Ухвала

від 03.07.2023 по справі 480/2691/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 липня 2023 р. Справа № 480/2691/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року по справі № 480/2691/21

за позовом Приватної агрофірми "Колос"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року задоволено позов Приватної агрофірми "Колос" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Сумській області 28.12.2022 подано апеляційну скаргу. Також, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року по справі № 480/2691/21 за позовом Приватної агрофірми "Колос" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз`яснено Головному управлінню ДПС у Сумській області, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя №609/0/15-23 від 06.06.2023 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви у відставку", призначено повторний автоматизований розподіл справи № 480/2691/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.06.2023 року у справі № 480/2691/21 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Катунов В.В., судді: Ральченко І.М., Чалий І.С..

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року по справі № 480/2691/21 за позовом Приватної агрофірми "Колос" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

05.06.2023 року від Головного управління ДПС у Сумській області на виконання вимог ухвали про залишення без руху надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженя, в обґрунтування якого просить суд зважити на те, що первинна апеляційна скарга подана у межах строку на апеляційне оскарження та вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Стверджує, що повторна скарга подається у найкоротший термін після сплати судового збору та повернення апеляційної скарги ухвалою у зв`язку з несплатою судового збору.

Крім того, в обґрунтування клопотання апелянт посилається на складну військову ситуацію в країні, постійні ракетні удари по житловій та критичній інфраструктурі країни, постійні повітряні тривоги, перебої з електроенергією, підвищену загрозу життю та особового складу під час повітряних тривог, що значно ускладнюють роботу апелянта.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, первинно позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в межах строків, встановлених чинним процесуальним законодавством.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху, шляхом сплати судового збору в розмірі 3405,00 грн.

09.11.2022 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року по справі № 480/2691/21 повернуто скаржнику.

28.12.2022 Головне управління ДПС у Сумській області повторно подало апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

Оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Водночас суд зазначає, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.

З приводу посилання відповідача на те, що повторна скарга подана у найкоротший термін після сплати судового збору, то суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

З приводу посилання скаржника на запровадження воєнного стану, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.

Слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.22 №64/2022 про введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

Таким чином саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.

В той же час, скаржник в загальному посилається на обставини, які мають місце по всій території України - повітряні тривоги, ракетні обстріли та перебої з електроенергією.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги та відключення світла не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки зазначені обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 27.03.2023 у справі № 160/4767/22.

Також, колегія суддів зазначає, що організація роботи діловодства скаржника в умовах воєнного стану, є суб`єктивними чинниками та, за відсутності об`єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, зважаючи на те, що апелянтом не усунуто недоліків поданої апеляційної скарги, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2022 року по справі № 480/2691/21 за позовом Приватної агрофірми "Колос" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. КатуновСудді І.М. Ральченко І.С. Чалий