Рішення

від 30.06.2023 по справі 140/11254/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/11254/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Орлея» до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2023 Акціонерне товариство «Орлея» (далі АТ «Орлея», позивач) звернулося з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі Луцький РВ ДВС, відповідач) про визнання дій державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Самчука О.П. протиправними при винесенні постанов від 25.04.2023 про стягнення виконавчого збору у розмірі 147 955,53 грн. та про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 100 885,89 грн у ВП № 54506075; про визнання протиправними та скасування вищезазначених постанов від 25.04.2023.

08.06.2023 на виконання вимог ухвали суду без руху AT «Орлея» було надано заяву про поновлення процесуального строку для подання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державним виконавцем Самчуком О. П. 25.04.2023 у ВП №54506075 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно п. 9 частини 1 статті 39 та у межах цього ВП 25.04.2023 винесено постанови про стягнення AT «Орлея» виконавчого збору у розмірі 147 955,53 грн та витрат виконавчого провадження сумі 100 885,89 грн.

Зазначили, що у серпні 2022 року ПАТ «Орлея» перерахувала на поточний рахунок Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (далі - Установа) кошти в сумі 1 479 555,30 з призначенням заборгованість по кредиту за ТзОВ «Авгур» згідно наказу Господарського суду Волинської області №5/25-38 від 17.09.2007.

Вважаючи, що державним виконавцем невірно визначено виконавчий збір в сумі 147 955,53 грн та виконавчі витрати в сумі 100 885,89 грн, АТ «Орлея» звернулось до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами Глави 11 Розділу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» КАС України.

У поданому суду відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги заперечив та зазначив, що в нього на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 54506075 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5/25-1 від 17.10.2007 про звернення стягнення на предмет застави по договору від 20.07.2001 на користь Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення майна ВАТ «Луцький райагропостач», що знаходиться за адресою: с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, вул. Горохівська, 2В, а саме: 1) адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою, площею 1308,9 кв.м.; 2) склад господарських товарів, площею 597,1 кв.м.; 3) склад металевий (модуль), площею 525,8 кв.м., де АТ «Орлея» за договором позики була поручителем.

Зауважив, що в ході проведення виконавчих дій, на стадії реалізації заставного майна, позивачем у справі (згідно листа Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № 06-170/23 від 14.03.2023) проведено остаточні розрахунки перед Установою по інноваційному договору від 03.07.1998 № 1/98 укладеного Українською державною інноваційною компанією (правонаступником якої є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа) за ТзОВ «Авгур» на виконання наказу Господарського суду № 5/25-38 від 17.09.2007.

Відповідно до вищезазначеного листа, ПАТ «Орлея» (в д.ч. АТ «Орлея») перерахувала на поточний рахунок Установи кошти в сумі 1 479 555,30 грн з призначенням «Заборгованість по кредиту за ТзОВ «Авгур» згідно наказу Господарського суду № 5/25-38 від 17.09.2007, тому заступником начальника відділу 25.04.2023, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII.

Вказав, що, оскільки в межах вищезазначеного виконавчого провадження ПАТ Орлея» під час примусової реалізації виконавчою службою заставного майна виконання з наказу господарського суду перерахувала в рахунок погашення боргу кошти в сумі 1 479 555,30 грн, а виконавчий збір з цієї суми не стягнуто, тому ним 25.04.2023 відповідно до ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 147 955,53 грн.

Також, оскільки в межах вищезазначеного виконавчого провадження були здійснені витрати виконавчого провадження в загальну суму 100 885,89 грн, тому також 25.04.2023 відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 100 885,89 грн та 26.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Відповідач вважає, що оскаржувані постанови винесені з врахуванням вимог Закону України Про виконавче провадження.

Представник позивача в судових засіданнях вимоги позову підтримала, представник відповідача заперечив.

У судове засідання 30.06.2023 на 14:00 учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 287 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені норми законодавства та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Щодо строків звернення до суду, частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом час, в даному випадку протягом десяти днів, від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом спору в даній справі є постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 54506075 від 25.04.2023 та постанова від 25.04.2023про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження ВП № 545060075.

Вищевказані постанови були надіслані позивачу 26.04.2023 та отримані позивачем 04.05.2023. Даний факт підтверджується витягом з контакт-центру «Укрпошта», що досліджений судом і знаходиться в матеріалах справи. Цей факт не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.

З відтиску штампа вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду вбачається, що позовна заява надійшла в суд 23.05.2023 поштою, на поштовому конверті стоїть відтиск печатки поштового відправлення до суду « 17.05.2023».

Крім того, судом встановлено, що 15.05.2023 AT «Орлея» зверталося до господарського суду Волинської області зі скаргою про: визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 25.04.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №54506075; визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 25.04.2023 про стягнення у межах виконавчого провадження ВП № 54506075 виконавчого збору з AT «Орлея» у сумі 147 955,53 грн; визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 25.04.2023 про стягнення у межах виконавчого провадження ВП № 54506075 виконавчих витрат з AT «Орлея» у сумі 100 885,89 грн, що вбачається із досліджених судом копій ухвали Господарського суду Волинської області про відкриття провадження в частині вимог, копії скарги AT «Орлея» до господарського суду від 15.05.2023, поштового конверта про направлення AT «Орлея» скарги до суду з відтиском штемпеля пошти « 15.05.2023». Дані документи, що досліджені судом та знаходяться в матеріалах адмінсправи.

Оскільки підприємство дізналося про порушення його прав 04.05.2023, відтак, десятиденний строк звернення до суду позивачем з позовом починається з 05.05.2023 і закінчується 15.05.2023. Беручи до уваги, що позивачем фактично оскаржено спірні постанови 15.05.2023 шляхом подання скарги до господарського суду, і 23.05.2023 до адміністративного суду, відтак, AT «Орлея» встановлений законодавством 10-денний строк звернення до суду фактично пропущено не було. Таким чином, заява представника виконавчої служби, яка надійшла до суду 23.06.2023 за вх № 46517 про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, до задоволення не підлягає.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Так, рішенням Господарського суду Волинської області від 13.03.2007 у справі № 5/25-38, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2007, позов Прокуратури Волинської області в інтересах Української державної інноваційної компанії до ВАТ «Луцький райагропостач» про звернення стягнення на заставлене майно задоволено, де постановлено звернути стягнення на предмет застави по договору від 20.07.2001 на користь Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення на майно ВАТ «Луцький райагропостач», що знаходиться за адресою: с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області, вул. Горохівська, 2В: 1) адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площею 1308,9 кв.м.; 2) склад господарських товарів площею 597,1 кв.м.; 3) склад металевий (модуль) площею 525,8 кв.м.

17.10.2007 вперше було відкрито ВП № 10216418 з примусового виконання вищевказаного наказу господарського суду Волинської області від 17.10.2007.

29.12.2012 зазначене виконавче провадження завершене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, у зв`язку із відсутністю зареєстрованих покупців на торгах по реалізації майна, визначеного в наказі господарського суду від 17.10.2007 і як вбачається із дослідженої судом постанови ДВС від 29.12.2012, яка приєднана виконавчою службою до матеріалів відзиву, виконавчий документ було повернуто стягувачу.

На початку 2013 року стягувачем знову подано наказ господарського суду від 17.10.2007 на виконання, де постановою ДВС № 36081363 від 21.01.2013 відкрито ВП (копія цієї постанови додана до позовної заяви).

14.01.2013 відбулась державна реєстрація змін до установчих документів ВАТ «Луцький райагропостач'», згідно яких останнє було перейменовано у ПАТ «Орлея», яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань ВАТ «Луцький райагропостач». Також постановою КМУ від 08.08.2007 № 1007 Українську державну інноваційну компанію (як стягувача) перейменовано в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

15.04.2013 державним виконавцем відділу винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження та змінено назву боржника з ВАТ «Луцький райагропостач» на ПАТ «Орлея» та змінено назву стягувана з Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення на Державну інноваційну фінансово-кредитну установу в особі Рівненського регіонального відділення.

В процесі виконання виконавчого документу у ВП № 36081363 реалізовано склад металевий (модуль) площею 525,8, що знаходиться за адресою, вул. Луцька (Горохівська), 2В та належить ПАТ «Орлея» на праві власності. З даної реалізації частково погашено заборгованість стягувачу в сумі 190 449,27 грн та стягнуто виконавчий збір в сумі 19 044,93 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 300,00 грн.

