2 статті 197 Митного кодексу України; підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 21.05.2012 №436 «Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України»; статті 37 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»; наказу Міністерства економіки України від 07.03.2014 №286 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

У вказаній картці відмови роз`яснено позивачу вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме - позивачу необхідно подати нову МД з урахуванням вимог пункту 2 статті 197 Митного кодексу України; підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 21.05.2012 №436 «Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України»; статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; наказу Міністерства економіки України від 07.03.2014року №286, а саме - подати до органу доходів та зборів разову (індивідуальну) ліцензію на здійснення зовнішньоекономічної операції для суб`єкта ЗЕД - ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон Д».

Відповідно до положень Наказу Мінекономіки №286 від 07.03.2014 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» (зі змінами) за порушення пов`язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», до ТОВ «Інженерно-технічний центр «Оріон Д» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Підстава для застосування санкції - матеріали Міндоходів України вих. від 12.11.2013 №17109/5/99-99-22-03-01-16, вх. від 15.11.2013 №06/1 13843-13.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, приймаючи картку відмови №805130000/2015/00079, відповідач діяв в межах норм законодавства, оскільки відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», як вже зазначалось вище, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 № 286 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності», до ТОВ «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 №286 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України» до ТОВ «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» застосовано індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Вказаний наказ має імперативний характер, крім того санкцію до ТОВ «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» не зупинено.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною 12 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб`єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Положенням про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яке затверджене наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000 детально врегульовано порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економіки України спеціальних санкцій.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів скасування санкцій можливе за ініціативи суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності з відповідними матеріалами, що підтверджують усунуті порушення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вищезазначеного Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, доказів звернення ТОВ «Інженерно-технічний центр «ОРІОН-Д» до Міністерства економіки України з клопотанням про зняття накладених санкцій.

Відтак, на момент подання МД IM 40 АА №805130000/2015/016226 від 04.12.2015 стосовно позивача діяв індивідуальний режим ліцензування.

Статтею 197 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.

Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій правомірно послалися на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», якою затверджено Перелік товарів, зовнішньоекономічні операції з якими підлягають ліцензуванню. Вказаний перелік визначає, що для товарів за кодами 0101-9706 згідно з УКТ ЗЕД, які переміщуються через митний кордон України суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, до якого згідно із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» застосовані спеціальні санкції, необхідна разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної операції.

Позивач посилався на судову практику (постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі № 818/8857/13-а, постанова Верховного Суду України від 01.07.2009 у справі №21-890во09, постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі №21-412а11), відповідно до якої моментом вчинення імпортної операції є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, зазначав, що судами попередніх інстанцій її не враховано. Судами попередніх інстанцій досліджено постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі №818/8857/13-а, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15.05.2013 №0000222202/24446 про нарахування суми грошового зобов`язання за платежем: пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 11 007 452, 95 грн. та №0000212202/24451 про нарахування суми грошового зобов`язання за платежем: санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей в розмірі 680, 00 грн. Проте у адміністративному позові та апеляційній скарзі позивач посилався на вказану судову практику у контексті того, що це доводить безпідставність та протиправність Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 №286 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України».

Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи з огляду на те, що у вказаних справах момент поставки товару за зовнішньоекономічною операцією встановлювався для застосування статей 2, 4 Закону від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належить, зокрема імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Абзацом 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями.

Статтею 74 Митного кодексу України встановлено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Згідно з частиною 1 статті 75 Митного кодексу митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Таким чином, оформлення товару в митний режим «імпорт» є зовнішньоекономічною діяльністю.

Статтею 121 Митного кодексу України визначено, що митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. При цьому з товарами, що зберігаються на митному складі, без дозволу органу доходів і зборів можуть проводитися лише прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів.

Положеннями статті 125 Митного кодексу встановлено, що строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим. Іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані.

Частиною 1 статті 126 Митного кодексу України визначено, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

Відповідно до частини 1 статті 129 Митного кодексу України митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Отже, поміщення товарів у режим митний склад є незавершеною зовнішньоекономічною діяльністю. Відповідно, посилання позивача на те, що процедура вивільнення товару у вільний обіг (переміщення в режим «імпорт») не відноситься до зовнішньоекономічної діяльності є необґрунтованою, оскільки випуск товару у вільний обіг є складовою зовнішньоекономічної діяльності і має завершальний характер за умови, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені Митним кодексом України.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №805130000/2015/00079 та зобов`язання Сумської митниці ДФС здійснити митне оформлення митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015 є необґрунтованими, неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 350 КАС України не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання скаржника на те, що рішення суду першої інстанції «резолютивна частина не містить висновку суду щодо частини позовних вимог, що є підставою для скасування судових рішень» колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до вимог КАС України передбачено інститут додаткового судового рішення (пункт 1 частини 1 статті 252 КАС України), відповідно до якого суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Як слідує з тексту судових рішень першої та апеляційної інстанції, мотивувальні частини містять висновки щодо всіх заявлених позовних вимог. Отже скаржник має змогу звернутися з заявою щодо ухвалення додаткового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Оріон-Д» залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 у справі №818/3847/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк