Ухвала

від 04.07.2023 по справі 420/17060/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/17060/22

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

повний текст судового рішення

складено 24.01.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Косцової І.П.

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом Фермерського господарства АС Попаз до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року позов Фермерського господарства АС Попаз задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу 23.02.2023 року, однак ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 року її залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 року повернуто апеляційну скаргу апелянту. Копію вказаної ухвали отримано в електронному кабінеті 23.03.2023 року.

29.05.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області повторно подало апеляційну скаргу на зазначене рішення.

У зв`язку з цим, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху. Скаржнику було надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно було вказати інші поважні причини його пропуску, якщо такі є.

Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 21 червня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку документу до електронного кабінету в ЄСІТС.

29 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому апелянт зазначає фактично аналогічні причини, які були вказані ним при зверненні з апеляцією та яким вже надавалась оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху від 21 червня 2023 року.

Додатково в обґрунтування фактичних обставин, що полягають у доказах вжитих контролюючим органом дій, апелянт надав до суду апеляційної інстанції листи управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС в Одеській області, якими структурний підрозділ ГУ ДПС в Одеській області повідомляв про відсутність коштів задля сплати судового збору в періодах березня, квітня та початку травня 2023 року. Апелянт вказав на те, що відповідними листами безпосередньо зазначено про недостатність залишку коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800, який передбачений для сплати судового збору.

Апелянт посилався на те, що вказана обставина є незалежною від волі Головного управління ДПС в Одеській області та перешкоджала доступу до правосуддя та здійснення належного оскарження рішення суду першої інстанції.

Також апелянт вказував на те, що Головним управлінням був складений та направлений лист до Державної податкової служби України від 12.04.2023 року, яким повідомлено ДПС України про недостатність асигнувань на сплату судового збору та запропоновано розглянути питання щодо перерозподілу кошторисних призначень Головному управлінню ДПС в Одеській області задля забезпечення контролюючим органом захисту економічних інтересів Держави, своєчасного забезпечення реалізації права на подання апеляційних та касаційних скарг до суду. Листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС від 18.05.2023 року повідомлено управління правового забезпечення про наявність коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800, які можуть бути витрачені на сплату судового збору.

З огляду на зазначене апелянт просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити йому строк на подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС в Одеській області після повернення 23.03.2023 року первинно поданої апеляційної скарги (ухвалу від 23.03.2023 було доставлено до електронного кабінету апелянта у той же день) вдруге із апеляційною скаргою звернулось лише 29.05.2023 року.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на відсутність коштів на сплату судового збору, однак, колегія суддів критично оцінює вказані доводи, з огляду на те, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Однак, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку дотримуватись процесуальних строків вчинення процесуальних дій.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 1 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20 від 14 квітня 2022 року у справі №420/3670/20.

В даному випадку відповідач повторно з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції майже через два місяці після повернення первинно поданої апеляційної скарги, про що йому було достеменно відомо, перевищивши навіть встановлений ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення з апеляційною скаргою, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Також колегія суддів зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням державної установи не можуть слугувати підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Таким чином, апелянтом у поданій апеляційній скарзі не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з поданням другої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є не поважними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати не поважними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.П. КосцоваСудді Ю.В. Осіпов В.О.Скрипченко