Ухвала

від 03.07.2023 по справі 280/4528/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

03 липня 2023 року Справа № 280/4528/23 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви

Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд.29а) в інтересах держави

до Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/7; код ЄДРПОУ 01432865),

Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, буд. 16; код ЄДРПОУ 37536031)

про визнання протиправними та скасування протоколу, спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави (далі позивач) до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі відповідач 1), Державної служби геології та надр України (далі відповідач 2) у якій позивач просить суд :

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 05.07.2018 № 4433;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, виданий Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» з метою видобування корисних копалин Оленівського родовища ділянки «Східна», площею 6,4 га, розташованого на 1,1 км. на південь від с. Оленівка, Бердянського району, Запорізької області.

Спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором повноважень, передбачених Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VІІ).

Так, частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обгрунтовуючи підстави для звернення до адміністративного суду з даним позовом, прокурор зазначає, що заявлений спір стосується права на користування надрами - видобування корисних копалин (магматитів) родовища ділянки «Східна» в обхід процедури аукціону, а тому він зачипає інтереси держави. Держава вбачає в зазначеному спорі майновий інтерес, оскільки право користування надрами можливо за наявності спеціальних дозволів, а видача таких дозволів через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу. Посилається на те, що відповідно до статей 13, 16 Конституції України природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи держаної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією України, а забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. За Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 5) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності українського народу на надра, є недійсними. Ураховуючи те, що надра є об`єктом права власності українського народу, умови їх використання, зокрема надр, без проведення аукціону є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на їх видобування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, реалізуючи права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про надання права на користування надрами, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. При цьому, прокурор наполягає на відсутності суб`єкта владних повноважень, який має право на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України та спеціального дозволу на користування надрами.

Оцінюючи наведені доводи, слід врахувати, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 відступив від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 240/4936/18, та інших, де його застосовано, стосовно наявності в органів виконавчої влади повноважень на звернення до суду із позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДКЗ України чи органу місцевого самоврядування та відсутності у зв`язку з цим у прокурора повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Також у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 240/3448/19 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов таких висновків:

« ...109. Також Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням встановленої процедури надання спеціального дозволу на користування надрами (ДКЗ України або Житомирської обласної ради). При цьому, прокурор зазначав, що органи виконавчої влади, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вищезазначеними органами встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовом про визнання незаконними та скасування дій та рішень ДКЗ України або відповідної ради у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами, а волевиявлення цих органів при виконанні своїх функцій, зокрема, щодо державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, прийняття до розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки та погодження видачі спеціального дозволу за результатами розгляду цих матеріалів, не відповідає чинному законодавству. Отже, самостійне звернення прокурора з цим позовом спрямовано виключно на захист та відновлення порушених інтересів держави.

110. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави - ДКЗ України та Житомирська ОР набувають статусу відповідача.

111. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19.

112. На цій підставі Суд доходить висновку, що спеціальним законом, а саме - Кодексом України про надра не передбачено право будь-якого державного органу звертатися з позовом до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів у правовідносинах, що виникають у межах процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

113. Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог законодавства про надра та встановленого порядку надання спеціального дозволу на користування надрами, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»... » .

За такого правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід констатувати, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України, подана з дотриманням правил предметної юрисдикції та територіальної підсудності.

Позов подано прокурором з дотриманням строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України з дня, коли прокурор дізнався про обставини, що зумовили звернення до суду з даним позовом.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Прокурором заявлено клопотання про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» .

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на те, що прокурор просить суд скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.11.2018 № 6296, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр», рішення суду в даній адміністративній справі може вплинути на права, інтереси або обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр», у зв`язку з чим вказану особу слід залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 171 КАС України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Слід зазначити, що дана справа є справою незначної складності, однак враховуючи суб`єктний склад учасників справи, предмет спору, характер спірних правовідносин, суспільний інтерес, який становлять спірні правовідносини, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 171, 179, 243, 248, 257 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про визнання протиправними та скасування протоколу, спеціального дозволу.

Призначити підготовче засідання на 26 липня 2023 року о 10:30 год., яке буде проводитися суддею Семененко М.О. одноособово в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 65в, кабінет 144, зала судових засідань 9.

Залучити до участі у справі третю осібу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинський гранітний кар`єр» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Маяковського, 34; код ЄДРПОУ 36786572).

У відповідності до частини 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду у строк до 26 липня 2023 року.

Запропонувати відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати третій особі подати до суду пояснення на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Запропонувати позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Копію даної ухвали направити учасникам справи, відповідачам, третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.О. Семененко