Рішення

від 13.06.2023 по справі 629/3802/20

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 629/3802/20

(2/199/211/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.06.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «БОТіК»</a>, треті особи: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації при Лозівській районній державній адміністрації Харківської області, державний реєстратор відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Чінгузов Володимир Сергійович, про зобов`язання повернення земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, стягнення коштів за безпідставне користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.08.2020 року звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків його недійсності, скасування рішення державного реєстратора, стягнення коштів за безпідставне користування земельною ділянкою.

25.02.2021 року в порядку ст. 49 ЦПК України представником позивача подано заяву про зміну підстав позову, в обґрунтування якої остання зазначила, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2012 року, реєстровий номер 2058 посвідченого Даниленко Н.В., приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638 га в межах згідно з планом, яка рощтащована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області ( за межами населеного пункту), цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

19 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем - ТОВ Компанія «БОТіК» було підписано договір оренди землі № 179, право оренди земельної ділянки за яким було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.03.2014 року. Під час підписання договору, були в той же день підписані й акти про приймання-передачу земельної ділянки та визначення меж.

Згідно з пунктом 1 цього Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Згідно з пунктом 2 цього Договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер земельної ділянки 6323988000:02:000:0348, загальною площею 5,9638га, у тому числі ріллі 5,9638га.

Згідно з пунктом 8 цього Договору, Договір укладено на 5 років (у разі укладення договору оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з рахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то при відсутності письмових заперечень орендодавця впродовж одного місяця після закінчення строку договору оренди він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди.

Строк дії договору закінчився 31.03.2019 року. З грудня 2018 року позивач почала письмово звертатись до представника відповідача із заявами про повернення земельної ділянки та відмовою пролонгації укладеного договору.

24.06.2019 року із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачці стало відомо про те, що існує додаткова угода, до договору оренди, укладеного між сторонами. Строк дії речового права 13 років.

Позивач у позові посилається на те, що вказану Додаткову угоду з відповідачем не підписувала, не укладала і не підписувала акт приймання-передачі до неї, і заздалегідь була проти будь-якого продовження дії договору. У зв`язку з чим позивач просила суд скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Чінгузова В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45980336 від 15.03.2019р., а саме право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638га, яке виникло на підставі Додаткової угоди № б/н від 22.11.2018р. та припинити зазначене інше речове право-право оренди земельної ділянки; зобов`язати ТОВ Компанію «БОТІК», повернути позивачу земельну ділянку за призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,9638 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.08.2012р.; стягнути з відповідача грошові кошти за безпідставне користування земельною ділянкою з 01 квітня 2019 року по 25 лютого 2021 року 20007,36 грн.; вирішити питання про стягнення судових витрат.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «БОТіК»</a> до судового засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача посилається на те, що 19 квітня 2013 року між ТОВ Компанія «БОТіК» та позивачем - власником земельної ділянки кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, загальною площею 5,9638 га, був укладений договір оренди землі № 179. Строком на 5 років. Право оренди земельної ділянки було зареєстровано 31.03.2014 року. Між ТОВ Компанією «БОТіК» та орендодавцем ОСОБА_1 склалися міцні та сталі певні орендні відносини, тому у період дії Договору оренди землі сторони дійшли взаємної щодо внесення змін до Договору оренди землі № 179. Домовленість сторін оформлена Додатковою Угодою від 22 листопада 2018 року, яка підписана сторонами та за своїм змістом та формою відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, додержання яких є необхідним для чинності правочину. За змістом додаткової угоди укладеної 22.11.2018 року, сторони погодили строк дії договору оренди земельної ділянки до 31.12.2026 року. Договір та Додаткова угода до нього укладені в письмовій формі, власноручно писані позивачем, містять всі істотні умови, передбачені Законом України «Про оренду землі». Отже у зв`язку з викладеним представник відповідача посилався на те, що відсутні порушення прав позивача, а тому позов задоволенню не підлягає, як в частині повернення земельної ділянки, так і в частині стягнення грошових коштів, оскільки відповідач протягом всього часу дії договору оренди виплачує, а позивач отримує орендну плату.

Держаний реєстратор Чінгузов В.С. надав суду письмовий відзив на позов, зазначивши, що 12.03.2019 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «БОТІК»</a> Щербиною Іриною Василівною до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області було подано заяву про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638 га, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Вказана заява була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме о 12.03.2019 р. за № 33062677. Відповідно до зазначеної заяви та доданих до неї документів представником ТОВ Компанія «БОТІК» було заявлено про проведення державної реєстрації змін до запису право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323988000:02:000:0348 в частині строку його дії на підставі доданої до заяви додаткової угоди від 22.11.2018 року до договору оренди землі № 179 від 19.04.2013 року, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ «БОТІК». За змістом додаткової угоди, укладеної 22.11.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ «БОТІК», сторони погодили строк дії договору оренди земельної ділянки № від 19.04.2013 року до 31.12.2026 року. Представник відповідача посилається на те, що рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Чінгузова В.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.03.2019 року № 45980336 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку про те, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.10 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Судом встановлено, що 19 квітня 2013 року між ТОВ Компанія «БОТіК» та позивачем - власником земельної ділянки кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, загальною площею 5,9638 га, був укладений договір оренди землі № 179. Строком на 5 років. Право оренди земельної ділянки було зареєстровано 31.03.2014 року.

12.03.2019 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «БОТІК»</a> до відділу державної реєстрації виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області було подано заяву про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку з кадастровим в мером 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638 га, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Вказана заява була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме о 12.03.2019 р. за № 33062677. Відповідно до зазначеної заяви та доданих до неї документів представником ТОВ Компанія «БОТІК» було заявлено про проведення державної реєстрації змін до запису право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6323988000:02:000:0348 в частині строку його дії на підставі доданої до заяви додаткової угоди від 22.11.2018 року до договору оренди землі № 179 від 19.04.2013 року, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ «БОТІК». За змістом додаткової угоди, укладеної 22.11.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ КОМПАНІЯ «БОТІК», сторони погодили строк дії договору оренди земельної ділянки № від 19.04.2013 року до 31.12.2026 року.

Згідно з ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Згідно з ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ч. 1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно положень Закону України "Про оренду землі" договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ст.16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

З доводів позивача судом встановлено, що вищевказану додаткову угоду від 22.11.2018 року до договору оренди землі вона не укладала та не підписувала, інших осіб на її укладення та підписання не уповноважувала, істотні та інші умови вищевказаної угоди з нею, як з власником земельної ділянки, не узгоджувались.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.05.2021 року по даній справі було призначено судово технічну експертизу документу Додаткової угоди до договору оренди землі № 179 від 19 квітня 2013 року, зареєстрованого в Реєстраційній службі Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області 31 березня 2014 року за № 5176758 від 22.11.2018 року. А також витребувано у відповідача оригінал договору оренди та Додаткової угоди. 28.10.2021 року справу повернуто до суду без виконання оскільки матеріали справи не містили оригіналу документу, який підлягав дослідженню.

Згідно ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування договірних правовідносин з позивачем, предметом яких є належна останній на праві власності земельна ділянка.

Вжиті судом заходи щодо витребування оригінального примірника вищевказаного правочину виявилися безуспішними.

Оскільки для проведення експертизи документа необхідний його оригінал, який на вимогу суду ні відповідачем, ні державним реєстратором не наданий, а відтак суд приходить до висновку про неможливість проведення експертного дослідження у зв`язку з відсутністю об`єкта дослідження.

З оглядуна викладенесуд приходитьдо висновкупро те,що відповідачемне спростованодоводи позивачапро те,що правочинне булоукладено 22.11.2018року,такирм чиномсуд визнаєфакт того,що додатковаугода до договору оренди землі № 179 від 19 квітня 2013 року між сторонами не укладалась.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд до уваги не приймає виходячи з наступних підстав.

Як вже вище зазначалося, згідно вимог чинного законодавства договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, оскільки у разі вчинення таких дій договір не може бути зареєстрований у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст.205 ЦК України конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Позивач заперечує факт підписання нею додаткової угоди до договору оренди землі, отримання нею будь-яких пропозицій від відповідача щодо укладення такого правочину та погодження між сторонами його істотних умов.

З огляду на те, що позивач стверджує про не укладення нею додаткової угоди до договору оренди землі та на відсутність у неї відповідного примірника такого правочину, а відтак на переконання суду саме на відповідача покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Згідно з ч. 4 cт. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.

Встановивши, що спірна додаткова угода до договору оренди позивачем не підписувалася, тобто не є укладеною, суд вбачає, що власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення правочину в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що вищевказаний правочин є неукладеним, а відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Компанії «БОТіК»</a> не довів у встановленому законом порядку правомірності користування належною позивачу земельною ділянкою та надалі продовжує нею користуватися, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном, а відтак існують підстави для зобов`язання відповідача повернути позивачу належну йому на праві власності земельну ділянку.

При вирішенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю Компанії «БОТіК» суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно абц. 1 ч. 3 ст.10 вказаного Закону реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно положень п.2, 3 ч. 1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень ч. 2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельної ділянки за Товариством зобмеженою відповідальністюКомпанії «БОТіК», які не ґрунтуються на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом передання її в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Разом з тим, скасування державної реєстрації певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є способом захисту права позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване право щодо оренди.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів за безпідставне користування земельною ділянкою з 01 квітня 2019 року у розмірі 20007,36 грн., суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено даний розмір матеріальної шкоди, неотримання від відповідача орендної плати за спірний період.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн. та 4670 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки такі підтверджені належними доказами.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «БОТіК»</a>, треті особи: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації при Лозівській районній державній адміністрації Харківської області, державний реєстратор відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області Чінгузов Володимир Сергійович, про зобов`язання повернення земельної ділянки, скасування рішення державного реєстратора, стягнення коштів за безпідставне користування земельною ділянкою,- задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Компанію «БОТіК»</a> (ЄДРПОУ 21172627, Харківська область, Лозівський район, с. Веселе, вул. Колгоспна, буд. 4) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) земельну ділянку кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638 га, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Товариства зобмеженою відповідальністюКомпанії «БОТіК» на земельну ділянку кадастровий номер 6323988000:02:000:0348, площею 5,9638 га, яка знаходиться на території Шатівської сільської ради Лозівського району Харківської області, що виникло на підставі договору оренди землі № 179 від 19.04.2013 та додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 22.11.2018 року.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністюКомпанії «БОТіК»(ЄДРПОУ21172627,Харківська область,Лозівський район,с.Веселе,вул.Колгоспна,буд.4)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесеніпозивачем судовівитрати насплату судовогозбору всумі 1681,60грн.та 4670,00 грн. на правничу допомогу, а всього 6351,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.В. Руденко