Рішення

від 23.06.2023 по справі 916/1287/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1287/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Одесагаз" (код ЄДРПОУ 03351208, 65003 м. Одеса, вул. Одарія, 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Променада" (код ЄДРПОУ 37008597, 65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд.143)

про стягнення 441822,51 грн.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Карась М.М., в порядку самопредставництва

від відповідача: Петрушко І.С., адвокат, ордер серія ВН №1240893 від 18.04.2023

Позивач Акціонерне товариство "Одесагаз" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Променада" про стягнення 441822,51 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину несанкціонованого відбору відповідачем природного газу у період лютий 2022 року- квітень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Одесагаз" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 04.05.2023 та вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою суду від 04.05.2023 відкладено підготовче засідання на 25.05.2023.

Ухвалою від 25.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 04.07.2023, закрито підготовче провадження у справі №916/1287/23, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 15.06.2023.

29.05.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

23.07.2023 позивачем подано заперечення на письмові пояснення відповідача.

В судове засідання 15.06.2023 з`явились представники сторін.

Після відкриття судового засідання та з`ясування судом питання, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" та прийняття до розгляду пояснень.

Представник позивача проти задоволення клопотань відповідача заперечив.

За результатами заслуховування представників сторін судом ухвалено про відмову у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та залишення без розгляду пояснень ТОВ "Променада", що надійшли до суду 29.05.2023.

Що стосується клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-Постачання" судом враховано наступне.

Відповідно до ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 1 ст.2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п. 4, 13 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення.

Отже, наведеними нормами процесуального закону визначено, що вирішення питання про вступ у справу інших осіб здійснюється лише у підготовчому засіданні та до початку її розгляду по суті.

Згідно ч.3 ст.201 ГПК України, з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

В даному випадку клопотання про залучення до участі у справі третьої особи було заявлено після початку розгляду справи по суті, що суперечить приписам процесуального закону.

Залишаючи без розгляду пояснення ТОВ "Променада", що надійшли до суду 29.05.2023, суд виходив з наступного.

За приписами п.3 ч.1 ст.42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В свою чергу, згідно ч.1 ст.43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Так в ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.04.2023 суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала від 05.04.2023, направлена відповідачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення від 14.04.2023 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, 19.04.2023 до суду надійшла заява уповноваженого представника ТОВ "Променада" про ознайомлення з матеріалами справи.

24.04.2023 представник товариства адвокат Петрушко І.С. ознайомилась з матеріалами справи, про що свідчить її особистий підпис на відповідній заяві.

04.05.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке було задоволено судом в підготовчому засіданні 04.05.2023.

Водночас, у встановлений судом час відповідачем відзив на позовну заяву надано не було, з клопотанням про продовження строку на його подання товариство не зверталось.

Суд зауважує, що відповідно до приписів ст.165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Подані до суду пояснення відповідача містять заперечення проти позову, орієнтовний розрахунок судових витрат, які очікує понести відповідач, отже, за своєю суттю означені пояснення є відзивом на позовну заяву.

Разом з тим, обґрунтованих пояснень щодо причин пропуску строку на подання відзиву та неможливості подання відзиву у встановлений судом строк під час підготовчого провадження суду не подано, а посилання представника відповідача на перебування керівництва товариства за кордоном є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами.

При цьому, судом було створено всі умови для реалізації відповідачем своїх прав - належним чином та завчасно повідомлено про розгляд даної справи, ознайомлено уповноваженого представника останнього з матеріалами справи та задоволено клопотання про відкладення підготовчого засідання. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач скористався на власний розсуд.

Згідно ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.2 ст.207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Водночас, судом наголошено, що під час розгляду справи по суті судом буде надано можливість представнику відповідача викласти усно свою позицію щодо заявлених вимог.

У зв`язку із залишенням без розгляду пояснень відповідача, заперечення позивача на письмові пояснення відповідача, відповідно, також залишені без розгляду.

В судовому засіданні 15.06.2023, після заслуховування вступного слова сторін, за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 23.06.2023.

Після закінчення перерви судом продовжено розгляд справи за участю представників сторін.

Представником відповідача подано письмові пояснення, які залишені судом без розгляду відповідно до положень ч.2 ст.207 ГПК України.

При цьому судом враховано, що суд не вчиняв процесуальних дій, передбачених ч.5 ст.161 ГПК України, відповідно до якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зауважила, що між відповідачем та ТОВ "Одесагаз-Постачання" укладено договір постачання газу, який наразі є дійсним; з лютого 2022 року газова компанія мала б запропонувати споживачу самостійно відключитись від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживаюче обладнання за адресою, вказаною в Договорі; в матеріалах справи відсутні докази надсилання письмових повідомлень з боку постачальника на адресу відповідача про припинення (обмеження) газопостачання; жодних дій щодо будь-якого попередження відповідача не вживалося, водночас, ТОВ "Одесагаз-Постачання" виявилося діючим постачальником природного газу відповідача відповідно до Реєстру споживачів у травні 2022 року; надані позивачем акти приймання-передачі природного газу не підписані представником відповідача, а в матеріалах справи відсутні докази направлення цих актів ТОВ "Променада"; позивачем не доведено обставин несанкціонованого відбору газу відповідачем з урахуванням положень пункту 1 глави 2 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем; позивач не надав доказів та не обґрунтував законності виключення діючим постачальником відповідача з власного Реєстру споживачів; позивачем обрано невірний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23.06.2023 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, в лютому 2016 року на підставі заяви-приєднання між Акціонерним товариством "Одесагаз" (Позивач, Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променада" (Відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу №008671.

Текст Типового договору розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про затвердження типового договору розподілу природного газу" №2498 від 30.09.2015.

Так, за умовами п.1.1 договору (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п.1.2).

Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3).

За цим Договором Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1).

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем (п.2.3).

Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п.3.1).

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.3.3).

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору (п.5.4).

Після визначення загального об`єму розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, Оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті Споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором. Оператор ГРМ зобов`язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого Споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником Споживача. Споживач (крім побутового) зобов`язується довести інформацію про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього Договору об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між Споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п.5.6).

За умовами п.п.5 п.7.4 Договору, споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

За даними інформаційної платформи, функціонування та керування якою згідно діючого Кодексу газотранспортних систем забезпечується Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор ГТС), відповідач у період з 03.01.2022 не був включений до Реєстру споживачів природного газу будь-якого постачальника, що підтверджується витягами з інформаційної платформи №Ф9-0000109035 дата подання 28.02.2022, №Ф9-0000113258 дата подання 31.03.2022, №Ф9-0000117576 дата подання 29.04.2022.

В свою чергу, між Акціонерним товариством "Одесагаз" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (Оператор) укладено Договір транспортування природного газу №1910000190 (Договір транспортування), за умовами якого Оператор ГТС надає Замовнику послугу транспортування природного газу (Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору ГТС встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

В п.п.9.1, 9.2 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

За умовами п.11.4 Договору, врегулювання цілодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Згідно пункту 3 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРМ (в редакції, станом на час виникнення спірних відносин), за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Як стверджує позивач, відповідних письмових заяв від відповідача про припинення розподілу природного газу на адресу АТ "Одесагаз" не надходило.

Згідно положень п.4 глави 5 розділу VІ Кодексу ГРМ, якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою:

В = Vф ?~ Ц ?~ К,

деВ-вартість природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ; Vф-об`єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Ц-ціна природного газу, використаного Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму вебсайті інформацію про таку ціну та період її дії; К-коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5.

Як слідує з довідок АТ "Одесагаз" щодо обсягів небалансу за споживачем ТОВ "Променада", обсяг небалансу за лютий 2002 року склав 3,373 тис. куб.м., за березень 2022 року - 3,078 тис.куб.м., за квітень 2022 року - 1,881 тис. куб.м.

За твердженням позивача, споживання природного газу в загальному обсязі 8332 куб.м. за розрахункові періоди з лютого 2022 по квітень 2022 не було врегульовано відповідачем із жодним постачальником, тому цей обсяг газу був віднесений Оператором ГТС на неврегульовані обсяги небалансу АТ "Одесагаз". У Актах врегулювання щодобових небалансів №02-2022-1910000190, №03-2022-1910000190, №04-2022-1910000190 відображена загальна сума щодобових небалансів, віднесених Оператором ГТС на АТ "Одесагаз" за газові місяці лютий, березень та квітень 2022 року.

Окрім того, споживання 8332 куб.м. природного газу за період з лютого 2022 по квітень 2022 позивач підтверджує актами приймання-передачі природного газу, складеними між позивачем та відповідачем.

Згідно наведеного позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за несанкціонований відбір природного газу складає 441822,51 грн.

03.08.2022 з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію з рахунками на оплату заборгованості за несанкціонований відбір газу, яка залишена відповідачем без відповіді та належного реагування, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За приписами ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу", розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Як зазначено вище, судом встановлено, що в лютому 2016 року на підставі заяви-приєднання між Акціонерним товариством "Одесагаз" (Позивач, Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Променада" (Відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу №008671.

За умовами п.3.1 договору розподілу, споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п.3.1).

Матеріалами справи, а саме витягами з інформаційної платформи №Ф9-0000109035 дата подання 28.02.2022, №Ф9-0000113258 дата подання 31.03.2022, №Ф9-0000117576 дата подання 29.04.2022, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", підтверджується що відповідач у період з 03.01.2022 не був включений до Реєстру споживачів природного газу будь-якого постачальника.

Враховуючи складені ТОВ "Оператор газотранспортної системи" односторонні акти №02-2022-1910000190, №03-2022-1910000190, №04-2022-1910000190 про врегулювання щодобових небалансів АТ "Одесагаз", згідно договору транспортування природного газу №1910000190, у лютому, березні та квітні 2022, господарський суд доходить висновку про наявність у ТОВ "Променада" обов`язку компенсувати АТ "Одесагаз" вартість обсягів фактично спожитого природного газу.

Перевіривши розрахунок вартості обсягів (неврегульований небаланс) природного газу за лютий, березень, квітень 2022, здійснений позивачем за формулою, наведеною у пункті 4 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення заявлених АТ "Одесагаз" позовних вимог про стягнення з ТОВ "Променада" заборгованості за несанкціонований відбір природного газу у розмірі 441822,51 грн.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на укладений між ТОВ "Променада" та ТОВ "Одесагаз-Постачання" договір постачання природного газу, оскільки правовідносини між відповідачем та газопостачальною організацією не є предметом даного спору. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача зауважено, що ТОВ "Одесагаз-Постачання" виявилося діючим постачальником природного газу відповідача відповідно до Реєстру споживачів у травні 2022 року. Водночас, спірним періодом у даній справі є лютий-квітень 2022 року, обставини включення відповідача до Реєстру споживачів у травні 2022 року не входять до предмету доказування у цьому спорі, докази на підтвердження постачання ТОВ "Одесагаз-Постачання" відповідачу природного газу протягом лютого-квітня 2022 року в матеріалах справи відсутні.

Приписами пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) встановлено, що за відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність в його діях порушень, визначених п.1 глави 2 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, оскільки в даному випадку вимоги позивача обґрунтовані положеннями пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем в редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин.

Щодо посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи доказів надсилання письмових повідомлень з боку постачальника на адресу відповідача про припинення (обмеження) газопостачання, то припинення (обмеження) газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача, згідно пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, є правом, а не обов`язком Оператора ГРМ. Водночас, приписами пункту 3 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що саме споживач, який не включений до Реєстру споживачів, має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Що стосується зауважень відповідача відносно того, що надані позивачем до матеріалів справи Акти приймання-передачі природного газу не містять підпису уповноваженого представника ТОВ "Променада", суд зазначає наступне.

Так в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі природного газу №8671/2 від 28.02.2022, №8671/3 від 31.03.2022, №8671/4 від 30.04.2022 (а.с.61-63), складені між відповідальними особами обох сторін. При цьому, з боку АТ "Одесагаз" акти підписані представником, підпис скріплено штампом служби обліку газу АТ "Одесагаз", з боку споживача ТОВ "Променада" акти не підписані, водночас міститься відтиск печатки товариства.

При цьому суд зауважує, що вказані акти не містять відомостей щодо відмови представника відповідача від їх підписання.

Поряд з цим суд відмічає, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печатки і штампів, а також законність користування ними покладається на керівника підприємства, який у разі її втрати має негайно повідомити правоохоронні органи.

В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що печатка ТОВ "Променада" була використана особою, неуповноважною на її використання, зокрема, звернення підприємства до правоохоронних органів з відповідною заявою про викрадення чи втрату печатки.

Акти приймання-передачі природного газу №8671/2 від 28.02.2022, №8671/3 від 31.03.2022, №8671/4 від 30.04.2022 (а.с.61-63) містять відтиск печатки ТОВ "Променада", враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на документах первинного бухгалтерського обліку, суд має з`ясувати питання з приводу того, чи печатка ТОВ "Променада" була загублена, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за цих обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 року у справі № 915/878/16.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що печатка ТОВ "Променада" була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б скористатися інша особа. Отже, наявність відтиску печатки ТОВ "Променада" на вище перелічений актах є свідченням участі представника споживача у складанні означених актів.

При цьому, доказів протиправності використання своєї печатки чи доказів її викрадення, так само як і доказів звернення до правоохоронних органів з приводу викрадення чи втрати печатки, відповідачем не надано. Отже, підстави вважати, що печатка використовувалась поза волею ТОВ "Променада" відсутні.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЛ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Одесагаз" підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приймаючи до уваги задоволення судом в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 6627,34 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Променада" (код ЄДРПОУ 37008597, 65016, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд.143) на користь Акціонерного товариства "Одесагаз" (код ЄДРПОУ 03351208, 65003 м. Одеса, вул. Одарія, 1) - 441822 (чотириста сорок одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 51 коп. заборгованості за несанкціонований відбір природного газу, 6627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) грн. 34 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 03 липня 2023 р.