Рішення

від 29.06.2023 по справі 617/1490/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1490/21

Номер провадження 2/948/503/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кравець С.В.,

за участю: секретаря Порохні І.І.,

прокурора Одинець А.М.,

відповідача-2 ОСОБА_1 ,

представника відповідача-2 Макшанова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору дарування та повернення земельної ділянки

відповідно до ч.1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 29.06.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення

в с т а н о в и в :

1.Стислий викладпозиції позивача

У вересні 2021 року прокурор звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що за розпорядження голови Вовчанської РДА № 330 від 30.10.2020р. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації на території Вовчанського району за межами населених пунктів орієнтовною площею 0, 0100 га, з кадастровим номером 6321688400:02:001:0087, вид угідь землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення.

За розпорядженням голови Вовчанської РДА № 14 від 11.01.2021р. був затверджений проект землеустрою, згідно п.2 якого передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 0800 га, кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 для індивідуального дачного будівництва. Згідно витягу з Державного земельного кадастру відомості про реєстрацію в ньому цієї земельної ділянки внесені 19.03.2021р., площа становить 0, 0794 га, а право власності зареєстроване за відповідачем-1 23.03.2021р.

В подальшому 14.04.2021р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір дарування спірної земельної ділянки та право власності за останньою зареєстроване 14.04.2021р.

Прокурор зазначає, що розпорядження № 14 від 11.01.2021р. було прийняте з порушенням законодавства, суперечить інтересам держави, а також порушує публічний порядок. Так, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється відповідним Державним кадастровим реєстратором до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або місцевого самоврядування, тоді як в даному випадку рішення про затвердження проекту землеустрою було прийняте раніше, та в них є розбіжності в частині площі земельної ділянки та кадастрового номеру. Крім цього, відповідно до діючого на той час законодавства, земельна ділянка підлягала обов`язковій державній землевпорядній експертизі, відповідно, державну реєстрацію цієї земельної ділянки здійснено після позитивного висновку експертизи від 12.03.2021р.

Отже, оскаржене рішення винесено передчасно, без дотримання процедури щодо формування земельної ділянки, а також за відсутності висновку експертизи, а тому посадові особи не мала права її передавати.

Водночас, станом на 12.01.2021р. повноваження щодо затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність перейшли до Чугуївської РДА, що підтверджується розпорядженням голови Харківської облдержадміністрації № 5 від 12.01.2021р., а Вовчанська РДА перебуває в стані припинення з 18.01.2021р. Тобто на час формування земельної ділянки 19.03.2021р. повноваження щодо її розпорядження належали Чугуївській РДА.

Крім цього, з актового запису про шлюб № 607 від 21.06.2014р. вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому при укладенні договору дарування не мали наміру створити правові наслідки вчинення правочину, а вчинили його з метою приховати факт незаконного набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , що вказує на те, що договір є фіктивним.

Оскільки, ГУ ДКУ у Харківській області, як контролюючий орган, а Старосалтівська селищна рада, як власник земельної ділянки, не діють, остання не заперечує проти звернення прокурора до суду з позовом, а відтак наявні підстави у прокурора для звернення до суду з позовом.

У зв`язку з наведеним, прокурор просить:

1)визнати незаконним та скасувати розпорядження Вовчанської РДА № 14 від 11.01.2021р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області»;

2)визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 14.04.2021р., кадастровий номер 6321688400:02:001:0076, площею 0, 0794 га, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

3)зобов`язати ОСОБА_3 повернути Старосалтівській селищній раді земельну ділянку кадастровий номер 6321688400:02:001:0076;

4)стягнути з відповідачів судовий збір.

Відзив

З порушення установленого судом строку, відповідач ОСОБА_1 направив до суду відзив на позов в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, клопотання про поновлення строку не подавав. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення про передачу земельних ділянок є ненормативними актами, які вичерпують свою дію внаслідок їх виконання, а тому їх скасування не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок. Крім цього, позивачем не надано доказів, що оскаржуваним рішенням порушені саме його права, а відповідно до ст. 118 ч.9 ЗК України Вовчанська РДА не наділена іншими повноваженнями, як затвердити погоджений проект. Доводи про те, що проект не пройшов землевпорядної експертизи спростовується таким висновком від 12.03.2020р. Також прокурор не надав доказів звернення сторін до Старосалтівської селищної ради, а тому посилання на те, що на час звернення ОСОБА_4 не відбулось формування земельної ділянки ґрунтується лише на припущенні. Водночас, прокурор не надав конкретних доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання договору дарування недійсним, а також позивачем не доведено, які саме його права та інтереси порушено (а.с.60-61, 198 т.1, 40-44 т.2).

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

За ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 10.09.2021р. забезпечено позов, шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії та дії пов`язані з відчуженням земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 площею 0, 0794 га (а.с.55-59 т.1).

13.09.2021р. за ухвалою цього суду відкрито загальне позовне провадження (а.с.60-61 т.1).

Відповідно до ухвали Машівського районного суду від 01.02.2023р. підготовче провадження закрито справу призначено до розгляду по суті (а.с.127 т.2).

3.Позиціїучасників судовогопровадження

В судовому засіданні прокурор позовну заяву підтримала та просила її задовольнити (а.с.162 т.2).

Відповідач-2 та його представник просили у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Інші учасники належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, відповідач-1 та представник третьої особи направили заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.185 т.1, 122, 238, 242 т.2, а.с.1,8 т.3).

4.Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що за розпорядженням Вовчанської РДА № 330 від 30.10.2020р. ОСОБА_1 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель рекреаційного призначення, орієнтовною площею 0, 1000 га, кадастровий номер 6321688400:02:001:0087 на території Вовчанського району за межами населених пунктів (а.с.24 т.1).

На підставі розпорядження Вовчанської РДА № 14 від 11.01.2021р., затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів Старосалтівської селищної ради та передано у власність земельну ділянку площею 0, 0800 га, кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 (а.с.23 т.1).

У 2020 році Виробничо-комерційною приватною фірмою «Істок» складений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 в якому міститься висновок про погодження проекту землеустрою Вовчанською РДА від 21.12.2020р., а висновок про розгляд документації із землеустрою погоджений експертом державної експертизи 15.02.2021р. (а.с.2-36 т.2).

За повідомленням Чугуївської РДА на лист прокуратури від 04.08.2021р., за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , який розроблений Виробничо-комерційною приватною фірмою «Істок», Держгеокадастром надано висновок державної землевпорядної інформації від 12.03.2021р. № 560-21, який повернуто для доопрацювання і до 27.05.2021р. вказаний проект на усунення зауважень не надходив (а.с.17-21 т.1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9900124532021 від 16.04.2021р. земельна ділянка кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 відноситься до земель рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва площею 0, 0794 га, зареєстрована 19.03.2021р., форма власності приватна (а.с.34 т.1).

14.04.2021р. укладений договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 розташованої за межами населених пунктів Старосалтівської селищної ради Вовчанського району між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.26-27 т.1).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 273453856 від 06.09.2021р. на земельну ділянку кадастровий номер 6321688400:02:001:0076, 23.03.2021р. зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , а 14.04.2021р. зареєстроване право власності на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Піддубною Ю.В. на ім`я ОСОБА_3 (а.с.36-37 т.1).

За повідомленням Відділу ДРАЦС по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах від 07.05.2021р. в Державному реєстрі актових записів цивільного стану наявний актовий запис про шлюб № 607 від 21.06.2014р. складений Московським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління у Харківській області на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.22 т.1).

Згідно розпорядження Харківської облдержадміністрації № 5 від 12.01.2021р. утворена комісія з реорганізації районних державних адміністрацій Харківської області, зокрема і Чугуївської РДА (а.с.25 т.1).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Вовчанська РДА з 18.01.2021р. перебуває в стані припинення (а.с.33 т.1).

Листом від 28.04.2021р. прокурор звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з повідомленням про наявність підстав для визнання недійсним розпорядження Вовчанської РДА № 14 від 11.01.2021р. та про повернення земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 на що отримав лист, що перевірка земельного законодавства не здійснювалась (а.с.14-16 т.1)

05.08.2021р. прокурор звернувся з листом до Старосалтівської селищної ради про надання інформації чи планує селищна рада вжити заходів представницького характеру щодо земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 наданої ОСОБА_1 , подарованої ним ОСОБА_3 (а.с.28-31 т.1) на що отримана відповідь про відсутність можливості звернутися до суду, оскільки у селищній раді відсутні відомості та документи, що стосуються запиту (а.с.32 т.1).

02.09.2021р. прокурор знову звернувся до Старосалтівської селищної ради з листом в якому повідомив, що у зв`язку з самоусуненням селищної ради від обов`язку здійснювати захист територіальної громади у судовому порядку, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор звертається до суду, у відповідь на який Старосалтівська селищна рада повністю підтримала таку позицію прокурора (а.с.38-41,46 т.1).

Також прокурор цього ж дня звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та повідомив про намір звернутися до суду (а.с.42-45 т.1).

5.Мотиви суду

Щодо правомірності звернення прокурора до суду

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, вимоги даного конституційного положення встановлюють обов`язок органів державної влади місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Матеріали справи містять лист прокурора від 28.04.2021р. до ГУ Держгеокадастру у Харківській області на який отримав відповідь, що перевірка земельного законодавства не здійснювалась (а.с.14-16 т.1), а також лист від 05.08.2021р. до Старосалтівської селищної ради (а.с.28-31 т.1) на що отримана відповідь про відсутність можливості звернутися до суду, (а.с.32 т.1).

Після цього, 02.09.2021. прокурор знову звернувся до вказаних органів з повідомленням про намір звернутися до суду на що Старосалтівська селищна рада повністю підтримала таку позицію прокурора (а.с.38-41,46 т.1), а ГУ Держгеокадастру у Харківській області не відреагувало (а.с.42-45 т.1).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Суд також приймає до уваги висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу місцевого самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення прокурора в інтересах територіальної громади, до суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Щодо вимоги про незаконність та скасування розпорядження Вовчанської РДА

Відповідно до статті 116 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Правовими підставами для скасування рішення РДА прокурор зазначив, що оскаржене рішення винесено передчасно, без дотримання процедури щодо формування земельної ділянки, а також за відсутності висновку експертизи, а станом на 12.01.2021р. повноваження щодо затвердження проекту землеустрою та передання земельної ділянки у власність перейшли до Чугуївської РДА.

Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частинами першою - п`ятою статті 79-1ЗК України передбачено що, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно з частинами третьою - п`ятою, восьмою та дев`ятоюстатті 24Закону України«Про Державнийземельний кадастр» особа, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноважена нею особа з метою здійснення державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подає: заяву; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч.9 ст. 118 ЗК України (чинної на момент прийняття оспорюваного рішення) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст. 9 Закону України «Про Державну експертизу землевпорядної документації», який втратив чинність 27.05.2021р., але був чинним на момент прийняття оспорюваного рішення, обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

З матеріалів справи видно, що надана відповідачу-2 земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а відтак проект землеустрою щодо неї підлягав обов`язковій державній експертизі, висновок щодо якої був виготовлений 15.02.2021р. (а.с.32 т.2).

Спірне розпорядження Вовчанської РДА № 14, за яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів Старосалтівської селищної ради та передано у власність земельну ділянку площею 0, 0800 га, кадастровий номер 6321688400:02:001:0076, було видане 11.01.2021р. (а.с.23 т.1), тобто за місяць до надання висновку державної експертизи, а отже з порушенням діючого на той час Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

У свою чергу, на виконання вимог ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельна ділянка кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 площею 0, 0794 га була зареєстрована у Державному земельному кадастрі лише 19.03.2021р., тобто через два місяці після видачі оспорюваного розпорядження № 14 від 11.01.2021р., а отже з порушенням ст. 118 ЗК України.

Згідно розпорядження Харківської облдержадміністрації № 5 від 12.01.2021р. утворена комісія з реорганізації районних державних адміністрацій Харківської області, зокрема і Чугуївської РДА (а.с.25 т.1), яка нині здійснює повноваження на території колишньої Вовчанської РДА, тоді як остання з 18.01.2021р. перебуває в стані припинення (а.с.33 т.1).

Отже, на час надання позитивного висновку державної експертизи 15.02.2021р., а також на час реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076 площею 0, 0794 га у Державному земельному кадастрі 19.03.2021р., повноваження на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність відповідно до ст. 118 ЗК України належали Чугуївській РДА.

Крім цього, оскільки Вовчанська РДА прийняла рішення № 14 від 11.01.2021р передчасно, тобто до внесення даних до Державного земельного кадастру, а відтак у ньому не вірно зазначена площа земельної ділянки 0, 0800 га замість 0, 0794 га.

Відповідно до статті 125 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку.

Відповідно до частини другої, третьої цієї ж статті землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Згідно до вимог частини першої статті 155Земельного кодексуУкраїни у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21Цивільного кодексуУкраїни визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконним та скасування розпорядження Вовчанської РДА № 14 від 11.01.2021р.

Як зазначила ВП ВС у своїй постанові від 30.05.2018р., справа № 923/466/17, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов прокурора в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки всупереч норм законодавства прийняла оспорювань рішення перед висновку експертизи, а також до прийняття рішення про реєстрацію у Державному земельному кадастрі, тоді як після прийняття висновку та реєстрації земельної ділянки ці повноваження вже належали Чугуївській РДА.

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки

Відповідно до частини першої статті 203ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину прокурор зазначив, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, а тому при укладенні договору дарування не мали наміру створити правові наслідки вчинення правочину, а вчинили його з метою приховати факт незаконного набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , що вказує на те, що договір є фіктивним.

Відповідно доч.ч.1-3ст.234ЦК Українифіктивним єправочин,який вчиненобез намірустворення правовихнаслідків,які обумовлювалисяцим правочином. Фіктивнийправочин визнаєтьсясудом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Як наслідок, не виключається визнання недійсним договору, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), яка погодилася з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18), фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний; така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним. Позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228ЦК країни.

Як видно з матеріалів справи, відповідачі 2 та 3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.06.2014р., який станом на 07.05.2021р. (а.с.22 т.1) не був розірваний. Не повідомляли сторони про інші обставини також і в судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки відповідачі-2 та 3 нині перебувають у шлюбі, що передбачає спільне користування вказаною земельною ділянкою та свідчить про відсутність наміру створити реальні правові наслідки вчинення правочину, цей факт свідчить про намір приховати факт незаконного набуття права власності, а відтак дійшов висновку, що договір між ними є фіктивним та його слід визнати недійсним.

Відповідно до частини першої статті 216ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою (частина п`ята статті 216 ЦК України).

Таким чином, у справі, заявлену позовну вимогу про повернення земельної ділянки слід кваліфікувати не як негаторний позов (речово-правовий спосіб захисту), а як вимогу про застосування наслідків недійсного правочину відповідно до частин першої, п`ятої статті 216 ЦК України.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про недійсність договору дарування земельної ділянки від 14.04.2021р. то відповідно до частини першої статті 216ЦК України є підстави для застосування наслідків недійсного правочину у вигляді зобов`язання відповідачки ОСОБА_3 повернути до комунальної власності Старосалтівської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 6321688400:02:001:0076, площею 0, 0794 га,

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції ВС, висловленій у справі № 669/58/20 від 11.05.2022р.

6.Мотив рішення щодо розподілу судових витрат

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідачів, в рівних частках на користь прокуратури слід стягнути судовий збір в розмірі по 2270, 00 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов Чугуївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Старосалтівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору дарування та повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації № 14 від 11.01.2021р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області».

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки кадастровий номер 6321688400:02:001:0076, площею 0, 0794 га, укладений 14.04.2021р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Поддубною Ю.В та зареєстрований в реєстрі за № 238.

Зобов`язати ОСОБА_3 повернути Старосалтівській селищній раді земельну ділянку кадастровий номер 6321688400:02:001:0076.

Стягнути з Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір в розмірі по 2270, 00 грн з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Чугуївська окружна прокуратура, місцезнаходження: м. Чугуїв Харківська область, код ЄДРПОУ 02910108.

Позивач-2: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, вул. Космічна, 21,2 під`їзд, поверх 8-9, код ЄДРПОУ 39792822.

Позивач-3: Старосалтівська селищна рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: смт Старий Салтів, вул. Перемоги, 15, Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 043990068.

Третя особа: ОСОБА_2 , проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-1: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, місцезнаходження: м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 29, Харківської області, код ЄДРПОУ 04058723.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-3: ОСОБА_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст Рішення складено 03 липня 2023 року.

Суддя С.В. Кравець