Ухвала

від 04.07.2023 по справі 754/8877/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/4020/23

Справа № 754/8877/23

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного агентства України з питань кіно, керівник Кудерчук Марина Миколаївна, Держави Україна в особі Міністра Кабінету Міністрів України Немчінова Олега Миколайовича, Держави Україна в особі Комісії з питань вищого корпксу державної служби, треті особи: держава в особі Верховної Ради України в особі Підкомітету у сфері кінематографу та реклами, Держава України в особі Верховної Ради України в особі Комітету гуманітарної та інформаційної політики, Держава Україна в особі Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Держава Україна в особі Національного агентства України з питань державної служби, Держава Україна в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Держава Україна в особі Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області, Національна спілка кінематографістів України в особі голови Янчука Олександра Спиридоновича, Всеукраїнська громадська організація «Шлях українців», Громадська організація «Гільдія кінемотаграфістів Одеси», Держава Україна в особі Державної аудиторської служби України, Держава Україна в особі Рахункової палати України, Держава Україна в особі Національного агентства з питань запобігання корупції, Держава Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, Держава України в особі Державної казначейської служби України про стягнення сум відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок вчинення протиправного діяння посадовою особою групи "А" та службовою особою органу державної влади,-

ВСТАНОВИВ:

29.06.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів про стягнення сум відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок вчинення протиправного діяння посадовою особою групи "А" та службовою особою органу державної влади.

Протоклом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено до розгляду судді Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилається на норми п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", в якому зазначено, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Згідно п.13 ч.2 ст.3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Суд наголошує, що наведене вище положення Закону №3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди останні повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Разом з тим, матеріали позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії та рішення відповідачів визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна шкода, а також завдання моральної шкоди заподіяні незаконними діями відповідачів.

Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з того, що на даний час не встановлено вчинення відповідачами незаконних дій або бездіяльності по відношенню до позивача, такі дії та прийняті рішення оскаржуються у даній справі одночасно із вимогою про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору, враховуючи також предмет спору, а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди (упущеної вигоди) позивачу необхідно сплачувати судовий збір.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20.

Як вбачається з прохальної частини позову, у даному позові заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме матеріальна шкода у розмірі 1 879 858.31 грн. та моральна шкода у розмірі 1 879 708.31 грн.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 2684 гривні.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання двох позовних вимог майнового характеру.

Окремо слід зазначити, що позивач визначає у своєму позові чотирнадцять третіх осіб. За змістом позовної заяви не можливо з`ясувати обставини і підстави участі всіх зазначених третіх осіб та чи може вплинути рішення суду на їх права та обов`язки щодо однієї зі сторін. В позові відсутні чіткі юридичні критерії, які визначають необхідність та умови участі вказаних третіх осіб в такій кількості. Судом не встановлено прямий юридичний інтерес усіх вказаних позивачем третіх осіб щодо вирішення справи, наслідком якого буде вплив на їх права та обов`язки, зокрема якими є обов`язкова наявність матеріально-правових відносин між третьою особою та однією зі сторін та матеріально-правові відносини третьої особи й однієї зі сторін мають передбачати можливість спору про право цивільне між третьою особою й стороною.

Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, однак в порушення вказаної норми позивачем примірники позовної заяви з додатками для сторін не було надано. Посилання позивача на ч. 2 ст. 177 ЦПК України і на те, що на неї при подачі цього позову до суду не поширюються правила щодо подання копії документів та копії позову відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є помилковими.

Крім того, позивачем додано до матеріалів позову у якості додатку №24 заяву, що містить ознаки не читабельності.

За змістом п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 4 ст. 95 ЦПК України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, ЦПК України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини четвертої статті 95 ЦПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.

Згідно з пунктом 5.26. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 14 грудня 2018 року у справі № 914/809/18, від 01 жовтня 2020 року у справі № 910/8794/17, від 14 вересня 2021 року у справі № 916/2024/20.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви долучено пакет документів у копіях, без дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме надання доказів на підтвердження сплати судового збору в повному обсязі, уточнення кола третіх осіб, надання копій позову разом з додатками за кількістю учасників судового розгляду, надання читабельного додатку за №25, засвідчити кожну сторінку документу, поданого у копіях.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державного агентства України з питань кіно, керівник Кудерчук Марина Миколаївна, Держави Україна в особі Міністра Кабінету Міністрів України Немчінова Олега Миколайовича, Держави Україна в особі Комісії з питань вищого корпксу державної служби, треті особи: держава в особі Верховної Ради України в особі Підкомітету у сфері кінематографу та реклами, Держава України в особі Верховної Ради України в особі Комітету гуманітарної та інформаційної політики, Держава Україна в особі Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Держава Україна в особі Національного агентства України з питань державної служби, Держава Україна в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Держава Україна в особі Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області, Національна спілка кінематографістів України в особі голови Янчука Олександра Спиридоновича, Всеукраїнська громадська організація «Шлях українців», Громадська організація «Гільдія кінемотаграфістів Одеси», Держава Україна в особі Державної аудиторської служби України, Держава Україна в особі Рахункової палати України, Держава Україна в особі Національного агентства з питань запобігання корупції, Держава Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, Держава України в особі Державної казначейської служби України про стягнення сум відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок вчинення протиправного діяння посадовою особою групи "А" та службовою особою органу державної влади,- залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати восьми днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Панченко