Рішення

від 13.06.2023 по справі 320/6502/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року справа №320/6502/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Ест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

за участю:

представника позивача - Кабанова В.І.,

представника відповідача - Толочка Т.В.,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Ест» (далі позивач та/або ТОВ «Мілк Ест») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач та/або контролюючий орган, ГУ ДПС у м. Києві) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2022 №00337500704, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він у відповідності до вимог Податкового кодексу України, маючи право на повернення бюджетного відшкодування, заявив про повернення суми в розмірі 2000000,00 грн., в межах сплаченої митним органам суми ПДВ, про що зазначив у Додатку 3 та Додатку 4 до податкової декларації за квітень 2022 року. ТОВ «Мілк Ест» наголошує, що положеннями Податкового кодексу України, зокрема пунктом 200.4 статті 200, не регламентовано будь-яких додаткових вимог для цілей бюджетного відшкодування щодо подальшого аналізу податкових зобов`язань з ПДВ у майбутніх періодах, з огляду на що, на переконання останнього висновки, викладені в акті перевірки від 25.10.2022 №32478/26-15-07-04-02/34413236,не відповідають положенням чинного законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

19.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (т. 1, а.с. 182-202), в якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник ГУ ДПС у м. Києві вказує, що від`ємне значення ТОВ «Мілк Ест» у розмірі 2000000,00 грн. по операціям при ввезенні товарів на митну територію України відсутнє, оскільки його зменшено нарахованими податковими зобов`язаннями при реалізації товару на митній території України, що свідчить про не виконання позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

27.04.2023 до суду представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву (т. 1, а.с. 209-210), де ним зазначено про те, що зміст відзиву на позовну заяву не спростовує тверджень ТОВ «Мілк Ест», які викладені ним у позовній заяві та наполягає на виконанні ним всіх вимог чинного законодавства в частині отримання бюджетного відшкодування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.06.2023.

В судовому засіданні 13.06.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив, просив відмовити у позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

На підставі направлення від 04.10.2022 №11772/26-15-07-04-02, виданого ГУ ДПС у м. Києві, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 15.09.2022 №3811-П, керуючись підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мілк Ест» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.05.2022 №9053354983 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, за наслідком якої складено акт від 25.10.2022 №32478/26-15-07-04-02/34413236 (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 17-24).

Згідно висновків акту перевірки, на порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Мілк Ест» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2022 року на 2000000,00 грн. і, як наслідок, в порядку пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Мілк Ест» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 2000000,00 грн. (т. 1, а.с. 23).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано заперечення на актуперевірки (т. 1, а.с. 25-28), за наслідком розгляду яких листом від 18.11.2022 №16601/1/26-15-07-04-02-02 ГУ ДПС у м. Києві повідомило скаржника про залишення висновків акту перевірки від 25.10.2022 №32478/26-15-07-04-02/34413236 без змін (т. 1, а.с. 29-31).

В подальшому, з урахуванням висновків акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2022 №00337500704, яким ТОВ «Мілк Ест» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 2000000,00 грн., визначену у податковій декларації з ПДВ від 19.05.2022 №9053354983 (далі оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 15).

Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу (т. 1, а.с. 32-36), за результатами розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 09.01.2023 №707/6/99-00-06-01-05-06 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, яке отримане позивачем 13.01.2023.

З позовом до Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 30.01.2023, відправивши позовну заяву із доданими до неї матеріалами в рекомендованому поштовому відправленні 30.01.2023, що підтверджується квитанцією зі штрихкодовим ідентифікатором №20450657015006 (а.с.60).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілк Ест» категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, що вказує на дотримання позивачем місячного строку звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України, серед іншого, регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Положеннями пунктів 78.4-78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Згідно із пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд вказує, що ТОВ «Мілк Ест» у позовній заяві не посилається на порушення ГУ ДПС у м. Києві порядку призначення та/або проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а судом таких порушень не встановлено.

З урахуванням наведеного суд переходить до дослідження обставин правомірності/неправомірності оскаржуваного рішення та зазначає про наступне.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу вимог пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

У той же час, в розрізі положень пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі Порядок №21), у відповідності до пункту 4 розділу I якого усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Згідно із пунктом 6 розділу I Порядку №21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 1 розділу III Порядку №21 регламентовано, що декларація подається платником у визначений у пункті 2 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Відповідно до пункту 10 розділу III Порядку №21додатками до декларації є:

1) відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д5) (додаток 5);

6) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6) (додаток 6);

7) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7) (додаток 7);

8) розрахунок податкових зобов`язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС8) (додаток 8).

Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розділу III Порядку №21).

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що 19.05.2022 ТОВ «Мілк Ест» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2022 року, в якій у підпункті 20.2.1 пункту 20.2 рядка 20 «Підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» відображено суму ПДВ 2000000,00 грн. (далі податкова декларація) (т. 1, а.с. 9).

Разом з цим у пункті 20.3 рядка 20 «Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ «Мілк Ест» відображено суму 2179161,00 грн.

Загальна сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (графа 19 податкової декларації) позивачем визначено суму ПДВ 4179161,00 грн.

Разом із податковою декларацією ТОВ «Мілк Ест» подано контролюючому органу Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (т. 1, а.с. 10), Додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (т. 1, а.с. 11), Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» (т. 1, а.с. 12), Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (т. 1, а.с. 13).

Відповідно до Додатку 2 (Д2) до податкової декларації позивачем визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду у розмірі 2179161,00 грн., в Додатку 3 (Д3) наведено розрахунок суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2000000,00 грн., а в Додатку 4 (Д4) заявлено суму до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 2000000,00 грн.

Досліджуючи зміст акту перевірки суд звертає увагу на те, що контролюючим органом підтверджено правомірність формування ТОВ «Мілк Ест» податкового кредиту по імпортним операціям відповідно до контракту №22-072019 від 22.07.2019 з NAVIGGATOR Ltd.

Окрім цього, перевіркою достовірності та правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) ГУ ДПС у м. Києві порушень встановлено не було (т. 1, а.с. 20).

Разом з цим, в акті перевірки зафіксовано, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодування (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено порушення позивачем податкового законодавства.

Наведений висновок мотивований тим, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що отриманий позивачем податковий кредит з ПДВ у березні 2022 року у розмірі 2000000,00 грн. погашений податковими зобов`язаннями, складеними в адресу ТОВ «Молочна компанія «Галичина» (код 39685014), ПрАТ «Обухівський молочний завод» (код 00445914) та ТОВ «Гайсинський молокозавод» (код 34309918) при реалізації ТОВ «Мілк Ест» ввезеного ним товару на митну територію України за ставкою ПДВ 20%.

Контролюючий орган в акті перевірки стверджує, що ТОВ «Мілк Ест» суму податкового кредиту у розмірі 2000000,00 грн. фактично повернуто у складі ціни за поставлений товар покупцям при його реалізації на митній території України за ставкою 20%, тобто від`ємне значення у розмірі 2000000,00 грн. по операціям при ввезенні товарів на митну територію України відсутнє, оскільки його зменшено нарахованими податковими зобов`язаннями при реалізації товарів на митній території України.

Саме з урахуванням наведеного ГУ ДПС у м. Києві дійшло висновку про те, що позивачем не виконано вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України.

Аналізуючи наведені висновки контролюючого органу, суд вважає, що відповідачем фактично відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ ТОВ «Мілк Ест» внаслідок виникнення в останнього податкових зобов`язань у наступному податковому (звітному) періоді з ПДВ у сумі, більшій аніж заявлена сума до бюджетного відшкодування.

Разом з цим, суд вважає такі висновки ГУ ДПС у м. Києві безпідставними та неправомірними, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 5 розділу V Порядку №21 «Розділ III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації заповнюється наступним чином:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз вказаних положень Порядку №21, у взаємозв`язку із положеннями пункту 200.4 статті 200 ПК України дає суду підстави сформувати висновки про те, що платник податків самостійно обчислює та визначає податкові зобов`язання, у тому числі обраховує суму від`ємного значення (рядок 20 у декларації), яка, у свою чергу може або зараховуватися у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1) або підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Тобто, у випадку наявності у платника податків суми від`ємного значення з ПДВ останній має право або зарахувати таку суму в рахунок погашення податкового боргу або визначити спрямування суми від`ємного значення в рахунок сплати грошових зобов`язань, або ж заявити суму від`ємного значення до бюджетного відшкодування.

Як вже було вказано судом вище, у рядку 20.3 «Зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації ТОВ «Мілк Ест» відображено суму 2179161,00 грн.

У той же час, у рядку 20.2.1 «Підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» податкової декларації позивачем відображено суму ПДВ 2000000,00 грн.

Загальна сума від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (графа 19 податкової декларації) становить 4179161,00 грн.

Звідси слідує, що ТОВ «Мілк Ест» визначено два напрямки спрямування суми від`ємного значення з ПДВ, а саме, як шляхом зарахування її частини до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, так і шляхом бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Суд акцентує увагу на тому, що обставини реалізації позивачем ввезеного товару на митну територію України за ставкою ПДВ 20% ТОВ «Молочна компанія «Галичина», ПрАТ «Обухівський молочний завод» та ТОВ «Гайсинський молокозавод» впливають виключно на визначення ним податкових зобов`язань з ПДВ у наступному податковому (звітному) періоді, які можуть бути зменшені ним на суму від`ємного значення, яка визначена платником податків у складі податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, проте не на суму, визначену до бюджетного відшкодування.

Отже, суд констатує, що навіть у разі виникнення у позивача у наступному податковому (звітному) періоді податкових зобов`язань з ПДВ у більшому розмірі, аніж розмір заявленої ним суми до бюджетного відшкодування, сплата таких зобов`язань не може бути зменшена останнім за рахунок суми такого бюджетного відшкодування, а підлягає зменшенню виключно за рахунок суми від`ємного значення, яка визначена платником податків у рахунок сплати грошових зобов`язань.

Згідно із пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Резюмуючи вищевикладене суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві не доведено належними та достатніми доказами наявність обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України, які б вказували на наявність правових підстави для відмови в наданні ТОВ «Мілк Ест» бюджетного відшкодування у заявленому розмірі.

До того суд наголошує, що будь-яких інших зауважень (порушень) в частині формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов`язань з ПДВ, порядку заповнення податкової звітності з ПДВ в акті перевірки не зафіксовано.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В розрізі положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що має своїм наслідком наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №1680 від 24.01.2023 (т. 1, а.с. 8).

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то сума сплаченого судового збору у розмірі 26840,00 грн. підлягає стягненню на користь ТОВ «Мілк Ест» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Що ж стосується розподілу витрат на правничу допомогу, то суд вказує про таке.

Відповідно до положень частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відповіді на відзив на позовну заяву представником позивача зазначено про попередній розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом справи, згідно із яким орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 50000,00 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні документи на виконання вимог частини 4 статті 134 КАС України, у зв`язку із чим питання щодо розподілу судових витрат, понесених на правничу допомогу, судом не вирішується.

У судовому засіданні 13.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст судового рішення складено 26.06.2023.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.11.2022 №00337500704.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілк Ест» (місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 18, ідентифікаційний код 34413236) судовий збір у сумі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.