Ухвала

від 03.07.2023 по справі 913/255/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

03 липня 2023 року м. Харків Справа № 913/255/22

Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області (попередня назва Служба автомобільних доріг у Луганській області), м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. (вх.№ 1159 Х/2)

на рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 (повний текст складено 17.05.2023, суддя Яресько Б.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостстройком", м. Дніпро

до Служби автомобільних доріг у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостстройком" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення заборгованості за договором підряду №031221 від 03.12.2021 в розмірі 413 299,19 грн основного боргу та судових витрат у розмірі 6199, 49 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 у справі №913/255/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостстройком" задоволено в повному обсязі, стягнуто зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостстройком"заборгованість в сумі 413 299,19 грн та судовий збір в розмірі 6199, 49 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 15.05.2023, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області (попередня назва Служба автомобільних доріг у Луганській області) звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 у справі № 913/255/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостстройком" до Служби автомобільних доріг у Луганській області (на теперішній час Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області) про стягнення 413 299,19 грн відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/255/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи. Копію ухвали надіслано апелянту та Господарському суду Луганської області.

Одночасно до апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

30.06.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, виходячи із заявленої до стягнення позивачем суми заборгованості у розмірі 413 299,19 грн, ставка судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги у цій справі складає: 6199,49 грн (1,5% від ціни позову, що підлягала сплаті позивачем до суду першої інстанції) х 150% (ставка, що підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги) = 9299,23 грн.

Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість апелянтом додано до апеляційної скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано посиланням на обставини того, що на сьогоднішній день на розрахункових рахунках Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області загалом знаходиться 12 920,52 грн, що апелянт підтверджує довідкою АТ «Приватбанк» від 06.06.2023 та випискою філії Волинського обласного управління АТ «Ощадбанк» від 06.06.2023, додані до клопотання. При розгляді клопотання апелянт просить суд врахувати той факт, що відсутність можливості оскаржити в апеляційній інстанції рішення суду призведе до порушення прав та інтересів не лише апелянта, як відповідача у справі, а насамперед Держави.

Розглянувши вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи той факт, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області сплати судового збору.

Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20, від 28.07.2022 у справі № 908/704/21.

Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим (подібний висновок наведений в ухвалі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року по справі №904/454/22).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 у справі №913/255/22 у розмірі 9299,23 грн.

Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 у справі №913/255/22 без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 15.05.2023 у справі №913/255/22 залишити без руху.

3. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 9299,23 грн.

4. Роз`яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Лакіза