Вирок

від 04.07.2023 по справі 283/1001/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1001/23

провадження №1-кп/283/128/2023

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2023 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

з секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 23 березня 2023 року за №12023060510000098 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гранітне Коростенського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з базовою середньою освітою, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІ групи, не судимого

в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

14 січня 2023 року близько 16 години 20 хвилин ОСОБА_4 в кафе «Троянда» в м. Малин Житомирської області по вул. Степана Бандери, 2, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою, достовірно знаючи, що не виконає свої зобов`язання, попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Тесnо Neo-2 Pova», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2 : НОМЕР_2 , з двома сім-картками операторів ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», для здійснення дзвінка, та, отримавши телефон, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись чужим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5140 грн.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, зазначивши, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Розкаявся у вчиненому.

Окрім показань обвинуваченого, вина ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться наступними доказами, а саме:

даними протоколу огляду місця події від 30 березня 2023 року, згідно якого було оглянуто приміщення кафе «Троянда» в м. Малині Житомирської області по вул. Степана Бандери, 2 ( а.с.17-21);

даними протоколу огляду місця події від 23 березня 2023 року виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Тесnо Neo-2 Pova» (а.с.23-25).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-23/4101-ТВ від 04.04.2023, ринкова вартість мобільного телефону марки «Тесnо» модель «Pova Neo 2 4/64GB» станом на 14.01.2023 могла становити 4990,00 грн. (а.с.67-72).

У судовому засіданні досліджено характеризуючи матеріали на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Так, згідно довідки-характеристики від 27.03.2023 за підписом начальника СП відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності, на профілактичному обліку у відділенні поліції не перебуває, скарг від сусідів за місцем проживання не надходило (а.с.55).

Згідно вимоги про судимості вбачається, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності ( а.с. 54), але судимість погашена.

Обвинувачений перебуває на психоневрологічному та наркологічному обліках, що підтверджується відповідним медичним висновком від 29.03.2023 ( а.с. 53).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №190-2023 від 18 квітня 2023 року, ОСОБА_4 , виявляє клінічні ознаки розладу особистості змішаного органічного (посттравматичного, атрофічного, інтоксикаційного, внаслідок ПТСР) ґенезу, ускладненого зловживанням алкогольними напоями.

ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення 14.01.2023, також страждав на органічний розлад особистості змішаного органічного (посттравматичного, атрофічного, інтоксикаційного, внаслідок ПТСР) ґенезу, ускладненого зловживанням алкогольними напоями. В тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував.

Під час вчинення кримінального правопорушення міг усвідомлювати свої дії, проте не міг повною мірою керувати ними. ОСОБА_4 по своєму психічному стану потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування (а.с.99-102).

ІІІ. Мотиви ухвалення вироку

Обставини викладені в обвинувальному акті щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення повністю підтверджені показаннями обвинуваченого та письмовими доказами по справі, які узгоджені між собою.

Вирішуючи питання про належність та допустимість доказів, суд враховує, що в ході судового розгляду сторони провадження не мали заперечень щодо досліджених доказів, враховує дотримання процесуальної форми їх отримання, оцінку в їх сукупності, а тому приходить до висновку про належність і допустимість доказів, якими підтверджено незаконне заволодіння телефоном.

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

При обранні покарання суд виходить із загальних засад, визначених ст. 65 КК України. Обставиною, що пом`якшує покарання є його психічний стан. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому вид і розмір покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, а також те, що згідно з ч. 2, 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, який є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.

Беручи до уваги, що відомості про матеріальний стан обвинуваченого ОСОБА_4 суду не надані, та враховуючи, що покарання не має на меті завдати страждань, а лише здійснює виховний вплив, суд приходить до висновку, що сплату призначеного штрафу слід розстрочити на 12 місяців, шляхом надання можливості сплачувати штраф щомісячно рівними частинами, що буде відповідати меті покарання в розумінні ст. 50 КК України.

Крім того, суд враховує, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №190-2023 від 18.04.2023, ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення не міг повною мірою керувати своїми діями, по своєму психічному стану потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем перебування.

Згідно зі ст. 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вище викладено, суд вважає за необхідне на підставі ст. 20 КК України визнати ОСОБА_4 обмежено осудним, і врахувати цю обставину при призначенні йому покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» - визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом`якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.

А тому, суд зазначає, про необхідність врахування стану обмеженої осудності ОСОБА_4 як підставу застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує в порядку вимог ст. 100, 124 КПК України відповідно.

Керуючись ст. 373, 374 КПК,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., розстрочивши його виконання на строк 12 місяців рівними платежами щомісячно по 2833 грн. 33 коп.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі призначення штрафу з розстрочкою виплати певними частинами він зобов`язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, встановлені вироком суду. Про сплату відповідної частини штрафу він має повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату відповідної частини штрафу. Згідно з ч. 4 ст. 26 КВК України у разі несплати ним чергового платежу штрафу, призначеного як основне покарання, з розстрочкою його виплати, суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.20, ст.94 КК України, застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, понесені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 755,12 грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малинського районного суду від 24.03.2023, на мобільний телефон марки «Тесnо Neo-2 Pova», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .

Речові докази по справі:

мобільний телефон марки «Тесnо Neo-2 Pova», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з двома сім-картками операторів ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», залишити потерпілому ОСОБА_6 за належністю, після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя