Ухвала

від 03.07.2023 по справі 913/254/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 913/254/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І. Б., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славдорстрой"

до Служби автомобільних доріг у Луганській області

про стягнення 48 921 463,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області (далі - Служба, скаржник) звернулася 26.06.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 913/254/22 про повернення його апеляційної скарги у повному обсязі. Крім того, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у цій справі.

Дослідивши матеріали касаційної скарги Служби, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у цій справі про повернення апеляційної скарги Служби на рішення господарського суду Луганської області від 20.03.2023.

Ухвала господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник звернувся з апеляційною скаргою з певними недоліками, а саме: не надав документ, що підтверджує сплату судового збору за її розгляд у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір". При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що скаржника не віднесено до кола осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору або звільнення від сплати останнього згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.05.2023 Службі: відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня вручення заявникові копії цієї ухвали для надання доказів сплати судового збору у розмірі 1 100 732,94 грн. Копія вказаної ухвали надійшла на адресу апелянта 17.05.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6102272314232. Крім того, вищезазначену ухвалу направлено апеляційним судом 09.05.2023 на електронну пошту, яка зазначена заявником в апеляційній скарзі (info_luhansk@ukravtodor.gov.ua), а також доставлено в той же день до електронного кабінету Служби 08.05.2023, про що свідчить відповідна довідка. 18.05.2023 на електронну пошту Східного апеляційного господарського суду надійшла заява Служби, відповідно до якої апелянт просив повторно відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 20.03.2023 у справі № 913/254/22 до ухвалення рішення по справі апеляційною інстанцією. Оскільки заявником у встановлений строк не усунуто недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, апеляційна скарга повернута скаржнику.

Скаржник обґрунтовує звернення з касаційною скаргою на ухвалу апеляційної інстанції від 05.06.2023 тим, що суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновку про повернення без розгляду апеляційної скарги Служби за обставин відхилення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, тим самим обмеживши апелянта у реалізації права на оскарження судового рішення.

Касаційний господарський суд вважає зазначені доводи скаржника помилковими, зважаючи на таке.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже, посилання Служби на скрутний фінансовий стан, оскільки скаржник є державною, неприбутковою організацією, отримувачем бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання, розвиток, будівництво та реконструкцію мережі автомобільних доріг у Луганській області, при тому що кошти на утримання Служби надходять після підписання актів приймання виконаних робіт з поточного середнього, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг - не є підставою відстрочення сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (§ 60).

З підстав зазначеного, колегія суддів Касаційного господарського суду відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновку про повернення апеляційної скарги Служби через відхилення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, тим самим обмеживши апелянта у реалізації права на оскарження судового рішення.

Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм господарського процесуального законодавства під час постановлення спірної ухвали від 05.06.2023 зі справи № 913/254/22 є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. А відтак суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відмову у відкритті касаційного провадження.

У той же час вказаний Верховний Суд не вбачає підстав для розгляду клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у цій справі, оскільки відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 234, частиною другою статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Луганській області на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 зі справи № 913/254/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова