Ухвала

від 03.07.2023 по справі 420/11088/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/11088/22

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши клопотання Одеської митниці щодо відстрочення сплати судового збору у справі №420/11088/22

У С Т А Н О В И В:

10.08.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТАЙМ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби від 20.02.2022 року №UA500020/2022/000163/2 про коригування митної вартості товарів, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів призначення від 20.02.2022 року №UA500020/2022/000207.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 420/11088/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТАЙМ» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000207 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000163/2 від 20.02.2022 року.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції митним органом безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 року апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі №420/11088/22 залишено без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дні отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 7781,08 грн.

30.06.2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від Одеської митниці надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування означеного звернення митний орган вказує про обмежене бюджетне фінансування.

Надаючи оцінку клопотанню суб`єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору суддя-доповідач виходить із такого.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору, відстрочити чи розтрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Натомість, наведені Одеською митницею в клопотанні про відстрочення сплати судового збору підстави не кореспондуються із приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів, які розглядаються в призмі вирішення питання стосовно відстрочення сплати судового збору.

Обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.

У даному випадку, враховуються положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із якими однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».

Отже, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Суддя-доповідач зауважує, що маючи намір реалізації наданого права на апеляційне оскарження судового рішення суб`єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Між тим, виписка по рахунку не є належним та допустимим доказом вчинення суб`єктом владних повноважень дії, які спрямовано на усунення недоліків апеляційної скарги.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Одеською митницею не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів уважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору, з огляду на його необґрунтованість.

Разом з цим, частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це установлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, положеннями даної статті передбачено право суду продовжувати процесуальний строк.

Суддя-доповідач враховує приписи частини 2 статті 169 КАС України, які передбачають, що строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суддя-доповідач дійшов висновку про можливість продовження скаржнику строку для усунення, визначених ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 року, недоліків апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі №420/11088/22 на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Керуючись ст. 121, 133 КАС України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці щодо відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити Одеській митниці строк для усунення, визначених ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 року, недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі №420/11088/22 на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків, визначених ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 року, апеляційну скаргу, з урахуванням приписів до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій