Ухвала

від 14.03.2022 по справі 303/7054/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/7054/17

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

14.03.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретарів судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді, в залі судового засідання, кримінальне провадження № 11-кп/4806/117/20 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2018 щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 .

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2018 ОСОБА_7 визнано винним та призначено покарання за ч.3 ст.296 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки; на підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом однорічно-шестимісячного іспитового строку з покладенням на нього передбачених статтею 76 КК України обов?язків: періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Застосований стосовно ОСОБА_7 запобiжний захiд у виді особистого зобов?язання до набрання ухваленим у даній справі вироком законної сили залишено без змін.

Вирішено долю речових доказів: три DVD диски ухвалено залишити при матеріалах даного кримінального провадження, бетонний камінь, що знаходиться в камері зберігання речових доказів Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області знищити.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані із залученням відповідного експерта, в розмірі 1237 грн.

Цивільний позов Мукачівського міського комунального підприємства «Муніципальна міліція» задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 9592 грн 03 коп.

Як встановленомісцевим загальнимсудом,13.09.2017,біля 18год.20хв.,в м.Мукачево,по вул.Космонавта Беляєва,1Закарпатської області, ОСОБА_7 в тойчас,коли потерпілий ОСОБА_11 ,який згідностатуту ММКП«Муніципальна міліція»виконував своїслужбові обов?язкизгідно п.2.1.5 забезпеченнявиконання рішеньміської радита їївиконавчих органів,що приймаютьсяз питаньконтролю зарозміщенням таутриманням засобівреклами,вивісок,попросив йогонадати йомудокументи,що надаютьдозвіл займатисявстановленням тамонтажем рекламноївивіски надприміщенням «НаціональнаЛотерея»,грубо порушуючигромадський порядокз мотивівявної неповагидо суспільства,що супроводжувалосяособливою зухвалістю,виражаючи явнунеповагу дозагальноприйнятих нормморалі,підійшов донього,безпідставно почаввисловлюватися найого адресубрутальною лайкоюта почавпогрожувати йомуфізичною розправою,несподівано підскочивдо ОСОБА_12 та нанісйому дваудари кулакомв областьголови тагрудної кліткиі намагавсявтретє нанестийому удар,однак цьогозробити не зміг, оскільки потерпілий ОСОБА_12 підставив праву руку, відбивши удар ОСОБА_7 , який, скориставшись розгубленим станом ОСОБА_12 , схопив його палець правої руки та вивернув, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_7 з хуліганських спонукань, з метою пошкодження майна, яке належить ММКП «Муніципальна міліція», підійшов до службового автомобіля «DAEWOO LANOS», 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який в той час був припаркований поруч з приміщенням «Національної лотереї» та правою рукою розбив скло в передній пасажирській дверці.

В цей час на місце пригоди прибув наряд працівників поліції в складі двох екіпажів, які перебували у форменому одязі та здійснювали свої функціональні обов?язки, намагалися припинити подальші хуліганські дії ОСОБА_7 , однак останній з метою продовження хуліганських дій, не зважаючи на неодноразові зауваження і прохання припинити ці дії, взагалі не реагував, почав чинити опір працівникам поліції, чіпляючись за їх формений одяг, з якого намагався зірвати його елементи, після чого почав їх відштовхувати від себе.

Вчинивши вищевказаніактивні діїщодо працівниківпатрульної поліції, ОСОБА_7 піднявся вгорупо металевійдрабині нафасад будівліпо АДРЕСА_2 ,де з хуліганських спонукань,усвідомлюючи протиправнийхарактер своїхдій,їх караністьта настаннясуспільно-небезпечнихнаслідків,грубо порушуючигромадських порядокта виражаючиявну неповагудо загальноприйнятихнорм моралі,висловлювався наадресу потерпілого ОСОБА_12 брутальною лайкоюта погрожувавйому фізичноюрозправою,яку цейпотерпілий сприйнявяк реальну та дійсну, враховуючи обставини, при яких вона була висловлена ОСОБА_7 та агресивний стан останнього.

ОСОБА_7 заліз на другий поверх даної будівлі та з хуліганських спонукань, з метою пошкодження майна, яке належить ММКП «Муніципальна міліція», демонстративно, звернувшись до громадян, що зібралися на місці події, зі словами, зокрема: «Тікайте, ОСОБА_13 вже летить», кинув на дах припаркованого поруч з приміщенням «Національної лотереї» службового автомобіля «DAEWOO LANOS» бетонну брилу, спричинивши його пошкодження, завдавши збитків по його ремонтно-відновлювальним роботам в розмірі 9592,03 грн.

Під час падіння дана бетонна брила зачепила також потерпілого ОСОБА_14 , який в той час знаходився біля вказаного службового автомобіля, спричинивши цьому потерпілому легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров?я і стійку втрату працездатності, які виникли внаслідок дії твердих тупих предметів по механізму тертя-ковзання.

В результаті зазначених вище хуліганських дій, які тривали протягом однієї години в громадському місці та в присутності сторонніх осіб, а також супроводжувалися брутальною лайкою, погрозами фізичною розправою та навмисним пошкодженням майна, яке належить ММКП «Муніципальна міліція», ОСОБА_7 заподіяв потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_15 тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасний розлад здоров?я і стійку втрату працездатності та завдав ММКП «Муніципальна міліція» матеріальної шкоди на загальну суму 9592,03 грн.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати вказанийвище вирокМукачівського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від19.03.2018щодо ОСОБА_7 та закритидане кримінальнепровадження напідставі п.2ч.1ст.284КПК України у зв?язку із встановленням відсутності в діянні його підзахисного у даній справі складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_7 , погоджуючись з тим, що його вказані вище дії є хуліганськими, відкидав звинувачення щодо опору працівникам поліції у спосіб, зазначений слідчим та прокурором в обвинувальному акті, не визнавав факту нанесення деяких ударів, які йому інкриміновано стороною обвинувачення.

Він визнавав факт нанесення удару ногою в пах потерпілому, однак нанесення ударів рукою по корпусу тіла потерпілого заперечував, пояснивши, що це був тільки відволікаючий маневр відповідним замахуванням рукою.

Також ОСОБА_7 заперечував факт лайки з його сторони та будь-яких погроз фізичної розправи в сторону потерпілих.

Захисник та його підзахисний вважають, що вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області відносно ОСОБА_7 від 19.03.2018 є незаконним внаслідок неповноти судового розгляду даної справи, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, а тому оскаржуване у цій справі судове рішення не можна визнати законним, обґрунтованим та вмотивованим, у зв?язку з чим таке має бути скасованим відповідно до ст.ст. 409,412,413 КПК України.

Жодного прямого доказу вини його підзахисного щодо опору працівникам поліції не наведено, будь-які доводи потерпілих та свідків не відповідають дійсності.

Згідно показань свідків: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , наданих на запитання захисника ОСОБА_8 , ОСОБА_7 відповідного опору не чинив, а кайданки ними застосовані з метою щоб убезпечити ОСОБА_7 від «інших протиправних дій».

Суд взагалі не вказав у вироку показання іншого свідка ОСОБА_18 . Крім того, не був допитаний потерпілий ОСОБА_12 .

Стороною обвинувачення не наведено належних і допустимих доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_7 до «опору працівників поліції», у виді чіпляння за формений одяг та спроби зірвати елементи їхнього форменого одягу, а відтак, на думку захисника ОСОБА_8 , відсутні будь-які підстави для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч.3 ст.296 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника 26.01.2021, які підтримали у повному обсязі наведену вище апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_6 , який просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_8 без задоволення, а оскаржений у даній справі вирок від 19.03.2018 щодо ОСОБА_7 без змін, оглянувши під час апеляційного розгляду 14.03.2022 речові докази компакт-диски з відео фіксацією подій, що відбувлися у вказані вище дату, час та місці за участі відображених в оскарженому в апеляційному порядку вироку потерпілих, свідків та обвинуваченого ОСОБА_7 (т.1, а.с.180), провівши судові дебати, вивчивши матеріали даної справи та обговоривши доводи сторін, апеляційний суд визнає, що вказана апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мукачівським міськрайонний судом Закарпатської області під час судового розгляду даної справи дотримано усі вимоги кримінального процесуального закону стосовно процедури дослідження наявних у даній справі доказів з наданням їм відповідної оцінки, а також визнано правильною кваліфікацією дій винного саме за ч.3 ст.296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов?язані з опором представникові влади, який припиняв хуліганські дії.

Викладені в апеляційній скарзі доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та доводи ОСОБА_7 про те, що останній, вчинивши у наведені вище дату та час, місці дії, які містять ознаки відповідного хуліганства, не вчиняв саме злочину, передбаченого частиною третьою або іншими буд-якими частинами статті 296 КК України повністю спростовуються дослідженими судом першої інстанції наявними у даній справі доказами:

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні місцевого загального суду частково визнав свою вину та показав, крім іншого, що своїми відповідними діями він показував, що бореться з такими чиновниками, як ОСОБА_12 , на якого був сердитим і вирішив його наказати, тобто показати, що він «ніхто». Обвинувачений ОСОБА_7 за свої зазначені вище дії не шкодує, вважає, що вчинив правильно, оскільки так більше ніхто не зміг би поступити. Він повністю усвідомлює, що вчинив суспільно-небезпечне діяння, але цим самим він тільки підвищив свій авторитет, готовий нести відповідальність за свої дії. Завдану матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля готовий повністю відшкодувати, цивільний позов визнає повністю.Він дійсно погрожував потерпілому ОСОБА_12 . Закінчивши роботу, він по драбині поліз вверх, заліз на другий поверх приміщення, взяв бетонну брилу вагою біля 20 кг і умисно кинув її на автомобіль. Це він зробив для того, щоб було за що його забирати в поліцію. Розуміє, що внаслідок кидання брили міг хтось постраждати, але при цьому він кричав, щоб всі розійшлися. В момент падіння вказаної брили потерпілий ОСОБА_19 дійсно отримав незначні тілесні ушкодження Після цього його затримали працівники поліції, застосувавши до нього кайданки;

-показаннями потерпілого ОСОБА_19 , який показав, що працює водієм евакуатора ММКП «Муніципальна міліція». 13.09.2017, біля 18-18.30 год., він їхав на власному автомобілі разом з колегою ОСОБА_20 по АДРЕСА_2 , побачив там начальника ОСОБА_12 з іншими працівниками муніципальної міліції та дивилися як ОСОБА_7 встановлює рекламну вивіску на будинку. На вимогу ОСОБА_12 він зупинився, ОСОБА_20 вийшов з автомобіля, після чого він від`їхав за поворот, щоб припаркувати свій автомобіль. Повертаючись до того місця, де стояв ОСОБА_12 , побачив, що між ним та обвинуваченим виникла сутичка, в яку вмішався ОСОБА_20 . Зокрема, останній став між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щоб не допустити бійки, а ОСОБА_7 порвав на ньому куртку. Після цього обвинувачений забіг до приміщення, вийшовши з якого, напав на працівника муніципальної міліції ОСОБА_21 . Побачивши це, він викликав поліцію, а ОСОБА_7 в той час заліз на драбину, при цьому всіх ображав, в тому числі ОСОБА_12 , висловлювався нецензурною лайкою, погрожував ОСОБА_12 . Коли приїхали працівники поліції, один з них також почав лізти по драбині за ОСОБА_7 , а ОСОБА_19 в той час стояв знизу і тримав драбину. Обвинувачений ОСОБА_7 продовжував щось кричати, в якийсь момент він подивився догори та побачив, що звідти летить камінь. Тоді він різко підняв руку, щоб прикрити голову, і відштовхнув перехожих, які могли постраждати. Падаючий камінь зачепив руку ОСОБА_19 , спричинивши ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження, впав на вказаний вище автомобіль, пошкодивши його. Всі ці події тривали близько однієї години разом з ОСОБА_7 , з яким були ще дві-три особи, один з яких дуже схожий на обвинуваченого і поводився також неадекватно. Коли приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, потерпілому ОСОБА_19 обробили отриману ним внаслідок зазначених перед цим подій рану на руці, наклали пов`язку, від госпіталізації він відмовився. Особисто претензій до обвинуваченого не має;

-показаннями свідків: ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , які також повністю підтверджують наведені перед цим обставини справи;

-оглянутими апеляційним судом відеозаписами подій, що відбувалися за участі обвинуваченого ОСОБА_7 13.09.2017, біля 18 год. 20 хв., в м. Мукачево, по вул. Космонавта Беляєва,1 Закарпатської області, що містяться у речових доказах по справі трьох DVD-дисках (т.1, а.с.180);

-висновком судової автотоварознавчої експертизи № 11/526 від 30.10.2017 з додатками щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «DAEWOO LANOS», 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_2 (т.1, а.с. 164-167, 168-171, 172-175);

-висновками судово-медичної експертизи № 679/17 від 25.09.2017 та № 788/17 від 21.11.2017 щодо потерпілих, відповідно, ОСОБА_12 та ОСОБА_19 виявлених у них тілесних ушкоджень, отриманих у наведені вище дату, час та місці вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 протиправних хуліганських дій з опором інспекторам поліції (т.1, а.с. 157-158, 160-161);

-протоколами огляду місця події та предмету від 13, 14.09.2017 з додатками (т.1, а.с. 148-150, 152-153, 154, 155).

З урахуваннямнаведеного,апеляційний судвважає,що судпершої інстанціїобґрунтовано визнавдоведеною вину ОСОБА_7 саме зач.3ст.296КК України, призначив йому правильне покарання у виді позбавлення волі на строк, достатній для його виправлення та попередження вчинення цим обвинуваченим нових злочинів, застосував щодо ОСОБА_7 положення ст.ст. 75,76 КК України та запобіжний захід у виді особистого зобов?язання, правильно вирішив зазначений вище цивільний позов у даній кримінальній справі. Допущених органом досудового розслідування або судом першої інстанції істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого у даній справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд апеляційний суд не вбачає.

Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про те, що місцевий загальний суд під час розгляду даної справи не вказав у оскаржуваному у ній вироку від 19.03.2018 показання свідка ОСОБА_18 спростовуються матеріалами справи, зокрема журналами судового засідання від 22.12.2017, 04.01.2018, 22.01.2018, 02.02.2018, 13.02.2018 (т.1, а.с. 22-24, 43-46, 55-58, 84-105, 122-126, 189-192).

З журналу судового засідання від 02.02.2018 вбачається, що перед відкладенням (оголошенням перерви) судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв?язку з його наміром забезпечити явку в судове засідання для допиту в якості свідка його брата ОСОБА_23 , яке задоволено і суд допитав даного свідка 13.02.2018. Щодо допиту свідка ОСОБА_18 , про якого йдеться в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 , взагалі не йдеться у даному судовому засіданні суду першої інстанції (т.1, а.с. 84-105, 122-126).

У клопотанні прокурора Мукачівської місцевої прокуратури ОСОБА_24 про виклик свідків у судове засідання Мукачівського районного суду у даній справі щодо ОСОБА_7 свідок ОСОБА_18 , на якого посилається в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 також не вказаний (т.1, а.с.53).

Відображений у оскарженому вироку учасником судового засідання потерпілий ОСОБА_12 приймав участь у розгляді даної справи, що підтверджується журналами судового засідання від 21.12.2017, 04.01.2018, 22.01.2018 (т.1, а.с. 22-24, 43-46, 55-58).

З журналу судового засідання Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2018 вбачається, що на запитання головуючого до учасників про можливість продовження розгляду даної справи без участі потерпілого ОСОБА_12 та його представника отримано відповідь про можливість і ніхто з учасників сторони захисту не заперечив проти можливості завершення розгляду даної справи без допиту цього потерпілого (т.1, а.с. 84-105, 103).

Отже усі наведені вище доводи захисника ОСОБА_8 про істотні порушення Мукачівським міськрайонний судом вимог кримінального процесуального закону спростовуються наведеними вище матеріалами даної справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404,405,407,418,419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2018 щодо ОСОБА_10 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а учасниками, які не були під час цього присутні в той самий строк з дня отримання ними копії цього судового рішення.

Судді: