Ухвала

від 10.05.2016 по справі 818/3847/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 р.Справа № 818/3847/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі № 818/3847/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" до Сумської митниці ДФС про визнання бездіяльності незаконною, -

ВСТАНОВИЛА:

14.12.2015 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Оріон-Д звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.162-163) просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці Державної Фіскальної Служби (далі - відповідач) в частині порушення вимог ст..255 Митного кодексу України, а саме - незавершення протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, що підлягають митному оформленню, без зазначення причин перевищення строку, виконання митних формальностей;

- визнати незаконною та скасувати картку відмови від 08.12.2015р. №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

- зобов'язати Сумську митницю ДФС здійснити митне оформлення митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що при прийнятті картки відмови від 08.12.2015р. №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Сумська митниця ДФС діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" до Сумської митниці ДФС про визнання бездіяльності незаконною - задоволено частково.

Визнано бездіяльність Сумської митниці ДФС протиправною в частині порушення вимог ст. 255 Митного кодексу України, а саме: незавершення оформлення протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу митної декларації ІМ 40 АА № 805130000.2015.01622 від 04.12.2015 року, що підлягає митному оформленню без зазначення причин перевищення строку виконання митних формальностей.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07.09.2010 року між ТОВ "Інженерно-технічний центр Оріон Д та фірмою GE OIL&GAS OPERATIONS" США був укладений контракт №17/09-2010 на придбання компресорів та їх комплектуючих, що підтверджується контрактом та додатковими угодами до нього.

Доставку товару за вказаним контрактом виконувала у 2012 році компанія Інфініто S.R.L. Італія за укладеним договором №11/07-2012, що підтверджується таким договором.

За CMR №005799 від 27.07.2012 року компанія Інфініто S.R.L. Італія відправила на адресу позивача вказаний в специфікаціях товар.

07.12.2012 року позивач, відповідно до Розділу VIII та Глави 20 Митного кодексу України здійснив митне оформлення поставлених товарів, визначивши митний режим митний склад , оскільки, позивач, відповідно до ст.405 Митного кодексу України та Порядку надання складським об'єктам статусу "митний склад та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012року №835, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2012року за №1324/21636, отримав рішення Сумської митниці про створення зони митного контролю від 04.12.2012 року №80500/0111, що підтверджується таким рішенням.

Відповідно до вказаного Рішення на адресу позивача листом від 04.12.2012року за вих. №15/3-8466 було направлено витяг з реєстру митних складів, яким внесено відомості стосовно митного складу відкритого типу, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Курська, 147, що підтверджується таким листом та витягом.

Отримані товари були поміщенні в зону митного контролю - на митний склад з відповідним оформленням митних декларацій:

IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015848 від 06.12.2012р.,

IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015846 від 06.12.2012р.,

IM 74 ДЕ №805130000/2012/016005 від 10.12.2012р.,

IM 74 ДЕ №805130000/2012/015911 від 07.12.2012р.,

IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015910 від 07.12.2012р.

Одну з вищезазначених митних декларацій (IM 74 ДЕ № 805130000/2012/015910 від 07.12.2012р.) у 2015 році було подано відповідачу разом з відповідним пакетом документів для виведення товару у вільний обіг станом на 04.12.2015року частини товарів, що перебували на митному складі.

З урахуванням спливу 1095 денного строку, ТОВ ІТЦ Оріон Д відповідно до вимог статті 74 та ч. 1 ст.129 Митного кодексу України 04 грудня 2015року, для здійснення митного оформлення товару, направило відповідачу МД-2 IM 40 АА №805130000/2015/016226 та всі необхідні документи для митного оформлення. У графі 20 МД №805130000/2015/016226 була зазначена митна декларація № 805130000/2012/015910 від 07.12.2012р.).

Відповідач (митний пост Суми-центральний ) не прийняв вищезазначену митну декларацію та видав картку відмови від 07.12.2015р. №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. Відмова у прийнятті митної декларації була обґрунтована порушенням вимог пункту 2 статті 197 Митного кодексу України; підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 21.05.2012р. №436 Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України ; статті 37 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність ; наказу Міністерства економіки України від 07.03.2014року №286 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України".

При цьому, відповідач роз'яснив позивачу вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме - позивачу необхідно було подати нову МД з урахуванням вимог пункту 2 статті 197 Митного кодексу України; підпункту 2 пункту 1 Постанови КМУ від 21.05.2012р. №436 Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України ; статті 37 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність ; наказу Міністерства економіки України від 07.03.2014року №286, а саме - подати до органу доходів та зборів разову (індивідуальну) ліцензію на здійснення зовнішньоекономічної операції для суб'єкта ЗЕД - ТОВ ІТЦ Оріон Д .

З пункту 76 Наказу Мінекономіки №286 від 07 березня 2014року в частині застосування спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до Т0В ІТЦ Оріон Д слідує, що на підставі Матеріалів Міндоходів України вих. від 12.11.2013 N 17109/5/99-99-22-03-01-16, вх. від 15.11.2013 N 06/1 13843-13 встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" товариством за вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом, нормами якої встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи картку -відмову від 07.12.2015р. №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. відповідач діяв в межах норм законодавства, оскільки відповідно до статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , як вже зазначалось вище, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2014 № 286 Про застосування спеціальної санкції - з індивідуального режиму ліцензування - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності , застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до ТОВ ІТЦ "ОРІОН-Д" .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з Переліком товарів, зовнішньоекономічні операції з якими підлягають ліцензуванню, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436, документом, який підтверджує дотримання встановлених обмежень для товарів за кодом 0101-9706 згідно з УКТЗЕД, які переміщуються через митний кордон України суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, до якого згідно із статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність застосовані спеціальні санкції - є разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної операції.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 197 Митного кодексу України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД ), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, слід зазначити, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2014 року № 286 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України має імперативний характер, крім того санкцію до ТОВ ІТЦ Оріон-Д не зупинено.

Згідно з частиною 5 статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною 12 статті 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вищезазначеного Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Факт усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України , які могли би бути підставою для скасування Наказу центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, як це визначено ч.5 ст.37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, позивачем також не надано.

Щодо посилань позивача на те, що Товариству нічого не було відомо про існування матеріалів Міндоходів України вих. від 12.11.2013р. №17109/5/99-99-22-03-01-16, вх. від 15.11.2013р. №06/113843-13, слід зазначити наступне.

Порушення які стали підставою для направлення матеріалів Міндоходів України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України були виявлені після проведення позапланової виїзної перевірки 22.04.2013р. факт проведення якої позивач не заперечує.

Факт необізнаності позивача щодо існування матеріалів Міндоходів України вих. від 12.11.2013р. №17109/5/99-99-22-03-01-16, вх. від 15.11.2013р. №06/113843-13 не позбавляє та не звільняє ТОВ Оріон-Д від відповідних зобов'язань пов'язаних з індивідуальним режимом ліцензування, за умови наявності не скасованого Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2014 року № 286.

Щодо посилань позивача на те, що Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2014 року № 286 було прийнято за порушення позивачем ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та на наявність постанови Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі №818/8857/13-а (а.с.17-22) яка доводить доводить безпідставність та протиправність вказаного наказу, слід зазначити наступне.

22 квітня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сумах був складений Акт №1399/2220/23638107 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інженерно-технічний центр Оріон Д (код за ЄДРПОУ 23638107) з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремому зовнішньоекономічному контракту за період з 01.01.2012 р. по 15.04.2013р. На підставі акту перевірки №1399/2220/2363817 від 22.04.2013 р. податковим органом було встановлено порушення ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД підприємству була нарахована пеня в сумі 11007452,95грн. та нараховані штрафні санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей в сумі 680 грн. (податкові повідомлення-рішення №0000222202/24446 та №0000212202/24451 від 15.05.2013р.).

За результатами судового оскарження податкових повідомлень-рішень Сумським окружним адміністративним судом було винесено постанову 17.03.2014року, якою визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15 травня 2013 р. № 0000222202/24446 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 11 007 452, 95 грн. та № 0000212202/24451 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем: санкції за порушення порядку декларування валютних цінностей в розмірі 680, 00 грн.

У даній справі правомірність прийняття Наказу Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 7 березня 2014 року № 286 Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України не досліджується.

Натомість досліджується питання правомірності та наявності законних підстав для прийняття відповідачем картки відмови від 07.12.2015р. І зважаючи на імперативний характер вищезазначеного Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який діятиме до моменту усунення порушень законодавства України або скасування його центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (ч.5 ст. 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність ) або ж судом.

Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , яке затверджене наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000 року (далі - Положення № 52) врегульовано порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економіки "України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність .

Так, в п. 1.2.Положення зазначено, що санкції застосовуються Міністерством економіки України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій. які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Дія Положення поширюється на всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано індивідуальний режим ліцензування, незалежно від їхніх форм власності і місця їх реєстрації. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, відмінні від передбачених цим 1 Положенням. застосовуються правила міжнародного договору.

Щодо посилань позивача, що митне оформлення товарів за МД-2 №805130000/2015/016226 від 04.12.2015року, що поміщені у митний режим митного складу за митним режимом імпорту відповідно до вимог ст. 74 Митного кодексу України - не є зовнішньоекономічною операцією в розумінні статті 4 ЗУ Про зовнішньоекономічну діяльність (якою передбачено види зовнішньоекономічної операції), оскільки, товариство, відповідно до вимог вказаної норми Кодексу, після сплати всіх митних платежів та виконання митних формальностей має право на випуск цих товарів для вільного обігу на митній території України, оскільки, відповідно до ч. 1 ст.76 Митного кодексу України - товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів, слід зазначити наступне.

Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність не містить визначення такого терміну як зовнішньоекономічна операція .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність - зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

В поданій на митний пост Суми-центральний електронній митній декларації, якій був присвоєний номер 805130000/2015/016226, для оформлення в митний режим імпорт товару - Компресори... , у графі 44 МД № 805130000/2015/016226 (Додаткова Інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи) була зазначена наступна інформація: доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 27.03.2011 доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 10.05.2011 доповнення до зовнішньоекономічного договору № 3 від 18.07.2011 доповнення до зовнішньоекономічного договору № 6 від 19.03.2011 доповнення до зовнішньоекономічного договору № 7 від 23.03.2011 специфікація № 60 від 07.09.2010 специфікація № 61 від 07.09.2010, специфікація №62 від 07.09.2010р., зовнішньоекономічний договір №17/09-2010 від 07.09.2010р.

Таким чином, оформлення товару в митний режим імпорт є зовнішньоекономічною діяльністю. Крім цього, слід зазначити, що згідно з пунктом 1.1. контракту від 07.09.2010 № 17/09-2010, продавець (GE Oil & Gas Operations, LLC) зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ ІТЦ Оріон-Д ), а покупець зобов'язується прийняти й Товар , на умовах, в порядку і терміни, встановлені настоящим контрактом.

Згідно зі статтею 121 Митного кодексу України, митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зберігання під митним контролем є тимчасовим. Згідно з частиною 1 статті 125 Митного кодексу України, строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Відповідно до частини 1 статті 129 Митного кодексу України, митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 129 Митного кодексу України, митний режим митного складу припиняється органом доходів і зборів у разі:

- передачі товарів на склад органу доходів і зборів у зв'язку із закінченням строків зберігання в режимі митного складу;

- конфіскації товарів;

- повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно зі статтею 74 Митного кодексу України, імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів , встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Відповідно до частини 1 статті 75 Митного кодексу України, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Таким чином, позивачем у 2015р. разом з митною декларацією №805130000/2015/016226 до митного контролю були подані ті ж самі документи, що і в 2012 році разом з митною декларацією № 805130000/2012/015910.

У графі 20 митної декларації № 805130000/2015/016226 є посилання на попередній документ - митну декларацію № 805130000/2012/015910.

Отже, поміщення товарів у режим митний склад є незавершеною зовнішньоекономічною діяльністю, адже відповідно до частини 1 статті 129 Митного кодексу України, митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим.

Відповідно, посилання позивача на те, що процедура вивільнення товару у вільний обіг (переміщення в режим імпорт ) не відноситься до зовнішньоекономічної діяльності є необґрунтованою, оскільки вивільнення товару у вільний обіг є складовою процедури зовнішньоекономічної діяльності і має завершальний характер за умови, якщо декларантом виконано всі умови встановлені Митним кодексом України.

Відповідно до ст.264 Митного кодексу України встановлено порядок прийняття митної декларації та зазначено, що митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Частиною 6 вказаної норми Кодексу встановлено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом.

Частиною 9 ст.264 МК України встановлено, що орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

В частині 10 вказаної норми зазначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частина 11 визначає, що орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації якщо митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

В картці відмови у митному оформленні товарів здійснено посилання на порушення позивачем п. 2 ст.197 МК України, якою визначено обмеження щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування картки відмови від 08.12.2015р. №805130000/2015/00079 в прийнятті митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та в частині зобов'язання Сумську митницю ДФС здійснити митне оформлення митної декларації ІМ 40 АА №805130000.2015.01622 від 04.12.2015р. є необґрунтованими, неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року по справі № 818/3847/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Оріон-Д" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі № 818/3847/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 13.05.2016 р.