Відповідно до протоколів прилюдних торгів № 237244 від 21.02.2017 та №239857 від 03.03.2017 торги арештованого майна, а саме: одноповерховий цегляний склад господарських товарів (Літер В-1). Волинська область, Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Луцька (Горохівська), 2В; адміністративно-складське приміщення з металевою огорожею та площадкою (Літер Б-2), Волинська область Луцький р-н., с. Гірка Полонка, вул. Луцька (Горохівська), 2В; - не відбулись за відсутності учасників торгів.

19.06.2017 виконавче провадження АСВП № 36081363 було завершене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», підтвердженням чого є відмітка на виконавчому документі, яка досліджена судом.

Вищевказані провадження здійснювались в межах ЗУ «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999.

Відповідно до п. 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом МУЮ №2274/5 від 25.12.2008 та Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом МУЮ №1829/5 від 07.06.2017 вищевказані виконавчі провадження знищено після закінчення строку їх зберігання, тому відповідачем надані в судовому засіданні лише копії матеріалів виконавчого провадження, що виготовлені з автоматизованої системи виконавчого провадження.

З досліджених письмових доказів у справі вбачається, що стягувачем знову був поданий наказ господарського суду від 17.10.2007 на виконання до виконавчої служби, де 15.08.2017 відкрито нове виконавче провадження № 54506075, яке було закінчено постановою від 25.04.2023, яка досліджена судом та приєднана до матеріалів позову.

Як вбачається із доданих до позову документів, під час цього провадження також проводились електронні торги , реалізовувався виконавчою службою предмет застави на виконання наказу господарського суду від 17.10.2007, визначався переможець. Однак, як вбачається із постанови ВС у складі колегії Касаційного господарського суду в справі № 903/237/18 від 17.12.2019, визнано недійсними електронні торги з продажу адміністративно-складського приміщення площею 1308,9 м2 в с. Гірка Полонка по вулиці Горохівська 2 В, а постановою ВС у складі Касаційного господарського суду від 22.02.2022 в справі № 910/13797/20 стягнуто з Луцького районного відділу ДВС на користь переможця ТзОВ Фірма «Кріогенсервіс» кошти в розмірі 1 585 846,00 грн, які були отримані ДВС при реалізації майна на торгах з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5/25-1 від 17.10 2007 про звернення стягнення на предмет застави.

Ткож в процесі виконання виконавчого документу, реалізовано склад господарських товарів, площею 597Л кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Луцька (Горохівська, 2В та належав ПАТ «Орлея» на праві власності. Як встановлено, з даної реалізації частково погашено заборгованість стягувачу в сумі 551 219,10 грн та стягнуто виконавчий збір в сумі 55 121,90 грн.

В загальному по вищевказаних виконавчих провадженнях, крім останнього, в якому відбулось перерахування боржником 1 479 555,30 грн, заборгованості та в якому оскаржуються постанови ДВС від 25.04.2023 про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області № 5/25-1 від 17.10.2007 частково погашено заборгованість по інноваційному договору від 03.07.1998 № 1/98 укладеного Українською державною інноваційною компанією (правонаступником якої є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа) на загальну суму 741 668,37 грн (190 449,27 + 551 219,10) та стягнуто виконавчий збір на загальну суму 74 166,83 грн (19 044,93 + 55 121,90).

Як встановлено судом, за час відкритого провадження ВП 54506075 та примусової реалізації виконавчою службою заставного майна на виконання наказу господарського суду Волинської області № 5/25-1 від 17.10 2007, ПАТ «Орлея» було здійснено 4 платежі у серпні 2022 року, де перераховано на рахунок стягувача всього 1 479 555,30 грн заборгованості.

Даний факт підтверджується відповіддю Державної інноваційної фінансово-кредитної установи № 06- 170/23 від 14.03.2023 на запит державного виконавця вих. № 12528 від 10.03.2023, ПАТ «Орлея» на стадії реалізації адміністративно-складського приміщення площею 1308,9 кв.м., проведено розрахунки перед Установою та перераховано заборгованістьв сумі 1 479 555,30 грн з призначенням «Заборгованість по кредиту за ТзОВ «Авгур» згідно наказу Господарського суду № 5/25-38 від 17.09.2007.

25.04.2023 заступником начальника відділу ДВС, відповідно до ст. ст. З, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 147 955,53 грн, яка є предметом оскарження в даній справі та відповідно до ч. 3 ст 40 Закону України «Про виконавче провадження» 26.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, так як, в межах виконавчого провадження АСВП № 54506075 ПАТ «Орлея» перерахувала в рахунок погашення боргу в сумі 1 479 555,30 грн, а виконавчий збір з даної суми як погашеної заборгованості, не стягнуто.

25.04.2023 заступником начальника відділу відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 100 885,89 грн та 26.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

25.04.2023 виконавче провадження АСВП № 54506075 завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи оскаржувані постанови протиправними у зв`язку із невірним визначенням сум виконавчого збору 147 955,53 грн та виконавчих витрат в сумі 100 885,89 грн, АТ «Орлея» звернулось до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Статтею 28 Закону № 606-XIV передбачено, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII, який набрав законної сили 01.04.2023 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Статтею 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 18, ч. 1 - 4,7,9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин на час відкриття ВП № № 54506075 (далі - Закон N 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Згідно частини 6, 7 ст. 27 Закону №1404-VIII у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Відповідно до частини 9 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 23, 24 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України і а пунктом 915 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Отже, що згідно нормами Закону №1404-VIII встановлено чіткий перелік підстав при яких виконавчий збір не стягується.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи, 25.04.2023 заступником начальника відділу ДВС відповідно до ст. ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 147 955,53 грн та відповідно до ч. 3 ст 40 Закону України «Про виконавче провадження» та 26.04.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки, в межах виконавчого провадження АСВП № 54506075 ПАТ «Орлея» перерахувала в рахунок погашення боргу кошти в сумі 1 479 555,30 грн, а виконавчий збір з даної суми погашеної заборгованості не стягнуто.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що законодавство на момент винесення постанови визначає відсоткове визначення розміру виконавчого збору від суми, що підлягає примусовому стягненню, тобто стягнення виконавчого збору прямо залежить від того, в якому розмірі підлягає примусовому стягненню сума заборгованості.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на статті 5, 11, 41 ЗУ «Про іпотеку» як підставу для заборони стягнення виконавчою службою виконавчого збору в сумі 147 955,53 грн (10 % від перерахованих коштів позивачем до Державної інноваційної фінансово-кредитна установи), суд до уваги не приймає, оскільки норми статей цього Закону таких заборон не передбачають.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом виконання виконавчою службою був наказ господарського суду у справі № 5/25-38 від 17.09.2007 не про стягнення визначених сум, а звернення стягнення на предмет застави майна ВАТ «Луцький райагромаркет» (в даний час АТ «Алея»), а саме: адміністративно-складського приміщення та двох складів по інноваційному договору від 03.07.1998 № 1/98 з наступними змінами, укладеного між Українською державною інноваційною компанією та ТзОВ «Авгур» і вищевказаний наказ господарського суду на даний час є чинним. Згідно рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2005 у справі № 2/108-64, що набрало законної сили, постановлено стягнути з ТзОВ «Авгур» на користь Української державної інноваційної компанії 2 100 000 грн основної позики, 221 031,93 грн інфляційних виплат та 39 180,82 3% річних, а всього на загальну суму 2 360 212,93 грн, що підтверджено ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.09.2006 № 4/79-6. Також, Господарським судом Волинської області прийнято рішення № 5/25-38 від 13.03.2007 та видано наказ у справі № 5/25-38 від 17.09.2007 за позовом прокуратури Волинської області в інтересах Української державної інноваційної компанії до ВАТ «Луцький райагропостач» про звернення стягнення на предмет застави по договору від 20.07.2005 на адміністративно-складське приміщення та склади ВАТ «Луцький райагропостач».

Зважаючи на вищенаведене суд вважає, що в даному випадку відповідач при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору діяв із дотриманням вимог ст.ст. 1, 3, 5, 26, 27, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та Інстукції з організації примусового виконання рішень, а постанова від 25.04.2023 про стягнення виконавчого збору у розмірі 147 955,53 грн є правомірною та винесеною відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

Так, загальна сума за усіма виконавчими провадженнями з перерахування стягувачу коштів становить (741 668,37 + 1 479 555,30 грн) 2 221 223,60 грн, і є меншою за визначену рішенням господарського суду від 09.06.2005 у справі № 2/108-64 2 360 212,93 грн, відтак, загальний розмір стягнутих виконавчою службою виконавчих зборів у всіх виконавчих провадженнях (74 166,83 + 147 955,53 = 222 122,36) не перевищує 10 % від суми 2 360 212,93 грн з врахуванням стягнутого виконавчого збору в сумі 147 955, 53 грн, який є предметом оскарження в даній адмінсправі. Отже, позовна вимога про скасування постанови про стягнення виконавчого збору до задоволення не підлягає

Щодо визнання дій державного виконавця Самчука О.П. протиправними при винесенні постанови від 25.04.2023 про стягнення витрат виконавчого провадження у сумі 100 885,89 грн в межах ВП № 54506075 та визнання такої постанови протиправною та її скасування, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувана; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються наказом Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016, до видів витрат виконавчого провадження відносяться, зокрема: послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; сплата судового збору, такої правової позиції дотримується Касаційний адміністративний суд справа № 703/1111/17 провадження № К/9901/21997/18, справа № 751/4365/17 провадження № К/9901/17390/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувану чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення

Пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 якщо у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувану) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відповідно до розділу І ч. 8 наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 до видів витрат виконавчого провадження відноситься і сплата судового збору.

З досліджених судом платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи: за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області № 903/10795/21 від 27.04.2022, апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва № 910/137/97/20 від 29.03.2021 та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, та на Додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/13797/20 вбачається, що виконавчою службою було сплачено: судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області № 903/10795/21 від 27.04.2022 8 247,01 грн; судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва № 910/137/97/20 від 29.03.2021 - 37 559,52 грн; судовий збір за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва № 910/13797/20 від 29.03.2021 та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, та Додаткову Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/13797/20 - 50 079,36 грн; оплата праці експерта 5 000,00 грн, а всього витрат виконавчого провадження зазначено на суму100 885,89 грн.

На переконання суду, відповідачем вірно враховано 5 000,00 грн виконавчих витрат, що підтверджується дослідженою судом постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 27.05.2022 у ВП № 54506075, актом прийому-передачі робіт по незалежній оцінці № 1660, де зазначено про перерахування 5 000,00 грн від ДВС до суб`єкта оціночної діяльності як суму коштів за проведену експертизу. Разом із тим, суд зауважує, що хоч оплата судового збору і відноситься до витрат виконавчого провадження, проте, судовими рішеннями у господарському судочинстві у справах № 903/10795/21 від 27.04.2022, № 903/13797/20 від 29.03.2021, № 903/13797/20 від 20.10.2021 встановлено неправомірність дій державних виконавців при вчиненні виконавчих дій по реалізації майна, тому витрати виконавчої служби в частині по сплаті судового збору на загальну суму 95 885,89 грн (8 247,01+50 079,36+ 37 559,52), за подання апеляційних і касаційних скарг на такі рішення, не підлягають відшкодуванню, відтак, в цій частині на загальну суму постанова ДВС про стягнення витрат виконавчого провадження підлягає скасуванню.

На думку суду, вимога про визнання протиправними дій ДВС по винесенню постанови про стягнення витрат виконавчого провадження не підлягає до задоволення, оскільки охоплюється вимогою позову про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, яка задовольняється судом в частині вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Враховуючи, що суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 442,04 грн (38,53 % від задоволених вимог (147 955,53 грн + 100 885,89 грн - 95 885,89 грн) Х 100 / 248 841,42 грн), сплачений згідно платіжного доручення від 15.05.2023 в розмірі 3 742,62 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження» суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 25.04.2023 у ВП № 54506075, винесену державним виконавцем Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Самчуком О.П. в частині на суму 95 885,89 грн

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Орлея» за рахунок бюджетних асигнувань Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати у сумі 1 442,04 грн (одна тисяча чотириста сорок дві гривні 04 копійки).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Орлея» (45607; Волинська область, с. Гірка Полонка, вул. Луцька, 10; код ЄДРПОУ 00902553).

Відповідач: Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-А; код ЄДРПОУ 35041407).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич