Рішення

від 04.07.2023 по справі 200/1700/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року Справа№200/1700/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який поданий адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем, з вимогами:

-визнати протиправними дії Управління ВД ФСС України в Донецькій області про припинення нарахування страхових виплат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 з 01.06.2014;

-зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області відновити нарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 з 01.06.2014 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримував страхові виплати відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», проте з 01.06.2014 року по сьогоднішній день нарахування та виплата щомісячних страхових виплат не відбувається. Листом від 17.04.2023 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області повідомило, що з червня 2014 року по грудень 2022 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхові виплати не нараховувалися та не виплачувалися, оскільки позивач, як внутрішньо переміщена особа до жодного з відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на підконтрольній українській владі території не звертався. Позивач важає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує йогоправо на соціальний захист.

Разом з позовними вимогами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Відповідач - 2 позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що потерпілий ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа із заявою про продовження виплати страхової допомоги у разі стійкої втрати професійної працездатності з наданням всіх документів, що підтверджують його право на цю виплату, до відділень Управління, розташованих на території підконтрольній українській владі, не звертався. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та передчасними.

Стосовно надання витребуваних документів вказав, що особова паперова справа ОСОБА_1 залишилися на непідконтрольній український владі території, позивач не звертався за продовженням щомісячних страхових виплат, тому надати рішення яким припинено виплату страхових виплат неможливо. Також не має можливості надати електронну справу та інформацію про нараховані суми страхових виплат через відсутність в програмному забезпеченні ІКІС ПФУ: Підсистема "Призначення та виплата деяких соціальних виплат" необхідної інформації.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 08.05.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідачів докази по справі.

Ухвалою суду від 31.05.2023 повторно витребувано від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області докази по справі.

Ухвалою суду від 12.06.2023 витребувано докази у Міністерства соціальної політики України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 11.03.1998 Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області.

30.12.2014 позивачу видана довідка №1419032135 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою Міністерства охорони здоров`я України серії 10 ААА № 120530 від 28.05.2012 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності 25 відсотків з 25.04.2012 безстроково.

На звернення позивача, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області листом від 17.04.2023 №04-06-1048, повідомив, щооскільки справа про страхові виплати ОСОБА_1 , яка містить оригінали документів, що надають право на страхові виплати, з незалежних від Фонду соціального страхування України обставин залишилась на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому за відсутності оригіналів документів відсутні і правові підстави для проведення робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхових виплат. Також повідомлено, що на даний час уповноваженим органом у вирішенні питань проведення страхових виплат є Пенсійний фонд України.

При цьому, у відзиві на адміністративний позов, відповідач -2 зазначив, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перебував на обліку в Горлівському міському відділенні у Калинінському районі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З червня 2014 року м. Горлівка знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно Переліку населених пунктів, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р. Паперова справа залишилася на непідконтрольній Українській владі території. За даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа за продовженням щомісячних страхових виплат до відділень управління ВД Фонду не звертався.

Докази прийняття постанови про припинення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат позивачеві в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з припиненням страхових виплат, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірним питанням даної справи є правомірність припинення страхових виплат.

Стосовно строку звернення до суду.

Так, разом з позовними вимогами заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач надіслав письмову інформацію щодо припинення нарахування страхових виплат 17.04.2023 тільки на запит позивача, при цьому на території України наразі введено військовий стан.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає, що частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду, який відповідно до частини 2 статті 122 КАС України становить шість місяців, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 122 КАС України).

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34Закону України "Про оплату праці".

Оскільки припинення страхових виплат Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснено без наявності законних підстав та без прийняття постанови про припинення цих виплат, при цьому ураховуючи, що повідомлення (або постанова) про припинення страхових виплат позивачеві не направлялося, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положеньстатті 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи соціального страхування, базуються, зокрема, на державних гарантіях реалізації застрахованими особами своїх прав (п. 3 ч. 1ст. 1 Закону № 77-VІІ).

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до обов`язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків відноситься у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Статтею 40 вказаного Закону (в редакції до 1 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставіпостанови цього Фондуабо рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком.

Згідно з п. 3розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105) особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до пп. «в» пункту 1 частини 1статті 21 Закону № 1105-ХІV(у редакції, яка діяла на час припинення страхових виплат, тобто до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов`язаний у встанвленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Згідно з положеннями ст. 28Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»(у редакції до 01 січня 2015 року) визначено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставіпостанови цього Фондуабо рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.

Згідно з ч. 1 статті 46Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставіпостанови цього Фондуабо рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

За змістом ч. 4 статті 47Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина 5 статті 47Закону № 1105).

Згідно з частиною 7 статті 47Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до абз. 1 частини 1статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VIIвизначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

За змістом ч. 1статті 3 Закону № 1706-VIIгромадянин України за обставин, визначених устатті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

Судом встановлено, що позивач має право на щомісячну виплату страхових коштів, а також на страхові кошти, що своєчасно йому не виплачені.

Як зазначалося судом вище, п. 3розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»визначено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції затверджено постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 № 20 (далі Порядок №20).

Пунктом 1 Розділу 3 Порядку № 20 передбачено, що особи, які тимчасово переміщені, мають право на продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування) на підставі заяви, до якої додаються копії довідки про взяття на облік, паспорта або документа, що посвідчує особу, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи і мають відмітку у паспорті). Копії засвідчуються працівником відділення при пред`явленні оригіналів.

Відповідно до положеньстатті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Таке визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Частиною 1статті 3 вказаного Законувизначено, що громадянин України за обставин, визначених устатті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної чи відсутність звернення до робочих органів фонду з заявою про поновлення нарахування щомісячних страхових виплат.

1 жовтня 2014 року КМУ прийняв постанову № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою (у редакціїпостанови КМУ від 8 липня 2015 року № 471) установлено: особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

5 листопада 2014 року КМУ прийнято постанову № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно з якою (з урахуванням змін і доповнень, внесенихпостановами КМУ від 12 грудня 2014 року № 715, від 12 серпня 2015 року №615, від 26 серпня 2015 року № 636, від 30 вересня 2015 року № 788) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженимпостановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509.

Відповідно до частини 4статті 46 Закону № 1105-ХІVдо коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23 липня 2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06 серпня 2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.

11 грудня 2014 року правління Фонду на виконанняпостанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531прийняло постанову № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції». Як зазначено впреамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.

Згідно з п. 1 цього Порядку він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно доЗакону №1105-ХІVза фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно доЗакону № 1105-ХІVбезпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженогопостановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно доЗакону №1706-VII.

Отже вказаними положеннями нормативно-правових актів встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.

Однак, ці підзаконні акти не єзаконом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) зроблено висновок про те, що позивач сам має право вирішувати про необхідність звернення до Фонду про продовження страхових виплат. Відсутність такого звернення не є підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи викладене, незвернення особою до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території із заявою про нарахування виплат не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке права закріплене за особою положеннямиЗакону №1105-ХІV(з 1 січня 2015 року в редакціїЗакону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

Право на отримання страхових виплат є майновим, отже підлягає захисту в силу вимог пункту 1 Протоколу 1 доЄвропейської конвенції з прав людининезалежно від наявності бюджетних асигнувань.

Як встановлено судом, позивачу безстроково встановлена втрата працездатності згідно з довідкою Міністерства охорони здоров`я України, тому відсутні підстави для невиплати раніше призначених щомісячних страхових виплат.

Постановою КМУ від 29 листопада 2022 року № 1323 «Деякі питання забезпечення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням» встановлено, що залишки коштів, які утворилися на рахунках виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та її робочих органів станом на кінець останнього банківського дня у системі електронних платежів Національного банку у 2022 році, перераховуються власниками рахунків в перший банківський день 2023 року на дохідний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в Державній казначейській службі для обліку коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з 3 тимчасовою втратою працездатності і загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з подальшим їх спрямуванням цього ж дня на видатковий рахунок Пенсійного фонду України для здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови доручено Пенсійному фонду України з 2 січня 2023 року забезпечити здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі переданих виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування та її робочими органами справ, баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення, а також підготовлених нею виплатних документів на січень 2023 року. На даний час заходи по вищезазначеній постанові виконано у повному обсязі.

З січня 2023 року здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування фактично забезпечено Пенсійним Фондом України та його органами.

На підстав викладеного вище, ураховуючи, що припинення страхових виплат позивачеві здійснено Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області (без наявності законних підстав та без прийняття постанови про припинення цих виплат), тобто відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не припиняв страхові виплати позивачеві, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо невиплати страхових виплат ОСОБА_1 з 01.06.2014 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.06.2014, та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.06.2014.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 04.11.2021 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. Проте, оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 858,88 грн. (1073,60 *0,8).

Таким чином, судовий збір у розмірі 858,88 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з 01.06.2014.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) страхових виплат, та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.06.2014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, б. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв