Рішення

від 20.06.2023 по справі 260/1640/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2023 року м. Ужгород№ 260/1640/23 12:03 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» представник Гангур Михайло Іванович;

відповідач : Головне управління ДПС у Закарпатській області представник Корабельніков Артем Сергійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Європейська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39621668), в особі адвоката Гангура Михайла Івановича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, 14) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88900, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. А. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 20 червня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 30 червня 2023 року.

14 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» в особі адвоката Гангура Михайла Івановича звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10.

28 березня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

12 травня 2023 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ІДЕАЛ М» відправило 29.07.2022 об 17 год. 57 хв. (своєчасно) на реєстрацію податкові накладні: №179 від 14.07.2022, №182 від 14.07.2022, №141 від 05.07.2022, №190 від 15.07.2022, №156 від 08.07.2022, №174 від 12.07.2022, №193 від 15.07.2022, №144 від 06.07.2022, №165 від 11.07.2022, № 187 від 15.07.2022, №140 від 05.07.2022, №183 від 14.07.2022, №161 від 11.07.2022, № 167 від 12.07.2022, №180 від 14.07.2022, №181 від 14.07.2022, №178 від 13.07.2022, №164 від 11.07.2022, №176 від 13.07.2022, №189 від 15.07.2022, №130 від 01.07.2022, №170 від 12.07.2022, №135 від 04.07.2022, №145 від 06.07.2022, №184 від 14.07.2022, №155 від 08.07.2022, №133 від 01.07.2022, №146 від 05.07.2022, №152 від 07.07.2022, №138 від 04.07.2022, №148 від 07.07.2022, №188 від 15.07.2022, №175 від 13.07.2022, №168 від 12.07.2022, №158 від 08.07.2022, №134 від 01.07.2022, №169 від 12.07.2022, №132 від 01.07.2022, №162 від 11.07.2022, №166 від 11.07.2022, №157 від 08.07.2022, №153 від 08.07.2022, №137 від 04.07.2022, №149 від 07.07.2022, №131 від 01.07.2022, №160 від 11.07.2022, №177 від 13.07.2022, №150 від 07.07.2022, №142 від 05.07.2022, №154 від 08.07.2022, №173 від 12.07.2022, №163 від 11.07.2022, №151 від 07.07.2022, №186 від 15.07.2022, №171 від 12.07.2022, №185 від 15.07.2022, №136 від 04.07.2022, №159 від 11.07.2022. Проте, з квитанції про реєстрацію цих податкових накладних вбачається, що такі зареєстровані 01.08.2022 (із запізненням в понеділок об 08 год. 05 хв.). З боку відповідача таку ситуацію неправильно кваліфіковано як пропущення граничного строку реєстрації цих податкових накладних на 1 (один) день. ТОВ «ІДЕАЛ М» вчинило всі залежні від себе дії та відправило на реєстрацію податкові накладні своєчасно, без пропущення граничного строку, а тому в діях позивача немає складу податкового правопорушення, у тому числі й вини, суспільної небезпеки та завданої шкоди контрагентам або державі, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.11.2022 №0003613/07-16-04-10. Також відповідачем застосовано неправильно п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, який до того ж не передбачає найбільш сприятливого наслідку до Позивача, адже від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних звільнено до 15.07.2022 за цією нормою. Натомість, відповідач не врахував цього і застосував відповідальність (більшу штрафну санкцію) згідно з ст. 120-1.1 ПК України з моменту, коли у Позивача виник обов`язок реєструвати податкові накладні. Такий неправильний обрахунок кількості протермінованих днів реєстрації призвів до застосування неправильного розміру санкцій відповідачем відносно наступних чотирьох податкових накладних: №370 від 06.12.2021, №369 від 06.12.2021 - 111 днів; №126 від 03.06.2022, №127 від 10.06.2022 - 19 днів.

11 квітня 2023 року представником відповідачів подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1, ст. 20, п. 75.1, ст. 75, п. 76.1, 76.2 та 76.3 статті 76 розділу II ПК України та пункту 86.2 статті 86 розділу II ПК України №2755-VI від 02.12.2010р. (з урахуванням змін та доповнень) проведено камеральну перевірку щодо дотримання встановлених законодавством граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за періоди: грудень 2021, квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року (на дату складання акту) ТзОВ «ІДЕАЛ М» (код ЄДРПОУ 39621668). За наслідками перевірки ТзОВ «ІДЕАЛ М» (код ЄДРПОУ 39621668), встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме порушено граничні строки реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за періоди грудень 2021, квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до проведеного аналізу даних системи «Архів електронної звітності» підсистеми «Єдиний реєстр податкових накладних» було встановлено, що платником було подано на реєстрацію 71 податкову накладну/розрахунки коригування до податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Контролюючим органом було зафіксовано порушення ТзОВ «ІДЕАЛ М» п. 201.10 ст. 201 ПК України, в частині недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та складено акт перевірки від 28.10.2022 року № 5144/07-16-04-10-10/39621668. На підставі висновків акту перевірки від 28.10.2022 року № 5144/07-16-04-10- 10/39621668, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форма «Н» від 21 листопада 2022 року, яким визначено на підставі п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, пп.69.1 п.69 розділу XX ПК України штраф у розмірі 286 403,06 грн. за порушення граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

18 квітня 2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що залишення відправлення податкових накладних, на останній день такого відправлення за допомогою комерційної програми me.doc є правом платника, тому ні суд, ні контролюючий орган не може звужувати строки, встановлені законодавством для реєстрації податкових накладних. Крім того, виходячи з того, що відновлення застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з 15.07.2022 відбулося Законом №2260 з порушенням принципу стабільності і при цьому дані відносини врегульовані одночасно двома нормами ПК України (які протилежні за змістом), то в такому випадку є можливість застосувати принцип презумпції правомірності рішень платника та не застосовувати до ТОВ «ІДЕАЛ М» санкції і з підстав, обумовлених «неякісним» законодавством.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» (код ЄДРПОУ 39621668) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 06 лютого 2015 року, основним видом діяльності товариства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (45.11), (т.1 а.с. 16-17).

Посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області, на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1, ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1, ст. 75, п. 76.1 та 76.2 статті 76, пункту 86.2 статті 86 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ідеал» за звітній (податковий) період грудень 2021, квітень серпень 2022 року, результати якої оформлено актом №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022 (т. 1 а.с. 175-178).

Дані перевірки свідчать про несвоєчасну реєстрацію ТОВ «Ідеал М» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Відповідальність за порушення правил реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

21 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, на підставі акту перевірки №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022, прийнято податкове повідомлення рішення № 0003613/07-16-04-10, яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 286 403,06 грн (т.1 а.с. 202).

17 листопада 2022 року Головне управління ДПС у Закарпатській області листом № 12764/6/07-16-04-10-04 «Про розгляд заперечення», повідомило ТОВ «Ідеал М», що розглянувши заперечення ТОВ «Ідеал М» до акту камеральної перевірки від 28.10.2022 №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», щодо дотримання встановлених законом граничних термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період грудень 2021 та квітень серпень 2022 року, факти, викладені в запереченнях, наданих ТОВ «Ідеал М» не спростовують висновки, викладені в акті камеральної перевірки, (т. а.с. 181-185).

15 лютого 2023 року ДПС України рішенням про результати розгляду скарги № 3772/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/07-16-04-10, а скаргу без задоволення, (т.1 а.с. 197-200).

Не погоджуюсь з податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

За своєю правовою природою норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис) та враховує, що статтею 120-1 Податкового кодексу України визначено відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Так, згідно пункту120-1.1статті 120 Податкового кодексу України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що Податковим кодексом України на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у чітко встановлений строк, а саме: для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Недотримання встановлених строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачено відповідальність у вигляді штрафу, який розраховується в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Суд зазначає, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Однак, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто суд зазначає, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Судом у цій справі, встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Ідеал М».

На основі дослідження акту перевірки №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. При цьому, податковим органом у висновку вказаного акту перевірки зазначено, що виявлені порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації 71 податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, допущено платником податків із врахуванням змін згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ від 12.05.2022.

Так, як слідує із даних акту перевірки, податковим органом, з врахуванням вимог підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції чинній після 27.05.2022, визначено граничні терміни реєстрації 71 податкової накладної, виписаних позивачем в період з грудня 2021 по серпень 2022, у ЄРПН.

Суд наголошує, що податкові накладні за лютий - квітень 2022 року складено у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак суд враховує, що реєстрація таких накладних здійснена позивачем у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Відповідно, до внесених змін обов`язок щодо реєстрації податкових накладних для підприємств, які мають можливості для відновлення податкових обов`язків, повинні бути зареєстровані до 15.07.2022.

При цьому слід зазначити, що підпунктом 69.1. (норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.1. передбачено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків мало затвердити Міністерство фінансів України, тобто дати відповідь на питання: за якими підставами (критеріями) вважати платника податків таким, що не має можливості виконувати свої податкові обов`язки під час війни. А також, як такий стан підтвердити. Однак, не зважаючи на те, що Закон діє з 27.05.2022, такого Порядку не було впродовж до 06.09.2022.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджено:

- Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента;

- Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, набрав чинності 06.09.2022.

Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).

Разом з тим, сторонами не представлено, а судом не встановлено того що ТОВ «Ідеал М», у передбаченому законом порядку ідентифікувало себе у межах податкових правовідносин як платника, у якого відсутня можливість виконання обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з огляду на що суд дійшов висновку, що позивач зобов`язаний дотримуватись вимог податкового законодавства, зокрема щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач податкові накладні, виписані з грудня 2021 по серпень 2022 року направляв в електронному форматі для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що у 13 випадках із 71 виявлених податковим органом податкові накладні, направлені на реєстрацію позивачем зареєстровано поза строком « 15.07.2022», і 58 податкових накладних, а саме: №179 від 14.07.2022, №182 від 14.07.2022, №141 від 05.07.2022, №190 від 15.07.2022, №156 від 08.07.2022, №174 від 12.07.2022, №193 від 15.07.2022, №144 від 06.07.2022, №165 від 11.07.2022, № 187 від 15.07.2022, №140 від 05.07.2022, №183 від 14.07.2022, №161 від 11.07.2022, № 167 від 12.07.2022, №180 від 14.07.2022, №181 від 14.07.2022, №178 від 13.07.2022, №164 від 11.07.2022, №176 від 13.07.2022, №189 від 15.07.2022, №130 від 01.07.2022, №170 від 12.07.2022, №135 від 04.07.2022, №145 від 06.07.2022, №184 від 14.07.2022, №155 від 08.07.2022, №133 від 01.07.2022, №146 від 06.07.2022, №152 від 07.07.2022, №138 від 04.07.2022, №148 від 07.07.2022, №188 від 15.07.2022, №175 від 13.07.2022, №168 від 12.07.2022, №158 від 08.07.2022, №134 від 01.07.2022, №169 від 12.07.2022, №132 від 01.07.2022, №162 від 11.07.2022, №166 від 11.07.2022, №157 від 08.07.2022, №153 від 08.07.2022, №137 від 04.07.2022, №149 від 07.07.2022, №131 від 01.07.2022, №160 від 11.07.2022, №177 від 13.07.2022, №150 від 07.07.2022, №142 від 05.07.2022, №154 від 08.07.2022, №173 від 12.07.2022, №163 від 11.07.2022, №151 від 07.07.2022, №186 від 15.07.2022, №171 від 12.07.2022, №185 від 15.07.2022, №136 від 04.07.2022, №159 від 11.07.2022 зареєстровано у межах строків, передбачених діючим законодавством, оскільки відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про неправомірність податкового повідомлення-рішення в частині розрахунку штрафу щодо таких податкових накладних.

З наданих суду доказів, встановлено, що вищевказані податкові накладні надіслано 29 липня 2022 року на реєстрацію до ДПС у межах граничних строків та за наявності достатнього ліміту з ПДВ, (т.1 а.с. 116-174).

У свою чергу, граничні терміни реєстрації 13 із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

При цьому суд звертає увагу, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавства, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Вносячи Законом №2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, в тому числі, за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що ТОВ «Ідел М» порушено граничні строки реєстрації 13 податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз.9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку на реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до наданих матеріалів справи позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних. Зворотного позивачем не доведено, матеріалами справи не спростовується.

Оцінюючи дії відповідача в частині прийняття податкового повідомлення-рішення від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10 за критеріями частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, а тому прийняте рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Що стосується судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Аналогічна правова позиція у постанові Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі № 520/9817/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Суд звертає увагу на відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України. Пенсійний орган не довів неспівмірність витрат, заявлених представник позивача до відшкодування, не надав будь-яких доказів того, що ціни на послуги адвоката є явно завищеними на ринку юридичних послуг.

В той же час, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача приєднано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 11 березня 2023 року, акт приймання передачі виконаних робіт від 14 березня 2023 року на суму 20 000 грн. та квитанцію № 014906 у розмірі 20 000 грн, (т.1 а.с. 206-209).

Опрацювавши надані заявником докази понесених судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником дій для забезпечення юридичного представництва інтересів, суд вважає, що заява представника позивача є цілком обґрунтованою та базується на принципі адміністративного судочинства - відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн..

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 4 296,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23 березня 2023 року № 994, (т.1 а.с. 234).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕАЛ М" до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» (89425, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Баранинці, вул. Європейська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39621668) судові витрати у розмірі 4 296,45 грн. (чотири тисячі двісті дев`яносто шість гривень, 45 коп.) cудового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень, 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль