Постанова

від 12.10.2023 по справі 260/1640/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1640/23 пров. № А/857/12891/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання: Паславському Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року (головуючий суддя Скраль Т.В., ухвалене в м. Ужгород о 12:02, повний текст складено 30.06.2023) у справі № 260/1640/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10.

Позов обгрунтовує тим, що ТОВ «ІДЕАЛ М» відправило 29.07.2022об 17 год. 57хв. (своєчасно) на реєстрацію податкові накладні: №179 від 14.07.2022, №182 від 14.07.2022, №141 від 05.07.2022, №190 від 15.07.2022, №156 від 08.07.2022, №174 від 12.07.2022, №193 від 15.07.2022, №144 від 06.07.2022, №165 від 11.07.2022, № 187 від 15.07.2022, №140 від 05.07.2022, №183 від 14.07.2022, №161 від 11.07.2022, № 167 від 12.07.2022, №180 від 14.07.2022, №181 від 14.07.2022, №178 від 13.07.2022, №164 від 11.07.2022, №176 від 13.07.2022, №189 від 15.07.2022, №130 від 01.07.2022, №170 від 12.07.2022, №135 від 04.07.2022, №145 від 06.07.2022, №184 від 14.07.2022, №155 від 08.07.2022, №133 від 01.07.2022, №146 від 05.07.2022, №152 від 07.07.2022, №138 від 04.07.2022, №148 від 07.07.2022, №188 від 15.07.2022, №175 від 13.07.2022, №168 від 12.07.2022, №158 від 08.07.2022, №134 від 01.07.2022, №169 від 12.07.2022, №132 від 01.07.2022, №162 від 11.07.2022, №166 від 11.07.2022, №157 від 08.07.2022, №153 від 08.07.2022, №137 від 04.07.2022, №149 від 07.07.2022, №131 від 01.07.2022, №160 від 11.07.2022, №177 від 13.07.2022, №150 від 07.07.2022, №142 від 05.07.2022, №154 від 08.07.2022, №173 від 12.07.2022, №163 від 11.07.2022, №151 від 07.07.2022, №186 від 15.07.2022, №171 від 12.07.2022, №185 від 15.07.2022, №136 від 04.07.2022, №159 від 11.07.2022. Проте, з квитанції про реєстрацію цих податкових накладних вбачається, що такі зареєстровані 01.08.2022 (із запізненням в понеділок об 08 год. 05 хв.). З боку відповідача таку ситуацію неправильно кваліфіковано як пропущення граничного строку реєстрації цих податкових накладних на 1 (один) день. Вказує, що ТОВ «ІДЕАЛ М» вчинило всі залежні від себе дії та відправило на реєстрацію податкові накладні своєчасно, без пропущення граничного строку, а тому в діях позивачанемає складу податкового правопорушення, у тому числі й вини, суспільної небезпеки та завданої шкоди контрагентам або державі, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21.11.2022 №0003613/07-16-04-10. Також відповідачем застосовано неправильно п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПК України, який до того ж не передбачає найбільш сприятливого наслідку до позивача, адже від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних звільнено до 15.07.2022 за цією нормою. Натомість, відповідач не врахував цього і застосував відповідальність (більшу штрафну санкцію) згідно з ст. 120-1.1 ПК України з моменту, коли у позивача виник обов`язок реєструвати податкові накладні. Такий неправильний обрахунок кількості протермінованих днів реєстрації призвів до застосування неправильного розміру санкцій відповідачем відносно наступних чотирьох податкових накладних: №370 від 06.12.2021, №369 від 06.12.2021 - 111 днів; №126 від 03.06.2022, №127 від 10.06.2022 - 19 днів.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомленнярішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач ГУ ДПС у Закарпатській області, подав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

14.09.2023 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що визнання судом першої інстанції порушення граничних строків реєстрації 13 податкових накладних в ЄРПН, а також посилання скаржником в апеляційній скарзі на даний факт для, підтвердження неправомірності прийнятого судом рішенням, є безпідставним, оскільки останній жодним чином не спростовує факт неправомірності податкового повідомлення рішення скаржника від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10. Щодо судових витрат вважає, що суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань скаржника витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядкуст.126Кодексу адміністративного судочинства України,не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до нормист.313 цього Кодексу. Згідност.229 Кодексу адміністративного судочинства Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» (код ЄДРПОУ 39621668) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку 06 лютого 2015 року, основним видом діяльності товариства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Закарпатській області, на підставі п.п. 20.1.4, п.20.1, ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1, ст. 75, п. 76.1 та 76.2 статті 76, пункту 86.2 статті 86 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ідеал» за звітній (податковий) період грудень 2021, квітень серпень 2022 року, результати якої оформлено актом №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022.

Дані перевірки свідчать про несвоєчасну реєстрацію ТОВ «Ідеал М» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. Відповідальність за порушення правил реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

21 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, на підставі акту перевірки №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022, прийнято податкове повідомлення рішення № 0003613/07-16-04-10, яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 286 403,06 грн.

17 листопада 2022 року Головне управління ДПС у Закарпатській області листом № 12764/6/07-16-04-10-04 «Про розгляд заперечення», повідомило ТОВ «Ідеал М», що розглянувши заперечення ТОВ «Ідеал М» до акту камеральної перевірки від 28.10.2022 №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість», щодо дотримання встановлених законом граничних термінів реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період грудень 2021 та квітень серпень 2022 року, факти, викладені в запереченнях, наданих ТОВ «Ідеал М» не спростовують висновки, викладені в акті камеральної перевірки.

15 лютого 2023 року ДПС України рішенням про результати розгляду скарги № 3772/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін ППР ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/07-16-04-10, а скаргу без задоволення.

Не погоджуюсь з податковим повідомленням рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Разом з тим, відповідно до абзацу 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом198.5 статті 198 та пунктом199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналізуючи наведені норми, апеляційний суд зазначає, що Податковим кодексом України на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у чітко встановлений строк, а саме: для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Недотримання встановлених строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачено відповідальність у вигляді штрафу, який розраховується в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Колегія суддів вказує, що у контексті застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України правове значення має саме факт вчинення відповідного порушення, складом, якого, в даному випадку, є порушення строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Виходячи з наведеного в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку реєстрації податкових накладних починаючи з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, проте за період до 01 березня 2020 року такі штрафні санкції підлягають застосуванню.

Проте, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Враховуючи наведене, колегія суддів зауважує, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Оглядаючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Податковим органом проведено камеральну перевірку даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Ідеал М».

З акту перевірки №5144/07-16-04-10-10/39621668 від 28.10.2022 вбачається, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом зафіксовано порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. При цьому, податковим органом у висновку вказаного акту перевірки зазначено, що виявлені порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації 71 податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, допущено платником податків із врахуванням змін згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ від 12.05.2022.

Так, як слідує із даних акту перевірки, податковим органом, з врахуванням вимог підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в редакції чинній після 27.05.2022, визначено граничні терміни реєстрації 71 податкової накладної, виписаних позивачем в період з грудня 2021 по серпень 2022, у ЄРПН.

Колегія суддів наголошує, що податкові накладні за лютий - квітень 2022 року складено у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак, апеляційний суд вказує, що реєстрація таких накладних здійснена позивачем у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Відповідно до внесених змін, обов`язок щодо реєстрації податкових накладних для підприємств, які мають можливості для відновлення податкових обов`язків, повинні бути зареєстровані до 15.07.2022.

При цьому, колегія суддів зазначає, що підпунктом 69.1. (норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року) встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Підпунктом 69.1. передбачено, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків мало затвердити Міністерство фінансів України, тобто дати відповідь на питання: за якими підставами (критеріями) вважати платника податків таким, що не має можливості виконувати свої податкові обов`язки під час війни. А також, як такий стан підтвердити. Однак, не зважаючи на те, що Закон діє з 27.05.2022, такого Порядку не було впродовж до 06.09.2022.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України затверджено: Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента; Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 та набрав чинності 06.09.2022.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила. У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов`язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).

Крім того, колегією суддів не встановлено того, що ТОВ «Ідеал М», у передбаченому законом порядку ідентифікувало себе у межах податкових правовідносин як платника, у якого відсутня можливість виконання обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з огляду на що суд дійшов висновку, що позивач зобов`язаний дотримуватись вимог податкового законодавства, зокрема щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції дійшов висновку, що у 13 випадках із 71 виявлених податковим органом, податкові накладні направлені на реєстрацію позивачем зареєстровано поза строком «15.07.2022», а отже, зазначені накладні не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачено підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.

Однак, на противагу вищесказаному, суд першої інстанції зазначив, що при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Вносячи Законом №2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, в тому числі, за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Апеляційний суд зазначає, що податкові накладні, а саме: №179 від 14.07.2022, №182 від 14.07.2022, №141 від 05.07.2022, №190 від 15.07.2022, №156 від 08.07.2022, №174 від 12.07.2022, №193 від 15.07.2022, №144 від 06.07.2022, №165 від 11.07.2022, № 187 від 15.07.2022, №140 від 05.07.2022, №183 від 14.07.2022, №161 від 11.07.2022, № 167 від 12.07.2022, №180 від 14.07.2022, №181 від 14.07.2022, №178 від 13.07.2022, №164 від 11.07.2022, №176 від 13.07.2022, №189 від 15.07.2022, №130 від 01.07.2022, №170 від 12.07.2022, №135 від 04.07.2022, №145 від 06.07.2022, №184 від 14.07.2022, №155 від 08.07.2022, №133 від 01.07.2022, №146 від 06.07.2022, №152 від 07.07.2022, №138 від 04.07.2022, №148 від 07.07.2022, №188 від 15.07.2022, №175 від 13.07.2022, №168 від 12.07.2022, №158 від 08.07.2022, №134 від 01.07.2022, №169 від 12.07.2022, №132 від 01.07.2022, №162 від 11.07.2022, №166 від 11.07.2022, №157 від 08.07.2022, №153 від 08.07.2022, №137 від 04.07.2022, №149 від 07.07.2022, №131 від 01.07.2022, №160 від 11.07.2022, №177 від 13.07.2022, №150 від 07.07.2022, №142 від 05.07.2022, №154 від 08.07.2022, №173 від 12.07.2022, №163 від 11.07.2022, №151 від 07.07.2022, №186 від 15.07.2022, №171 від 12.07.2022, №185 від 15.07.2022, №136 від 04.07.2022, №159 від 11.07.2022 зареєстровано у межах строків, передбачених діючим законодавством, оскільки відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про неправомірність податкового повідомлення-рішення в частині розрахунку штрафу щодо таких податкових накладних. Вищевказані податкові накладні надіслано 29 липня 2022 року на реєстрацію до ДПС у межах граничних строків та за наявності достатнього ліміту з ПДВ.

Оцінюючи дії податкового органу в частині прийняття податкового повідомлення рішення від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10 за критеріями частини другої статті 2 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що визнання судом першої інстанції порушення граничних строків реєстрації 13 податкових накладних в ЄРПН, а також посилання скаржником в апеляційній скарзі на даний факт для підтвердження неправомірності прийнятого судом рішенням, є безпідставним, оскільки останній жодним чином не спростовує факт неправомірності податкового повідомлення рішення податкового органу від 21.11.2022 № 0003613/0-16-04-10.

Щодо доводів апелянта в частині стягнення за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеал М» витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2ст. 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4ст. 134 КАС Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4ст. 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача приєднано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги від 11 березня 2023 року, акт приймання передачі виконаних робіт від 14 березня 2023 року на суму 20000 грн. та квитанцію № 014906 у розмірі 20 000 грн.

Згідно з ч. 3ст. 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9ст. 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з податкового органу, повинен становити 20000,00 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно зст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі № 260/1640/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 23 жовтня 2023 року