Рішення

від 28.06.2023 по справі 920/382/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.06.2023м. СумиСправа № 920/382/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/382/23

за позовом Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля (вул. Криворізька, буд. 3, м. Дніпро, 49008)

до відповідача Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020)

про стягнення 1 000 589 грн 84 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Челапко І.С., Мітрошин Д.П.;

від відповідача Сімоненко Н.А.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 000 589 грн 84 коп., в тому числі: 534 870 грн 00 коп. попередньої оплати за товар, 251 923 грн 77 коп. пені за порушення строку поставки товару, 43 859 грн 34 коп. пені за неповернення авансу, 11 122 грн 37 коп. 3% річних, 46 491 грн 66 коп. інфляційних втрат, 112 322 грн 70 коп. штрафу відповідно до договору № Т 3/007-22 від 06.05.2022, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 20.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/382/23; задовольнив клопотання Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвала суду про відкриття провадження від 20.04.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 01.05.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

06.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 2003 від 06.06.2023), в якій просить суд поновити строк для надання відзиву на позовну заяву на підставі ст. 119 ГПК України, оскільки через військову агресію рф було призупинено дію трудових договорів з працівниками підприємства і наразі частина з них працюють дистанційно, частина працівників до роботи до цього часу не повернулась, через що відповідач не мав можливості інвентаризувати стан розрахунків з позивачем та подати обґрунтований відзив у встановлений судом строк.

06.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3438/23 від 06.06.2023), в якому визнає основний борг в сумі 534 870 грн 00 коп., 3% річних в сумі 3824 грн 69 коп. та інфляційні втрати у розмірі 16 169 грн 85 коп., нараховані за період з 01.01.2023 до 28.03.2023 (дня звернення позивача з позовом до суду). Відповідач просить суд відмовити у стягненні 251 923 грн 77 коп. пені за порушення строків поставки, 112 322 грн 70 коп. штрафу за порушення строків поставки, 43 859 грн 34 коп. пені за неповернення авансу, 7297 грн 68 коп. 3% річних та 30 294 грн 81 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 19.07.2022 до 31.12.2022. Позивач заявляє про порушення відповідачем з 19.07.2022 одночасно двох зобов`язань - з поставки товару на суму 1 604 610,00 грн і з повернення попередньої оплати за цей же товар в сумі 534 870,00 грн. Проте ці зобов`язання є взаємовиключними. Відповідач або мав обов`язок поставити товар, або повернути аванс і не поставляти товар. Договором строк виконання зобов`язання з поставки не визначено. Відповідно до п. 5 специфікації № 1 до договору, термін виготовлення товару - 30 днів з моменту отримання передплати. Термін виготовлення товару не є тотожним строку поставки. Відповідачем у встановлений договором термін (30 днів) було виготовлено партію товару вартістю 534 870,00 грн, про що повідомлено позивача. З урахуванням відсутності у договорі строку поставки, а також погодження сторонами 100% попередньої оплати товару перед відвантаженням (п. 6.1 договору), відповідач не був зобов`язаний здійснювати поставку (передавати товар позивачу). Обважнені бурильні труби в кількості 3 шт. загальною вартістю 534 870,00 грн були поставлені позивачу (покупцю) за видатковою накладною від 24.06.2022 № 39 достроково. У зв`язку з відмовою позивача (покупця) від оплати другої частини авансу (50%) перед відвантаженням товару, як то передбачено п. 6.1 договору, решта товару по специфікації поставлена не була. 26.12.2022 відповідачем отриманий лист від 22.12.2022 № 911/5780, яким позивач відмовився від поставки та вимагав повернення авансу. Відповідач вважає, що оскільки строк поставки договором не був визначений, у позивача відсутні підстави для застосування п. 9.3 договору. Відповідачем відмова позивача від договору не погоджена. Згідно з п. 11.3 договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 31.12.2022. Отже, 31.12.2022 зобов`язання сторін за договором припинились і у відповідача виникло зобов`язання з повернення авансу в розмірі 534 870 грн.

06.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3439/23 від 06.06.2023), в якій просить суд зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір інфляційних втрат до 2696 грн 51 коп., 3% річних до 645 грн 09 коп., пені за порушення строків поставки до 14 611 грн 57 коп., штрафу до 6514 грн 70 коп., пені за неповернення авансу до 2543 грн 84 коп., оскільки розмір нарахованих та заявлених до стягнення штрафних санкцій складає 87% основного боргу, що є неспівмірним з розміром невиконаного своєчасно зобов`язання. Невиконання відповідачем зобов`язання було спричинено об`єктивними обставинами, пов`язаними з військовою агресією рф проти України і запровадженням військового стану на всій території України; отримання відповідачем авіаудару в ході ведення бойових дій рф й пошкодження майна відповідача; припинення роботи відповідача, у зв`язку з неможливістю забезпечення безпеки працівників, що істотно ускладнює виконання рішення й робить його виконання неможливим до закінчення дії зазначених обставин, в першу чергу військового стану. За цих обставин, у ДП Завод ОБ та ВТ виникла заборгованість перед значною кількістю контрагентів та працівниками підприємства. Стягнення з відповідача повної суми заявленої по справі неустойки посилить негативні наслідки та призведе до неможливості перерахування відповідної грошової суми на погашення боргів ДП Завод ОБ та ВТ перед постачальниками або власними працівниками, подальшого погіршення фінансового стану підприємства. Відповідач зазначає, що прострочення ДП Завод ОБ та ВТ виконання зобов`язань за договором значною мірою не вплинуло на результати господарської діяльності позивача та будь-яких інших третіх осіб. Позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору. Враховуючи, що заявлені до стягнення на користь позивача суми процентів річних та інфляційних втрат в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів, штрафні санкції в цілому можуть бути зменшені судом до 27 011 грн.

06.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 2004 від 06.06.2023), в якій просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 920/382/23 на підставі ст. 331 ГПК України терміном на дванадцять місяців з дня ухвалення рішення та затвердити графік виконання рішення по цій справі на 12 місяців однаковими рівними частинами. Відповідач зазначає, що знаходиться у важкому фінансовому становищі, одномоментне виконання рішення господарського суду у даній справі паралізує господарську діяльність відповідача. Розстрочення виконання рішення забезпечить належне функціонування відповідача і, як наслідок, планове виконання судового рішення на користь позивача. На сьогоднішній день відповідач не має можливості негайно виконати рішення через скрутне фінансове становище підприємства та загрозу банкрутства внаслідок обставин виняткового характеру, які полягають у збитковості діяльності відповідача за незалежних від нього обставин (військова агресія рф проти України, отримання авіаудару та пошкодження майна). Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати, тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.

Ухвалою від 12.06.2023 господарський суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняв відзив на позовну заяву (вх. № 3438/23 від 06.06.2023) до розгляду; відклав та призначив розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 28.06.2023, 12:00.

Ухвалою від 21.06.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля (вх. № 2183 від 19.06.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/382/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля у судовому засіданні 28.06.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

19.06.2023 позивач подав відповідь на відзив, заперечення щодо зменшення пені та розстрочення виконання рішення суду (вх. № 509 від 19.06.2023). Позивач зазначає, що строк виготовлення товару включає виготовлення та передачу товару, виходячи зі змісту п. 1 та п.5 Специфікації №1 від 06.05.2022 та Міжнародних правил "Інкотермс" (в редакції 2010 року). За умовами договору ДП «Завод ОБ та ВТ» зобов`язаний був до 18.07.2022 виготовити та забезпечити готовність до відвантаження всіх труб передбачених специфікацією №1 від 06.05.2022 (додаток 1 до договору) у кількості 12 штук. Будь-якого повідомлення про виготовлення та готовність до відвантаження ДП «КБ «Південне» не отримувало. Відповіді на листи ДП «КБ «Південне» з проханням зазначення строків можливого виготовлення та постачання не надавалось, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача. Відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки. Зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 19 липня 2022. Позивач заперечує проти зменшення пені та зазначає, що значне зменшення розміру штрафних санкцій нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги. Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для зменшення розміру пені. Відповідач не надав доказів вжиття заходів, направлених на погашення заборгованості перед позивачем або її відстрочення, розстрочення, а також інших заходів щодо запобігання виникненню збитків, нарахування додатково санкцій за інші періоди часу, звернення з відповідними заявами з огляду на приписи цивільного законодавства щодо застосування позовної давності тощо. Позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду. Позивач зазначає, що ДП «КБ «Південне» є державним стратегічним підприємством промисловості України яке входить до кооперації та підпорядковується Державному космічному агентству України, виконує велику кількість замовлень для потреб Збройних Сил України та утворених відповідно до законів України військових формувань. Фінансування замовлень, які виконує ДП «КБ «Південне» для потреб Збройних Сил України, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. У зв`язку з невиконанням ДП «Завод ОБ та ВТ» своїх зобов`язань, ДП «КБ «Південне», для виконання оборонного замовлення, вимушено було звернутись до іншого постачальника та шукати кошти для виконання державного замовлення. Розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

26.06.2023 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. №3875 від 26.06.2023), в якому зазначає, що строк поставки товару сторонами у договорі не визначений, отже позивач (покупець) мав право звернутись до відповідача (продавця) з вимогою про виконання зобов`язання з поставки (передачі) товару. Позивач не звертався до відповідача з вимогою відповідно до положень ст. 530 ЦК України, отже строк виконання зобов`язання з поставки товару залишався невизначеним, а відповідно у позивача відсутні підстави для нарахування господарських санкцій за прострочення поставки товару. Твердження позивача про неотримання будь-яких повідомлень про виготовлення та готовність до відвантаження товару не відповідає дійсності, спростовується тим, що позивач отримав партію товару. Позивач не сплатив другої частини авансу (264 435,00 грн.) за отриманий 24.06.2022 товар перед його відвантаженням, як того вимагає п. 6.1 договору, а з урахуванням передбаченої договором 100 % попередньої оплати товару перед відвантаженням, відповідач не був зобов`язаний здійснювати поставку (передавати товар позивачу).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

06.05.2022 між сторонами укладений договір № Т 3/007-22 за умовами якого відповідач зобов`язується передати у власність позивача, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, виготовлену згідно з ТУ, ГОСТів, що надалі іменується «Товар», на умовах, в порядку та в строки, встановлені договором. Найменування, кількість, асортимент та ціна товару визначені у специфікаціях (додатках), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1., 2.4. договору ціна товару зазначена у гривнях на умовах поставки «EXW» (м. Суми, вул. Комарова, 2). Вартість договору на момент його укладання, відповідно до Специфікації 1 складає 2 139 480,00 грн.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. договору, ціна товару вказана в гривнях на умовах поставки «EXW» (м. Суми, вул. Комарова. 2). Датою поставки партії товару вважається дата підписання видаткової накладної на кожну погоджену партію товару між продавцем і покупцем. Дострокова поставка та поставка товару частинами (за попередньою згодою покупця) допускається. Термін поставки товару (партії товару) обговорюється в специфікаціях (додатках) до договору.

За умовами п. 6.1. договору покупець здійснює попередню оплату на банківський рахунок продавця в розмірі 100% загальної вартості специфікації (додатку): з них авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості специфікації - протягом 5 банківських днів з дати виставлення продавцем рахунку на оплату. Решта 50% від загальної вартості специфікації - після виготовлення товару (партії Товару), перед його відвантаженням в термін не більше 5 банківських днів з моменту отримання письмового (факсимільного або електронного) повідомлення від продавця про готовність товару (партії товару) до відвантаження та отримання рахунку.

При готовності товару (партії товару) до відвантаження продавець зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів повідомити про це покупця.

Сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 9.1. договору).

За умовами п. 9.3. договору, при передплаті й у випадку порушення строку поставки товару (продукції) більш ніж на 20 календарних діб покупець має право вимагати повернення перерахованої суми. Продавець зобов`язаний перерахувати гроші в 10-ти денний строк з моменту пред`явлення вимоги про повернення. У разі порушення вказаного терміну продавець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми, що вимагається, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 11.3 договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами, діє до 31.12.2022. Термін дії договору може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до специфікації № 1 до договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар загальною вартістю 2 139 480 грн. (обважнені бурильні труби у кількості 12 шт., ціна за шт. 1 782 900 грн). Умови поставки «EXW» м. Суми, вул. Комарова, 2. Термін виготовлення 30 календарних днів з моменту отримання передплати.

14.06.2022 відповідач виставив позивачу рахунок на передплату (50%) на суму 1 069 740 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 1889 від 16.06.2022 позивач перерахував відповідачу за договором 1 069 740 грн. попередньої оплати.

Відповідно до видаткової накладної № 39 від 24.06.2022 та товарно-транспортної накладної № 39 від 24.06.2022 відповідач поставив позивачу частину товару обважнені бурильні требу у кількості 3 шт. загальною вартістю 534 870 грн.

Листом від 15.07.2022 № 911/2571 позивач звернувся до відповідача з проханням забезпечити поставку товару в повному обсязі у найкоротші строки, з урахуванням того, що строк виготовлення товару спливає 15 липня 2022 року. Отримання зазначеного листа відповідач підтверджує.

Листом від 19.07.2022 № 11/1-149/22 відповідач щодо строку поставки товару повідомив, що труби у кількості 9 штук будуть виготовлені та відвантажені до 10 серпня 2022 року.

Листом від 12.08.2022 позивач знову звернувся до відповідача щодо поставки товару. Докази надання відповідачем відповіді на зазначений лист в матеріалах справи відсутні.

Листом від 22.12.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернення попередньої оплати в сумі 534 870 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо поставки товару, попередню оплату на вимогу позивача не повернув, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 534 870 грн 00 коп.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Визначене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару.

Суд встановив, що факт виконання позивачем договірних зобов`язань щодо попередньої оплати товару у розмірі 50% підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.

Доказів виготовлення та поставки відповідачем позивачу товару у строки визначені у специфікації матеріали справи не містять; такі докази відповідач не подав, як і докази повернення попередньої оплати позивачу.

Посилання відповідача на те, що строк поставки товару не був визначений умовами договору, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, враховуючи визначений строк виготовлення товару та умови поставки погоджені сторонами у специфікації (умови поставки «EXW», м. Суми, вул. Комарова, 2).

Також суд враховує, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо поставки товару у найкоротші строки.

Твердження відповідача про не поставку товару, у зв`язку з нездійсненням позивачем попередньої оплати у повному обсязі, є необґрунтованими, не підтвердженими доказами, такими, що спростовуються листом відповідача від 19.07.2022 № 11/1-149/22. Відповідач не подав доказів виготовлення труб у кількості 12 шт. ні станом на дату поставки труб у кількості 3 шт., ні станом на 16.07.2022 (кінцевий строк виготовлення товару, з урахуванням здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 1 069 740 грн), ні в подальшому, не подав доказів повідомлення відповідача про готовність товару до відвантаження.

За цих обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасного виготовлення та поставки товару за договором.

З урахуванням умов пункту 9.3. договору, на вимогу позивача відповідач був зобов`язаний повернути попередню оплату у десятиденний строк з моменту пред`явлення вимоги про повернення.

Оскільки відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо виготовлення та поставки товару у встановлений договором строк, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання. У зв`язку з неповерненням відповідачем попередньої оплати на вимогу позивача суд задовольняє позов про стягнення з відповідача на користь позивача 534 870 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі п. 9.1. договору та ч. 2 ст. 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 251 923 грн 77 коп. в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за період з 19.07.2022 (з урахуванням строку виготовлення товару, умов поставки товару та дати здійснення попередньої оплати у розмірі 50% - 16.06.2022) до 22.12.2022 (дата відмови позивача від прийняття подальшого виконання зобов`язань відповідачем), а також штраф в сумі 112 322 грн 70 коп. у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Оскільки відповідач не подав доказів виконання договірних зобов`язань щодо виготовлення та поставки товару позивачу суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 251 923 грн 77 коп. пені, 112 322 грн 70 коп. штрафу.

За умовами п. 9.3. договору, при передплаті й у випадку порушення строку поставки товару (продукції) більш ніж на 20 календарних діб покупець має право вимагати повернення перерахованої суми. Продавець зобов`язаний перерахувати гроші в 10-ти денний строк з моменту пред`явлення вимоги про повернення. У разі порушення вказаного терміну продавець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми, що вимагається, за кожний день прострочення.

З вимогою про повернення попередньої оплати позивач звернувся до відповідача листом від 22.12.2022 № 911/5780, який отриманий відповідачем 26.12.2022, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

За несвоєчасне повернення попередньої оплати в сумі 534870 грн. у строки, визначені у п. 9.3. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 43 859 грн 34 коп. в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення за період з 06.01.2023 до 28.03.2023.

Суд встановив, що розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня.

Оскільки відповідач не подав доказів повернення попередньої оплати у визначений п. 9.3. договору строк, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 43 859 грн 34 коп. пені.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

За прострочення повернення попередньої оплати в сумі 534870 грн. позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 11 122 грн 37 коп. та інфляційне збільшення суми боргу в сумі 46 491 грн 66 коп. за період з 19.07.2022 до 28.03.2023.

В обґрунтування періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.

Суд не приймає зазначені посилання позивача, оскільки правовідносини сторін у справі № 918/631/19 та у справі № 920/382/23 не є подібними.

Як вже зазначено судом, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Водночас, на відміну від обставин справи № 918/631/19, у договорі № Т 3/007-22 від 06.05.2022, зокрема п. 9.3., сторони чітко визначили строк повернення попередньої оплати на вимогу позивача у разі порушення строку поставки протягом 10 днів з моменту пред`явлення вимоги про повернення.

У зв`язку з зазначеним, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 06.01.2023 до 28.03.2023. 3% річних за цей період складають 3604 грн 88 коп., інфляційні втрати 16196 грн 85 коп.

Щодо клопотання про зменшення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати не відносяться до штрафних санкцій, чинним законодавством не передбачено можливості зменшення їх розміру в порядку ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/418/18 суд не приймає, оскільки у цій справі Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість зменшення процентів річних за певних умов. Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості. У справі № 920/382/23 позивач заявляє до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 ЦК України) - 3 %.

Поряд з цим, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, враховуючи інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення строків поставки товару на 50% (пені - до 125961 грн 89 коп., штрафу - до 56161 грн 35 коп.) та відсутності підстав для зменшення пені за несвоєчасне повернення авансу.

Суд враховує майновий стан відповідача, ту обставину, що стягнення пені та штрафу за прострочення поставки товару у даному випадку не спрямоване на спонукання відповідача до належного виконання зобов`язання, так як позивач відмовився від прийняття виконання зобов`язання відповідачем, через порушення останнім умов договору. Також суд враховує відсутність доказів того, що порушення зобов`язання відповідачем завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, враховує розмір нарахованих пені та штрафу за прострочення поставки товару 364 246 грн 47 коп., що складає 22,7 % від вартості непоставленого товару. Водночас стягнення судом частини пені та штрафу за прострочення поставки товару, пені за несвоєчасне повернення авансу, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення авансу забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

Згідно з п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року у разі зменшення неустойки в резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

За викладених обставин, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат частково шляхом стягнення з відповідача 125961 грн 89 коп. пені, 56161 грн 35 коп. штрафу за порушення строків поставки товару (з урахуванням зменшення), 43 859 грн 34 коп. пені за неповернення авансу, 3604 грн 88 коп. 3% річних, 16196 грн 85 коп. інфляційних втрат за період з 06.01.2023 до 28.03.2023.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 30 294 грн 81 коп. та 3% річних в сумі 7517 грн 49 коп. суд відмовляє за їх необґрунтованістю, з урахуванням висновків суду щодо настання строку виконання відповідачем договірного зобов`язання щодо повернення попередньої оплати за товар на вимогу позивача.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За приписами ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін.

Суд зазначає, що скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов`язань перед відповідачем не є безумовними підставами для розстрочення виконання рішення суду. Фінансові складнощі не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ відповідача є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.

Вказуючи на такі обставини, відповідач не пояснює яким чином, за наявності великої кількості виконавчих проваджень, в яких боржником є відповідач та накладених арештів на кошти підприємства, буде забезпечено виконання судового рішення частинами у разі розстрочення, відповідно, у суду відсутні підстави вважати, що надання розстрочки сприятиме реальному виконанню судового рішення.

За цих обставин суд відмовляє у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2004 від 06.06.2023).

Обставини, на які вказує відповідач в обґрунтування підстав для зменшення штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення суду, а саме введення 24.02.2022 в Україні воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, влучання авіабомби в електропідстанцію підприємства 03.03.2022, суд не приймає, оскільки договір між сторонами був укладений після настання відповідних обставин - 6 травня 2022 року, тому відповідач мав це враховувати, беручи на себе зобов`язання щодо виготовлення та поставки товару.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахуванням зменшення судом пені та штрафу.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля (вул. Криворізька, буд. 3, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 14308304) 534 870 грн 00 коп. попередньої оплати за товар, 125961 грн 89 коп. пені, 56161 грн 35 коп. штрафу за порушення строків поставки товару, 43 859 грн 34 коп. пені за неповернення авансу, 3604 грн 88 коп. 3% річних, 16196 грн 85 коп. інфляційних втрат, 14 441 грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

4.Відмовити у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Завод обважнених бурильних та ведучих труб про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 2004 від 06.06.2023).

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 03.07.2023.

СуддяД. В. Вдовенко