Ухвала

від 26.06.2023 по справі 462/3797/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/3797/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/457/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_6

встановила:

цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України (в редакції Закону № 642-VII від 10.10.2013 р. із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 р.)та призначено йому покарання у виді штрафу урозмірі 1 тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

На підставі ст. ст. 49, 74 КК України, ОСОБА_7 звільнено від призначеного покарання за ч. 1 ст. 205-1 КК України у виді штрафу урозмірі 1 тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень),у зв`язку з закінченням строків давності.

Вирішено питання із судовими витратами.

За вироком суду, ОСОБА_7 , при проведенні державної реєстрації створення ТОВ «Копарт ЛТД», достовірно знаючи про відсутність у нього законних підстав для перебування або користування на будь-яких правових підставах нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив внесення неправдивих відомостей щодо місцезнаходження вищевказаної юридичної особи до рішення засновника № 1 від 19.09.2018 та заяви від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи, після чого, підписавши власноруч вказані документи, умисно подав їх 19.09.2018 державному реєстратору управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, 299, для проведення відповідної реєстрації.

На підставі документів із недостовірними відомостями щодо місцезнаходження юридичної особи, внесеними та поданими ОСОБА_7 для реєстрації державним реєстратором управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_9 в Єдиному державному реєстрі 19.09.2018 проведено реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Копарт ЛТД» (код ЄДРПОУ 42484106), про що в Єдиному державному реєстрі зроблено відповідний запис за № 14151020000045345.

Так, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості до Єдиного державного реєстру про юридичну особу вносяться на підставі відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі повинен міститись визначений перелік відомостей про юридичну особу, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що для державної реєстрації юридичної особи, серед іншого, подаються заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення засновників; установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа. Форма заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи затверджена наказом Міністерства юстиції України № 3268/5 від 18.11.2016 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України.

На вказаний вирок суду адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, а кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Окрім того,просить дослідити усі наявні докази по справі.

Вважає, що покази свідків сторони обвинувачення жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, що полягає у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної юридичної особи або фізичної особи підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Окрім того, на думку сторони захисту судом було неправомірно відмовлено в допиті свідків, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 і тим самим порушено принцип об`єктивного, пованого та всебічного розгляду кримінального провадження.

Стверджує, що матеріали виконання постанови від 28.04.2020 СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області про проведення процесуальних дій на території Полтавської області, є недопустимим доказом, оскільки такі матеріали отримані з грубим порушенням порядку, передбаченого КПК України, зокрема 20.05.2020 було здійснено тимчасовий доступ до речей і документів особою , доступ якій до таких речей та документів ухвалою суду не надавався, а саме старшим слідчим з ОВС ОСОБА_16 на підставі постанови про проведення процесуальних дій на іншій території від 28.04.2020.

Також зазначає, що дані протоколу від 22.06.2020 щодо отримання зразків почерку та підписів ОСОБА_7 для проведення почеркознавчої експертизи разом із відповідною постановою органу дізнання від 22.06.2020 про відібрання взірців підпису та почерку останнього не є доказом у кримінальному провадженні, оскільки не містять інформації щодо вини чи невинуватості особи.

Також вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що висновок експерта №6020 від 11.12.2020 Львівського НДІСЕ складений за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, підтверджує вину ОСОБА_7 та є допустимим доказом.,

При апеляційному розгляді захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи вирок суду законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь головуючого про обставини кримінального провадження та доводи поданої апеляційної скарги, виступи присутніх учасників судового провадження, вивчивши та дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1ст.404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимогст.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вирок суду ухвалений на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом першої інстанції відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У вироку суду наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини кримінального провадження, навівши такі у вироку, та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Дані обставини підтверджуються наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку та вірно взяв до уваги, обґрунтувавши своє рішення.

Так, в судовому засіданні першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав, та серед іншого пояснив, що він не має юридичної освіти, тому реєстраціяюридичної особи ТОВ «Копарт ЛТД» в 2018 році здійснювалася на підставі підготовлених документів особою, яка обізнана у цій сфері, контакти якої знайшов в інтернеті. Він лише підписав документи, не заповнюючи їх, тим самим не вносив завідомо неправдиві дані, заперечив наявність умислу в його діях.Серед наданих юристом даних була вказана адреса місцезнаходження товариства: м. Львів, вул. Залізняка, 17. Саму картку реєстраційну він не заповнював, документів також не виготовляв (рішення, статут), тільки підписав їх. А також підписав договір суборенди приміщення за адресою АДРЕСА_3 .Він подав державному реєстратору, прізвище якого фігурує в обвинувальному акті, відповідні документи для реєстрації юридичної особи.Просить ухвалити виправдувальний вирок, оскільки в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Незважаючи на повне невизнання вини обвинуваченим, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 205-1 КК України, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема:

- показаннями свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні першої інстанції пояснив, що є співзасновником та директором компанії ТОВ «НВФ «Дока», має з 2007 року право власності на будівлю за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 17 одноосібно та використовує її як офісне приміщення. При цьому, свідок показав, що до жовтня 2019 року в оренду приміщення в цій будівлі ніколи не здавались, у зв`язку з чим свідок виключив можливість перебування ТОВ «Копарт ЛТД» за вищевказаною адресою як у 2018 році так і у подальшому, оскільки свідок не знайомий з ОСОБА_7 та йому не відомо нічого про ТОВ «Копарт ЛТД». Крім нього, ніхто не уповноважений укладати договори оренди приміщення та діяти від імені ТОВ «НВФ «Дока». Також, свідок пояснив, що вхід в будівлю здійснюється лише через центральний вхід, де проводиться пропускний контроль (картковий доступ) для працівників ТОВ «НВФ «Дока».

- показаннями свідка ОСОБА_18 , який в суді першої інстанції пояснив,що з 1996 року працює технічним директором ТОВ «Балко» та в окремі періоди часу обіймав посаду директора даного товариства, яке знаходиться в будівлі за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 15 та є її власником, тобто дане товариство протягом тривалого часу здійснює діяльність поруч з ТОВ «НВФ «Дока», яке здійснює діяльність за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17. Свідок показав, що ніколи не бачив і не знайомий з ОСОБА_7 , а також свідку не відомо про діяльність ТОВ «Копарт ЛТД» поруч з місцезнаходженням ТОВ «Балко», в будинку № 17 на вул. Залізняка у м. Львові.

- показаннями свідка ОСОБА_19 , який у місцевому суді зазначив, що з 2016 є засновником ТОВ «Галтехавто-Сервіс», який є власником об`єктів нерухомості за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 13. Свідок ОСОБА_19 показав, що не знає обвинуваченого ОСОБА_7 , ні йому нічого не відомо про ТОВ «Копарт ЛТД».

Крім того, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується письмовими доказами, які судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку дані, зокрема: матеріалами виконання постанови від 28.04.2020 СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області про проведення процесуальних дій на території Полтавської області, згідно з якою на виконання ухвали слідчого судді від 21.04.2020 проведено тимчасовий доступ з вилученням оригіналів документів реєстраційної справи ТОВ «Копарт ЛТД», що оформлено протоколом від 20.05.2020 (із описом вилучених речей і документів, що є додатком до протоколу), які складені старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_20 ; даними протоколу від 22.06.2020 щодо отримання зразків почерку та підписів ОСОБА_7 для проведення почеркознавчої експертизи разом із відповідною постановою органу дізнання від 22.06.2020 про відібрання взірців підпису та почерку останнього; даними висновку експерта № 6020 від 11.12.2020 Львівського НДІСЕ складеного за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та постановою органу дізнання від 10.09.2020, якою призначено вищевказану експертизу, оскільки у відповідях на запитання під № № 3, 4, 5 надано висновок про те, що саме ОСОБА_7 є виконавцем підпису в рішенні засновника №1 ТОВ «Копарт ЛТД» від 19.09.2018, заяві від 19.09.2018 про державну реєстрацію створення юридичної особи та статуті ТОВ «Копарт ЛТД» від 19.09.2018; даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2020 в АКБ «Львів» із доданими до нього документами, а також ухвалою слідчого судді від 27.07.2020 та клопотанням органу дізнання від 21.07.2020 на підставі яких проведено даний захід забезпечення кримінального провадження; даними протоколу огляду від 27.04.2021 (на відкритій місцевості) будівлі за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17, яка з 2007 року належить на праві власності ТОВ «НВФ «Дока», разом із фототаблицею до вищевказаного протоколу.; інформацією від 21.12.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 17, який належить ТОВ «НВФ «Дока»; матеріалами виконання письмових вимог органу дізнання від 30.09.2019 та від 06.04.2021, адресованих директору ТОВ «НВФ «Дока» ОСОБА_17 , в яких останній інформував сторону обвинувачення про відсутність перебування в офісній будівлі за адресою: м. Львів, Франківський район, вул. Залізняка, 17 підприємства ТОВ «Копарт ЛТД»; матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 13.05.2021 ТОВ «Балко», яке зареєстроване та є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , з інформацією про реєстрацію права власності; матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 13.05.2021 ТОВ «Галтехавто-Сервіс», яке зареєстроване та є власником будівлі за адресою: м. Львів, вул. Залізняка, 13 та 13а, з інформаціями про реєстрацію права власності; матеріалами виконання письмової вимоги органу дізнання від 18.05.2021 ФОП ОСОБА_21 , який є власником будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , з інформацією про реєстрацію права власності.

Таким чином, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції в достатній мірі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази, дав належну оцінку сукупності доказів та обґрунтовано послався на них у вироку, як на докази доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.

Щодо доводів в апеляційній скарзі щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання сторони захисту від 18.11.2021 та 04.04.2022 викликати для допиту окремих свідків, то слід зазначити, що судом першої інстанції відповідне рішення прийнято з урахуванням доводів клопотань та письмових заперечень на них прокурора у чіткій відповідності до вимог ст.337 КПК України з метою забезпечення проведення судового розгляду у розумні строки в межах висунутого обвинувачення.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №675/423/17 є безпідставним, оскільки свідки щодо яких вимагалось здійснити виклик та допит не відносяться до інкримінованого ОСОБА_7 обвинувачення.

Окрім того, під час досудового розслідування сторона захисту не клопотала перед органом досудового розслідування про допит будь-яких свідків, а суд першої інстанції в оскаржуваному вироку не посилався, не надавав оцінки та не згадував показання свідків щодо виклику яких в судове засідання клопотав ОСОБА_7 .

Також, слід звернути увагу на те, що 28.05.2021 старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні №32021140000000046 ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_6 надали згідно ч.6 ст.290 КПК України заяву про відсутність доказів або їх частин, документів або їх копій щодо які будуть використані як доказ у суді.

Щодо доводів сторони захисту з приводу недопустимості використання в якості доказу протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.05.2020 слід врахувати наступне.

У відповідності до вимог ч.3 ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Таким чином, слідчий і прокурор наділені правом винести постанову обов`язковість якої прямо не передбачена КПК України , але вважають це зробити за необхідне.

Згідно з ч.6 ст.218 КПК України слідчий, прокурор має право проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування , який зобов`язаний її виконати.

Саме виходячи з вищевказаних положень законодавства, передусім ч.3 ст.110 КПК України, СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області виносилась постанова про ведення процесуальних дій на іншій території іншим органом досудового розслідування (СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області) через суттєву віддаленість м. Кременчука Полтавської області від м. Львова.У зв`язку з чим ухвала слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ з вилученням реєстраційної справи ТОВ «Копарт ЛТД» була виконана СУ ФР ГУ ДФС Полтавській області на підставі постанови СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області.

Щодо недопустимості доказів здобутих під час тимчасового доступу з вилученням матеріалів реєстраційної справи ТОВ «Копарт ЛТД» , які стали у подальшому предметом почеркознавчої експертизи, проведеного на підставі ухвали слідчого судді органом досудового розслідування на іншій території, що діяв на підставі постанови слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, слід зазначити, що апелянт , орієнтуючи суд на необхідність застосування ст.87 КПК України, не надано переконливих доказів з приводу того, що тимчасовий доступ і вилучення реєстраційної справи ТОВ «Копарт ЛТД» частка в статутному капіталі якого була продана ОСОБА_7 , ще в 2019 році, призвела до порушення тих чи інших прав і свобод людини. Апелянтом не наведено обставин, які б вказували га істотне порушення вимог кримінального процесуального закону із зазначенням , які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося, виходячи з обставин конкретної справи, яка стосується обвинувачення інкримінованого ОСОБА_7 .

Також, виходячи з правових позицій Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, якими вказано на необхідність обов`язкового застосування низки критерієв під час вирішення питань про недопустимість доказів, доводи адвоката ОСОБА_6 не можна взяти до уваги через відсутність вмотивованої позиції сторони захисту щодо недопустимості доказів, одержаних стороною обвинувачення під тимчасового доступу та огляду, які проведено СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області 20 та 21 травня 2020 року.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо незаконності долучення до матеріалів судового провадження протоколу від 22.06.2020 отримання зразків почерку та підписів ОСОБА_7 із відповідною постановою.

Так, враховуючи, що до виділених в окреме кримінальне провадження матеріалів за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, входила постанова про призначення почеркознавчої експертизи, постанова про відібрання взірців підпису та почерку з відповідним протоколом, а також висновок експерта, всі вищевказані процесуальні документи(постанови, протокол, висновок експерта) були долучені до матеріалів судового провадження, оскільки згадані процесуальні рішення та протокол, що є однією з форм фіксації у кримінальному провадженні та висновок експерта, були долучені в суді стороною обвинувачення до матеріалів справи та як наслідок були оцінені судому сукупності з іншими матеріалами під час ухвалення обвинувального вироку.

Припущення апелянта щодо несвоєчасної реєстрації дізнавачем епізоду за ч.1 ст.205-1 КК України під час дізнання у кримінальному провадженні №42019140000000114 є необґрунтованими та не мають жодного відношення до підтвердження чи спростування винуватості ОСОБА_7 . Відповідний епізод був внесений 13.05.2021 в ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №42019140000000043 за ч.1 ст.205-1 КК України, яке у подальшому прокурором об`єднано з кримінальним провадженням №42019140000000114 в якому вже здійснювалось повідомлення про підозру ОСОБА_7 та виділення матеріалів відносно останнього в окреме провадження для закінчення дізнання та скерування обвинувального акту до суду.

Щодо доводів в апеляційній скарзі, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021140000000043 від 13.05.2021 здійснювалося без внесення відомостей ЄРДР та щодо недопустимості використання в якості доказу висновку експерта №6020 від 11.12.2020, даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.08.2020 в АКБ "Львів" та протоколу огляду від 27.04.2021 р., то такі були предметом перевірки судом першої інстанції, що знайшло своє відображення в судовому рішенні, з оцінкою яких суд апеляційної інстанції цілковито погоджується.

На переконання колегії суддів вищенаведені у сукупності докази, які обґрунтовано визнано судом першої інстанції допустимими, належними, достатніми та достовірними, повністю доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, та спростовують апеляційні доводи про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

Окрім того, в апеляційній скарзі захисником було порушено питання про повторне дослідження усіх наявних доказів у справі, які на її переконання досліджені судом першої інстанції неповно та з порушенням.

Положення ч.3ст. 404 КПК Українивизначають умови за яких суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та може дослідити докази. Проте таких підстав захисником не наведено.

На думку колегії суддів, клопотання захисника обумовлене незгодою сторони захисту з прийнятим судовим рішенням і висновками суду, викладеними в цьому рішенні, що, у розумінні положень ч.3ст.404 КПК України, само по собі не є підставою для повторного дослідження обставин провадження і наявних у провадженні доказів при апеляційному розгляді.

Інші доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі були предметом перевірки судом першої інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_7 за ч.1 ст.205-1 КК України, тому колегією суддів до уваги не беруться.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не містять правових підстав для скасування оскаржуваного вироку суду, а отже така визнається судом апеляційної інстанції необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Крім того, за наслідками апеляційного перегляду істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст.376,404,405, 407,419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 05 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: