Рішення

від 03.07.2023 по справі 910/6699/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2023Справа № 910/6699/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд" про стягнення 69 599,66 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд" (далі - Підприємство) 69 599,66 грн, з яких: 56 281,92 грн - основна заборгованість, 13 317,74 грн - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором оренди від 11 червня 2021 року № 283/06-21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 травня 2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6699/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 3 травня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/6699/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 04214, місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 50.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Підприємству, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 3 травня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021 року між Підприємством та Товариством укладено договір оренди № 283/06-21 відповідно до умов якого останнє зобов`язалося передати, а Підприємство - прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.1. угоди).

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Умовами пунктів 1.4. та 2.1. договору передбачено, що конкретний перелік орендованого обладнання та його кількість вказується в акті приймання-передачі (видачі), який підписується сторонами під час передачі об`єкта оренди Підприємству Товариством на складі останнього. Відповідач вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видачі) об`єкта оренди.

За користування об`єктом оренди Підприємство зобов`язане щомісячно сплачувати Товариству орендну плату. Ставка орендної плати на місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Розмір чи ставка орендної плати можуть бути змінені у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 7.1. правочину).

Згідно з пунктом 7.3. договору під терміном "орендна плата" розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. Розмір орендної плати визначається за ставкою, встановленою у додатковій угоді до договору у відсотках від сукупної вартості майна - об`єкта оренди (ціна кожної одиниці вказана у специфікаціях до договору), переданого Підприємству в оренду за актом (актами) приймання-передачі в оренду (WZ). При більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів у відповідному місяці користування об`єктом оренди. При цьому, день передачі об`єкта оренди та день його повернення вважаються одним днем.

Орендна плата розраховується за наступною формулою: 1) А х В = С; 2) C / D x E x F = G, де: А - каталожна ціна, без ПДВ, (вказана у специфікації) однієї одиниці елементу опалубки; В - кількість елементів опалубки окремого виду, що перебувають в оренді в орендаря у поточному місяці, за який розраховується оренда; С - загальна каталожна ціна, без ПДВ, (вказана у специфікації) загальної кількості елементів опалубки окремого виду, що перебувають в оренді у поточному місяці, за який розраховується оренда; D - строк оренди, за який розраховується орендна плата; Е - фактична кількість днів перебування елементів опалубки окремого виду в оренді; F - передбачена додатковою угодою № 1 до договору оренди орендна ставка; G - вартість оренди елементів опалубки окремого виду за фактичну кількість днів оренди (без ПДВ).

Додатком № 1 до договору оренди сторони погодили артикул, назву елементів об`єкта оренди та його ціну за одиницю без ПДВ у гривні.

11 червня 2021 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору оренди, якою в пункті 7.2.1. погоджено ставки орендної плати на місяць: за специфікацією № 1 (система вертикальної опалубки PRIMO) - 2,5%; за специфікацією № 2 (система горизонтальної опалубки) - 2,5%; за специфікацією № 3 (система Т-60) - 2,5%; за специфікацією № 4 (системи HG-180, KSP, HWS, BMK, SMK) - 2,5 %; за специфікацією № 5 (системи Bira, Ronda, Orma, DSD, Comain, CC-4) - 2,5%; за специфікацією № 6 (система модульних риштувань BRIO) - 2,5 %; за специфікацією № 7 (транспортувальна тара) - 0,01%; за специфікацією № 8 (система Aluprop) - 2,5%; за специфікацією № 9 (опалубка для круглих колон) - 2,5%; за специфікацією № 10 (дерев`яні балки) - 2,5%.

Відповідно до пункту 2.10.1. додаткової угоди № 1 передача об`єкту оренди або його складових здійснюється на складі Товариства за адресою: місто Київ, Набережно-Печерська дорога, 7 та 7а, у робочі дні в установлений час роботи.

4 січня 2022 року сторонами підписано додаткову угоду № 2 717 до договору, якою продовжено строк дії останнього до 31 січня 2023 року.

13 січня 2022 року додатковою угодою № 4 до договору сторони визначили, що обмін документами за вказаним договором між сторонами здійснюватиметься за допомогою програми "М.Е.Doc".

На виконання умов договору Товариство передало, а Підприємство прийняло в строкове платне користування елементи опалубки в загальній кількості 4 573 шт. в асортименті відповідно до специфікацій, що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі елементів опалубки в оренду зі складу, а саме: від 8 вересня 2021 року № WZ-12 821/UA у кількості 101 шт., від 3 вересня 2021 року № WZ-12 810/UA у кількості 131 шт., від 14 липня 2021 року № WZ-12 653/UA у кількості 264 шт., від 16 червня 2021 року № WZ-12 577/UA у кількості 60 шт., від 15 червня 2021 року № WZ-12 569/UA у кількості 18 шт. та № WZ-12 573/UA у кількості 202 шт., від 22 грудня 2021 року № WZ-12 1130/UA у кількості 1945 шт. і № WZ-12 1129/UA у кількості 1098 шт., від 14 лютого 2022 року № WZ-12 90/UA у кількості 387 шт. та від 11 лютого 2022 року № WZ-12 86/UA у кількості 367 шт.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані елементи опалубки поверталися позивачу частинами, що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі (повернення елементів опалубки з оренди) з актами дефектації їх стану на склад за період з червня 2021 року по червень 2022 року.

У період з червня 2021 року по серпень 2022 року Товариством були підписані, скріплені печаткою та направлені відповідачу акти наданих послуг з розрахунками оренди до них на загальну суму 572 092,40 грн, а саме: від 30 червня 2021 року № 1530 на суму 31 325,00 грн, від 31 липня 2021 року № 1839 на суму 84 467,64 грн, від 31 серпня 2021 року № 2186 на суму 101 536,03 грн, від 30 вересня 2021 року № 2513 на суму 66 123,40 грн, від 31 жовтня 2021 року № 2817 на суму 17 354,03 грн, від 31 грудня 2021 року № 3614 на суму 52 440,10 грн, від 31 січня 2022 року № 246 на суму 162 564,28 грн, від 23 лютого 2022 року № 596 на суму 55 894,85 грн та від 31 серпня 2022 року № 2381 на суму 387,07 грн.

Крім того, як вбачається із наявних в матеріалах справи актів повернення елементів опалубки: від 24 червня 2021 року № PZ-04329/UA300, від 11 червня 2021 року № PZ-04254/UA300, від 27 жовтня 2021 року № PZ-04935/UA300, від 20 вересня 2021 року № PZ-04833/UA300, № Б000000300 та № Б000000063, - Підприємство не повернуло Товариству усі елементи опалубки, надані йому в користування, крім того, частину повернуло в неналежному стані, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції за договором у загальному розмірі 17 751,07 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи розрахунки штрафу за повернення майна, яке потребує чистки, ремонту, заміни, неремонтоздатоного/зіпросованого/втраченого майна: від 20 вересня 2021 року на суму 1 271,95 грн, від 27 жовтня 2021 року на суму 2 896,93 грн, від 1 листопада 2021 року на суму 132,22 грн, від 26 травня 2022 року на суму 6 325,76 грн, від 24 червня 2022 року на суму 798,48 грн, від 23 березня 2023 року на суму 6 325,72 грн, а також додані до них рахунки на оплату по замовленнях від 20 вересня 2021 року № 2438 на суму 1 271,95 грн, від 27 жовтня 2021 року № 3111 на суму 2 896,93 грн, від 1 листопада 2021 року № 3113 на суму 132,22 грн, від 26 травня 2022 року № 179 на суму 6 325,76 грн, від 24 червня 2022 року № 2075 на суму 798,48 грн та від 23 березня 2023 року № 547 на суму 6 325,72 грн.

Разом із цим, за твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів та штрафних санкцій за договором виконав не в повному обсязі, зокрема, Підприємством оплачено 515 810,48 грн основного боргу та 4 433,33 грн штрафних санкцій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки по рахунку Товариства від 20 квітня 2023 року за період з 11 червня 2021 року по 11 червня 2022 року.

28 березня 2023 року позивачем з використанням програми "М.Е.Doc" було направлено Підприємству вимогу № 55, в якій останній просив погасити наявну у відповідача заборгованість за договором у загальному розмірі 69 599,66 грн, з яких: 56 281,92 грн - основна заборгованість, 13 317,74 грн - штрафні санкції. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), а відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частини 1, 3 статті 760 ЦК України).

Частинами 1, 3 та 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Об`єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Приписами частини 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума основного боргу складається із сум, зазначених в актах надання послуг: від 23 лютого 2022 року № 596 на суму 55 894,85 грн та від 31 серпня 2022 року № 2381 на суму 387,07 грн, які були направлені та доставлені Підприємству із використанням програми "М.Е.Doc". Однак, підписи уповноважених осіб відповідача на підтвердження прийняття ним вищевказаних послуг вказані документи не містять.

Інших доказів на підтвердження виконання позивачем послуг за вищевказаними актами та прийняття їх відповідачем матеріали справи не містять.

При цьому, Товариство в своїй позовній заяві посилалось на положення пункту 8.4. договору, за яким, у разі відсутності письмової мотивованої відмови Підприємства від підписання актів надання послуг оренди в обумовлений договором строк, останні вважаються підписаними та погодженими між сторонами.

Разом із цим, у наявній в матеріалах справи копії договору оренди від 11 червня 2021 року № 283/06-21 відсутня сторінка цієї угоди, яка, ймовірно, могла б містити зазначений пункт.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту надання Товариством послуг за актами від 23 лютого 2022 року № 596 на суму 55 894,85 грн та від 31 серпня 2022 року № 2381 на суму 387,07 грн, а також їх схвалення і прийняття з боку відповідача, суд, з урахуванням приписів статті 79 ГПК України, дійшов висновку про недоведеність вказаної обставини позивачем.

Таким чином вимога Товариства про стягнення заборгованості у розмірі 56 281,92 грн є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з Підприємства 13 317,74 грн штрафних санкцій за неповернення/повернення в неналежному стані об`єкту оренди - елементів опалубки за вказаним договором.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частин 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.4.1. договору визначено, що якщо об`єкт оренди або його складові пошкоджені і не підлягають ремонту або знищені/втрачені, то сторони складають акт повернення. У цьому разі відповідне майно (об`єкт оренди чи його відповідна частина) залишається у Підприємства, а Товариство нараховує останньому штраф внаслідок неповернення з оренди такого майна в розмірі та порядку, передбаченому додатком № 3 до договору. Підприємство зобов`язане сплатити нарахований за цим пунктом штраф протягом 5 робочих днів з моменту виставлення Товариством (підписанням представником Підприємства або направленням Товариством на електронну пошту Підприємства) розрахунку штрафу та рахунку на його оплату. З дати отримання Товариством (через Укрпошту) підписаного Підприємством оригінального примірника акту повернення або сплати штрафу за виставленим рахунком (на підставі складеного акту повернення) припиняється нарахування орендної плати на вказані в акті повернення елементи опалубки.

Положеннями пункту 3.4.2. договору передбачено, що якщо об`єкт оренди чи його складові потребують очистки та/або ремонту, Товариство вказує відповідну кількість товару в акті повернення та виставляє розрахунок штрафу (передбачений додатком № 3 до договору), а також рахунок на оплату штрафу. Підприємство зобов`язане сплатити такий штраф протягом 5 банківських днів з моменту виставлення Товариством розрахунку штрафу, рахунку на оплату штрафу.

Згідно з пунктом 15.2. угоди розмір штрафу за повернення елементів опалубки з оренди, які не очищені від бетону та бруду або фізично пошкоджені (підлягають ремонту), нараховується Товариством відповідно до умов оцінки елементів опалубки та додатку № 3 до договору. У момент підписання договору Підприємство на основі свого вільного волевиявлення приймає як погоджені й сталі ціни та умови оцінки об`єкта оренди, визначені у вищевказаному додатку.

Оскільки факт неповернення/повернення об`єкту оренди в неналежному стані підтверджений наявними в матеріалах справи належними доказами, а заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у частині стягнення з Підприємства штрафу у загальному розмірі 13 317,74 грн підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилався позивач під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Товариства підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима Буд" (04214, місто Київ, вулиця Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 50; ідентифікаційний код 39605709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (01013, місто Київ, Набережно-Печерська дорога, будинок 7; ідентифікаційний код 31563803) 13 317 (тринадцять тисяч триста сімнадцять) грн 74 коп. штрафних санкцій та 513 (п`ятсот тринадцять) грн 45 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 3 липня 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко