Рішення

від 13.06.2023 по справі 371/1409/16-ц

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.06.2023 Єдиний унікальний № 371/1409/16-ц провадження № 2/371/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Миронівка

ЄУН 371/1409/16-ц

провадження № 2/371/10/23

Миронівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі :

секретарів судових засідань Січкаренко Я.О., Горкуші О.М., Сідор В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Комунального підприємства Миронівської міської ради «Миронівка Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про визнання недійсними та скасування рішення Кип?ячківської сільської ради Миронівського району Київської області, свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, посилаючись на ті обставини, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 21 червня 2011 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №485099 від 15 лютого 2010 року він є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 площею 0,2499 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку,господарських,будівель іспоруд,розташованої по АДРЕСА_2 , яка передавалась під обслуговування вказаного житлового будинку.

Відповідно до характеристики будинку, господарських будівель та споруд, вказаної в технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 , сам житловий будинок під літ. «А» 1958 року побудови, погріб з шийкою під літ. «В» 1960 року побудови, сарай під літ. «Б» 1960 року побудови та веранда «а-1» 2007 року побудови.

Відповідач ОСОБА_3 є власником житлового будинку під номером АДРЕСА_2 . Будинок розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,2499 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Також вона є власником земельної ділянки площею 0,1088 га, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка також знаходяться по АДРЕСА_2 .

Згідно даних Публічної кадастрової карти їх з відповідачем земельні ділянки не межують між собою та не мають спільних точок дотику.

У 2015 році ОСОБА_3 звернулась до Миронівського районного суду Київської області з позовом до нього про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення господарської споруди та огорожі. В ході розгляду вказаної справи судом було призначено комплексну судову земельно- технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою. Згідно висновку експерта за результатами проведення даної експертизи від 12 серпня 2016 року №22196/15-41 було встановлено накладення між конфігураціями його земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 та земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 згідно правовстановлюючих документів (за даними кадастрових планів). Площа накладення становить 0,0031 га (31 м2). При цьому, частина належної йому надвірної споруди - погребу з шийкою під літ. «В» 1960 року побудови - знаходиться саме на цих 0,0031 га (31 м2).

Відповідач отримала в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства ще 15 лютого 2010 року, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №003736.

У 2014 році за замовленням відповідачки ОСОБА_3 ДП «Центр Державного земельного кадастру» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 площею 0,1088 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. В результаті, і площу, і конфігурацію земельної ділянки ОСОБА_3 було змінено.

Рішенням 42 сесії 6-го скликання Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-VI вказану технічну документацію було затверджено. З вищевказаної технічної документації не вбачається, що належна йому земельна ділянка межує чи накладається з земельною ділянкою відповідачки. Відповідно, його підписів при погодженні зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 не вимагалось.

Вважає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035 виготовлена ДП «Центр Державного земельного кадастру» з грубим порушенням його прав власника нерухомого майна, оскільки у випадку виявлення накладення земельних ділянок під час розробки цієї технічної документації - передача земельної ділянки саме такої конфігурації відповідачці в приватну власність була б неможливою, оскільки це порушує його права, як власника нерухомого майна те не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки ОСОБА_3 .

Передача відповідачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, прямо суперечить статті 120 ЗК України та порушує його права власника нерухомого майна, у зв?язку з чим її затвердження рішенням Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-VI суперечить чинному законодавству.

Просив визнати незаконним та скасувати рішення сорок другої сесії шостого скликання Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-VI про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться у власності ОСОБА_3 , кадастровий номер 3222982902:02:001:0035, а також свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 січня 2015 року під індексним номером 32010847 серія САК № 435552, оформлене на ім?я ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Рудика Ю.В. від 05 грудня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року об?єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Кип?ячівської сільської ради Миронівського району Київської області, КП Миронівської районної ради «Миронівка Реєстр», третя особа: ДП «Центр Державного земельного кадастру» про скасування рішення Кип?ячіської сільської ради про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Кип?ячівська сільська рада Миронівського району про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення господарської споруди та огорожі, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку (справа № 371/1344/15-ц).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформованого 25 травня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду № 42 від 25 січня 2017 року, справу передано для розгляду судді Капшук Л.О.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 29 травня 2017 року роз?єднано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Кип?ячівської сільської ради Миронівського району Київської області, КП Миронівської районної ради «Миронівка Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ДП «Центр Державного земельного кадастру» про скасування рішення Кип?ячіської сільської ради про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кип?ячівська сільська рада Миронівського району про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення господарської споруди та огорожі, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 09 серпня 2017 року провадження у справі зупинене до вирішення справи № 371/1344/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Кип?ячівська сільська рада Миронівського району про відновлення меж земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення господарської споруди та огорожі, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 03 лютого 2021 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 26 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 12 квітня 2023 року до участі у справі залучено Миронівську міську раду Обухівського району Київської області, як правонаступника відповідача Кип?ячківської сільської ради, та Комунальне підприємство Миронівської міської ради «Миронівка Реєстр», як правонаступника Комунального підприємства Миронівської районної ради «Миронівка Реєстр».

Аргументи учасників справи

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити позов повністю. В обґрунтування позовних вимог послалися на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 суду пояснив, що згідно з технічною документацією, виготовленою в 2014 році відповідачу ОСОБА_3 , наявне накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача. Вказана обставина згідно чинного законодавства є підставою для відмови в державній реєстрації земельної ділянки, затвердження такої технічної документації та реєстрації права власності на вказану земельну ділянку.

Накладення земельної ділянки підтверджується даними комісійного акту від 23 травня 2014 року та абрисом земельної ділянки ОСОБА_3 . Конфігурація земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , в порівнянні з державним актом була змінена. Підтвердив, що ОСОБА_1 звертався до землевпорядної організації щодо зміни конфігурації земельної ділянки щоб до неї входили всі будівлі та господарські споруди, належні ОСОБА_1 , оскільки виявилося, що частина житлового будинку, сарай та погріб розташовані за межами земельної ділянки ОСОБА_1 .. Межу з ОСОБА_3 при зміні конфігурації не погоджували. При цьому до органу місцевого самоврядування про отримання дозволу на зміну конфігурації земельної ділянки не зверталися. Чи зверталися до органу місцевого самоврядування з питанням затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни конфігурації земельної ділянки не пам?ятає. Зміни конфігурації земельної ділянки зареєстрували в Державному земельному кадастрі. Про те, що 30 липня 2021 року конфігурацію земельної ділянки ОСОБА_1 в Державному земельному кадастрі приведено у відповідність до державного акту, йому не відомо. У Державний реєстр прав власності зміни не вносили. Спільна межа між земельними ділянками, належними ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , була наявна.

Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив, що ОСОБА_6 придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1 . У 2008 році, коли відбувався розподіл землі, ОСОБА_6 було виділено земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (житлового будинку, сараю, погребу). Державний акт ОСОБА_6 не отримала, оскільки померла. Під час оформлення спадкових прав він виготовив технічний паспорт на житловий будинок та господарські будівлі і споруди до нього. У будівельному паспорті зазначено, що всі будівлі знаходяться на земельній ділянці, виділеній ОСОБА_6 . У технічних паспортах на житловий будинок вказано, що самочинного будівництва немає, погріб сам він не будував, він побудований у 1960 році. Земельна ділянка ОСОБА_3 мала спільну межу з його земельною ділянкою, проте з ним межу під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку відповідача ніхто не погоджував, лише з сільською радою.

Вважає, що в експертизах висновки невірні, вказані висновки вважає фальсифікованими. Рішення Мироівського районного суду від 05 серпня 2020 року він виконав, огорожу і погріб демонтував. Земельна ділянка залишилася у його власності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача адвокат Невкритий В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 , пояснив, що у 2014 році між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник земельний спір. Позивач під земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3 , побудував погріб. Рішенням від 05 серпня 2020 року зобов?язано позивача демонтувати погріб та огорожу для усунення перешкод ОСОБА_3 в користуванні її земельною ділянкою.

Вказав, що при проведенні земельно технічної експертизи під час розгляду справи № 371/1344/15-ц спочатку було виявлено накладення земельних ділянок, якими фактично користувалися сторони. Проте, висновком додаткової експертизи встановлено, що спільної межі між земельними ділянками сторін немає. В ході розгляду тієї справи ОСОБА_1 звернувся до землевпорядної організації і самовільно змінив конфігурацію земельної ділянки, внаслідок чого з?явилася спільна межа з земельною ділянкою ОСОБА_3 та з?явилася накладка між земельними ділянками позивача та відповідача. Проте зміни в конфігурацію були внесені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не отримав рішення органу місцевого самоврядування на зміну конфігурації земельної ділянки, виготовлена ним технічна документація щодо зміни конфігурації земельної ділянки не подавалася на затвердження до органу місцевого самоврядування. Спочатку зміни до конфігурації земельної ділянки були зареєстровані ОСОБА_1 в ДЗК. А коли в ДЗК зрозуміли, що провели реєстрацію з порушеннями, то повернули конфігурацію земельної ділянки в ДЗК у вид, що відповідає державному акту. Лист про повернення конфігурації земельної ділянки до того виду, який затверджений в державному акті, направлявся разом з витягом ОСОБА_1 із ДЗК. Після внесення змін в ДЗК від 30 липня 2021 року накладки між земельними ділянками вже немає, проте позивач вважає по іншому. На даний час земельні ділянки сторін не мають спільної межі і не мають накладень по межах. Вказав, що оспорюваним рішенням Кип?ячівської сілської ради права позивача не порушено.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, в наданих суду поясненнях вказала, що погріб був побудований у 1969 році під землею. ОСОБА_3 тривалий час обробляла земельну ділянку над ним. Коли Мирогородські купили будинок, вони зробили насип над погребом, поставили трубу. Внаслідок цього виник спір.

Представник відповідача Миронівської міської ради в судове засідання не з?явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від Миронівського міського голови надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у відсутності представника міської ради.

Представник відповідача КП Миронівської міської ради «Миронівка Реєстр» в судове засідання не з?явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від голови комісії з припинення Скидана А.Г. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не з?явився, до суду подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

В надісланихсуду поясненняхвказав,що ДП «Центр державного земельного кадастру» виконує функції адміністратора державного земельного кадастру. Роз?яснив, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюється Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Підставою для скасування рішення (запису) про державну реєстрацію речового права є рішення суду про скасування документів, на підставі яких проведено таку реєстрацію.

Зважаючи наті обставини,що відповідачіМиронівська міськарада Обухівськогорайону Київськоїобласті,КП Миронівської міської ради «Миронівка Реєстр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ДП «Центр державного земельного кадастру» належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, представники до суду не з`явилися до суду, подали заяви про розгляд справи в їх відсутності, враховуючи правиластатті 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість вирішення справи у відсутності відповідачів.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що виконувала обов?язки сілського голови села Кип?ячка з 2010 року. Їй добре відомо, що земельні ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не мають спільних меж, згідно містобудівної документації між цими земельними ділянками проходить вулиця Рябоконя.

На питання представника позивача вказала, що для врегулювання земельного спору між ОСОБА_3 комісія сільської ради виїжджала неодноразово, навіть з працівниками правоохоронних органів та представниками землевпорядної організації. Комісія дійсно рекомендувала звернутися до суду для вирішення спірних питань. Дозвіл на інвентаризацію земельної ділянки ОСОБА_3 сільська рада надала, щоб з?ясувати розмір і розташування земельної ділянки ОСОБА_3 ..

На засіданні сесії, де приймалося рішення про затвердження технічної документації ОСОБА_3 , сільська рада керувалася тим, що між земельними ділянками немає спільних меж. Технічна документація була виготовлена у відповідності до вимог закону, тому її затвердили. ОСОБА_1 в сільську раду під час розгляду цього питання не викликався, оскільки у його земельна ділянка не має спільних меж з земельною ділянкою ОСОБА_3 .

На запитання позивача свідок пояснила, що сільська рада надавала дозволи на виготовлення технічної документації на приватизацію земельних ділянок, які перебували в користуванні громадян. Вказала, що сільська рада під час затвердження технічної документації ОСОБА_3 28 листопада 2014 року не порушила вимог земельного законодавства, оскільки спільних меж між земельними ділянками немає. Вважає, що оскільки погріб позивача знаходиться через дорогу від розташування його земельної ділянки, то на нього необхідно було отримати позивачу окремий державний акт.

На запитання представника відповідача свідок пояснила, що погріб не розташований в межах земельної ділянки ОСОБА_1 . Рельєф села є такий, що погреби облаштовували під горбами і виходило, що вони знаходилися під земельними ділянками інших людей. Про користування люди домовлялися усно. Можливо з приводу погреба ОСОБА_1 була домовленість між попередніми власниками з відповідачем. Вказала, що можливо в технічній документації на житловий будинок і є наявний погріб, проте не вказано, що він знаходиться через вулицю від земельної ділянки.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені наступні факти.

Позивач ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом став власником житлового будинку під номером АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровимномером 3222982902:02:001:0089площею 0,2499га зцільовим призначеннямдля будівництвата обслуговуванняжилого будинку,господарських,будівель іспоруд,розташованої по АДРЕСА_2 .

Вказані обставини підтверджені даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві 15 липня 2008 року (том 1 а.с. 8), свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом 21 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-854 (том 1 а.с. 10), свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом 21 червня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-856 (том 1 а.с. 9), державного акта на право власності на землю серії ЯИ № 434099, виданим Кипячківською сільською радою Миронівського району Київської області 18 лютого 2010 року (том 1 а.с. 12), витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі видачі свідоцтва про право на спадщину № 27293812 від 21 червня 2011 року (том 1 а.с. 14).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3222220142021 від 18 березня 2021 року вбачається, що конфігурація земельної ділянки кадастровий номер 3222982902:02:001:0089 є відмінною від конфігурації, визначеної в державному акті серії ЯИ № 434099 від 18 лютого 2010 року (том 2 а.с. 6).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3223443652021 від 30 липня 2021 року вбачається, що конфігурація земельної ділянки кадастровий номер 3222982902:02:001:0089 приведена у відповідність до державного акту серії ЯИ № 434099 від 18 лютого 2010 року (том 2 а.с. 151-155).

Згідно технічної документації на житловий будинок АДРЕСА_1 , до будинку, позначеного літерою «А», відносяться наступні господарські будівлі: сарай лт. «Б», навіс літ. «б», літ. «Є», погріб з шийкою літ. «Вп/г», гараж літ. «Г», гараж (тимчасов.) літ. «Д», убиральня літ. «Е», а також господарські споруди: ворота з хвірткою №1, огорожа № 2, колодязь питний № 3, вимощення № 4. Станом на останню дату технічної інвентаризації 31 жовтня 2016 року загальна площа будинку становить 81,60 кв. м, житлова площа 24,00 кв. м. Самочинне будівництво відсутнє.

Вказані обставини підтверджуються даними повідомлення КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» № 2254 від 02 листопада 2016 року (том 1 а.с. 150), технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» 21 жовтня 2016 року (том 1 а.с. 151-156).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 , згідно державного акту про власності на земельну ділянку серії ЯИ № 003736, виданого Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 19 лютого 2010 року, належала земельна ділянка площею 0,1958 га, призначена для ведення особистого селянського господарства (том 1 а.с. 11).

У 2014 році після проведення інвентаризації земельної ділянки відповідач ОСОБА_3 замовила технічнудокументацію ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)для веденняособистого селянськогогосподарства,згідно зякою площаземельної ділянкикадастровий номер 3222982902:02:001:0035становить0,1088 га.

Вказана технічна документація затверджена рішенням 42 сесії 6 скликання Кипячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 23 листопада 2014 року, яке є предметом спору.

Відповідачем зареєстроване право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222982902:02:001:0035площею0,1088 га в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Вказані обставини підтверджені даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 32010847 від 05 січня 2015 року (том 1 а.с. 19), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32011762 від 05 грудня 2015 року (том 1 а.с. 15), рішення 42 сесії 6-го скликання Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-VI (том 1 а.с. 16).

Належні сторонам на праві власності земельні ділянки не мають спільної межі.

Вказані обставини підтверджуються даними абрису земельної ділянки первинної приватизації земельної ділянки ОСОБА_3 у 1993 році та викопіювання земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (том 1 а.с.102, 103).

05 серпня 2020 року Миронівським районним судом Київської області ухвалене рішення у справі № 371/1344/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Кип`ячківська сільська рада Миронівського району Київської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, яким позов задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 земельною ділянкою з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035, шляхом демонтування залізобетонного паркану і паркану з металевих стовпців та сітки - рабиці, зведених ним на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, знесення самочинно збудованої на вказаній земельній ділянці господарської будівлі погреба (льоха). Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_2 . У задоволенні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 435099, виданого Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 15 лютого 2010 року, відмовлено (том 2 а.с.8-15).

У вказаному рішенні встановлено наступні обставини. «Накладання між конфігураціями земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутнє.

Розташування житлового будинку, який належить ОСОБА_1 , в натурі (на місцевості) не відповідає його розташуванню, позначеному на кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам, при цьому: величина і конфігурація житлового будинку, визначена кадастровим планом, та існуючі його параметри є різними; житловий будинок, визначений кадастровим планом, по відношенню до існуючого житлового будинку є розвернутим на південний схід; існуючий житловий будинок співпадає з будинком, визначеним кадастровим планом в технічній документації лише в одній точці, при цьому в перевернутому вигляді.

Господарська будівля погреб (льох) розташована поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089, що належить ОСОБА_1 на праві власності».

Також увказаному судовомурішенні суддійшов висновків,що «всудовому засіданнідоведено факт,що фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 , що розташована по АДРЕСА_2 , становить 0,0810 га.

Фактичне землекористування ОСОБА_1 земельною ділянкою в АДРЕСА_2 не відповідає правовстановлюючим документам та документації із землеустрою, що виготовлялася для видачі державного акту.

Згідно правоустановчих документів площа земельної ділянки становить 0,2499 га, а згідно фактичного використання - 0,4299 га. Площа земельної ділянки згідно фактичного використання є на 0,1800 га більшою від площі ділянки згідно правоустановчих документів.

Має місце порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_1 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089 та порушення землекористування земельною ділянкою ОСОБА_3 з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035.

ОСОБА_1 самочинно побудував господарську будівлю (погреб) на належній позивачу на праві власності земельній ділянці та здійснює його експлуатацію…»

Рішення Миронівськогорайонного судуКиївської областівід 05серпня 2020року усправі №371/1344/15-цсторони не оскаржували, 07 вересня 2020 року воно набрало законної сили.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічне правило закріплено в частині 1 статті 153 ЗК України, за якою власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.

Згідно положень частин 1, 3 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

За нормою статті 125 ЗК України, відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 10 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

На підставі частини 1 статті 126 ЗК України, в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на земельну ділянку посвідчувалося державним актом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями частини 2 статті 158 ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом : визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів захисту (стаття 16 ЦК).

На підставі статей 91, 103 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані дотримуватися правил добросусідства, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Судом встановлено,що підставоюдля зверненняпозивача досуду зданим позовомстав захистйого порушенихправ,як власниказемельної ділянкикадастровий номер 3222982902:02:001:0089, розташованої по АДРЕСА_2 .

На його думку, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 3222982902:02:001:0035, що належить відповідачу ОСОБА_3 , була виготовлена у 2014 році ДП «Центр Державного земельного кадастру» з грубим порушенням його прав, як власника нерухомого майна, оскільки передача позивачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, прямо суперечить статті 120 ЗК України.

З цих підстав вважає, що рішення Кип`ячківськї сільської ради Миронівського району Київської області від 28 листопада 2014 року № 232-42-УІ про затвердження вказаної технічної документації суперечить чинному законодавству.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17 (№12-304гс18).

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів, є обов?язковою передумовою звернення особи до суду за захистом своїх прав; при цьому обов`язком позивача, відповідно достатті 81 ЦПК Україниє доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Так, гарантованестаттею 55 Конституції Україниконкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/12787/17.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб?єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесеніКонституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 зробив висновок, що вимога про визнання рішення органів місцевого самоврядування незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред?являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред?явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб?єкта владних повноважень.

Вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Згідно вимогстатті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що належні сторонам на праві власності земельні ділянки не мають спільної межі, не накладаються між собою. Господарська будівля погреб (льох), належний позивачеві, розташована поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 3222982902:02:001:0089.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 05 серпня 2020 року у справі № 371/1344/15-ц, в якому вказані обставини були встановлені, 07 вересня 2020 року набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем вказані обставини під час розгляду справи не спростовані.

Відтак,звертаючись досуду зпозовом позивачем ОСОБА_1 не доведеноналежними ідопустимими доказаминаявність порушеногоправа позивача,його свободта інтересів,як власниказемельної ділянкиз кадастровим номером 3222982902:02:001:0089, внаслідок прийняття рішення Кип`ячківськї сільськоїради Миронівськогорайону Київськоїобласті від 28листопада 2014року №232-42-УІ чи реєстрації права власності на земельну ділянку на його підставі за ОСОБА_3 .

Таким чином, рішення Кип`ячківськї сільськоїради Миронівськогорайону Київськоїобласті від 28листопада 2014року №232-42-УІ «Про затвердження гр. ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства» є ненормативним актом, який передбачав конкретну дію та вичерпав свою дію.

Вказане рішення прийняте у відповідності до вимог закону, не порушує жодних прав позивача, а тому позов у частині скасування вказаного рішення задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги, що суд дійшов висновку, що права позивача не порушено, позовна вимогапро скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 січня 2015 року також не підлягає до задоволення.

Таким чином, позов не підлягає до задоволення у повному обсязі, у зв?язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Посилання позивача на ті обставини, що передача позивачу у власність земельної ділянки, на якій розміщена частина належної йому надвірної споруди, суперечить статті 120 ЗК України та порушує його права власника нерухомого майна, суд до уваги не приймає, оскільки межі земельних ділянок визначені на підставі даних правовстановлюючих документів та Публічної кадастрової карти України. В судовому засіданні встановлено, що погріб (льох) знаходиться під земельною ділянкою, належною відповідачу. У цьому випадку позивач не позбавлений права на захист свого права на користування господарською спорудою в інший спосіб, зокрема шляхом встановлення сервітуту.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторонасама визначаєстратегію свогозахисту,зміст своїхвимог ізаперечень,а такожпредмет тапідстави позову,тягар доказуваннялежить насторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обовязок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Згідно правилстатті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними.

В судовому засіданні судом не встановлено порушення прав позивача внаслідок прийняття відповідачем Кип?ячківською сільською радою оспорюваного рішення та реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_3 .

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, судовий збір, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12,13,19,76-81,89,95,229,258,259,263-265,268,354,355ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Комунального підприємства Миронівської міської ради «Миронівка Реєстр»,третя особа,яка незаявляє самостійнівимоги щодопредмету спору,Державне підприємство«Центр державногоземельного кадастру»,про визнаннянедійсними таскасування рішенняКип?ячківської сільськоїради Миронівськогорайону Київськоїобласті,свідоцтва проправо власностіна нерухомемайновідмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скаргаподається безпосередньодо судуапеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_3 .

Відповідачі:

ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_4 .

Миронівська міська рада Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04054984, адреса місцезнаходження: будинок під номером 48, вулиця Соборності, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.

Комунальне підприємство Миронівської міськоїради «Миронівка Реєстр», код ЄДРПОУ 40489411, адреса місцезнаходження: будинок під номером 58, вулиця Соборності, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», код ЄДРПОУ 21616582, адреса місцезнаходження: будинок під номером 3, вулиця Святослава Хороброго, місто Київ.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук