У х в а л а
28 червня 2023 року
м. Київ
справа № 524/5110/20
провадження № 61-6757ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 23 березня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування боргу за комунальні послуги, визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,
В с т а н о в и в:
У серпні 2020 року АТ «Полтаваобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму
45 888,16 грн, індекс інфляції боргу в розмірі 2 214,42 грн, 3% річних від суми боргу 1 149,84 грн.
У вересні 2020 року відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву. В обґрунтування позову зазначав, що він не користується послугами які надаються АТ «Полтаваобленерго» з 17 червня 2014 року, так як проживає і працює в Болгарії, а з 06 липня 2016 року оформив посвідку на постійне проживання.
Крім того, вказував, що після придбання квартири у забудовника, протягом кількох років не отримував якісні послуги від відповідача, відсутні санітарні норми теплоподачі, низька температура гарячої води.
Вважав, що АТ «Полтаваобленерго», нараховуючи борг за не надані та неякісно надані послуги, порушив його права як споживача, у зв`язку з чим, просив скасувати борг за комунальні послуги за період з березня 2015 року по квітень 2019 року на загальну суму 42 523,90 грн та визнати недійсним договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 202332 від 13 вересня 2018 року.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року позов АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 18 540,40 грн, індекс інфляції боргу в розмірі 1 637,75 грн, 3% річних від суми боргу 934,46 грн, а всього 21112,61 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» у повернення сплаченого судового збору 967,11 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Полтаваобленерго» про скасування боргу за комунальні послуги, визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - адвоката Дятлової М. В. задоволено.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року скасовано в частині вирішення позовних вимог АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов АТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 39 987,17 грн.
В задоволенні решти позовних вимог АТ «Полтаваобленерго» відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» судовий збір в сумі 4 267,07 грн.
В іншій частині рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року залишено без змін.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 28 жовтня 2021 року з урахуванням постанови Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року залишено без змін.
03 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - для надіслання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з доказами на підтвердження наявності виключних підстав для поновлення такого строку після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції (докази неповідомлення належним чином ОСОБА_1 про розгляд справи в апеляційному суді чи докази наявності обставин непереборної сили, що стало перешкодою для своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, в частині оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року), а також докази отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду та/або доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статі 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення (частини перша, шоста статті 268 ЦПК України).
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року оприлюднена в реєстрі 06 квітня 2022 року. Відомості про проголошення апеляційним судом тільки вступної та резолютивної частин оскаржуваного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. Отже, строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення розпочався 23 березня 2022 року.
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року лише 03 травня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення апеляційного суду.
Визначений частиною третьою статі 394 ЦПК строк є присічним (преклюзивним) і не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження незалежно від поважності причин його пропуску, за винятком випадків виникнення обставин непереборної сили та неповідомлення особи про розгляд справи.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить посилань на наявність обставин непереборної сили, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року, а також на неповідомлення його апеляційним судом про розгляд справи.
Навпаки ОСОБА_1 вказав, що йому було відомо про винесення апеляційним судом судового рішення в червні 2022 року, у зв`язку з чим він звернувся в липні до Полтавського апеляційного суду з метою отримання копії цього рішення.
Інших обставин непереборної сили, які б дали підстави поновити строк на касаційне оскарження, заявником не наведено, як і не надано доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року подана після спливу одного року з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення апеляційного суду та відсутні підстави, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про скасування боргу за комунальні послуги, визнання недійсним договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2023 |
Оприлюднено | 04.07.2023 |
Номер документу | 111939214 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні